Конспекти уроків - Математика 2 клас - Частина 1 до підручника Н. П. Листопад - Т. М. Бондар 2020

Урок 43. Додавання двоцифрових чисел без переходу через десяток. Розв'язування складених задач з відношеннями «на ... більше», «на ... менше». Календар
Розділ 3. Додавання і віднімання двоцифрових чисел

Мета : актуалізувати вміння учнів розкладати числа на розрядні доданки; формувати вміння виконувати додавання двоцифрових чисел у межах 100 без переходу через розряд; удосконалювати обчислювальні навички та вміння розв'язувати задачі; дати поняття про календар; формувати вміння користуватися календарем; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість; стимулювати пізнавати нове; виховувати старанність, товариськість.

Обладнання : картки для парної та групової роботи, телевізор чи ноутбук, відеозаписи, конструктор, ілюстративний та роздавальний матеріал.

Тип уроку : комбінований урок.

Освітні галузі : математична, природнича.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організація класу

На уроці ми будемо міркувати,

А також рахувати,

Задачі та приклади розв'язувати,

Свій розум розвивати.

2. Усні обчислення

1) Актуалізація знань учнів про розрядні доданки у двоцифрових числах. Гра «Числові пазли». Робота в групах.

2) Повторення вивчених випадків додавання та віднімання в межах 100. Гра «Математичний м'яч».

3) Розв'язування прикладів ланцюжком по колу. Робота в групах (приклади - на картках за матеріалом підручника, с. 55, № 317).

- Яке число було початком і кінцем ланцюжка? (11.)

3. Каліграфічна хвилинка. Написання числа 11

- Дайте характеристику записаному числу.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Удосконалення обчислювальних навичок (с. 55, № 318). Самостійна робота. Вправа «Шифрувальник»

- Розв'яжіть приклади та дізнайтеся, зображення якого дерева часто вживають як символ столиці України - міста Києва. (Каштан. Квітуча гілка каштана .)

Цікаво знати!

Таку кількість квітучих каштанів навряд чи побачиш у якому-небудь іншому місті Європи чи

світу! Сьогодні каштани можна побачити практично на кожній вулиці Києва.

2. Формування вміння записувати вирази та обчислювати їхнє значення

1) Уточнення усвідомлення використаної дії для запису суми, різниці, «збільшити на ...», «зменшити на ...».

2) Робота за підручником (с. 55, № 319).

Перевірка . За відповіддю виразу діти дізнаються кодове слово, а вчитель чи добре підготовлена дитина читає цікаву інформацію про київські каштани.

Шифр

Фізкультхвилинка

Раз - ялинка,

Два - дубок,

Три - березовий гайок,

А чотири - це травичка,

П'ять - мурашка-трудівниця,

Шість - колючий їжачок,

Сім - грибок боровичок,

Вісім - білка,

Дев'ять - пташка,

Десять - квіточка ромашка.

3. Удосконалення вміння складати план розв'язання та розв'язувати задачі (с. 55, № 320)

1) Аналіз задачі.

- Які дерева ростуть у парку? Скільки каштанів? Чи відома кількість лип? Що сказано про кількість тополь? Яке запитання задачі?

- Що в задачі позначає число 15, 12, 20? Чи можемо ми відповісти на запитання задачі, виконавши одну дію? (Ні .) Чому? (Невідома кількість лип .) Як дізнатися кількість лип, що росте в парку?

2) Складання плану розв'язання (усно).

План розв'язання

1) Скільки лип росте в парку?

2) Скільки тополь росте в парку?

3) Самостійне розв'язування задачі.

1) 15 + 12 = 27 (д.) - кількість лип;

2) 27 - 20 = 7 (д.) - кількість тополь.

Відповідь : у парку росте 7 тополь.

4. Уточнення поняття «календар». Робота з календарем

1) Виконання № 321, с. 56 (характеристика сьогоднішнього дня).

2) Розповідь учителя про календар.

Календар - це список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят.

Саме слово «календар» походить від латинського calendae - у Стародавньому Римі так називали перші дні щомісяця (календи ).

Навіщо люди рахують роки? Звідки з'явилися місяці та хто придумав календар? Яке походження у високосних років і навіщо вони взагалі потрібні? Ми легко зможемо відповісти на всі ці запитання, якщо звернемося до історії появи календаря. Батьківщиною сучасного календаря є далекі береги Нілу. Давнім єгиптянам було необхідно знати заздалегідь, коли Ніл почне розливатись, щоб до цього часу встигнути очистити канали і полагодити греблі. Інакше води Нілу марно стікали в море, а в посуху гинув весь урожай. Єгипетські жерці помітили, що під час літнього сонцестояння, після най-коротшої ночі на небі з'являється яскрава зірка Сіріус. Цього дня і починався розлив. Вони вирахували, що від однієї появи Сіріуса на небі до наступної минало 365 днів. Цей довгий період вони розподілили на 12 відрізків, по 30 днів у кожному (впізнаєте теперішні місяці? ). А решту 5 днів помістили в кінець року. Так з'явився перший предок нашого календаря. Він був простий і зручний, але... не точний.

За тисячоліття люди неодноразово змінювали календар. І тепер ми користуємося ним ось у такому вигляді. (Демонстрування календаря .)

3) Робота з календарем (с. 56, № 322).

4) Створення «асоціативного куща» «Календар».

5) Логічна задача.

- Розв'яжіть задачу та складіть іменинний календар дітей.

Петрик святкує день народження у березні, Ніна - на 6 місяців пізніше за нього, а Дмитрик - на 2 місяці раніше за Ніну. Світланка народилася у передостанній місяць року. У якому місяці святкує день народження кожен з друзів? Хто святкуватиме свій день народження найпершим від початку Нового року?

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Творче завдання

- Складіть іменинний календар своїх друзів чи своєї родини.

2. Пояснення домашнього завдання (с. 56, № 323, 324)

3. Підсумок уроку. Рефлексія

Вправа «Незакінчене речення».

- Продовжте речення: «На уроці я навчився(лася) ... Мені було легко виконувати такі завдання ... Я вагався(лася) та був(ла) невпевнений(ною), коли ...».