Система міжпредметних завдань на уроках літературного читання - О.Я. Савченко 2020

2.4. Міжпредметні завдання на уроках літературного читання у 4 класі
Розділ 2. Характеристика системи міжпредметних завдань на уроках літературного читання

У 4 класі, як і у попередніх, використовуються МПЗ трьох видів: знаннєві, діяльнісні і ціннісно-орієнтовані. Їх зміст розроблено відповідно до зв’язків, які зумовлені об’єктивною близькістю мети вивчення навчального матеріалу з літературного читання зі змістом уроків української мови, «Я досліджую світ», мистецтва.

Точками дотику уроків літературного читання з іншими предметами є широке коло понять. З уроками української мови спільними є: орієнтири, які утверджують різними засобами цінність рідної мови; сприяють розвитку понять: текст, речення, частини мови, лексичне значення слова, мовленнєва творчість, етика, спілкування.

На уроках мистецтва діти вивчають українські народні пісні, знайомляться з поняттями колір, композиція, центр і настрій картини.

На уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» учні засвоюють і поглиблюють свої знання про культуру спілкування, соціальні, природничі та ін. поняття. Ці зв’язки доцільно використати у процесі формування у дітей ціннісних ставлень до людей, Батьківщини, розуміння і поваги символів нашої держави, культурних символів українського народу; відповідального ставлення до природи.

У 4 класі діти вивчають значний розділ «Тарас Шевченко: сторінки життя і творчості», у змісті якого є потенціал для застосування всіх видів МПЗ.

Особистість Тараса Шевченка надзвичайно багатогранна. В одній людині втілились великі і різноманітні таланти. Він яскраво проявив себе у поезії, прозі, живописі, графіці, надзвичайно гарно співав. Патріотичні почуття були домінантою його творчості, адже Україна — це муза духовного життя митця. Україну й українство поет утверджував словом і пензлем усе життя.

У кожному класі у процесі ознайомлення учнів із біографією і особистістю Тараса Шевченка відбувається із залученням відповідних знань з уроків «Образотворче мистецтво» і «Музика». Так, у 2 класі розділ «Тарас Григорович Шевченко» — великий народний поет і художник розпочинається мотиваційно-змістовим вступом: автопортрет митця і текст укладача підручника з основними біографічними відомостями. Діти розглядають перший автопортрет, написаний у 1840 році. Жанр автопортрета, що є своєрідним засобом самопізнання та самовиявлення, Т. Шевченко використовував дуже часто.

У 4 класі знання дітей про Тараса Шевченка як особистість, його творчість збагачуються і упорядковуються.

На початку розділу діти прочитають оповідання Тараса Шевченка «Про себе», розглянуть його автопортрети і малюнок «Батьківська хата». Це дозволяє збагатити їхні уявлення, знання про цей період життя митця.

Наведемо опис уроку-діалогу мистецтв: за віршем Тараса Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий»

На уроках літературного читання діалог мистецтв здійснюється через МПЗ різних видів. За цих умов художні образи набувають нових граней, яскравості через сприймання учнями різних засобів їх відображення. Особливої ваги набуває діалог мистецтв в осягненні культурологічного потенціалу поезій Тараса Шевченка, які читають учні у 4 класі. У цих поезіях чимало символів української культури, через знакові образи сільської природи відчуваються ритми і мелодійність тексту, який переливається в музику.

Емоційним, глибшим буде сприймання учнями поезій Тараса Шевченка, якщо залучаються музичні і живописні твори за сюжетами цих віршів. Таке поєднання є особливо доцільним, адже в особі митця злилися Шевченко — поет і Шевченко — художник, і співак, він глибоко сприймав музику і сам прекрасно співав народні пісні. Можливо, це поєднання було генетичним підґрунтям виразності, мальовничості і мелодійності його творів.

Багато творів Тараса Шевченка, які вивчають молодші школярі, мають своє втілення у музиці. Миколі Лисенку належать сторінки неперевершеної музичної шевченкіани¹. Наприклад, це всім відомі пісні «Садок вишневий коло хати», «По діброві вітер віє», «Тече вода з-під явора» та ін. Музику до них написав композитор Анатолій Філіпенко.

Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий», що вивчається у 4 класі, як пісню ми чуємо, як правило, у виконанні хору. Музику цієї пісні написав композитор Данило Крижанівський (1856 — 1894). Відтоді ця пісня належить до найпопулярніших, її навіть вважають народною.

За цим віршем художники створили низку картин, малюнків. Відомою є картина М. Бурачека «Реве та стогне Дніпр широкий», а також картини народних майстрів Федора Панка і Марфи Тимченко, репродукції яких є у підручнику.

Зміст поезії - це художньо досконалий опис буряної ночі на Дніпрі. Рядки вірша є прологом до балади «Причинна», вони готують читача до сприймання твору, навівають тривожні очікування.

Три строфи, які прочитають діти, створюють яскраве враження розбурханого величного Дніпра, глухої ночі, хмарного неба, передають почуття, які викликає у людини буремна ніч. У тексті дуже виразні, народнопісенні елементи поезії, що посилює її вплив на емоції, уяву читачів, зумовлюють зв’язок з мистецтвом. Вірш написано чотиристоповим ямбом, кожна стопа закінчується наголошеним складом, що увиразнює рух, мелодійність поезії.

Тема уроку: Поезія, що стала народною піснею.

Мета: засобами поетичного слова у взаємозв’язку із живописом і музикою створити в учнів образи розбурханої ріки, тривожної ночі; вчити виразно читати поезію; розвивати образне мовлення і уяву, уміння зіставляти різні художні засоби.

Матеріал до уроку: вірш «Реве та стогне Дніпр широкий»; оповідання Дмитра Красицького «Реве та стогне Дніпр широкий» (про створення Шевченком вірша).

МПЗ зв’язки:

Репродукції картин народних художників Марфи Тимченко і Федора Панка «Реве та стогне Дніпр широкий...». Аудіозапис пісні.

Очікувані результати. Учні відчують художню образність, ритмічність вірша; виразно читатимуть кожну строфу; визначатимуть спільне і відмінне у художніх творах, які зображують одне природне явище.

Фрагмент уроку.

І. Слухання учнями вірша.

Вчитель виразно читає вірш.

- Про що цей вірш? Які картини описав поет?

ІІ. Аналіз змісту вірша і його образних засобів.

1. Читання учнями вголос першої строфи (1-2 учні).

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива.

Додолу верби гне високі,

Горами хвилі підійма.

- Яким постає образ ріки? (Дніпро, наче розгнівана людина, реве, стогне, ніби він пройнятий люттю і водночас болем, стражданням).

- Що додає люті широкій річці, хто розбурхує Дніпро? (Вітер теж, наче жива істота, грізно завиває. У нього така страшна сила, що навіть високі верби гнуться додолу, а хвилі наче гори).

- Які слова тут вжито у переносному значенні?

2. Читання вголос другої строфи вірша.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

- Яку картину ми бачимо за цими рядками? (Це наче картина, пейзаж.)

- Що у ньому головне? (Блідий серп місяця, який виринає у хмарах, нагадує човен серед розбурханої ріки, що відчайдушно бореться з хвилями).

3. Читання вголос і аналіз змісту третьої строфи вірша.

Ще треті півні не співали.

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

- Яка це пора ночі? Про такий час говорять — «глуха ніч», тому що «ніхто ніде не гомонів», бо люди починали поратися по господарству лише після третіх півнів.

- Який настрій створює ця картина? Які звуки підсилюють страшну тишу цієї ночі? (Сичі в гаю перекликались... За народними віруваннями це недобрий знак).

- Отже, які картини можна побачити і відчути за рядками вірша? Ви переконались, що в поезії кожне слово, кожна деталь додає своє в образ нічної природи.

ІІІ. Мовчазне читання учнями оповідання Дмитра Красицького «Реве та стогне Дніпр широкий...»

- Що ви дізнались про створення цього вірша? Де, у який час поет його написав?

- Які картини поставали в його уяві? Які почуття він переживав, про що він думав?

- Що вас вразило у розповіді про створення цього вірша?

ІV. Виразне читання вірша учнями.

Виразне читання кожної строфи вірша передбачає зміни інтонації, темпу, сили голосу.

Читання першої строфи інтонаційно і жестами відтворює силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, хитання дерев. Страшно людині опинитись серед бурі. (Образ Дніпра був знаковим для поета. У вірші «Заповіті» Шевченко наказує поховати його так, щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий).

Другу строфу можна прочитати розповідною інтонацією, водночас із нотками тривоги, наростання неспокою. Третю строфу краще прочитати спокійно, уповільнено, таємничо-тривожно.

V. Розгляд репродукцій картин народних художників Марфи Тимченко і Федора Панка.

- Як кожен художник зобразив грізні сили природи: хвилі, сильний вітер, небо? Які вони дібрали кольори? Який настрій створює кожен пейзаж?

- Що на цих картинах співзвучне образам, які змальовані словом у вірші Тараса Шевченка?

- Що об’єднує і відрізняє картину, змальовану поетичним словом, із картинами, створеним пензлем?

VI. Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні хору.

Обмін враженнями від пісні. Які почуття передані у музиці? Що виконавці проспівали з найбільшою силою голосу, а що — тихо? Як би ви прочитали вірш тепер? (Виразне читання строф вірша за вибором учнів).

VII. Рефлексія.

Які почуття ви переживали на уроці? Що відкрили для себе нове? До чого спонукає вивчення цього незвичайного вірша? Про що ви б хотіли розповісти у колі сім’ї? Про що ще дізнатися? Навчитися співати цю пісню?

Висновок. У системі вивчення молодшими школярами творів Тараса Шевченка, ознайомлення з основними біографічними відомостями і подіями його життя важливим засобом є використання когнітивних, ціннісних і діяльнісних МПЗ, що передбачає використання краєзнавчого матеріалу, сприймання і аналіз репродукцій картин, малюнків; музичних творів. Особливого значення надається застосуванню різних прийомів словникової роботи, осмисленню, зіставленню і творчій інтерпретації прочитаного, що сприяє досягненню яскравості емоційно-ціннісних, художньо-естетичних вражень учнів від змісту поезії.