Система міжпредметних завдань на уроках літературного читання - О.Я. Савченко 2020
2.2. Міжпредметні завдання на уроках літературного читання у 2 класі
Розділ 2. Характеристика системи міжпредметних завдань на уроках літературного читання
Міжпредметні завдання у процесі засвоєння учнями понять, які є спільними для мовно-літературної галузі:
- структура тексту, абзац, діалог;
- розрізнення слів, які відповідають на питання що? хто? що робить? який? яке? яка?;
- написання слів з великої літери;
- слова з прямим і переносним значенням;
- роль наголосу у розумінні значення слова і виразному читанні учителем;
Наведемо варіанти завдань, які ми пропонували вчителям для використання у класах, що навчалися за підручниками «Літературне читання» (2012 р.) та «Читання» (2018 р.).
Поняття про текст (фрагменти бесід із використання МПЗ).
- З уроків української мови ви знаєте, що текст має зачин, основну частину, кінцівку. Твори, що ви читаєте у підручнику, теж є текстами. Розгляньте, як побудовано текст оповідання Василя Сухомлинського «Як Наталя в Лисиці хитринку купила». Де позначено частини твору? Назвіть їх. Яка частина найбільша? Як її позначено? Яка частина найменша?
Надія Кулик «Ромасеве яблуко і Петрикова груша».
- Розгляньте, як побудовано текст. Назвіть його частини. Пригадайте з уроків української мови, що таке абзац. Щоб перевірити свою відповідь, зверніться до підказки на с. 13 підручника.
- Попрацюйте у парі. Перегляньте текст оповідання. Скільки в ньому абзаців? Який з них найбільший? Який абзац складається з одного речення?
- Знайдіть слова, які написано з великої літери. Яке правило про використання великої літери тут застосовано?
Білоруська народна казка «Легкий хліб».
- Знайдіть у казці зачин. Скільки у ньому речень? Яким реченням розпочинається основна частина? Зі скількох речень складається кінцівка? Назвіть слова у цих реченнях, які відповідають на питання хто?
Болгарська народна казка «Виноградар і змія».
- Скільки у казці частин? Яка з них є зачином? Яка - кінцівкою? У якому абзаці йде мова про причину, а у якому — про наслідок?
- Доберіть заголовки до кожної частини. Це буде план казки. Розкажіть за ним, про що розповідається у творі.
Чеська народна казка «Собаки, коти та миші».
- У якій послідовності відбувались події у казці? Хто дійові особи твору? Що відбувалось спочатку? Які події описано в основній частині? Чим завершилась казка?
Оповідання Анатолія Григорука «Молодець проти овець».
- Розгляньте ліворуч, на які частини поділено текст. Назвіть дійових осіб оповідання. Скільки їх? У якій частині тексту згадано найбільше дійових осіб?
- Знайдіть абзац, у якому описано дії пса Кудлая і кота Муркаша.
- Яку інтонацію читання речення підказує знак оклику?
Андрій Мястківський «Казка про яблуню».
- Які почуття ви розпізнали у словах дідуся? Лопухів? Яку інтонацію читання підказують виділені слова?
Василь Сухомлинський «Покинуте кошеня».
- Знайдіть у тексті зачин, основну частину і кінцівку. У якому реченні є вислів замуркотіло кошеня?
- З яким почуттям письменник описує стан кошеняти?
- Знайдіть у тексті підтвердження своєї відповіді.
Іван Франко «Лисичка і Журавель».
- З якими намірами йшов Журавель на гостину до Лисички?
- Чому посварилися Лисичка і Журавель?
- Пригадайте прислів’я, що вивчали у другому розділі. Яке з них може бути назвою цієї казки?
- Знайди частини тексту казки. Яка частина міститься між зачином і кінцівкою?
Дмитро Красицький «Тарас Шевченко».
- Які слова у тексті написано з великої літери? Що вони означають?
- Скільки в тексті абзаців? Доберіть заголовок до кожного з них. Це буде план тексту. Розкажіть за планом, про що ви прочитали.
Марійка Підгірянка «Розмова про сонце».
- Пригадайте, яку розмову називають діалогом. Скільки мовців у цьому вірші?
- Між ким відбувається діалог? Чиї слова слід прочитати із запитувальною інтонацією? Чиї слова звучать як пояснення?
- Придумайте два запитання, якими можна продовжити розмову про сонце.
Платон Воронько «Картина».
- Підготуйтесь прочитати вірш, правильно передаючи інтонацію питального та окличних речень.
Надія Кир’ян «Словенятко».
- У вірші сказано, що від кореня зростають новесенькі слова. Назвіть їх. Як їх можна назвати? Наведіть приклади.
Лідія Компанієць «Ковалівна».
- Як у вірші дівчинка пояснює походження свого прізвища? Поміркуйте, від назв яких професій походять прізвища Ткаченко, Тесленко, Скляренко, Маляренко.
- Чи цікавились ви у родині походженням свого прізвища? Розкажіть про це.
Словникова робота
Українська народна казка «Рукавичка».
- За якою ознакою поведінки кожної тварини створено імена дійових осіб казки? Поясніть.
- Як утворилось слово скоромовка? Чому скоромовки ще називають чистомовки, швидкомовки? Які ознаки їх вимови передають ці назви?
- Про який вірш говорять безконечник? Як утворилось це слово? Знайдіть і прочитайте підказку у підручнику, що воно означає.
- Як утворились слова лічилка? Небилиця? Мирилка?
- Доберіть до слова казати близькі за значенням слова.
Українська народна казка «Півник та двоє мишенят».
- Як ви вважаєте, чому мишенят звали Круть і Верть? Як утворились ці слова?
- Яку рису поведінки мишенят підкреслюють їхні імена?
Василь Скуратівський «Прощальний листопад».
- Як утворились слова листопад, падолист? Скільки назв листопада згадано у тексті? Чи можете пояснити, за якою ознакою місяця листопада ці назви утворились?
- Робота в парі. Чи є у другому абзаці слова, які мають один склад? Назвіть їх. Доведіть правильність своєї відповіді.
Володимир Лучук «Тільки мама».
- Чому цей вірш є діалогом? Про які почуття йде мова?
- Доберіть до слова лагідно близькі за значенням слова.
Василь Сухомлинський «Горбатенька дівчинка».
- Які вчинки дітей засвідчили їхнє доброзичливе ставлення до новенької учениці?
- Які почуття вчителя передає вислів «полегшено перевів дух»? Який іспит витримав клас?
- Знайдіть до висловів живенько відчинив, очі впилилися, мовчки благав близькі за значенням.
Всеволод Нестайко «Руденький».
- Як по-іншому можна передати смисл висловів тицьнув цукерку, дременув у під’їзд? Які почуття переживав хлопчик?
- Поміркуйте разом над словами дідуся: А совість, голубе мій, — це в людині головне?
- Як автор передав своє ставлення до руденького хлопчика?
- Знайдіть речення, у якому є слова протилежні за значенням.
За Віктором Кавою «Він живий!»
- Розкажіть, які почуття переживав хлопчик.
- Знайдіть до слів хутко, зорить близькі за значенням.
- Перегляньте текст. У яких абзацах є окличні речення? Яку інтонацію читання потребує знак оклику?
- У тексті є два абзаци, кожен з яких складається з одного речення. Знайдіть їх.
Михайло Конончук «Гірке морозиво».
- Розгляньте уважно, як побудовано текст. Який абзац є зачином?
- Скільки дійових осіб в оповіданні? Хто бере участь у розмові? Які почуття переживала Оленка?
- Хто з дійових осіб говорить речення «Я щось не розумію»?
- Які якості характеру виявила Оленка? А Петрик?
- Чому, на вашу думку, Петрик не зрозумів ставлення дівчинки до свого вчинку?
Розвиток фонематичного слуху, ритмічності мовлення
Степан Жупанин «У лісовій музичній школі».
- Знайдіть слова, які передають ритмічність стукоту дятла і веселі трелі солов’я. З яких звуків вони складаються? Прочитайте разом рядки із цими словами, передаючи настрій пташиного співу.
- Знайдіть пари слів, що римуються.
- На уроках української мови ви розповідали про те, якою є наша мова. Прочитайте у підручнику на с. 20 інші ознаки, які також визначають її ознаки. Використовуючи ці слова, розкажіть, коли про мову можна сказати: розвивається, звеселяється.
Надія Кир’ян «Зимові слова».
- Чому слова, про які йдеться у вірші, названо зимовими? До яких з них ви можете придумати близькі за значенням?
Василь Струтинський «Жива казка».
- Кого побачив хлопчик на березі річки? Чи бачив ти їх?
- Які ознаки використано у тексті для опису рибки краснопірки? Зеленого коника? Окуня? Спробуй доповнити ланцюжок ознак.
Олександр Копиленко «Зима йде».
- На уроках природознавства ви вивчали ознаки початку зими. Як цю пору року описано у прочитаному оповіданні?
- Що нового ви дізналися з оповідання «Зима йде» про початок зими?
- Пригадайте, що ви знаєте про дощ з уроків природознавства. Що нового ви дізналися про це явище з оповідання Зірки Мензатюк «До- щиковий цвіт»?
Слова, що означають назву і ознаки предмета, дію
Казка «Сильніше за силу».
- Прочитайте рядок слів: попросив, фиркнув, заперечив, здивувався, закричав. На яке питання вони відповідають? Які з цих слів означають дії Горобця, а які — Кота?
- Знайдіть у тексті інші слова, які відповідають на питання що зробив?
- Як би ви змінили назву казки? Можливо б її продовжили?
Сергій Носач «Ялинка».
- Скільки дійових осіб в оповіданні? На яке питання відповідають ці слова?
- Робота в парі. Перегляньте текст. Скільки разів у ньому вжито іменник ялинка і споріднені до нього слова? Які ознаки можна дібрати до цього слова?
Олександр Олесь «Ялинка».
- З яким почуттям зайчик звертається до хлопчика?
- Знайдіть окличні речення. З якою інтонацією їх слід прочитати?
- Чим схожі та чим відрізняються вірш і оповідання, які мають однакову назву?
Тарас Шевченко «Світає...».
- Яку картину природи зображено у вірші?
- Знайдіть слова, які відповідають на питання що робить? що роблять? Які зміни в природі вони передають?
- Знайди у вірші пари слів, що римуються.
Олександр Копиленко «Найвеселіший місяць».
- На які питання відповідають слова — назви птахів? До якої частини мови вони належать?
- Які ознаки використав автор, щоб описати спів соловейка? На яке питання вони відповідають? До якої частини мови належать ці слова?
- Знайдіть у тексті порівняння. Які ознаки вони передають? Який образ соловейка створюють?
За Юрієм Смоличем «Квіти — землі окраса».
- На яке питання відповідають слова — назви квітів. До якої частини мови вони належать?
- Прочитайте другий абзац. Знайдіть слова, які передають колір квітів? До якої частини мови вони належать? На яке питання відповідають? Яка квітка порівняється з сонцем?
- У якому значенні прямому чи переносному — тут вжито слово гаряча?
- Робота в парі. Запитайте одне одного про інші весняні квіти. Які їхні суттєві ознаки?
Ліна Костенко «Пряля»
- Зі скількох речень складається вірш?
- Яке з них найдовше? У якому реченні повторюються слова, що відповідають на питання що робить? Якою частиною мови вони є?
Платон Воронько «Картина».
- Знайдіть у вірші питальні і окличні речення. З якою інтонацією їх слід прочитати? Які почуття мовців передати? Зіставте вірш із малюнком до нього. Що нового вам відкрилось у змісті вірша?
Леонід Глібов «Котилася тарілочка».
- У прямому чи переносному значенні у вірші вжито слово золотая. З чим порівнюється золота тарілочка?
- До слова яснедоберіть близькі за значенням, а до слова чорна — слова з протилежним значенням.
Міжпредметні завдання за підручником «Читання» 2019 року видання
Розділ «До школи, до книги, до друзів душа поривається знов!»
Валентин Бичко «Літо, до побачення!»
- Про які зміни у довкіллі на початку вересня мовиться у вірші?
- Пригадайте, що на уроках «Я досліджую світ» ви дізналися про ранню осінь. Як змінюється у цю пору колір дерев, кущів, неба?
- Який образ літа створює поет? Які слова засвідчують, що осінь вже розпочалася?
- Який настрій створюють слова і вислови дива, небачене, ліс зелено- крилий, ніколи не забудемо?
- На уроках «Музики» ви пригадували музику літа: дзюрчання струмочка, гудіння джмеля, кування зозулі, шелестіння листя. Які з цих звуків можна почути на початку вересня?
- Пригадайте мелодію пісні «До побачення, літо!» (муз. М.Чембержі, слова В.Пекура), яку слухали на уроці музики. Чим схожі ця пісня і вірш «Літо до побачення!» В.Бичка?
Марія Хоросницька, «Добра порада», Т. Цидзіна «Очі, вуха маю...»
- Прочитайте вголос виділені у віршах речення. Поміркуйте над їх значенням.
- Поміркуйте: порада поетеси «Все встигає той зробити, хто уміє час цінити» стосується тільки уроків читання? Доведіть свою думку.
Лідія Повх «В їдальні».
- Доповніть думку. У ставленні до дівчаток-першокласниць Гліб виявив не тільки уміння добре читати і рахувати, а й...
- На уроках української мови ви навчалися складати діалог. Як би ви відтворили розмову дівчаток і Гліба у цій зустрічі?
Уміння працювати з підручником
- Пригадайте, чи в усіх підручниках, за якими ви навчаєтесь у 2 класі, є умовні позначення? Поміркуйте, для чого їх вміщують на початку підручника?
- Розгляньте уважно умовні позначення, які є у «Читанці». Чи всі з них вам зрозумілі?
- Які з них вам зустрічались в підручниках «Українська мова», «Я досліджую світ»? Про що ви б хотіли запитати?
Медіавіконце; читаю, слухаю, бачу.
- На яких уроках ви чули слово інформація? Як ви його розумієте?
- Як би ви доповнили перелік зображених у підручнику засобів інформації?
Максим Рильський «Ми збирали з сином...»
- Ви вже знаєте, що природа постійно змінюється. Пригадайте з уроків «Я досліджую світ», «Мистецтво» і своїх спостережень прикмети ранньої осені. Чим ця пора відрізняється від літа?
- Письменники словами, художники фарбами, а композитори нотами створюють свій образ осені. А вона дуже різна: золота, барвиста, похмура, тиха, журлива, дощова...
- Які кольори осені ви побачили. Назвіть їх. Які звуки почули?
- Послухайте вірш. Яку картину осені ви уявляєте за рядками вірша? Що ви могли б побачити і почути, якби були теж на цій прогулянці? Які фарби узяли, щоб це намалювати? Сумну чи веселу мелодію міг би створити за змістом вірша композитор?
- Розгляньте картину Сергія Шишка «Осінь. Голосієво». Уявіть, що ви у цьому лісі. Придивіться до дерев, що зображені ближче до глядача. Які кольори переважають? Якого кольору небо? Як ви вважаєте, це рання чи пізня осінь? Чому?
«Дрізд і голуб». Українська народна казка.
- Поміркуйте над змістом прислів’я «Добре того вчити, хто хоче все знати». Чи тільки уроків читання воно стосується? Коли його, на вашу думку, доречно вживати? Обґрунтуйте свою відповідь.
Читаємо і пізнаємо таємниці рідної мови
На уроках української мови ви навчалися складати розповідь за малюнками або за картиною. Пригадайте, у якій послідовності треба діяти, виконуючи це завдання.
- Розгляньте репродукцію картини Вікторії Ковальчук «Колискова». Кого зображено в центрі картини? Як матуся присипляє дитину? Який птах у неї за спиною? Яка квіточка в руках?
- З яким почуттям співає матуся? Чи здогадались ви, чому тут зображено літери «А-а-а-а»?
- Кого ще намалювала художниця? Розкажіть, що зображено на картині, які почуття, настрій вона створює.
На уроках музики (десь наприкінці вересня) діти слухають «Колискову» композитора Якова Степового. Дізнаються, що колискова виконується тихо, лагідно, повільно; її можна проспівати або виконати на музичному інструменті, без слів. Діти слухають колискову, передають мелодію рухами. На уроках читання вчитель актуалізує ці знання і емоційні враження учнів у процесі розгляду картини і слухання пісні.
- Прослухайте пісеньку. Чи здогадались ви, що це за пісенька? Так, це колискова.
- Де ви чули колискові пісеньки? Чому ці пісеньки мають таку назву? Де вони виконуються? Як саме: тихо чи голосно? Швидко чи повільно? З яким почуттям? Прочитайте колискову, що є у підручнику, наспівно, лагідно.
У процесі ознайомлення учнів із закличками, лічилками, мирилками, загадками доцільні міжпредметні завдання за змістом аналогічного навчального матеріалу, який передбачає ознайомлення другокласників із близькими за значенням словами на уроках української мови.
Наприклад:
- Поміркуйте що означає слово мирилка. Доберіть до нього близькі за значенням слова.
- Поміркуйте, що означає слово закличка. Як воно утворилось? Назвіть слова, близькі до нього за значенням.
- Поміркуйте, чому скоромовки ще називають швидкомовкамиі чистомовками? Як утворилися ці слова, яку ознаку вимови скоромовок вони підкреслюють? Що схожого є у написанні цих слів?
Ознайомлення учнів з прислів’ями має на меті, окрім літературознавчої пропедевтики, важливе значення для формування в них ціннісних орієнтацій щодо загальнолюдських цінностей: ставлення до праці, дружби, навчання, етики спілкування тощо. З огляду на це, доцільними є міжпредметні завдання за змістовими лініями «Людина і природа», «Людина серед людей», інтегрованого курсу «Я досліджую світ» і предмета «Українська мова» у контексті навчального матеріалу: «Уживання формул мовленнєвого етикету», визначення тем для розвитку зв’язного мовлення («Поважай старших», «Дружба — найдорожчий скарб», «Хто насправді боягуз» та ін.).
Дослідження структури тексту
У процесі виконання цих завдань доцільно актуалізувати знання дітей з уроків української мови про текст і абзац як елемент структури тексту. У підручнику «Читання» є спеціальна рубрика перед завданням «Досліджуємо текст». Наприклад, до оповідання Василя Чухліба «Чи далеко до осені?» вміщено на плашці інформацію про те, що абзац — частина тексту від одного відступу до іншого, речення якої зв’язані за змістом. Досліджуючи текст, учні виконують завдання на пошук абзаців з різною метою.
- Знайди абзац, де передано хвилювання дітей за долю лелеченят.
- Який абзац є зачином, а який — кінцівкою?
- У якому абзаці є імена усіх дітей, які спостерігали за лелеками?
Василь Сухомлинський «Я хочу сказати своє слово».
- Знайдіть перший абзац. Назвіть у кожному реченні слова, які відповідають на питання: що робили? Що вони означають?
- Які слова в оповіданні написано з великої літери? Пригадайте з уроків української мови, що вони означають? Зробіть висновок про їх написання.
- Розкажіть одне одному, яким ви побачили небо, йдучи до школи. Доберіть різні ознаки, щоб як точніше передати свої враження.
Надія Мовчан-Карпусь «Василинка».
- Пригадайте з уроків «Я досліджую світ», люди яких національностей живуть в нашій державі. На яких мовах розмовляють люди у вашому краї? Підготуйтесь на наступному уроці розповісти про це однокласникам.
Зірка Мензатюк «Золоте серце».
- З уроків української мови ви знаєте, що в нашій мові є слова, вислови, які вживаються у прямому і переносному значенні.
- Знайдіть, у яких реченнях слово золотиймає пряме значення. А в якому — переносне? Придумайте два речення, в яких слово золотиймає різні значення.
- Хто придумає найбільшу кількість слів, якими можна розповісти про українську мову?
Українські народні казки
«Вовк і собака».
- Прочитайте казку. Розгляньте уважно, як побудований текст.
- У казці зміст передано як розмову дійових осіб — собаки і вовка. Як називають таку розмову?
«Цап і баран».
- Знайдіть у казці зачин, основну частину, кінцівку.
- Знайдіть абзац, у якому є слово хутко. Доберіть до нього близькі за значенням.
«Виноградар і змія» (Болгарська казка).
- Поміркуйте, що у цій казці спричинило смерть сина господаря? Чому змія відмовилася дружити з господарем?
- Пригадайте, як складати план розповіді. Що мають відображати заголовки до кожної частини? Складіть за малюнком план казки. Підготуйтесь розповісти за ним казку.
«Оселедець і камбала» (Польська казка).
- Пригадайте, що вивчали на уроках української мови про наголос. Якою є його роль у розумінні значення слова? Наведіть приклади.
- Знайдіть речення, у якому передано як камбала поставилась до перемоги оселедця на виборах короля. Які слова передають її зневагу до оселедця?
Медіавіконце: мандрівка в бібліотеку.
- Які знання з уроків української мови вам треба пригадати, щоб вибрати за каталогом книгу в бібліотеці?
- Поміркуйте, як краще оформити листівку про користь читання. Пригадайте знання з уроків української мови і мистецтва, які вам допоможуть.
Василь Скуратівський «Калина».
- Пригадайте з уроків «Я досліджую світ», які символи, обереги мають українці. Які традиції, вірування нашого народу передає поважне ставлення до хліба, калини, рушників, вишиванок?
- У яких прислів’ях, образних висловах це передано?
- Знайдіть в оповіданні прислів’я, яке передає ставлення українців до улюблених рослин.
- У яких піснях, картинах вони прославляються?
- Знайдіть слова, які написано з великої літери. Чому?
Наталка Поклад «Петриківські диво-квіти».
- Що ви знаєте про петриківські розписи? Чи малювали петриківські квіточки? Які форми, кольори переважають на цих розписах?
- Який настрій створюють вірш, малюнки і світлини? Підготуйтесь розповісти про це. Ваш помічник «Словник настроїв і почуттів».
Наталка Поклад «Україночка Оленка. Козак Андрій».
- Пригадайте з уроків «Я досліджую світ», які символи є у святковому одязі українців: жінок і чоловіків.
- Розгляньте на малюнку танок дітей. Чи впізнали ви, який це танок? Які українські символи є в одязі танцюристів?
- Послухайте музику гопака. Доберіть ознаки, щоб точніше розповісти про цей танець.
Анатолій Костецький «Батьківщина».
Леонід Полтава «Наша Батьківщина».
- Прочитайте вірш. Розгляньте, які розділові знаки є у кожній строфі. Назвіть їх. Як це треба передати, читаючи вірш? Прочитайте вірш, додержуючись розділових знаків.
- Порівняйте вірші «Батьківщина» і «Наша Батьківщина...» Чим вони схожі і чим відрізняються?
- Складіть тематичну павутинку до поняття «Батьківщина».
Василь Сухомлинський «Вічна тополя».
- Знайдіть у тексті опис тополі й міркування автора про це дерево.
- Яке речення твору передає головну думку?
Василь Чухліб «Зимова казка».
- В українській мові про одне поняття можна сказати по-різному.
- До виділених у тексті слів доберіть близькі за значенням (Хурделиця, прокидають стежку). Наведіть інші приклади близьких за значенням слів, які означають зимові явища.
Вадим Скомаровський «Казкові шати».
- Прочитайте вірш. Які порівняння використав поет для опису казкового лісу? Яку ознаку запорошених дерев підкреслюють ці порівняння?
Галина Демченко «Ялинова шишка».
- Які у цьому творі ознаки казковості?
- А які події, вчинки персонажів відображають те, що насправді може відбуватися в зимовому лісі?
Медіавіконце: вітальна листівка.
- Поміркуйте у групах, у якій послідовності краще діяти, щоб зробити гарну листівку?
- Де можна знайти інформацію про вітальні листівки? Як можна використати з цією метою Інтернет? Інші джерела?
Розгляд картини Наталі Курій-Максимів «Щедрий вечір».
- Пригадайте з уроків образотворчого мистецтва, які засоби використовує художник, щоб передати на картині свій задум? (Через колір, лінії, місце розташування зображеного на площині картини, розмір об’єкта).
- Розгляньте, як художниця зобразила «Щедрий вечір»? Як ви визначили, де і коли відбувається дійство? Хто зображений на картині? Хто ближче до глядача? Хто — далі?
- У що вдягнуті люди? Що вони тримають в руках?
- Які кольори переважають на картині? Який настрій вони передають?
- Уявіть, що ви серед щедрувальників. Пригадайте з уроків музики щедрівку. Заспівайте її.