Збірник методичних розробок на допомогу педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти та позашкілля - Н.І. Курмишева, С.А. Буряк, Л.В. Вакуленко 2020

Нова українська школа. Заняття з елементами гри для учнів початкової школи та їхніх батьків
Розділ VI. Партнерство та співпраця педагогів, дітей, батьків

Товстоліт Лариса Петрівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи Степанівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради; вчитель української мови та літератури

Мета: ознайомити батьків з особливостями НУШ; спонукати їх до співпраці; формувати правильне ставлення до виховання дітей у цьому напрямку та позитивних дитячо-батьківсько-учительських взаємин.

Обладнання: аркуші формату А 4 з написами «Що? Де? Коли?», «Зупинись, у дитинство повернись», «З любов'ю до свого, до рідного, святого», дошка, імпровізована водойма, вудочка, вирізані з картону рибки, конвертики із реченнями, макет дерева (дуба), стікери у формі листочків, ватман, маркер, аркуші з пам'ятками для батьків «Як виростити щасливих і здорових дітей», текст притчі «Мішок проблем», виставка творчих дитячих робіт, фотовиставка цікавих моментів шкільного життя дітей, кошик, технічні засоби для перегляду відеороликів.

Для заняття облаштовано три зони (класні кімнати). На вхідних дверях кожної з кімнат прикріплено аркуші з написом «Зупинись, у дитинство повернись», «Що? Де? Коли?», «З любов'ю до свого, до рідного, святого».

Хід заняття

Батьки заходять до першої зони з написом «Зупинись, у дитинство повернись». Зона обладнана імпровізованою водоймою, на поверхні якої розміщено вирізані з картону рибки. До нижньої частини рибки приклеїти конверт зі словами, що складають речення певного змісту. Батьки по черзі за допомогою вудочки дістають рибку, складають із слів речення. З речень складається текст, який зачитує вчитель.

1. Шановні батьки моїх учнів!

2. Вітаю Вас із початком нового життя.

3. На наступні 4 роки ми станемо однією шкільною сім'єю.

4. Яким стане навчання у школі?

5. Радісним чи сумним, повним перемог і досягнень чи поразок.

6. Буде Ваша дитина оточена друзями чи буде сама.

7. Чи буде кожен новий день учня осяяний сподіванням і очікуванням Дива?

8. Все це залежить від нас з Вами!

Розповідь учителя про особливості нової української школи.

Фізкультхвилинка. До зони заходять діти. Вони розповідають вірші чи виконують пісні про батьків, друзів.

Батьки заходять до другої зони з написом «Що? Де? Коли?», сідають колом. Зона обладнана макетом дерева, дошкою, на яку прикріплено ватман.

1. Обмін інформацією щодо НУШ.

2. Вправа «Дерево вражень» (на стікерах у формі листочка написати свої враження і прикріпити на макет дерева).

3. Відповідь на питання «Чому вибрано саме макет дерева дуба?»

4. Вправа «Лицем до лиця» . Вироблення порад батьками для самих себе, що потрібно робити, щоб дитина успішно навчалася і комфортно почувалася в класі.

- Дбати про здоров'я дитини.

- Допомагати у підготовці до школи.

- Організувати робоче місце дитини.

- Привчати до охайності й порядку.

- Привчати до самостійності.

- Бути уважним, терплячим.

- Заохочувати дитину.

5. Вручення батькам пам'ятки «Як виростити щасливих і здорових дітей»

Пам'ятка «Як виростити щасливих і здорових дітей»

ь Будьте добрим, люблячим, терплячим.

ь Прагніть розуміти і задовольняти бажання дитини.

ь Говоріть з дитиною, співайте і читайте їй.

ь Встановіть повсякденні правила.

ь Дивіться телебачення з дитиною.

ь Використовуйте дисципліну для навчання.

ь Визнайте, що кожна дитина унікальна.

ь Стежте за собою.

Читання вчителем притчі «Мішок проблем»

Одного разу до Бога прийшла жінка. Її спина була зігнута під вагою великого мішка, голова нахилена вперед, а погляд з-під лоба був тривожним і пильним.

- Ти втомилася, мила жінко? - занепокоївся Господь. - Зніми свою ношу з плечей, присядь, відпочинь.

- Дякую, але я не можу тут розсиджуватися, я ненадовго, - відмовилася жінка. - Тільки попрошу - і відразу назад! А то раптом за цей час що-небудь трапиться! Ніколи собі цього не прощу!

- Чого ж ти не готова собі пробачити?

- Якщо з моєю дитиною щось станеться. Я як раз і прийшла попросити тебе: Господи, спаси і збережи її!

- Я тільки цим і займаюся, - серйозно сказав Господь. - Хіба я дав тобі привід засумніватися в Моїй турботі?

- Ні, але ... У цьому житті стільки всяких небезпек, поганого впливу, крутих поворотів! А у неї вік такий - все хочеться спробувати, всюди влізти, у всьому якось самоствердитися. Я дуже боюся, що її занесе на повороті, вона заб'ється, і їй буде боляче.

- Що ж, наступного разу вона буде обережніша, тому що на власному досвіді переконається, що таке біль, - відповів Господь. - Це дуже хороший досвід! Чому ж ти не хочеш дати дитині навчитися?

- Тому що хочу позбавити її від цього болю! - пристрасно вигукнула мати. - Ти бачиш - я завжди ношу з собою мішок соломи, щоб підстелити її там, де вона може впасти.

- А впасти вона може всюди... - задумливо відповів Господь. - Навіть з власного ліжка можна впасти, хіба ні?

- Ну так... Але ж є таке прислів'я - «знав би, де впасти, так соломки б підстелив». Ось я і намагаюся убезпечити її.

- І тепер хочеш, щоб я обклав її соломкою з усіх боків? Добре. Гляди ж!

І Господь миттю створив цілу купу соломи і кинув його в світ. Солома потрапила точно в ціль: вона кільцем лягла навколо сина тієї жінки, відгородивши його від усіх небезпек, від усіх негараздів, від усіх спокус, а заодно і від життя. Жінка бачила, як її син намагається рухатися то туди, то сюди, розсунути стебла, пробратися крізь солому, але все марно: солома пересувалася разом з ним, готова, якщо що, пом'якшити удар. Син метався, пробував розірвати солом'яне кільце, впадав то в розпач, то в лють. А в кінці кінців, він дістав звідкись сірники і підпалив солому. Злетіло полум'я, і всю картину миттєво затягнуло димом.

- Синку! - закричала жінка. - Синку, я йду на допомогу!

- Хочеш підкинути в багаття ще соломки? - запитав Господь. - Май на увазі: чим більше соломки стелить батьки, тим сильніше бажання прорватися крізь неї за будь- яку ціну. Якщо ж це не вдасться, то вона може і зовсім почати марнувати життя. Адже він не буде знати, що таке біль, і що таке свобода вибору - теж...

- Але я не можу цього допустити! - проридала жінка. - Мій мішок соломки врятує його!

- Ти думаєш, що це мішок соломки, але ти помиляєшся, - відповів Господь. - Насправді це - Мішок Проблем. Всі жахи, які тобі ввижаються, всі побоювання, які в тебе живуть, всі страхи, якими ти наповнена, знаходяться в цьому мішку. Все, про що ти думаєш і що тебе тривожить, набирає силу і розростається, тому що ти даєш цьому енергію. Тому твоя ноша настільки обтяжлива, а твоя спина втомилася ...

- Виходить, я не повинна піклуватися про сина? - в роздумах наморщила лоб жінка. - І це говориш мені Ти, Господи?

- Дбати - хоч греблю гати. Це справа матері. Але ось турбуватися ти не повинна - це точно. Адже Я ж теж про нього дбаю. Дозволь і Мені робити Мою справу. Просто не заважай мені! Але це, як Я розумію, питання віри ...

- Знаєш що, Господи? - трохи подумавши, заговорила жінка. - Ти можеш дати мені ... сірники?

- Зрозуміло. А що ти хочеш робити?

- Спалити свій Мішок Проблем, - посміхнулася жінка. - І навчитися, нарешті, довіряти Тобі по-справжньому. Падати і підніматися. Помилятися і виправляти помилки. З вдячністю приймати і радість, і біль. І подарувати моєму синові право робити те ж саме.

- Це вірне рішення, - посміхнувся Господь.

- Ну їх, ці тривоги! Гори вони всі вогнем! - шепотіла жінка, дивлячись, як палає, корчиться, розсипається і стає попелом її заздалегідь припасена соломка, її Мішок Проблем. І спина її тепер була прямою, голова високо піднятою, а погляд чистим і ясним.

- Я вірю, Господи, що все, що відбувається, послано Тобою - для блага нас самих. Тепер я і справді вірю!

Фізкультхвилинка. Діти інсценують мініатюри із шкільного життя.

Батьки заходять до третьої зони з написом «З любов’ю до свого, до рідного, святого». Зона обладнана виставкою творчих дитячих робіт, фотовиставкою цікавих моментів шкільного життя дітей, технікою для перегляду відеороликів.

Батьки переглядають відеоролики за участю їхніх дітей, де ті розповідають про цікаві дні свого життя.

Гра «Кошик почуттів»

Із дна кошика дістати «почуття», що переповнювало тривалий період часу, назвати його. Пояснити чи змінилося воно від сьогодні. Якщо так, то чому?

Діти дарують своїм батькам подарунки, зроблені власноруч. Колективне фото на згадку.

Підсумок. Колективна гра «Аплодисменти взаємопідтримки».

Спробувати поплескати однією долонею. Нічого не виходить. Бо будь-яка робота виконується в парах. Тому треба працювати в унісон, бо по одинці не можна досягти високих вершин.

Література

Ридванська О.В. Заняття з елементами тренінгу в період адаптації до НУШ. Для першокласників та їх батьків / О.В. Ридванська //Педагогічна майстерня. 2018. - № 12 (96).- с. 15-20.