PISA: читацька грамотність - Т. С. Вакуленко 2017

Термінологічний покажчик

Читання - когнітивна навичка, що передбачає конкретні читацькі процеси, які реалізують компетентні читачі, виявляючи зацікавленість текстом для досягнення своїх цілей; складник навчання впродовж життя, а отже, змінний набір знань, навичок і стратегій, які особа формує за різних умов шляхом взаємодії з подібними собі та із суспільством загалом.

Читацька грамотність - розуміння, використання, оцінювання, осмислення писемних текстів і вияв зацікавленості ними з метою досягнення певних цілей, розширення своїх знань і розвитку читацького потенціалу задля готовності до активної участі в житті суспільства.

Компетентний читач - особа, яка вдається до когнітивних читацьких процесів, навичок і стратегій із метою знайти інформацію й досягти її розуміння, а також критично оцінити актуальність і достовірність цієї інформації.

Оцінювання читацької грамотності PISA -вимірювання рівня володіння учнями читацькими процесами шляхом надання контекстів для читання (сценаріїв, текстів), що визначають цілі, досягнення яких забезпечує успішне виконання завдань.

Читацькі процеси - когнітивні процеси, що актуалізуються під час читання текстів. Поділяються на дві широкі категорії: опрацювання тексту та робота з текстом. Таке розрізнення відповідає сучасним підходам до читання як ситуативної та цілеспрямованої діяльності. Указані категорії деталізуються в таких конкретних процесах, як: вільно читати; отримувати доступ до інформації й знаходити її в тексті (проглянути та знайти); шукати й відбирати текст; сприймати безпосередню, прямо висловлену в тексті інформацію; інтегрувати інформацію й формулювати умовиводи (інференції); оцінювати якість і достовірність інформації; осмислювати зміст і форму тексту; виявляти в тексті й долати суперечності.

Сценарії - сукупність тематично пов'язаних текстів і завдань до них, серед яких поряд із традиційними завданнями PISA на читання, є такі, наприклад, як написати на основі пов'язаних текстів рекомендацію тощо. Кожен сценарій містить одне або більше завдань.

Текст - матеріал для читання учня/студента, до якого запропоновані завдання; частина сценарію. Класифікується за чотирма вимірами: 1) ресурс, із якого взято текст (одиничні й множинні тексти); 2) організація й навігація (статичні й динамічні тексти); 3) формат (суцільний, перерваний, змішаний тексти); 4) тип (опис, розповідь, виклад-роз'яснення, аргументація, інструкція, інтеракція, трансакція).

Завдання - частина сценарію, яка пропонує читачеві питання до тексту. Виконуючи завдання, учні/студенти можуть отримувати питання про тексти від традиційних, зокрема на перевірку розуміння (знайти інформацію, зробити висновок), до комплексних, наприклад синтезувати декілька текстів і знайти спільне між ними, проаналізувати результати веб-пошуку чи підкріпити певну інформацію фактами з кількох текстів. Кожне завдання розроблено так, щоб оцінити один або більше читацьких процесів, при цьому кожне із завдань передусім оцінює один читацький процес. Завдання в сценарії можуть бути розміщені в певній послідовності.

Ресурс тексту - класифікаційний вимір тексту, що визначається на підставі того, із якого джерела взято текст. Відповідно до характеристик тексти класифікують на одиничні й множинні.

Одиничні тексти - тексти, які мають: певного автора або групу авторів, час написання або дату публікації, а також назву. Автори можуть бути зазначені завуальовано - під псевдонімами/ ніками в постах у блогах чи в назвах спонсорів веб-сайтів. Одиничними текстами є також веб-сайти з багатьох сторінок, якщо немає явної згадки про різних авторів чи різні дати; довгі тексти, які містять декілька розділів із заголовками та підписами, якщо вони були написані певного часу певним автором або певною групою авторів.

Множинні тексти - тексти, які: 1) мають різних авторів; 2) були опубліковані в різні часи; мають різні заголовки або різні номери.

Організація й навігація тексту - класифікаційний вимір тексту, що визначається на підставі наявності в читача можливостей взаємодіяти з матеріалами. Відповідно до характеристик тексти класифікують на статичні й динамічні.

Статичні тексти - тексти, які є типовими для друкованих носіїв, коли під час читання можливість читача взаємодіяти з матеріалом є мінімальною. До цієї категорії належать також електронні тексти, що містять мінімальний набір інтерактивних інструментів (скролінг - прокручування, гортання сторінок, перехід на інші сторінки та функцію «знайти»), наприклад, це стосується тих документів, які мають друкуватися, але представлені на екрані комп'ютера (текстові документи чи файли у форматі pdf).

Динамічні тексти - тексти, які запропоновані в електронному варіанті й мають інноваційні характеристики, що збільшують можливості для читача взаємодіяти з матеріалами. Характеристики динамічного тексту включають: убудовані гіперпосилання, які переносять читача в інші розділи, на інші сторінки чи веб-сайти; функції розширеного пошуку, які надають конкретні індекси запитуваного ключового слова та/або виділяють ці слова в тексті; соціальну взаємодію як в інтерактивних текстових засобах комунікації, як-от електронна пошта, форуми та системи миттєвих повідомлень.

Формат тексту - класифікаційний вимір тексту, що визначається на підставі врахування структури й форми тексту. Відповідно до характеристик тексти класифікують на цілісні, перервані, змішані.

Цілісні тексти - тексти, що зазвичай складаються з речень, які, у свою чергу, організовані в абзаци. Останні можуть бути об'єднані в ще більші структури, такі як розділи, глави й книги.

Перервані тексти - тексти, що найчастіше організовані у формі матриці на основі поєднання списків. Приклади перерваних текстів: списки, таблиці, графіки, діаграми, рекламні оголошення, розклади, каталоги, покажчики, бланки. Згадані текстові об'єкти трапляються як у статичних, так і в динамічних текстах.

Змішані тексти - тексти, що складаються із сукупності елементів як цілісного, так і перерваного формату й можуть бути і статичними, і динамічними. У добре структурованих змішаних текстах (наприклад, у прозовому поясненні, яке містить графік або таблицю) компоненти взаємопов'язані. Приклади змішаних текстів: одиничні тексти - формат журналів, довідників і звітів, де автори застосовують різні варіанти подачі й

донесення інформації; динамічні тексти - авторські веб-сторінки, які зазвичай є змішаними текстами із комбінаціями списків, прозових абзаців, графічних елементів.

Тип тексту - класифікаційний вимір тексту, що визначається на підставі врахування змісту й функції тексту. Відповідно до характеристик тексти класифікують на описи, розповіді, виклади-роз'яснення, аргументації, інструкції, інтеракції, трансакції. Тестування читацької грамотності PISA залучає як фактичні, так і художні тексти, а також тексти, які не є лише одним чи іншим. При цьому художні тексти класифікують як розповідь.

Опис - тип тексту, інформація якого стосується властивостей предмета, що знаходиться в певному просторі (середовищі). Дає відповіді на питання «Який?». Види описів: описи за враженнями - подають інформацію з погляду суб'єктивних вражень, взаємозв'язків, якостей і напрямків у просторі); технічні описи - подають інформацію із погляду об'єктивного спостереження в просторі. Нерідко технічні описи використовують формати перерваного тексту, такі як діаграми та ілюстрації. Приклади описів: зображення певного середовища або стану речей у подорожньому блозі, щоденнику, каталозі, на географічній карті, в онлайн-розкладі рейсів тощо; опис характеристик, функцій або процесів у технічній інструкції з використання.

Розповідь - тип тексту, де інформація стосується властивостей предметів у часі. Дає відповіді на питання «Коли?» або «У якій послідовності?», «Чому дійові особи чинять у певний спосіб?». Види розповідей: оповіді (зокрема й художні) - подають факти із суб'єктивного погляду, фіксуючи суб'єктивні враження від дій і подій із позиції їх змін у часі; звіти/огляди -подають події з погляду об'єктивного стану речей, фіксуючи дії й події, які можуть підтвердити інші; інформаційні матеріали/новинні повідомлення -мають на меті допомогти читачам скласти власну незалежну думку про факти та події, не піддаючись впливу поглядів автора. Приклади розповідей: роман, оповідання, п'єса, біографія, комікс, газетне повідомлення тощо.

Виклад-роз'яснення - тип тексту, який дає пояснення того, як різні елементи поєднуються в значуще ціле. Дає відповіді на питання «Як?». Види викладів-роз'яснень: роз'яснювальний опис - дає просте пояснення понять, мисленнєвих конструкцій із суб'єктивної позиції; визначення - пояснює, як терміни чи назви пов'язані із поняттями, або пояснює значення слів; тлумачення - аналітично пояснює, як абстрактні поняття пов'язані зі словами або термінами; резюме -пояснює тексти, передаючи їхній зміст у скороченій формі; протокол - фіксує результати зустрічей, зборів або виступів; інтерпретація текстів - пояснює поняття, реалізовані в конкретному (художньому чи нехудожньому) тексті. Приклади викладів-роз'яснень: наукова стаття, діаграма, графік (певних тенденцій у житті населення), концептуальна карта, стаття в онлайн-енциклопедії тощо.

Аргументація (доведення) - тип тексту, у якому простежують взаємозв'язки між поняттями або твердженнями. Дає відповіді на питання «Чому?», посилаючись на окремі позиції чи погляди. Види аргументативних текстів: переконувальний або безапеляційний/ категоричний текст - скеровує до певних поглядів і позицій; коментар - пов'язує концепції щодо подій, предметів і думок з індивідуальною, авторською, системою мислення, цінностей і переконань; наукова аргументація - пов'язує концепції щодо подій, предметів і думок із системами й знаннями так, що висновки, які ми отримуємо в результаті, можна перевірити на достовірність. Приклади текстів-аргументацій: лист до редакції, оголошення на афіші, дописи в онлайн-форумах, відгук в Інтернеті на книгу чи фільм тощо.

Інструкція (інша назва - припис) - тип тексту, який надає вказівки для конкретних дій, потрібних для виконання певного завдання. Дає відповіді на питання «Що робити?», «Як діяти?». Види інструкцій: правила, розпорядження, статути, які уточнюють вимоги для певних дій на основі неупередженої авторитетності, практичної слушності чи публічної визнаності. Приклади текстів-інструкцій: рецепти, діаграми, які ілюструють порядок надання невідкладної допомоги, інструкції для користувача комп'ютерної програми тощо.

Трансакція - тип тексту, який сприяє досягненню визначеної в ньому мети, наприклад, прохання щось зробити,

організувати збори або домовитися про зустріч із приятелем. До епохи електронного спілкування такий тип тексту був суттєвою частиною певних видів листів, а в усному спілкуванні -основною метою багатьох телефонних розмов. Трансакційні тексти - угоди часто мають особистісний, а не публічний характер. Із використанням електронних листів, текстових повідомлень, блогів і соцмереж цей тип тексту набув більшої значущості саме в останні роки. Приклади трансакцій: листи, імейли, текстові повідомленнями, есемеси.

Ситуація читання - контексти читання та типи їхнього застосування, для яких автор написав певний текст. Стосовно дуже великого спектру можливих ситуацій читання можуть бути розроблені сценарії. Крім того, тексти з різних ситуацій можуть бути поєднані в одному сценарії. Тексти за ситуацією, у якій відбувається читання, поділяються на категорії особистісних, суспільних, освітніх і професійних. Інколи є проміжні випадки, коли текст поєднує різні ситуації читання.

Особистісні ситуації - ситуації, де відбувається читання текстів, спрямоване на задоволення власних інтересів, для підтримання особистих зв'язків з іншими людьми. Приклади текстів цієї категорії: інформаційні тексти, художня література, біографічні та інформаційні тексти для дозвілля, листи, імейли, есемеси, блоги-щоденники тощо.

Суспільні ситуації - ситуації, де відбувається читання текстів, що стосуються суспільної діяльності. Приклади текстів цієї категорії: тексти про суспільні події, публікації - друковані та онлайн, офіційні документи, блоги-форуми, веб-сторінки з новинами тощо.

Освітні ситуації - ситуації, де відбувається читання задля навчання. Приклади текстів цієї категорії: підручники, освітні сайти, програми для інтерактивного навчання тощо.

Професійні ситуації - ситуації, де відбувається читання для виконання завдань на пошук роботи в розділі для розміщення оголошень у друкованій газеті або в режимі онлайн, вивчення розпоряджень керівника, ознайомлення з посадовою інструкцією тощо.