Особливості формування громадянина-патріота в Новій українській школі - Білецька Н. О. 2022

Колискові та дитячі народні пісні

Дидактичний матеріал до тематичних занять

Найдорожча пісня, з якою мати колисала.

З народного джерела

Невід’ємною частиною українського фольклору та педагогіки є народні дитячі пісні - це унікальний феномен, який супроводжує людину від моменту народження і протягом усього життя. Перша асоціація з терміном «дитячі пісні» це милозвучні колискові, які кожна матуся співає немовляті, або ж щирі та веселі віршовані пісні, що вивчають в дитячих садочках.

Важливою функцією дитячих пісень є навчально-виховна. Ще з прадавніх часів, пісенний метод вважався одним з основних засобів етнопедагогіки. Пісні містять в собі суттєві та переконливі аргументи, зображені через художні образи та мудрі настанови, що впливають на емоційний та духовний стан дитини, і завдяки цьому, легко та надійно запам'ятовуються, стаючи, разом з тим, керівництвом або ж посібником до практичних дій в життєвих ситуаціях.

Наші предки надавали виховному процесу дітей значущого та змістовного значення. Основними вважали виховувати такі якості, як доброта, любов та повага до родини і батьківщини, чесність, працелюбність тощо. Змалечку дітей залучали до різноманітних ремесел. Через працю намагались не лише привити любов до праці, але й навчити ремесла. Український народний фольклор є основною базою для виховання дітей.

Через народні дитячі пісні вивчається та формується рідна мова і манера спілкування. Таким чином, вміле використання народної творчості в виховному процесі, сприяє більш ефективним результатам.

Сипле, сипле, сипле сніг,

Мов метелики сріблисті,

Сніжинки біленькі, чисті

Тихо стеляться до ніг,

Сипле, сипле, сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг,

Тихо, легко і довквола

Покриває все довкола:

Ні стежок ані доріг.

Сипле, сипле, сипле сніг.

Сів горобчик на паркан,

І надувся, як той пан.

А кіточка - драп, драп, драп,

Горобчика за хвіст - хап.

А кіточка - драп, драп, драп,

Горобчика за хвіст- хап

Мати доню колисала,

Колихаючи, співала:

Коло тебе рідна мати.

- Спи, дитинко, треба спати,

Коло тебе рідна мати.

Я тебе нагодувала,

- Спи, дитинко, баю-баю.

Колишу тебе, співаю:

І накрила, і приспала.

- Спи, дитинко, баю-баю.

Ходить сонко по вулиці,

Носить спання в рукавиці.

Чужих діток пробуджає,

А Ганнусю присипляє.

Вступи, Сонко, вступи до нас!

Буде тобі добре у нас.

У нас хата тепленькая

І Ганнуся маленькая.

Люляй же нам, Ганю, люляй,

Докупочки очки стуляй.

Як мені вас не любити, тату рідний, нене?

Та ж ви мене згодували, дбаєте про мене.

Та ж ви мене згодували власними руками;

Ой нема то нігде в світі, як в тата і мами.

Тато розуму навчає, мама приголубить,

Ніхто мене так на світі, як вони не любить.