Нова українська школа: методика навчання інформатики у 1-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Олег Суховірський 2021

1.6. Форми організації навчання. Урок інформатики
Розділ 1. Методика навчання інформатики як предмет

Форма організації навчання - зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі [2].

Класифікують форми організації навчання за різними критеріями:

- за кількістю учнів, що беруть участь у діяльності: колективні, групові, парні, індивідуальні;

- за місцем проведення навчання: шкільні (уроки, робота в майстернях, комп’ютерному класі, лабораторіях, на пришкільній ділянці) і позашкільні (домашня робота, екскурсії);

- за тривалістю навчання: класичний урок (35-45 хв);

- за дидактичними цілями: форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток), форми комбінованого навчання (урок, домашня робота, консультація), форми практичного навчання (практикуми, праця в майстернях, на пришкільних ділянках).

Основною формою організації навчання в український школі є урок. У рамках Нової української школи урок набув нових рис і збагатився новітніми методами навчання.

Урок інформатики має свої особливості:

Важливість техніки безпеки. Учитель має уважно стежити за діями учнів, регулярно проводити інструктаж з техніки безпеки.

Вплив на здоров’я. Ця особливість визначає структуру уроку, тривалість кожного етапу, процес проведення практичної роботи.

Наявність практичної роботи. Обов’язковим етапом уроку інформатики є практична робота. Це не лише змінює структуру уроку, а й ставить перед учителем специфічні завдання щодо підготовки учнів до роботи, контролю за учнями, перевірки результатів роботи.

Відсутність домашнього завдання. Зменшення навантаження на учнів і скорочення обсягів домашньої роботи - відповідає ідеям Нової української школи. Але від домашніх завдань на уроках інформатики в початковій школі відмовилися ще раніше. Зокрема, це пов’язано з намаганням уникнути дискримінації учнів за наявністю комп’ютерних засобів удома.

Організаційні проблеми. Зазвичай уроки інформатики проводяться в окремих, обладнаних технікою, класах. Учні приходять на такий урок раз на тиждень, тому можуть відчувати певне емоційне збудження, сперечатися за місце в класі тощо. Необхідність проведення практичної роботи, зокрема, вимагає руху учнів по комп’ютерному класу, що може бути додатковим навантаженням для вчителя.

Вимоги Санітарного регламенту. Необхідність дотримуватися режиму роботи учнів з комп’ютерами та використовувати техніку лише з дозволеними параметрами дещо змінює урок і впливає на його структуру.

За вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти безперервна навчальна діяльність учнів (тривалість навчальних занять) не може перевищувати: у 1 класі - 35 хв, 2-4 класах - 40 хв.

Розташування робочих місць. Розташування комп’ютерів у класі може бути таким, що учні сидять до вчителя спиною чи боком. Загалом це поширена практика в НУШ. Але комп’ютерна техніка більше привертає увагу учнів, тому вчителю важко не лише контролювати учня, а й просто пояснювати матеріал.

Контроль за практичною роботою. Учитель має переміщуватися між комп’ютерами та допомагати кожному учню індивідуально. Це ускладнює контроль за результатами практичної роботи. Можна рекомендувати в кінці роботи заслуховувати міні-звіти кожного учня.

Такі особливості дещо змінюють етапи уроку та їх послідовність. Немає сталої структури уроку інформатики. Але загальноприйнятою вважається така структура уроку:

Організаційний етап

Учні зазвичай приходять у комп’ютерний клас раз на тиждень. Звиклі до роботи в одному кабінеті, вони часто відчувають захоплення, збудження, позитивні очікування від роботи з комп’ютерами. Завдання вчителя - організувати перший контакт, щоб ці емоції не були негативними, а повернути їх у продуктивне русло. Іноді потрібно нагадати учням про розподіл місць. У класі може бути вільний розподіл або за кожним учнем закріплено певне місце чи комп’ютер.

На цьому етапі вчитель вітається, установлює позитивний контакт, перевіряє присутність учнів. Обов’язково потрібно повторити правила техніки безпеки. Докладне повторення відбувається лише на першому уроці семестру, надалі достатньо пригадати 1-2 правила. Наприклад: «Що не можна робити в комп’ютерному класі?», «Як ми переходимо від парт до комп’ютерів?», «Щоб сайт швидше завантажувався, учень сильно бив по клавішам. Чи допоможе це йому? Як правильно діяти?».

Активізація

Метою цього етапу є розвиток уваги та логічного мислення. Логічне мислення важливе для успішного вивчення інформатики. Його розвитку варто присвятити окремий міні-етап уроку. Звичайно під час наступних етапів уроку також можна приділити увагу розв’язуванню логічних завдань.

Загальна активізація розумової та пізнавальної діяльності учнів на цьому етапі досягається розв’язанням логічних задач і завдань на розвиток уваги з підручника, робочого зошита, додаткових матеріалів. Усі завдання учитель має попередньо розв’язати. На уроці, в умовах обмеженого часу та хвилювання, легко помилитися, не побачити правильний розв’язок навіть у простих завданнях. Крім того, потрібно переконатися в правильності формулювань та існуванні відповіді в завданнях, які знайдено в інтернеті, оскільки важко бути певним, що вони без помилок.

Важливо переконатися, що всі учні працюють і розуміють шлях розв’язування. Іноді найактивніша частина класу оголошує відповіді й інші учні з ними лише погоджуються. Потрібно максимально залучати весь клас в процес пошуку правильної відповіді.

Актуалізація опорних знань і мотивація до сприйняття нового матеріалу

Мета цього етапу полягає в підготовці учнів до сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу; з’ясуванні знань, отриманих на уроках з інших предметів чи життєвого досвіду; мотивації до вивчення нового матеріалу. Тут доцільно провести бесіду, поставити проблемну ситуацію, яка вкаже на необхідність вивчення теми уроку. Дуже важливо правильно мотивувати учнів. Саме на цьому етапі може реалізовуватися принцип зв’язку навчання з життям. При цьому потрібно спиратися і на майбутні, і на поточні потреби учнів. Наприклад, розглядаючи обробку зображень, можна говорити про галузі і професії, у яких використовується обробка фото, але, мабуть, більше зацікавить учнів можливість обробляти зображення для публікації в соціальних мережах.

Загалом цей етап є одним з елементів такої ланки: знання - актуалізація - мотивація - нові знання - закріплення - практичні навички.

Вивчення нового матеріалу

Учні мають засвоїти новий навчальний матеріал. Для цього використовують різні форми роботи (розповідь з елементами бесіди; використання мультимедійних матеріалів, самостійна робота учнів з підручником і робочим зошитом тощо). Вибираючи матеріали для уроку, потрібно враховувати принципи навчання. Важливо забезпечити дієвий зворотний зв’язок з учнем. Це можна досягти використанням опитувань з короткими питаннями. На цьому етапі не лише триває розповідь учителя, а й забезпечується закріплення знань, активна взаємодія учня та вчителя. Також на цьому етапі може розпочинатися підготовка проєкту, який буде надалі реалізовуватися з використанням комп’ютерної техніки.

Фізкультхвилинка

Мета фізкультхвилинки - запобігти стомлюваності учнів на уроках з використанням комп’ютера. Вона обов’язкова на кожному уроці. Учні виконують рухливі вправи. Але потрібно врахувати специфіку впливу роботи з комп’ютером на здоров’я. Це означає, що окрім звичайних рухів, які притаманні будь-якій шкільній фізкультхвилинці, мають бути специфічні вправи, спрямовані на профілактику виникнення больових відчуттів у хребті, шиї, руках тощо.

Вправи для хребта та шиї:

1. Нахили тулуба ліворуч-праворуч і вперед-назад.

2. Повороти тулуба ліворуч-праворуч.

3. Колові рухи плечима.

4. Нахили голови ліворуч-праворуч і вперед-назад.

5. Описати головою кілька геометричних фігур або літер.

Вправи для рук:

1. Скласти перед собою долоні у формі молитви, зафіксувати положення ліктів і нахилити декілька разів пальці в складених долонях ліворуч-праворуч.

2. Затиснути кулаки. Покласти лікті та кулаки на поверхню парти. Спертися на лікті. Зробити декілька колових рухів кулаками на поверхні парти.

3. Поставити перед собою на долоню лівої руки долоню правої. Піднімати ліву руку, одночасно опускаючи праву. При цьому не розмикати долоні. Руки утворюють позицію, що нагадує літеру Z. Змінити руки. Повторити декілька разів.

Виникнення певного пожвавлення в класі під час проведення фізкультхвилинки є нормальною реакцією та навіть корисне з огляду на мету цього етапу уроку. Але якщо фізкультхвилинка перестає бути продуктивною внаслідок порушення дисципліни, то потрібно реагувати на поведінку учнів. За умови систематичності та регулярності проведення фізкультхвилинки учні звикають і перестають реагувати надто емоційно. Для зацікавлення учнів варто підібрати цікаві вірші, музику та відео для супроводу.

Практична робота

Метою цього етапу є формування навичок роботи з ІКТ під час виконання практичних завдань. Під практичною роботою мається на увазі виконання завдань з використанням комп’ютерної техніки. Це не є обов’язковою вимогою. Утім, урок інформатики лише один раз на тиждень і відмовлятися від застосування комп’ютера не варто. Згідно з вимогами Санітарного регламенту тривалість безперервної роботи з комп’ютером не має перевищувати в початковій школі 15 хвилин. Але в цей час не входить підготовча робота, релаксація та обговорення результатів.

На уроках інформатики клас ділиться на підгрупи (якщо є комп’ютерний клас), але кожна підгрупа має бути не менше ніж 8 осіб. За вимогами Санітарного регламенту робота з комп’ютерами має відбуватися винятково в індивідуальному режимі. Якщо кількість учнів у групі менша за кількість комп’ютерів, то потрібно дещо змінити структуру уроку і передбачити можливість роботи по черзі. Наприклад, одна частина учнів працює з комп’ютером, а друга - з робочим зошитом або іншими матеріалами, а далі вони міняються.

Кожна практична робота має розпочинатися з короткого інструктажу, він може займати до 1 хв часу. Не потрібно докладно описувати всі етапи роботи учням. Їм важко буде це запам’ятати. Учитель може повідомити основні дії, які мають виконати учні, або описати бажаний кінцевий результат і вказати засоби, за допомогою яких його можна досягти. Якщо практична робота вимагає докладніших пояснень, то можна підготувати друковані чи електронні інструкції. Інструктаж має відбуватися до практичної роботи і до переходу учнів за комп’ютери. Коли учні почали працювати з комп’ютерами, то їхня увага буде здебільшого прикута до екрана і вчителю буде важко знову привернути увагу до себе. Зміст практичного завдання може ґрунтуватися на завданнях з підручника, робочого зошита, додаткових матеріалів або власних розробках.

Якщо розташування місць у класі таке, що учні мають переходити до комп’ютерів (особливо якщо при цьому ще доводиться переставляти стільці), то це зазвичай призводить до короткочасного порушення дисципліни. Загалом не має сенсу добиватися абсолютної тиші. Якщо учні після початку виконання завдання налаштовані на продуктивну роботу, то не варто витрачати зусилля на наведення ладу під час переходу. Втім, якщо це заважає нормальній роботі, то потрібно виробити в учнів правильну поведінку. Це можна зробити, ввівши рутину переходу до комп’ютерів і моделюючи поведінку учнів так:

1. Спільно розробити правила поведінки початку практичної роботи.

2. Пояснити та продемонструвати кожне правило.

3. Створити ситуацію, за якою учні відчують необхідність введення правила.

4. Розіграти ситуацію виконання правила.

5. Продемонструвати протилежну ситуацію та переконатися в існуванні проблеми.

6. Знову змоделювати ситуацію, за якої всі виконують правила.

На другому етапі розпочинається власне виконання практичного завдання. Час практичної роботи розбивається на дві рівні частини, між якими проводять релаксацію - вправи для очей. На перших хвилинах потрібно проконтролювати, як учні включилися в роботу. Частина з них може розгубитися, забути інструкцію, помилитися під час вибору програмного забезпечення тощо. Ці дрібні помилки можуть суттєво вплинути на фінальний результат роботи. Протягом усієї практичної роботи вчитель має контролювати хід виконання завдань, консультувати та допомагати учню. Для успішної взаємодії з учнями можна ввести систему знаків, за допомогою яких учні будуть просити про допомогу, не відволікаючи інших.

Етап релаксації триває лише хвилину, але має велике значення. Він відбувається посередині практичної роботи і на ньому виконують вправи для очей, які запобігають зоровій стомлюваності. Так само як і на фізкультхвилинках, систематичне проведення вправ запобігає проявам непродуктивної поведінки. Рекомендовано проводити такі вправи:

1. Рухи очей (праворуч-ліворуч, догори-донизу, колами, намалювати очима кілька літер тощо).

2. Вправи на акомодацію ока (переведення зору між дальніми і ближніми предметами).

3. Кліпання.

Важливо, щоб звичка виконувати ці вправи підкріплювалася і батьками, які б закликали дітей до цих дій під час використання гаджетів удома. Це дасть змогу виробити хорошу звичку турбуватися про своє здоров’я та захистить зір дитини.

Потрібно, щоб і учитель, і учні чітко уявляли результат практичної роботи. Що це має бути? Малюнок, текст, відповідь на певне питання, презентація тощо? Учитель також має розуміти, як перевірити цей результат. Чи він подивиться його на екрані, чи учень роздрукує його на папері або надішле посилання.

Дуже важливо, щоб учні представили результати своєї роботи на загал. Не лише учитель має переглянути їх. Спільний перегляд класом, коротке презентування та обговорення згуртовує учнів і дає змогу порівняти результати, побачити цікаві ідеї.

У конспекті уроку важливо описати:

- правильну організацію роботи учнів з комп’ютерною технікою, інструктаж до завдань ;

- підбір завдань;

- форми роботи з програмним забезпеченням;

- перевірку виконаних завдань та очікуваний результат.

Варто в конспект додати екранні копії програм та опис завдань, з якими будуть працювати учні.

Підсумок уроку

Мета цього етапу - аналіз виконання запланованої мети, завдань уроку, оцінка роботи класу та окремих учнів. Досягається вона через проведення бесіди, фронтального або індивідуального опитування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 374 с.

2. Основи дидактики: навч. посіб. / В. М. Чайка. - К.: Академвидав, 2011.- 240 с.

3. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Генеза, 2002. - 368 с.

4. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посіб. / М. М. Фіцула. - К.: Академвидав, 2009. - 560 с.