Нова українська школа: розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання - Старагіна І. П., Терещенко В. М., Панченков А. О. 2020
Розділ 6. Становлення читацької грамотності в умовах дистанційного навчання
Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і доступність он-лайнового навчання для школярів і школярок молодших класів поступово змінюють освіту і змушують її трансформуватися в бік змішаного навчання, а в кризових ситуаціях (наприклад в умовах багатомісячного карантину, спричиненого COVID-19) — дистанційного навчання. Під цим оглядом учитель/-ка має добре розуміти сучасні підходи до становлення читацької компетентності в умовах дистанційного навчання й використовувати ці ресурси за потреби.
Ураховуючи, що дистанційне навчання суттєво зменшує час на безпосереднє обговорення прочитаних текстів (художніх творів, медіатекстів тощо) з учителем та однокласниками, а збільшує час на самостійне опанування їх, варто подбати про те, щоб як тексти, так і завдання для роботи з ними були максимально зорієнтовані на потреби учнів, їхні інтереси, сприяли залученню учнів та учениць до навчання.
Розглянемо, як умови дистанційного навчання можуть впливати на досягнення результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти щодо читацької компетентності.
Якщо говорити про такі загальні результати навчання, як сприймання тексту та вибір книжки для читання, то в умовах дистанційного навчання стає очевидним, що, крім текстів, які запропоновано в підручниках і хрестоматіях, учні та учениці мають змогу працювати з текстами (книжками), які наявні в їхніх домашніх бібліотеках або до яких у них є доступ у бібліотеках інших осіб (друзів, родичів, сусідів тощо). З огляду на це вчитель/-ка має з’ясувати в батьків учнів, до яких книжок (паперовий формат або електронний) є доступ у дитини, у разі обмеженості родини в цих ресурсах — проконсультувати батьків про різні варіанти доступу. Головне — забезпечити дитину варіантами для вибору книжки для читання з подальшим поясненням через онлайне спілкування, як обкладинка, заголовок та ілюстрації, а починаючи з 3-го класу ще й анотація допомогли б зробити дитині певний вибір. Варто наголосити, що саме в умовах дистанційного навчання для школярів актуалізуються вміння звертатися по допомогу до дорослих для пошуку необхідної інформації, використовувати інтернет-ресурси для пошуку інформації, гіпертекст для уточнення інформації або поглиблення знань про предмет вивчення.
Крім того, в умовах дистанційного навчання учитель/-ка має врахувати індивідуальні можливості учнів в опануванні уміння читати та розуміти прочитане й забезпечити диференційований підхід під час добору завдань до запропонованих у підручнику, хрестоматії тощо текстів для читання (художніх творів, медіатекстів тощо). Елементом такого диференційованого підходу стає використання аудіокниг (за наявності) в процесі сприйняття тексту.
Наприклад, учитель/-ка може запропонувати учням та ученицям 3-го класу прочитати оповідання Дмитра Кузьменка (Кузька Кузякіна) «Чим корова не собака», поданого в «Хрестоматії сучасної дитячої української літератури», але водночас зорієнтує їх за бажанням прослухати це ж оповідання у виконанні співака, фронтмена гурту «Друга ріка» Валерія Харчишина. Безумовно, для учнів та учениць зі сформованою дією читання прослуховування оповідання в акторському виконанні стає своєрідним викликом для вдосконалення власного виконавського вміння, а от для учнів та учениць із середнім або початковим рівнями дії читання використання аудіотексту як супроводу власного читання може стати значною допомогою в осмисленні прочитаного.
Диференціація завдань в умовах дистанційного навчання може бути забезпечена й на рівні врахування вчителем/-лькою того, з ким учень обговорить своє первинне сприйняття тексту: з однокласниками телефоном чи з кимось із родичів. Учителю/-льці важливо добре розуміти ситуацію певного учня чи учениці й спрямовувати дітей на той чи той формат спілкування. Наприклад, до оповідання Дмитра Кузьменка (Кузька Кузякіна) «Чим корова не собака» учням може бути запропоноване таке завдання.
Обговори з однокласниками або з кимось із рідних питання:
► Для чого автор дав оповіданню такий дивний заголовок?
► З яким настроєм ти читав / читала це оповідання?
► Від чийого імені ведеться розповідь в оповіданні?
► Що стало причиною того, що хлопчик став відомим художником?
► Якою хлопчик намалював корову?
Обговорення первинного сприйняття тексту з однокласниками та однокласницями може відбуватися й не за наперед підготовленими запитаннями, а за такими, які будуть створені самими учнями та ученицями. Ураховуючи можливості дітей, учитель/-ка може запропонувати деяким із них після читання підготувати для інших учнів та учениць питання до тексту й обговорити з ними ці питання.
Потенційно корисним для диференціації навчання в умовах віддаленої роботи є й використання різних онлайнових ресурсів (наприклад гугл-форми). Такі потужності дають можливість учителю/-льці самостійно розробляти різнорівневі завдання у вигляді тестів з різними форматами тестових завдань або пропонувати учням та ученицям матеріали з перевірених вебресурсів. Наприклад, до оповідання Дмитра Кузьменка (Кузька Кузякіна) «Чим корова не собака» учитель/-ка може створити декілька тестів із різною кількістю тестових завдань та з різним рівнем складності.
1. Хто є автором оповідання «Чим корова не собака»?44
► Дмитро Кузьменко
► Кузько Кузьменко
► Дмитро Кузько
2. Від чийого імені ведеться розповідь в оповіданні?
► Від імені директора школи
► Від імені класної керівниці
► Від імені хлопчика
3. Познач, що найбільше любив робити хлопчик.

► Малювати
► Грати у футбол
► Створювати стінгазет
► Майструвати шпаківні
4. Яку назву мав конкурс малюнків?
► Корови у побуті
► Молочні породи корів у побуті очима дітей
► Молочні породи корів очима фермерів
► Корисне молоко
5. Що означає фраза «закотити рукави»?
► Старанно виконувати роботу
► Перекладати роботу на когось іншого
► Відкладати роботу на потім
6. Який подарунок отримала школа за перемогу в конкурсі?

7. Яка ситуація є зав’язкою оповідання?
► Я став відомим художником.
► Перемога у конкурсі малюнків
► Оголошення про конкурс малюнків
8. Що стало кульмінацією оповідання?
► Оголошення про конкурс
► Нагородження та похвала переможця
► Створення шкільних стінгазет
9. Кого найчастіше зображував хлопчик на стінгазетах?
► Корів
► Собак
► Однокласників
10. Чому хлопчик перестав малювати стінгазети?
► Не вистачало часу
► Потрібно було майструвати шпаківні
► Директорка запитала, чому на стінгазетах завжди завжди одне й те саме.
11. Яка головна думка твору «Чим корова не собака»?
► Якщо не вмієш — не берися.
► Результату можна досягти, якщо є бажання.
► Корова — це собака.
Такі тести можуть перевіряти різні вміння: сприймати текст, знаходячи очевидну й приховану інформацію, інтегрувати інформацію, надану в різних частинах тексту, аналізувати й інтерпретувати текст, оцінювати його форму й зміст.
На жаль, дистанційне навчання суттєво обмежує можливості учнів та учениць брати участь у груповій роботі, наприклад, виконуючи завдання на інсценізацію прочитаного, хоча саме такий вид завдань має дуже великий потенціал для збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду учнів, оскільки рольова гра дає можливість відтворити емоції літературних персонажів, співпереживати їм. Утім, незважаючи на певні обмеження, школярі та школярки усе ж мають різні можливості, щоб ділитися своїми емоціями та почуттями, які вони пережили під час читання того чи того твору, наприклад шляхом створення різних медіапродуктів (фотографії власних ілюстрацій до твору, аудіо- або відеозапис виразного читання художнього твору, аудіо- або відеозапис розповіді про власні почуття та емоції від прочитаного тексту), із якими вони можуть ділитися з однокласниками та однокласницями. Створення медіапродукції з висловленням власних уподобань щодо змісту чи форми прочитаних текстів (як художніх, так й інформаційних), літературних персонажів також дає можливість в умовах дистанційного навчання вдосконалювати учням та ученицям свої вміння з оцінювання тексту.
Правильно організоване дистанційне навчання ніяк не обмежує учнів в удосконаленні вміння з перетворення інформації (створення / добір ілюстрацій, фіксація отриманої інформації в схемах, таблицях, створення плану прочитаного тощо). Важливо зазначити, що завдання з перетворення інформації в умовах дистанційного навчання, коли вчителі/-ки «тут і тепер» не доступні для учням, мають супроводжуватися спеціально розробленими інструкціями, шаблонами з урахуванням індивідуальних можливостей учнів та учениць (або груп їх).
Щодо вдосконалення вміння «читає творчо», то із цим умінням немає обмежень в умовах дистанційного навчання, але для заохочення учнів у здійсненні будь-якого експериментування з текстом (зміна кінцівки, місця подій, оповідача, сюжету, уведення нових персонажів тощо) учитель/-ка має подбати про надання зворотного зв’язку як від однокласників та однокласниць, так і від себе, бо творчість, яка здійснюється не за зразком і не має чітких орієнтирів для оцінювання, є дуже «тонким» феноменом. Єдине, що може сприяти творчому читанню учнів та учениць — це позитивний зворотний зв’язок, тобто безумовне прийняття з боку інших продуктів учнівської творчості.
Наведемо приклад можливого способу організації навчання читання в умовах дистанційного або змішаного формату.
Кейс «Казка про Лева», 4-й клас: обговорення прочитаного з використанням цифрових засобів
1. Переглянь анімовану казку Мар’яни Савки «Про старого Лева» яку читає Віталій Козловський.

2. Виконай запропоновані завдання, використавши гугл-форму за покликанням: https://cutt.ly/ggYpVbx. У разі сумніву щодо відповіді на питання переглянь ще раз відео.
3. Дай відповіді на питання:
► Що спричинило всі події, про які розповідається в казці?
► Які важливі події можна виділити в цій історії?
► Що стало найнапруженішим моментом серед усіх подій?
► Чим завершується ця історія?
4. Розглянь уже знайому тобі схему сюжету казки або оповідання.

Спробуй побудувати схему сюжету «Казки про Старого Лева». Додай або прибери зайві кружечки, зроби поруч з кружечками короткі записи про відповідні події.
5. Обери, з ким з однокласників чи однокласниць ти хочеш порадитися щодо правильності виконання завдання. Зроби фото своєї роботи та відправ емейлом або у вайбері для перевірки. Також можеш зателефонувати й обговорити.
Підсумовуючи міркування щодо особливостей становлення читацької грамотності учнів та учениць початкової школи в умовах дистанційного навчання, можна впевнено стверджувати, що в цього формату в початковій школі (якщо школа змушена з різних причин працювати дистанційно певний час) як самостійного, так і як елемента змішаного навчання є не тільки недоліки, а й чималі переваги. Добре усвідомлення вчителем/ -лькою складників читацької компетентності дає можливість уповні використовувати переваги віддаленого (онлайнового зокрема) навчання й методично виважено компенсувати ризики, пов’язані з ним.
44 Тест з використанням гугл-форми розроблено Ольгою Романюк: https://drive.google.com/open?id=1NCYJt3oLVFjm-2OxF-Hhn1jpErfToGRzkJJaTn4W19w.