Збірник методичних розробок на допомогу педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти та позашкілля - Н.І. Курмишева, С.А. Буряк, Л.В. Вакуленко 2020
Тренінгове заняття з батьками майбутніх першокласників «Батьки, чи готові ви до школи?»
Розділ ІІ. Партнерство та співпраця педагогів і батьків
Лукьянова Тетяна Михайлівна,
заступник директора Комунального закладу «Полтавська спеціальна загальноосвітня школа № 40 Полтавської міської ради Полтавської області»
Категорія учасників: батьки майбутніх учнів 1-х класів.
Мета: підвищення психолого-педагогічної грамотності батьків з питань адаптації першокласників до освітнього процесу у школі; формування мотивації на перетворення взаємовідносин між батьками та дітьми.
Завдання:
✵ Надати батькам інформацію про адаптаційний період у школі;
✵ Показати значення ролі батьків у період адаптації дитини до школи;
✵ Визначити позицію батьків у стосунках «батьки - дитина - учитель»
Матеріали: Вислови на дошці «Сім'я — перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань» В.О. Сухомлинський; плакат «Наші правила», плакати «Берег очікувань» для вправи «Очікування» та «Реалізовані очікування», схема, ватмани, маркери, смайлики з побажаннями, роздрукований матеріал, буклети батькам «Двадцять порад батькам про те, як виховати успішних дітей»
Хід тренінгу
Незабаром розпочнеться навчання дітей у новій українській школі. Яким воно буде для малюків? Як вони адаптуються у новому середовище? З яким настроєм почнуть навчання? Це питання, які непокоять усіх: і вас, шановні батьки, і звичайно педагогів.
Сьогодні нам хотілося б поговорити не тільки про дітей, а й про дорослих, про наше ставлення до їхніх успіхів та невдач, подумати разом, чи розуміємо ми, що наша поведінка або допоможе дитині вирішити шкільні проблеми, або навпаки змусить розчаруватися.
Школа - великий корабель, курс якого залежить від капітана, команди та пасажирів. Запрошуємо Вас на борт і пропонуємо активно долучитися до роботи, щоб отримати всі відповіді на ваші питання.
Вправа «Привітання»
Мета: допомогти батькам познайомитися, створити дружню атмосферу, позитивно налаштувати їх на спільну роботу.
Хід вправи:
Вчитель пропонує батькам написати своє ім'я на бейджу та представити себе, назвавши 3 прикметники, які характеризують саме їх.
Батьки продовжують речення: «Я__________ (ім’я), мама__________________________________ (ім’я дитини). Я.., .., ....».
Обговорення:
✵ Чи важко було представляти себе? Чому?
✵ Чи вашим дітям притаманні ці ознаки?
Вправа «Наші правила»
Мета: спрямувати увагу учасників на дотримання правил роботи тренінгової групи.
Для того щоб наш тренінг пройшов організовано та продуктивно, нам необхідно дотримуватися певних правил спілкування.
✵ Добровільна участь у виконанні вправ і завдань.
✵ Говорити лише про себе, свої переживання.
✵ Не критикувати, бути позитивним.
✵ Один говорить, усі слухають.
✵ Обговорювати дію, а не особу.
Отже, з правилами групи ви ознайомились. Якщо хтось із ними не згоден, можна запропонувати свої правила.
Повідомлення теми та мети тренінгу
У процесі навчання у школі дитина переходить через ті чи інші кризові етапи, кожний з яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків, психологів. Одним із цих етапів є прихід шестирічок до школи.
Уявіть собі, що ви живете у невеличкому містечку, де всіх знаєте, і пов'язані давніми звичками, зв'язками. І раптом вас перевозять у зовсім інше місто, де ви нікого не знаєте. У такій ситуації опиняються ваші діти, коли йдуть до школи. Зі знайомого світу родини, дитячого садочка вони потрапляють у світ школи, де від них вимагають позиції учнів, а замість гри пропонують систематичну розумову працю. Зрозуміло, що дітям важко адаптуватися, попри добре ставлення вчителя та його розуміння.
Тому сьогодні ми поговоримо про адаптацію першокласника в школі і нашу готовність допомогти їм в цьому.
Вправа «Берег очікування»
Хід вправи:
Вчитель роздає паперові човники, на яких батьки пишуть свої очікування, а потім прикріплюють на плакат.
Вчитель: «Продовжте речення «Сьогодні я хотів би (хотіла б) отримати відповідь на запитання...».
Вправа «Спогади про школу»
Мета: показати значення ролі батьків у період адаптації дитини до школи
Хід вправи:
Вчитель: «Шановні батьки пропоную вам пригадати своє навчання у першому класі». Об'єднує учасників тренінгу на 4 групи. Завдання відповісти на запитання та зобразити спогади на ватмані.
Запитання - спогади:
✵ У яку школу пішли до першого класу?
✵ Як звали першу вчительку?
✵ Як ви ставилися до вчителя, до однокласників?
✵ З яким настоєм йшли до школи, із школи?
✵ Які труднощі виникали в першому класі?
✵ Від кого очікували допомоги, підтримки, поради, коли щось не вдавалося у навчанні, відносинах з однокласниками?
✵ В першу чергу кому хотіли розповісти про свої успіхи?
✵ Хто був найважливішим у той період для вас?
Обговорення:
✵ Які емоції у вас виникали, коли ви пригадували власне навчання у першому класі?
✵ Хто для дитини є найважливішим у період адаптації?
Узагальнення. Надзвичайно важливим в адаптаційний період є ставлення родини. Батькам потрібно надавати дитині психологічну підтримку. Я переконана, що у школі у вашої дитини все складеться добре, тому що поряд будете ви - готові підтримати, допомогти і разом радіти шкільним досягненням.
Інформаційне повідомлення.
1 вересня. Свято першого дзвоника. Сміх, гамір, здивування, радість. Школа зустрічає своїх першокласників і мало хто задумується над тим, який страх, потрясіння переживають ці маленькі школярі. У житті дитини відбувається багато змін. Це нові умови життя і діяльності, нові колективи, стосунки, обов'язки. Вони вважають себе дорослими, бо прийшли до школи і стали школярами, для яких навчальна діяльність стає провідною. Усе підпорядковується навчанню.
Пристосування учнів до нової діяльності - адаптація. Адаптація першокласника до школи відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму.
Перехід від дошкільного віку до школярства в психології називають малою кризою. Це критичний вік.
Що ж відбувається в організмі дитини в період адаптації?
- нестійка працездатність;
- різке зниження навчальної діяльності;
- високий рівень напруження серцево-судинної системи: сонливість, головний біль, погіршення апетиту;
- розлади шлунково-кишкового тракту.
Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садочку адаптація має різний перебіг. Легше проходить період пристосування і краще справляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Але ми знаємо, що сьогодні лише 20-25% дітей ідуть до школи здоровими. Навчальна діяльність складається з багатьох аспектів: фізіологічного, соціального, психічного, інтелектуального, педагогічного та інших.
Процес фізіологічної адаптації можна розділити на кілька етапів.
1. 2-3 тижні (орієнтовний), коли у відповідь на комплекс нових впливів реагують усі системи організму (фізіологічна буря).
2. 1-2 місяці - помітне нестійке пристосування і організм знаходить певні оптимальні варіанти реакцій на ці впливи.
3. 3-6 місяців - період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш оптимальні варіанти реагування до навантажень.
Пошук дитиною свого місця в класі, можливість виявити свої інтереси, здібності є особливостями соціальної адаптації. Тому я створюю доброзичливу атмосферу в класі, підтримую кожного учня, проводжу ігри, в яких кожен вчиться виявляти себе, шанобливо ставитись до інших. Але навчальний процес стає для багатьох справжнім лихом. Це тому, що у них не закінчився період дошкілля і вся поведінка спрямована на гру. Усі діти найбільше потребують, щоб уроки проводились у формі гри, змагань, мандрівок, на яких мотивація навчання прищеплюється непомітно.
Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають незадоволеність батьків. У дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. Це дезорганізує його діяльність і ще більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратись навіть з тим навчальним навантаженням. яке є цілком доступним. Нарікання на лінощі, покарання призводять до того, що вона замикається, стає плаксивою, похмурою.
Вчителям, батькам учнів треба бути терплячими, мудрими, щирими і вірити, що діти пройдуть важкий шлях пристосування до школи швидко, безболісно.
Рольова гра «Перший раз - у перший клас!» (образ щасливої дитини)
Мета: з'ясувати батьківські установки щодо навчання першокласників у школі, визначити позиції батьків, дітей у стосунках.
Хід вправи:
Учасники об'єднуються в трійки (тато - мама - дитина)
Завдання учасникам програти уявну ситуацію «Розмова дорогою до школи на свято Першого дзвоника про майбутнє навчання дитини у школі». Учасники самостійно визначають зміст розмови та події, які розгортаються у цій ситуації. На підготовку дається 5 хв. Потім учасники інсценують обрані ситуації. Після презентації груп учасникам пропонується продовжити речення:
- учасники, які виконували роль матері, пишуть «Я як мама очікую, що моя дитина у школі...»;
- учасники, які виконували роль батька, пишуть «Я як тато очікую, що моя дитина у школі...»;
- учасники, які виконували роль дитини, пишуть «Я хочу щоб мої батьки ...»;
Учитель пропонує порівняти очікування «батьків» та «дітей», записує відповіді учасників на ватмани:
✵ «Ми, батьки, очікуємо, що наші діти у школі...»
✵ «Я, дитина, хочу, щоб мої батьки...»
Обговорення:
✵ Чим відрізняється зміст очікувань батьків і дітей?
✵ Що спільного у цих записах?
✵ Що може зробити вчитель, щоб очікування дітей і батьків реалізувалося?
«У нашій родині - першокласник»
Мета: розглянути психофізіологічні особливості шестирічних першокласників.
Хід вправи: Кожна група отримує смужки паперу із переліком 11-ти психофізіологічних особливостей: 1 група обговорює 1-11 особливості, 2 група — 12-23, 3 група - 24-32.
Через п'ять хвилин після групового обговорення учасники повідомляють, які особливості допоможуть успішно адаптуватися першокласнику, а які - ускладнюватимуть адаптацію. За результатами обговорення заповнюється схема:
Особливості шестирічок
Ті, що допоможуть успішно адаптуватися до шкільного життя
Ті, що ускладнюватимуть адаптацію до шкільного життя
Вікові психофізіологічні особливості шестирічних першокласників
1. Продовжується ріст і формування кісток та м'язів.
2. Нервова система недостатньо зміцніла, уже вразлива.
3. Легко перевтомлюється від систематичного нервового та психічного навантаження.
4. Швидко стомлюється від одноманітної роботи, від виконання серії монотонних рухів.
5. Є потреба в ігровій діяльності, яка є ля дітей цього віку знайомою.
6. Навчальна діяльність ще не є провідною.
7. Недостатньо сформований механізм регуляції діяльності, яка спирається на соціальні норми, суворі вимоги. Режим, тому авторитарність є травмуючою.
8. Дитина прагне до самоствердження в таких видах діяльності, які підлягають суспільній оцінці й охоплюють сфери життя, раніше недоступні.
9. Мотивація має ігровий характер, і разом з тим тісно пов'язана з прагненням бути схожим на дорослих.
10. Мотивами можуть бути мотиви особистих досягнень, бажання зберегти добрі стосунки в родині.
11. Навчальні мотиви ще не стійкі, підтримуються завдяки зусиллям вчителя.
12. Зменшується імпульсивність емоційних виявів, емоції стають більш керованими та усвідомлюваними.
13. Є труднощі з довільною регуляцією поведінки.
14. Самооцінювання недиференційоване, являє собою узагальнене емоційне враження про себе як про «гарного» чи «поганого», успішного чи не успішного учня.
15. Поведінка нестійка, залежить від емоційного стану.
16. Дитина ще не вміє відокремлювати оцінювання конкретного результату чи вчинку від оцінювання особистості.
17. Уміння адекватно оцінювати себе та інших ще не розвинене, дітям буває важко оцінити критерії оцінювання педагога.
18. Не здатні до адекватної самооцінки.
19. Переважає наочно-образне мислення, логічна форма мислення хоча і доступна, але ще не типова, не характерна.
20. Прагне вивчати в наочно-дійовому та наочно-діючому планах.
21. Увага нестійка, не здатні довго зосереджуватися на одному предметі, легко відволікаються, переключаються.
22. Виникають первинні форми довільної уваги, дитина здатна підпорядковувати свою увагу вимогам вчителя.
23. Специфіка уваги така, що дитина здатна продуктивно займатися однією справою не більше 10-15 хвилин.
24. Уява не лише репродуктивна, але й творча.
25. Пам'ять - мимовільна (запам'ятовується головним чином те, що опановується прийомами довільного запам'ятовування).
26. Пам'ять не втратила ще мимовільного характеру, але вже опановується прийомами довільного запам'ятовування.
27. Починають інтенсивно розвиватися всі види пам'яті, зокрема словесна та словесно-логічна.
28. Виявляє цікавість до морально-психологічних норм і правил поведінки дорослих.
29. Починаються розвиватися компоненти вольової дії, але їхній розвиток ще не достатній.
30. Відчуття та сприймання стають цілеспрямованішими, стійкішими.
31. Здатні передбачати можливі її, вчинки та оцінювання з боку навколишніх.
32. Індивідуальні особливості школяра.
Вправа «Реалізовані очікування»
Хід вправи: Учасникам роздають аркуші на яких вони записують побажання дітям та проговорюють чи реалізувалися їх очікування від тренінгу.
Гра «Скринька бажань»
Мета: підвищити настрій учасникам заняття, оптимізувати відносини між батьками й дітьми.
Шановні учасники! У Європі є така традиція - подавати тістечка з найкращими побажаннями. Пропоную кожному дістати зі скриньки по одному смайлику, який підкаже, що вас чекає найближчим часом.
Побажання:
✵ Вам сьогодні обов'язково пощастить!
✵ Життя готує для вас дивовижний сюрприз!
✵ Усе складається для вас якнайкраще!
✵ Настав час зробити те, що ви постійно відкладаєте!
✵ Сьогодні ваш день! Удачі вам!
✵ Сьогодні фортуна усміхається вам!
✵ Ви готові зробити серйозний крок у своєму житті!
✵ Пам'ятайте: ви народилися, щоб бути щасливими!
✵ Сьогодні чекайте прибутку!
✵ Любіть себе такими, якими виє, адже ви чарівні!
✵ Пам'ятайте, що ви кохані!
✵ Зробіть собі подарунок, ви його заслуговуєте!
✵ Вищі сили оберігають вас, будьте сміливішими!
✵ Усе, що вам потрібно, легко приходить до вас!
✵ Усі ваші бажання здійсняться, повірте!
✵ Сьогодні з вами спокій і радість!
✵ Сьогодні ваш щасливий день!
Сподіваюсь, що вам було приємно отримати такі диво - папірці. Бажано таких папірців - побажань виготовити для себе якнайбільше та діставати їх по одному кожного ранку. Ці побажання чарівним чином впливають на настрій як дорослих, та і дітей, підбадьорюють їх, надають упевненості.
Вправа «Прощання»
- Побажаємо нашому кораблю щасливого плавання!
Вчитель роздає буклети батькам «Двадцять порад батькам про те, як виховати успішних дітей».
Двадцять порад батькам про те, як виховати успішних дітей
Лоіс Брайденбек, вчителька з Америки з 54 роками досвіду викладання у школі розповіла, на що батькам слід звернути увагу, готуючи дітей до майбутнього.
1. Читайте дитині, читайте з дитиною, слухайте, коли вона читає. Хай вона бачить, що ви читаєте.
2. Навчіть дітей бути незалежними, не робіть все за них. Знайдіть інформацію про те, яких навичок потрібно очікувати від дитини певного віку. (Наприклад, коли вона має вміти зав'язувати шнурки).
3. Нещодавні дослідження (опубліковані виданням Business Insider) свідчать, що найуспішнішими стають люди, яких у дитинстві батьки привчили робити щоденні домашні справи, в яких був розклад. Тож давайте дітям роботу по дому.
4. Встановіть правила і будьте послідовними, дотримуйтесь правил і розпорядку дня для дитини.
5. Будьте авторитетними, а не авторитарними. Не кричіть на дітей, не будьте жорсткими.
6. Слухайте дітей, відкладіть геть свої телефони. Вчіться спілкуватися наживо.
7. Інколи батьки кажуть: «Я говорю зі своєю дитиною». Але вони говорять до неї, а не з нею. Якщо ви маєте спільну розмову, тоді навчаєте дитину, як спілкуватися із суспільством.
8. Ми говоримо, що діти мають свободу вибору, але вони не народжуються зі здатністю робити хороший вибір. Тому наша відповідальність - навчити цього. Це не означає відкривати шафу і казати: обирай, що одягнути. Адже дитина може взимку обрати футболку. Дайте натомість вибрати серед трьох речей, які підходять до погоди і місця, в яке йде дитина.
9. Якщо дитина не хоче робити вибір, або їй не подобається те, що їй запропонували, ваше завдання - навчити її контролювати емоції. Діти мають розуміти, що емоції, які вони відчувають, - справжні. Ми маємо навчити їх називати «злість», «радість», «щастя», контролювати і розпізнавати в інших. А також розуміти, що вони справжні для іншої людини.
10. Сфокусуйтеся на процесі, а не результаті. Діти потребують простору для помилок, бо навчаються. Вони мають навчитися виправляти помилки й бути відповідальними за свій вибір.
11. Двомовність або знання багатьох мов допоможе дитині в майбутньому, бо їй доведеться працювати з людьми, які не знають її рідної мови.
Лінгвістичні навички включають у себе щось більше, ніж просто володіння мовою. Вивчаючи мову, ви вивчаєте також, ким є люди, які нею говорять, їхню культуру.
12. Не вимагайте від дітей говорити іноземною мовою після першого заняття. Для вільного соціального спілкування потрібно 2-3 роки, а вільне володіння академічною мовою потребує до семи років вивчення. Усе приходить з часом.
13. Заняття музикою допомагає розвивати слухову пам'ять, а отже - полегшує вивчення мов.
14. Не знаю, чому «нудно» стало поганим словом. Нудьгувати - добре, це дає час подумати.
15. Коли діти роблять щось добре - хваліть їх, але не так, щоб вони вважали себе королями та принцесами. Так у них розвинеться здорова самооцінка, і вони знатимуть, коли похвала заслужена, а коли - недоречна.
16. Допомагайте дітям формувати образ здорової людини. Зараз дівчатка думають, що повинні мати ідеальну шкіру, пишні губи, бути дуже худими. Пам'ятайте, що стандарти краси постійно змінюються.
17. Коли ви нарікаєте на школу чи вчителя - знайте, що це вплине на здатність школи навчати вашу дитину.
18. Не забувайте приділяти час собі, щоб дитина бачила, що ви особистість. Не робіть її найважливішою у своєму житті так, щоб у вас не було стосунків з іншими людьми - це вплине на її власну здатність будувати стосунки.
19. Розвивайте в дитині сильне відчуття родини. Запровадьте сімейні ритуали, які робитимете разом. У вас має бути спільний сімейний час - наприклад, обід.
20. Допомагайте дітям зрозуміти їхнє місце у світі - діліться з ними мовою вашої родини, розповідайте родинну історію чи спогади.
Під час підготовки матеріалів були використані інтернет джерела.