Особливості формування громадянина-патріота в Новій українській школі - Білецька Н. О. 2022

Вступ

ХХІ століття - це час кардинальних змін у суспільстві. Україна потребує розвинених громадян з критичним мисленням, які можуть приймати правильні нестандарті рішення і виводити країну на європейські і світові простори. Нова українська школа покликана сформувати в здобувачів освіти ключові компетентності, серед яких важливе місце займає громадянська компетентність. А це означає, що громадянин розуміє свою приналежність до української національності, здатний цінувати українські звичаї і традиції, поважає європейські цінності, відповідально ставиться до своїх прав і обов’язків, бере активну участь у суспільно-політичному житті держави.

Василь Сухомлинський закликав зайнятися «перспективою становлення людини-громадянина, адже дитина, якій сьогодні сім років, ... через десять років на ваших очах стане громадянином». Великий педагог висловив думку, що «патріотичне виховання школярів доцільно здійснювати на національних цінностях, серед яких провідними є любов до рідної землі, народу й Батьківщини, любов до найбільш рідних людей, членів сім’ї та родини, любов до рідної мови, шанобливе й бережливе ставлення до історії та культури українського народу» [14, с. 256].

Хто прагне виховати громадянина-патріота, той добре розуміє, що потрібно докладати багато зусиль і в сім’ї, і в школі уже з молодшого шкільного віку, щоб посіяти в дитячу душу ідею Батьківщини і сформувати духовний світ дитини так, щоб вона відчула себе патріотом. А це означає, що патріотичне виховання проникає в усі сфери духовного життя. Патріотизм - це відчуття любові до материнської мови, до своєї родини, до класу і товаришів, до всього, що тебе оточує, чим ти дихаєш, про що мрієш.

Народні традиції, звичаї українців, морально-етичне та духовне виховання прокладають шлях до формування патріота України, духовно багатої людини, гармонійно розвиненої особистості з перших днів навчання дитини в школі.

Сьогодення ставить перед учителями Нової української школи особливо важливе завдання - організувати так освітній процес, у якому б формувався свідомий громадянин, патріот рідної землі. Це можливе лише за такими формами і методами педагогічної діяльності, які стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення.

Завжди треба пам’ятати, що любов до свого народу, національна свідомість формується на кращих зразках літературної творчості, на знанні історії і культури держави. Вивчаючи їх, молодший школяр оволодіває знаннями про героїчні сторінки українського народу, його героїчні і трагічні сторінки. Важливо, щоб учні прониклися милозвучністю української мови, неповторністю природи рідного краю, захопилися традиціями українського народу, бажанням наслідувати кращі морально-етичні якості людини. Якщо педагог зуміє донести до серця і розуму дитини, що патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого роду і народу, в усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, в пошануванні культурних цінностей, історії, звичаїв, обрядів, символіки, то можна покладати великі сподівання, що в стінах української школи зростає патріотично налаштована особистість.

Відповідно методичних рекомендацій, патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь освітній процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне виховання, сприяти формування у дітей національних та загальнолюдських цінностей.

Формування громадянина-патріота - це нерозривний процес під час уроку і в позаурочному виховному процесі. Пріоритетну роль у патріотичному вихованні відіграють активні форми, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і ґрунтуються на принципі багатосторонньої взаємодії.