Особливості формування громадянина-патріота в Новій українській школі - Білецька Н. О. 2022

Наталя Кащук - поетеса-подолянка

Відомою українською письменницею-подолянкою є Наталя Кащук. З її життєвим і творчим шляхом учні у доступній для них формі ознайомилися через презентацію «Мотиви рідного краю у творчості Наталі Кащук».

Серед письменників-подолян вирізняється постать поетеси Наталі Кащук - автора багатьох збірок поезій, документальних повістей, оповідань, перекладів.

Її творчість - з українських джерел, у якій дзвінко звучать мотиви рідного краю. Наталя Кащук оспівала Поділля й подолян, історію древнього Кам’янця-Подільського, його краєвиди й природу.

Хтось знав Наталю Кащук за життя, хтось знав її за творами. Я ж пізнала її з уроків української літератури.

І наче до всіх поколінь, до кожного з нас Наталя Кащук промовить:

Для когось я - давно минулий день,

Для тебе - починаюсь сьогодні.

Народившись у Слов’янську, рідним містом Наталя Кащук вважала Кам’янець-Подільський, про яке писала: «Оповідаю про це не як про щось особливе, а як про атмосферу, дух великого древнього міста, яке виховувало своїх дітей добрими традиціями пам’яті, промовистою архітектурою, піснею і музикою, яка звучала завжди».

Наталя Кащук прийшла в поезію, як у храм. Вона - лірик особливо чутливий, слово її сповнене драматизму, але завжди світле. Поезія така, що допомагає утвердитися в собі. Наталя згадує: «Тільки-но проблисне перша позолоть у зелених кронах, пропливе павутиння бабиного літа, мене знову кличе рідне гніздо - Кам’янець-Подільський». Нарешті я знову вдома. Вдома, хоч нікого з рідні тут не залишилося».

Але залишилася калина:

Тужливо пригорну калини кущ.

На схилі років він мені зацвів.

Мабуть, калини не зламаю зроду,

А ще й тепер - квітучої калини,

Хіба устами притулюсь легенько.

І квіти...

А я від тебе рушити не можу,

Непоказна і непомітна вліті,

Блакитна квітко, диво між снігами,

Яку усі вдовичкою зовуть...

Як же хочу я, щоб ти,

непишна квітка рідного Поділля,

Для мене не зів’яла у житті.

Розкішна кам’янецька природа надихала на творчість. Осінь кликала в парки і він оживав у віршах:

Запеклися пелюстки маків на покинутому покосі,

По опалому листі м’яко вийшла з лісу задумана осінь...

У пам’яті Наталі Кащук завжди

було місто над Смотричем:

Наснилося: над Кам’янцем летимо,

Кармелюкову вежу обкружляли.

І вересневий золотистий дим

Над Смотричем війнув багряним валом.

І бентежило запитання:

Чи нас Поділля хоч в легенду прийме?..

Понад усе Наталя любила рідний Кам’янець, знала його до найменших дрібниць:

Тут кожен камінь, приступець, узвіз

На гострих скелях, мов у власнім серці...

Наталя Кащук вчилася в Кам’янець-Подільській школі № 5. Тоді вона розміщалася в будівлі, у якій сьогодні розмістився ліцей «Славутинка». На цій будівлі прикріплена меморіальна дошка (на світлині) на якій записано: «Тут, у приміщенні колишньої СШ № 5 з 1944 по 1954 рік навчалася відома українська письменниці Наталія Кащук».

Любі мої учні!

Сьогодні ми познайомилися з поетесою-подолянко Наталею Кащук. У нас запланована екскурсія до осіннього кам’янецького парку. І підемо ми повз школу, у якій навчалася Наталя. Ви побачите цю меморіальну дошку, ми зайдемо в клас, де вчилася поетеса. Там ми проведемо імпровізований урок «Поезія Наталі Кащук».

І сьогодні до нас промовляє Наталя Кащук:

Спасибі, що мене ви не забули,

Що я сюди вертаю, наче в казку.