Методичний супровід для учителя до видання «Математика. 1 клас. Навчальний зошит. У 4 частинах. Частина 1. Частина 2. Частина 3. Частина 4» - С. О. Скворцова 2018

Урок 76. Досліджуємо задачі
Розділ 3. Таблиці додавання і віднімання в межах 10. Задача

Мета: формувати обчислювальні навички, поняття задачі, вміння розв'язувати прості задачі.

Дидактична задача: формувати розуміння про необхідну для розв'язання задачі кількість числових даних; учити доповнювати числові дані задачі, знаходити в задачі зайві числові дані; вчити порядку роботи над задачею за пам'яткою; формувати вміння: розв'язувати прості задачі; додавати і віднімати число 4 частинами; додавати до меншого числа більше; виконувати додавання і віднімання на основі складу числа; обчислювати значення виразів на дві дії.

Розвивальна задача: розвивати в учнів логічне мислення під час роботи над задачами.

Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Сьогодні ми продовжимо досліджувати задачі. Нам потрібно зробити «відкриття» — знайти, яку кількість даних треба мати, щоб розв'язати задачу.

ІІ. Актуалізація опорних знань і способів дії

1. «Геометрична хвилинка». Розгляньте геометричні фігури. Робота за сходинками складності. Перша сходинка: назвіть кожну геометричну фігуру (колір, форма), що тримає сорока. Що ви знаєте про чотирикутник? З поданих чотирикутників складено пари й отримано двокольорові чотирикутники. Які ще можна скласти двокольорові чотирикутники, якщо порядок кольорів ролі не відіграє (наприклад, синьо-червона та червоно-синя фігура вважається тією самою). Друга сходинка: що спільного в парах, які вже складено? Чим вони відрізняються? Третя сходинка: яка пара чотирикутників має бути наступною? [Зелений і червоний чотирикутники.]

2. Усна лічба. Завдання № 1 із вкладки 76 виконується учнями самостійно.

3. Математичний диктант. (Виконується на окремому аркуші.)

1) Число 4 збільшіть на 3.

2) Число 6 зменшіть на 3.

3) Знайдіть значення суми 8 і 2.

4) Знайдіть значення різниці чисел 9 і 3.

5) На скільки 10 більше за 3?

6) На скільки 2 менше ніж 5?

7) Перший доданок 7, другий доданок 2, знайдіть значення суми.

8) Зменшуване 8, від'ємник 3, знайдіть значення різниці.

4. Усне опитування.

З яких частин складається задача? Що міститься в умові задачі? На що вказує запитання задачі? Як пов'язані складові частини задачі? [Умова має бути пов'язаною із запитанням.]

5. Актуалізація взаємозв'язку між умовою і запитанням задачі. Завдання № 1. Колективна робота. Перекажіть умову. Назвіть запитання. Що помітили? [Умова не пов'язана із запитанням, отже, цей текст не є задачею.] Змініть запитання так, щоб текст став задачею. [Скільки всього яблук та апельсинів купила мама? На скільки більше апельсинів, ніж яблук, купила мама? На скільки менше яблук, ніж апельсинів, купила мама?] Змініть умову так, щоб одержати задачу. [Мама купила 7 апельсинів, а бананів на 3 більше, ніж апельсинів. Мама купила 7 апельсинів, а бананів на 3 менше, ніж апельсинів. Мама купила дві зв'язки бананів: у першій — 7 бананів, а в другій — 3 банани.]

ІІІ. Формування нових знань і способів дії

1. Ознайомлення із задачами з числовими даними, яких бракує. Завдання № 2. Колективна робота. Формується уявлення про те, що для відповіді на запитання задачі умова повинна містити не менше двох числових даних.

В умові обох задачах йдеться про бегемотів і крокодилів. В обох задачах однакові запитання. Відрізняються задачі тим, що в першій не зазначено, скільки бегемотів плавало у водоймі, а в другій — зазначено. Першу задачу ми не можемо розв'язати, адже, щоб відповісти на запитання «Скільки всього тварин плавало у водоймі?», треба знати два числових значення: 1) скільки бегемотів, 2) скільки крокодилів. У другій задачі ці числові дані є в умові, отже, її ми можемо розв'язати. Таким чином, щоб розв'язати задачу, в її умові повинно бути не одне числове дане, а два.

2. Закріплення розуміння необхідності повних числових даних задачі. Завдання № 3. Колективна робота. Порівняйте тексти. Чим вони схожі? [В обох задачах йдеться про кошик, з якого брали яблука. В обох задачах однакові запитання.] Чим відрізняються задачі? [Умови задач містять різні числові дані: в першій є число, яке позначає, скільки взяли яблук з кошика, а в другій — скільки яблук було в кошику спочатку.] Чи можна розв'язати ці задачі? [Ні, адже кожна задача містить лише одне числове дане.]

Доповніть умови так, щоб можна було відповісти на поставлене запитання. [У кошику було 10 яблук. Із кошика взяли 4 яблука. Скільки яблук залишилося в кошику?] Доведіть свою думку. [Щоб відповісти на запитання «Скільки залишилося?», треба знати два числових значення: скільки яблук було та скільки взяли.] Тепер ми зможемо розв'язати задачу? [Так, бо нам відомі обидва числові значення.]

3. Ознайомлення із задачами, які мають зайві числовими даними. Завдання № 4. Порівняйте тексти задач. Чим вони схожі? [Мають однакові запитання.] Чим відрізняються? [Мають різні умови: в першій задачі йдеться про гусок та курок, а в другій — про гусок, курок і кролів.] Чи можна стверджувати, що ці задачі мають однакову відповідь? [Щоб відповісти на запитання «Скільки птахів в бабусі?», достатньо знати два числових значення: скільки гусок у бабусі (в обох задачах гусей 3) і скільки курок (в обох задачах їх 2).] За допомогою якої арифметичної дії відповімо на це запитання? [Додавання] Отже, обидві задачі матимуть однакове розв'язання. У розв'язанні першої задачі беруть участь усі числові дані, а другої — не всі: в розв'язанні не брало участь число, яке позначає, скільки в бабусі кролів.

Отже, існують задачі, в яких не всі числові дані беруть участь у відповіді на її запитання. Це — зайві дані. Тому під час розв'язування задач треба бути уважними!

ІV. Закріплення вивченого. Формування вмінь і навичок

Формування вмінь розв'язувати прості задачі

1.

Уважно розгляньте малюнок. Що зображено? [Стоять дівчатка. До них прибігли ще 2 дівчинки.] Скільки було дівчаток? [6] Скільки прибігло? [2] Це задача? [Ні] Чому? [Це — умова, запитання немає. А задача складається з умови і запитання.] Чи можна поставити будь-яке запитання? [Будь-яке — ні, запитання має бути пов'язаним з умовою.] Яке запитання можна поставити до цієї ситуації? [«Скільки стало дівчаток?»]

Перекажіть усю задачу. Перекажіть умову задачі. Назвіть числові дані. Назвіть запитання задачі. Яке число є шуканим?

Розв'язувати задачу будемо за пам'яткою «Працюю над задачею» (вона також подана на вкладці в частині 1 навчального зошита). Відповідаючи на запитання, ви повинні починати відповідь зі слів, які є в запитанні.

Що нам відомо? [Нам відомо, що було 6 дівчаток, до них прибігло ще 2.] Запишемо ці числа у рядок через клітинку. (Учитель виконує записи на дошці.) Про що треба дізнатися? [Треба дізнатися, скільки стало дівчаток.] У цьому ж рядку, через клітинку, ставимо знак запитання.

Складемо схему до задачі. Накреслимо відрізок, який позначає дівчат, що були спочатку. Накреслимо відрізок, який позначає, що прибігли ще 2 дівчинки. Треба об'єднувати чи вилучати? [Об'єднувати] Як це показати на схемі?

Пояснюємо розв'язання: стало дівчаток більше, ніж було, а більше число знаходимо арифметичною дією додавання. Або: стало дівчаток 6 і ще 2; 6 і ще 2 знаходять арифметичною дією додавання, тому задачу розв'язуємо дією додавання. Розв'язуємо: 6 + 2 = 8. Запишемо рівність у другому рядку.

Повторіть запитання задачі. Дайте відповідь. [Стало 8 дівчаток.] У третьому рядку, під значенням виразу, запишемо число 8.

2. Завдання № 5. Розгляньте малюнок і доповніть задачу числовими даними. Перекажіть умову задачі; назвіть запитання. З'єднайте лінією складові задачі з їх назвами. Що нам відомо? Запишемо це в рядок через клітинку. Яке число є шуканим? [На скільки менше книжок на нижній полиці, ніж на верхній.] Про що треба дізнатися? [Треба дізнатися, на скільки менше книжок на нижній полиці, ніж на верхній.] Через клітинку запишемо знак запитання.

Виконуємо схему. Як позначити, що на верхній полиці 6 книжок? [Креслимо відрізок завдовжки 6 одиничних відрізків.] Як позначити, що на нижній полиці 3 книжки? [Нижче, під першим відрізком, креслимо відрізок завдовжки 3 одиничні відрізки — ми повинні показати різницю між цими числами.] Як показати: «На скільки менше книжок на нижній полиці, ніж на верхній?» [Показуємо «стільки ж», а частину першого відрізка, яка залишається праворуч, позначаємо знаком питання.]

За схемою пояснюємо, що позначає кожний відрізок. Перший відрізок позначає, скільки книжок на верхній полиці, — 6. Другий відрізок позначає, скільки книжок на нижній полиці, — 3. Відрізок зі знаком питання позначає, на скільки менше книжок на нижній полиці, ніж на верхній.

Пояснюємо розв'язання. Щоб дізнатися, на скільки одне число більше або менше за інше, треба від більшого числа відняти менше. Тому задачу будемо розв'язувати арифметичною дією віднімання. Розвязуємо: 6 - 3 = 3. Розв'язання записуємо в другому рядку.

Повторіть запитання задачі. Дайте відповідь. [На 3 книжки менше на нижній полиці, ніж на верхній.] Записуємо це число у третьому рядку.

3. Завдання № 6. Розгляньте малюнок і доповніть задачу числовими даними. Перекажіть умову задачі; назвіть запитання. Порівняйте цю задачу з попередньою. Що в них спільне? [Спільні умови.] Чим вони відрізняються? [Запитаннями] Отже, змінилося запитання. Дослідимо, як зміна запитання впливає на розв'язання.

З'ясуємо, що позначають числові дані задачі в завданні № 6. Відомо, що на верхній полиці 6 книжок, а на нижній — 3. Яке число є шуканим? [Треба дізнатися, скільки всього книжок на двох полицях.]

Що нам відомо? Запишемо це. Про що треба дізнатися? Запишемо. Складемо схему. За схемою пояснимо, що позначає кожний відрізок.

Пояснюємо розв'язання. Усього книжок на двох полицях більше, ніж окремо на верхній полиці і ніж окремо на нижній полиці; більше число знаходимо арифметичною дією додавання, тому задачу розв'язуємо дією додавання. Або: всього книжок на двох полицях 6 і ще 3; 6 і 3 знаходять арифметичною дією додавання, тому задачу розв'язуємо дією додавання. Розв'язуємо: 6 + 3 = 9.

Повторюємо запитання задачі. Даємо повну відповідь: 9 книжок на двох полицях.

Порівняємо задачу з попередньою. Чи вплинула зміна запитання на розв'язання задач? [Задачі мають однакову умову, але різні запитання. Зміна запитання вплинула на вибір дії, якою розв'язується задача.]

4. Формування вмінь додавати і віднімати число 4 частинами. Завдання № 2 із вкладки 76 виконується з коментарем у парах.

4 — це 3 і 1. До 4 спочатку додамо 3, а потім ще 1. До 4 додати 3, буде 7; до 7 додати 1, одержимо 8.

4 — це 2 і 2. Від 9 спочатку віднімемо 2, а потім ще раз віднімемо 2. Від 9 віднімемо 2, буде 7; від 7 віднімемо 2, одержимо 5.

5. Формування вмінь додавати до меншого числа більше число. Завдання № 3 із вкладки 76. Самостійна робота учнів.

Чи зручно до меншого числа додавати більше? Яким законом слід скористатися?

Закріплення знання складу чисел, формування вмінь виконувати додавання і віднімання на основі складу чисел

6. Пригадайте склад поданих чисел.

7. Завдання № 4 із вкладки 76. Самостійна робота учнів.

8. Формування обчислювальних навичок. Завдання № 3 із надрукованої вкладки 76 виконується учнями в групах.

Розвиток логічного мислення учнів. У коробці лежать білі та чорні кульки. Всього їх 3. Хлопчик взяв із коробки дві кульки. Чи може бути так, щоб він взяв кульки одного кольору? [У коробці могли бути 2 чорні кульки та 1 біла або 1 чорна кулька та 2 білі. Якщо в коробці були дві кульки одного кольору (або чорні, або білі), то хлопчик, звичайно, міг взяти дві кульки одного кольору.]

V. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів

Що нового ви дізналися про задачі? Скільки має бути в задачі числових даних, щоб можна було відповісти на запитання задачі? Чи є істинним твердження: «Щоб задачу можна було розв'язати, в ній має бути не менше двох числових даних»? Що ви повторили? Які вміння вдосконалили?