Конспекти уроків - Математика 2 клас - Частина 1 - Т. М. Бондар 2019

Урок 36. Досліджуємо задачі з двома запитаннями
Розділ 2. Додаємо і віднімаємо числа з переходом через десяток у межах 20

Мета: актуалізувати навички віднімання та додавання чисел у межах 20; формувати вміння вибирати числові дані, достатні для відповіді на запитання задачі, обчислювати значення виразу зі змінною, обчислювати значення виразів на кілька дій із дужками за діями; розвивати логічне мислення; формувати прийоми розумової дії аналізу; виховувати інтерес до предмета, старанність, товариськість.

Обладнання: картки для парної та групової роботи, конструктор LEGO, ілюстративний та роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований урок.

Освітні галузі: математична.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організація класу

— Заплющте очі та подумки промовте: «Я все знаю, я все можу, я все зможу!».

— Усім бажаю успішної роботи на уроці!

2. Перевірка домашнього завдання (с. 38, № 4)

— Назвіть сторони прямокутника та їхні довжини. Які сторони були однакові? Як обчислювали периметр чотирикутника? Який результат отримали?

3. Каліграфічна хвилинка

— Визначте закономірність у ряді чисел та запишіть ще 3 числа.

12 23 34 45 __(56) __(67) __(78)

4. Математичний диктант

· Чому дорівнює сума чисел 6 і 8? (14.)

· Обчисліть різницю чисел 15 і 7. (8.)

· До числа 49 додайте 1. (50.)

· Від числа 70 відніміть 1. (69.)

· Перший доданок — 40, другий доданок — 34. Чому дорівнює сума? (74.)

· Зменшуване — 57, від'ємник — 16. Обчисліть різницю. (41.)

· Чому дорівнює різниця чисел 69 і 42? (27.)

— Запишіть числа-відповіді у порядку зростання та прочитайте слово. (Порядок.)

Відповідь

5. Мотивація навчальної діяльності

— Яке слово склали? Порядок — гарне слово! Усім подобається порядок? Поясніть значення цього слова.

— Але сьогодні йтиметься не про порядок — як чистоту, коли все на своїх місцях, а про порядок як послідовність виконання дій у виразі, у розв'язуванні задач.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Дослідження. Робота над задачею з двома запитаннями (с. 39, № 1)

— Перекажіть задачу. Назвіть умову. Повторіть запитання. Виділіть числові дані.

— Які числа є шуканими? Що незвичайного в цій задачі? (У цій задачі є два запитання.)

— Чи можемо ми одразу відповісти на обидва запитання? (Ні, ми маємо вибрати, на яке запитання ми можемо відповісти одразу, виконавши лише одну арифметичну дію.)

— Прокоментуйте схему аналізу для відповіді на перше запитання, розміщену в підручнику ліворуч. Що достатньо знати, аби відповісти на запитання «Скільки всього яблук продали?»? (Достатньо знати два числових значення: скільки продали яблук до обіду і скільки продали після обіду.) Що достатньо знати, аби відповісти на друге запитання «Скільки кілограмів яблук залишилось?». Прокоментуйте схему, зображену праворуч у підручнику. Що достатньо знати, аби відповісти на це запитання? (Достатньо знати два числові значення: скільки було і скільки продали.) Яке з цих двох числових даних нам поки що невідоме? (Невідомо скільки всього продали.) Отже, з цією схемою ми працювати поки що не зможемо.

— Розділіть цю задачу на дві прості.

— На яке запитання ми можемо відповісти відразу, виконавши лише одну арифметичну дію? (Це запитання першої простої задачі.)

— Доберіть до цього запитання частину умови й розкажіть першу просту задачу. (Задача 1 (проста). У магазині продали 11 кг яблук, а після обіду — 12 кг яблук. Скільки всього кілограмів яблук продали?)

— Розгляньте схему аналізу й покажіть, як виділено першу просту задачу на схемі. Зверніть увагу, де записано на схемі перше запитання.

— На яке запитання ми зможемо відповісти потім? (Це запитання другої простої задачі.) Розкажіть другу просту задачу. (Це задача із пропущеним числовим даним: Задача 2 (проста). У магазині було 24 кг яблук. Всього продали [ ] кг яблук. Скільки кілограмів яблук залишилось?)

— Як цю задачу зазначено на схемі аналізу? Зверніть увагу, де на схемі записано друге запитання.

— Чи могли б ми розв'язати другу просту задачу, якби не розв'язали першої? У якому порядку слід відповідати на запитання поданої задачі? (Спочатку відповідаємо на перше запитання, а потім — на друге.)

— Де на схемі аналізу зазначено першу просту задачу? Якого кольору трикутник? Складіть задачу за поданою схемою аналізу. Де на схемі аналізу зазначено другу просту задачу? Якого кольору трикутник? Складіть задачу з пропущеним числовим даним за поданою схемою аналізу. Об'єднайте ці дві задачі в одну задачу з двома запитаннями.

2. Первинне закріплення. Робота в парах

— До поданих умов задач сформулюйте 2 послідовні запитання.

Фізкультхвилинка

3. Робота за таблицею

1) Пояснення на основі таблиці.

Приклад коментування: вираз зі змінною k + 4. Якщо k = 5, то маємо числовий вираз: 5 + 4. Обчислюємо, отримаємо значення виразу 9.

2) Первинне закріплення (с. 39, № 2).

— Розкажіть, як заповнити таблицю.

4. Розвиток математичного мовлення. Вправа «Скринька прикладів»

Діти беруть зі скриньки приклад та правильно його читають.

Наприклад:

5. Удосконалення обчислювальних навичок (с. 39, № 3)

— Позначте у кожному виразі порядок дій.

Перевірка. Зображення на екрані чи написи на дошці.

— Обчисліть значення виразів.

Вправа «Кольорова доріжка». Робота в парах. Робота з конструктором LEGO

Шифр

Виконана робота

6. Логічна вправа. Робота в парах

— Поставте, де потрібно, дужки, аби значення виразів були правильними.

56 - 40 + 2 = 14 68 - 34 - 30 = 4 27 - 10 - 9 = 26 10 - 1 + 5 = 14

56 - 40 + 2 = 18 68 - 34 - 30 = 64 27 - 10 - 9 = 8 10 - 1 + 5 = 4

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Пояснення домашнього завдання (с. 39, № 3)

2. Підсумок уроку. Рефлексія

Вправа «Мікрофон»

— Чи сподобався тобі урок?

— Який настрій у тебе після уроку?

— Що вивчили на уроці?

— Чого навчилися?

— Що найбільше зацікавило?