Система міжпредметних завдань на уроках літературного читання - О.Я. Савченко 2020

Вступ

У сучасних умовах реформування початкової освіти необхідність впровадження компетентнісного підходу вже не є об’єктом обговорення. Актуальним вважаємо всебічне вивчення реального стану його використання, цільовий пошук ефективних засобів, які сприятимуть ефективному формуванню предметних і ключових компетентностей у молодших школярів у різних умовах навчання.

Аналіз теоретичних напрацювань у галузі початкової освіти і досвіду роботи вчителів а Державними стандартами другого покоління (2010-2014) виявив недосліджені аспекти, які дотепер залишалися на периферії наукових пошуків. До них ми відносимо методичний потенціал міжпредметних зв’язків. Необхідність їх застосування було зазначено ще у попередніх Державних стандартах початкової освіти і Типових освітніх програмах. Зокрема, у першому розділі програми «Загальнонавчальні уміння і навички» вказано, що вони «...формуються і функціонують у системі міжпредметних зв’язків, безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу різних предметів та обов’язкового врахування попереднього рівня оволодіння ними» (1. Державний стандарт початкової загальної // Початкова освіта. - 2011. - № 18 с. 4). У пояснювальній записці до програми з літературного читання визначено, що «читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній. Для формування читацької компетентності учнів використовують міжпредметні зв’язки» (2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (зі змінами). - Тернопіль: Мандрівець, 2015., с. 62).

У Концепції Державних стандартів для Нової української школи ключові компетентності є системоутворювальним чинником визначення очікуваних результатів шкільної світи, а отже, вони стануть орієнтирами для розроблення змісту навчання за інтегрованими курсами і предметами. Ця ситуація зумовлює особливу важливість наукового обґрунтованого визначення межі і обсягів внутрішньопредметних зв’язків і міжпредметної інтеграції. Відповідно на цей виклик реформування змісту і методики освітнього процесу у 1-4 класах вважаємо розроблення для кожної освітньої галузі дидактико-методичного супроводу на засадах системного, компетентнісного і особистісно зорієнтованого підходів, наукові і прикладні результати якого можуть слугувати новим методичним ресурсом. У цьому контексті використання різних видів міжпредметних зв’язків ми розглядаємо як важливий ресурс, що має суттєво доповнити існуючі методики формування ключових і предметних компетентностей.

Аналіз дидактичних і методичних публікацій з теми нашого дослідження дозволяє стверджувати, що міжпредметні зв’язки на уроках літературного читання не постали об’єктом активного наукового інтересу, а їх застосування у практиці початкової школи, як правило, обмежуються епізодичним залученням елементів знань з інших предметів (переважно української мови і мистецтва). Це означає, що цей засіб спрацьовує лише на уточнення і збагачення одного структурного елемента компетентності — знання. Водночас, слабо використовується важливий операційно-діяльнісний і ціннісний потенціал міжпредметних зв’язків, що має сприяти більш якісному оволодінню учнями компетентностями.

З урахуванням новизни проблеми та її недостатньої дослідженості і водночас важливості міжпредметних завдань на уроках літературного читання нами здійснено пошукове дослідження щодо сутності цього феномену і методики використання як ресурсу компетентнісного підходу. Ми поставили за мету розкрити сутність міжпредметних в’язків і обґрунтувати види міжпредметних завдань відповідно структурних складників читацької і ключових компетентностей (знаннєвої, діяльнісної, ціннісної); розробити методику їх застосування.

Відповідно до мети і завдань дослідження, розроблено комплексну методику, яка охоплювала різні методи. Теоретичні: історико-генетичний метод — використано у процесі вивчення філософських, психологічних, дидактичних і методичних джерел для визначення наукового апарату, розроблення концепції дослідження; моделювання — для обґрунтування і побудови системи міжпредметних завдань на уроках літературного читання; теоретичного аналізу і синтезування — у процесі розроблення, інтерпретації якісного і кількісного аналізу результатів дослідження і прогнозування його перспектив.

Емпіричні — метод спостереження на всіх етапах дослідження як самостійний метод, так і у поєднанні з іншими; аналіз продуктів діяльності учнів і вчителів, методистів; бесіди, інтерв’ювання учнів і вчителів; констатувальний експеримент; кількісний і якісний аналіз одержаних результатів, одержаних у процесі застосування міжпредметних завдань.

За результатами пошукового етапу розроблено концепцію дослідження, яка охоплює методологічний, теоретичний і дидактико-методичний аспекти. Особливістю дослідження є його комплексний характер. Воно виходить за межі предмета літературного читання і передбачає виокремлення у взаємозв’язку з іншими предметами тих знань, умінь і цінностей, які імовірно посилюють якісні характеристики читацької компетентності учнів. Системно-структурний аналіз змісту для всієї початкової школи дав можливість відібрати теми і поняття, які об’єктивно мають різного роду міжпредметні зв’язки у контексті їх значущості щодо застосування на уроках літературного читання. Ми передбачали, що застосування міжпредметних завдань позитивно впливає на оволодіння молодшими школярами основними (наскрізними) навчальними уміннями, які є важливими для всіх ключових компетентностей (аналіз, синтез, читання з розумінням, всебічний розгляд об’єкта у його зв’язках, рефлексивні і критичні судження учнів тощо).

Відповідно до мети, завдань і результатів дослідження створено зміст посібника, який викладено у трьох розділах.

Автор висловлює щиру вдячність учителям початкових класів ЗНЗ №101 м. Києва, ЗНЗ №1 м. Українка, ЗНЗ №2 м. Бровари, які брали участь у процесі дослідження.

Скорочення, використані у тексті:

ДС — Державний стандарт

ЗНЗ — загальноосвітній навчальний заклад

МПЗ — міжпредметні завдання

НУШ — Нова українська школа

ТОП — типова освітня програма.