Збірник методичних розробок на допомогу педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти та позашкілля - Н.І. Курмишева, С.А. Буряк, Л.В. Вакуленко 2020

Батьківські збори в першому класі «Адаптація дітей до школи»
Розділ ІІ. Партнерство та співпраця педагогів і батьків

Библів Ніна Іванівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ № 37 м. Полтави відмінник народної освіти, вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Мета: Ознайомитися з інтересами та заняттями дітей у вільний час. Визначити, які позитивні і негативні риси з'явилися у першокласників за період навчання, як батькам і дітям може допомогти вчитель та психолог.

Повідомлення теми батьківських зборів.

Сімейна атмосфера відіграє велику роль у вихованні дитини. В сім'ю школяр несе свою радість і невдачі, роздуми і сумніви. Якщо дитина добре навчається у школі, то в цьому велика заслуга її батьків. Вони є першими помічниками, вихователями і консультантами для своєї дитини.

Вправа «Кошик почуттів».

Вчитель. У мене в руках кошик. Після того, як ваша дитина переступила шкільний поріг, у вашій душі, у вашому серці міцно оселилися почуття й емоції, що заповнили все ваше існування. Які почуття виникають найчастіше, коли ви забираєте чи приводите дитину в школу? Запишіть на кленових листочках і киньте у корзину.

Таке завдання дає змогу акцентувати увагу на важливості події, виявити проблеми та труднощі, що виникають у родинах, та обговорити ці проблеми під час розглядання теми зборів.

Вправа «Мозковий штурм».

І у батьків, і у вчителів у центрі уваги — дитина. (На дошку в центрі вчитель прикріплює аркуш, на якому написано: «дитина»). З однієї сторони дитина зростає у сім'ї, у неї є батьки. (На дошку вчитель прикріплює аркуш, на якому написано: «батьки»).

Які завдання ставлять перед собою батьки щодо виховання дитини?

— Які завдання ставлять перед собою вчителі?

— Чи можна розв'язати всі завдання окремо?

Висновок. Отже, мета щодо виховання дітей і у батьків, і у вчителя однакова.

Щоб виховати дитину такою, як ми хочемо, потрібно організувати творчу співпрацю вчителів, учнів, батьків у навчально-виховному процесі.

Виступ учителя «Готовність дитини до школи» (5 хв)

З початком навчання в житті дитини відбувається дуже багато змін. Це нові умови життя, діяльності, нові стосунки та обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем; навчальна діяльність стає провідною. Кожен першокласник має свій індивідуальний бар'єр психологічної адаптації до зовнішніх впливів, що виявляються у прагненні досягти рівноваги між психологічними і соціальними потребами. Залежно від стану здоров'я, сімейної атмосфери, від того чи відвідувала дитина дитячий садочок, раціональної організації занять і режиму дня адаптація до школи має різний перебіг.

Легше минає період пристосування до школи і краще можуть упоратися з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Сьогодні лише 20—25 % дітей йдуть до школи здоровими. Решта дітей мають різноманітні порушення та відхилення у стані здоров'я. Що саме відбувається в організмі дитини в перші дні навчання?

✵ нестійка працездатність;

✵ дуже високий рівень напруження серцево-судинної системи;

✵ низькі показники координації різних систем організму між собою;

✵ зміни функціонального стану центральної нервової системи;

✵ зниження навчальної активності;

✵ зниження працездатності;

✵ маса тіла зменшується у 60 % учнів;

✵ скарги на втому, головний біль, сонливість, погіршення апетиту, поганий сон;

✵ рухова розгальмованість або в'ялість, втома;

✵ розлади шлунково-кишкового тракту;

✵ підвищення артеріального тиску.

Вправа «Ранжування»

Інструкція. Учасникам пропонують картки, на яких написано різні показники, що слід проранжувати. На перший (верхній) рядок необхідно викласти той показник, що є найголовнішим. На другий — 2 найбільш головних з решти показників. На третій — три. На четвертий — два. На п'ятий — один показник.

Показники готовності дітей до школи:

✵ відповідальність;

✵ уміння лічити, писати;

✵ уміння спілкуватися з дорослими й однолітками;

✵ самостійність;

✵ наполегливість;

✵ стан здоров'я;

✵ уміння організувати робоче місце;

✵ розвиток мовлення і пам'яті.

Презентувати модель роботи групи. Обґрунтувати свій вибір.

Гра «Квіти».

Вправа «Мозковий штурм».

Продовжте речення «Адаптація — це …»

Адаптація (від. лат. adapto - пристосовую) - це пристосування органів чуття та цілого організму до нових, змінених умов існування. Поняття «адаптація» - одне з ключових у дослідженні живого організму, оскільки саме механізми адаптації, вироблені в результаті тривалої еволюції, забезпечують можливість існування організму в мінливих умовах середовища.

Адаптація являє собою процес і результат активного пристосування індивіда до видозміненого середовища за допомогою різних соціальних засобів (діяльності, вчинків, поведінкових дій). Отже, успішність адаптації залежить (визначається), як від характеристик середовища, так і від особливостей психічного світу самої дитини.

Адаптація в соціумі - це засвоєння особистістю соціального досвіду суспільства загалом і досвіду того конкретного середовища, до якого людина належить.

Шкільна адаптація - термін став використовуватись для опису різних проблем і труднощів, що виникають у школі. Із цим поняттям пов'язують відхилення в навчальній діяльності - ускладнення в навчанні, конфлікти з однокласниками, неадекватну поведінку. Цілком природно, що подолання тієї чи іншої форми дезадаптації повинне бути спрямоване на усунення причин, що її викликають.

Психічна адаптація - це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб. Процес взаємодії особистості та середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних потреб. До них належать: потреба в безпеці; фізіологічні потреби (в їжі, сні, відпочинку тощо); потреба у прийнятті та любові; у визнанні та повазі; у самоствердженні, самовираженні й розвитку. Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 1-му класі.

Перед кожним батьком лежить дві пелюсточки: одна жовтого кольору з круглими краями, а друга - червоного кольору з гострими краями. Пропоную батькам на жовтій пелюсточці записати позитивні риси, які з'явилися у дітей з приходом у школу, а на червоній - негативні. На дошці прикріплені рожевий і білий кружечок (серединки квіток). До рожевого прикріплюють жовті пелюсточки, до білого - червоні.

Вчитель: Бачимо, що жовтих пелюсточок набагато більше. Діти стали самостійними, добрішими, впевненішими, стараннішими. Але є й червоні пелюсточки, бо в деяких учнів з'явилися страх, упертість, втома, агресивність. Пропоную звернутися за консультацією до психолога школи, якщо у вас виникли проблеми з приходом дітей до школи.

Інтерактивна вправа «Поради»

Батькам пропонують об'єднатися в 4 групи для роботи.

Завдання. Обговоріть у групі питання.

- Яка роль батьків у подоланні труднощів пов'язаних з адаптацією дитини до школи?

Напишіть на аркушах 2 поради для інших батьків, що потрібно робити, щоб дитина успішно навчалася і почувалася в класі? (Кожна група виконує завдання. Усі поради вчитель прикріплює на дошку, згодом робить висновок: створити умови.., розвивати навички ефективного розпорядку часу, забезпечити всім необхідним, підтримувати віру в успіх, любити..., самим займатися саморозвитком, самонавчанням, цікавиться шкільним життям своєї дитини).

Обдумайте всі запропоновані пропозиції та візьміть в свій арсенал найбільш ефективні.

Перегляд презентації «Поради батькам першокласників».

1. Привчайте дитину до праці.

2. Будьте вимогливими.

3. Живіть у хорошому оточені.

4. Навчіть дитину спілкуватися.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

6. Навчіть дитину шанувати сім'ю.

7. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

8. Привчайте до охайності і порядку.

9. Вчіть дотримуватись режиму дня.

10. Заохочувати найменші успіхи дитини в навчанні й поведінці, використовуючи для цього слова схвалення.

«Мозковий штурм».

Висловіть свою думку «Ідеальний батько це той, хто …»

Тепер ваші діти стали і моїми, і я сподіваюся , що нашим дітям буде тепло і затишно в шкільній родині, яку ми будемо разом з вами створювати.

Послухайте притчу.

В однієї людини був прекрасний сад, що давав багатий і рясний врожай. Цей сад побачив сусід і наступної весни теж посадив сад. Але він зовсім не доглядав за своїм садом, не поливав, не обробляв і не удобрював його. Восени він прийшов подивитися на свій, у якому не було плодів, а росли одні бур'яни. Він подумав, що провиною був поганий ґрунт, а може, не вистачало досвіду, який був у його сусіда.

Тим часом третій сусід також зайнявся садівництвом. Його сад не відразу приніс стільки плоду, як сад першого садівника, але він ретельно трудився і продовжував учитися новій справі. Коли він посилено трудився, він одержував знання. І коли він рік за роком застосовував свої нові знання на практиці, його сад приносив усе більш і більш рясний врожай.

Сам по собі росте лише бур'ян, щоб виростити дитину потрібно докласти багато зусиль, мати досвід, читати літературу, відвідувати психолога, ходити на батьківські збори.

Любіть свою дитину не за те, що вона гарна, розумна, здібна, слухняна, а просто за те, що вона у вас є. Любіть її такою, якою вона є і ніколи не порівнюйте її ї іншою дитиною.

Десять заповідей для батьків першокласників

1. Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

4. Не лайте, а тим більше - не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

9. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

10. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Підсумок зборів.

Рецепт щастя

Візьміть чашу терпіння,

Налийте туди повне серце любові,

Вкиньте дві пригорщі щедрості,

Хлюпніть туди гумору,

Посипте добром,

Додайте якомога більше віри,

І все це ретельно перемішайте.

Потім намастіть на шматочок

Відпущеного Вам життя

І пропонуйте всім,

Кого зустрінете на своєму шляху.