Нова українська школа: організація медіаосвіти в початковій школі - Старагіна І. П., Волошенюк О. В., Мокрогуз О. П., Ганик О. В. 2021

2.7. Виокремлення інформації: факти та вигадки, робота з титрами
Розділ ІІ. Медіаграмотність на заняттях із предметів мовно-літературної галузі

Робота з титрами — надзвичайно важлива для формування в учнів умінь сприймати медіатекст та виокремлювати інформацію. Титри поділяються на вступні / прикінцеві (назва фільму, перелік основних учасників створення фільму тощо) та титри в середині фільму. Учні, працюючи з мультфільмами, вчаться виокремлювати інформацію (вона наявна саме у вступних / прикінцевих титрах) про те, хто створив той чи інший мультфільм. Наприклад, дивлячись першу серію анімаційного серіалу «Мандри Лірника Сашка. Моя країна Україна», учні можуть попрацювати з таким завданням: «Поміркуйте, про які професії йдеться в таблиці та заповніть її відповідними назвами та іменами з прізвищами творців серіалу. Перегляньте кінець мультфільму з титрами та знайдіть там відповідну інформацію».

► Хто написав історію, яка розказана в мультфільмі?

► Хто придумав, як розповісти цю історію мовою анімації?

► Хто напалював героїв?

► Хто озвучує персонажів?

Перегляд наступної серії анімаційного серіалу «Моя країна Україна» дозволяє попрацювати зі вступними титрами: «Минулого тижня ми вчилися читати і розуміти прикінцеві титри, де представлено людей — творців анімації. Тепер давайте подивимося, як виглядають титри на початку». Йдеться про назву мультфільму, назву студії, номер серії, назву серії).

Робота з титрами до трейлера мультфільму «Турбо» (2013) дає учням можливість попрацювати як із вступними / прикінцевими титрами (назва фільму, перелік основних учасників створення фільму тощо), так і тими, що наявні в середині фільму. Учні отримують завдання: «Подивіться трейлер ще раз, уважно читаючи всі титри, щоб потім відповісти на запитання до них». Питання заздалегідь записуються на дошці:

1. З яким запитанням звертаються автори мультфільму до кожного глядача? (Чи мріяв ти коли-небудь про щось більше?)

2. Для чого автори задають це запитання?

3. Які ще мультфільми створили автори цього фільму? (Від творців «Мадагаскару» та «Панди Кунг-Фу»). Чому про це згадується?

4. Хто такі Хлист, Занос, Опік, Смув, Біла Тінь?

5. Коли мультфільм з’явився у прокаті? (липень 2013 року)

6. До чого закликають автори мультфільму? Який слоган цього трейлера? (Ризикни і наздожени свою мрію)

На прикладі фільму «Мандри Лірника Сашка. Моя країна Україна» учні знайомляться з анімаційним серіалом, перегляд якого, а згодом — аналіз, дозволяє дітям вчитися виокремлювати потрібну інформацію, розрізнювати факти та судження, обговорювати таке непросте питання, як правдивість інформації. Уже в роботі-знайомстві з першою серією обговорюються такі питання:

► Назвіть головних персонажів цього серіалу? Чому, на вашу думку, саме вони є головними?

► Скажіть коротко (одним реченням), про що, на вашу думку, цей серіал.

► Яких персонажів казок згадує кіт? Давайте ще раз прослухаємо цей фрагмент, щоб вам було легше це зробити (02:10 - 02:30). Запишіть усіх згаданих персонажів.

► Як можна дізнатися, хто зі згаданих персонажів казок є історичними постатями, тобто справді жили в той період?

► Де про це можна дізнатися? (у мережі Інтернет, у підручниках та книгах з історії).

► Які звірі згадуються в серіалі?

► Про якого звіра ви ніколи не чули?

Звичайно, йдеться про хвостов’яза. Учитель повідомляє учням, що такого звіра насправді не існує. І загалом у мультфільмі тварини не дуже схожі на тих, яких ми бачимо в природі. Це відбувається тому, що художники прагнули занурити глядачів у світ фантастичних звірів Марії Примаченко, відомої української художниці, яка створила справжній казковий дивосвіт. Учням пропонується порівняти персонажа фільму «Мандри Лірника Сашка. Моя країна Україна» хвостов’яза і марку, на якій зображено Горохового звіра, якого створила уява художниці Марії Примаченко.

Хвостов’яз

Гороховий звір

Робота з виокремлення інформації (фактів, вигадки, непідтверджених даних) продовжується і в процесі перегляду та наступного аналізу четвертої серії мультсеріалу «Моя країна Україна» (студія «Новаторфільм», художній керівник проєкту — Степан Коваль). Кіт Воркіт та Сашко Лірник побували в селі Легедзине на Черкащині, де розташований заповідник «Трипільська культура». Трипільці жили 5000 років тому, тобто 180 поколінь людей на території України і сусідніх держав. Тільки на території України знайдено понад 1000 стоянок трипільської культури. Трипільці зуміли видобути і відлити перший метал — мідь, уміли виварювати сіль і будувати поселення (протоміста), що включали як житлові, так і господарські споруди. Саме в Легедзиному є можливість не лише побачити житло трипільців, а й пожити в них. Учням можна запропонувати переглянути фрагмент документального фільму «Поселення трипільців. Це Черкащина», а також роздивитися фотографію, де зображено будинок трипільців, та поміркувати, що, на їхню думку, означають малюнки на стінах. Наприклад, обговорити питання «Чому не будь-який малюнок міг з’явитися на будинку?» (тому що такі малюнки (їх ще називають символами) виконували особливу роль — вони використовувалися для захисту будинку, для спілкування з силами природи тощо).

Після такої роботи повторний перегляд четвертої серії дозволяє учням уже свідомо виокремлювати інформацію певного спрямування («Що намалював Кіт Воркіт на шпалерах?», «Що подарував трипільський хлопець своїй дівчині?») та обговорити питання «Чому такі символи були важливі для людей, які жили і працювали на землі?».

Житло трипільців

Перегляд п’ятої серії анімаційного серіалу «Мандри Лірника Сашка. Моя країна Україна» дозволяє продовжити роботу з виокремлення фактів. Діти отримують завдання: «Зараз ми будемо дивитися чергову серію мультфільму, але не просто дивитися, ми спробуємо відшукати в мультфільмі факти. Зокрема, кожен із вас під час перегляду має знайти один факт».

У ході обговорення уточнюється, що факти — це те, що можна виміряти, порахувати, перевірити. Так, у мультфільмі наявні такі факти: «В Україні є місто Кривий Ріг», «Завод Криворіжсталь — найбільше металургійне підприємство України», «Трамвай — основний вид транспорту в місті». Після того, як учні, переглядаючи мультфільм, відшукали факти, вчитель записує їх на одній частині дошки.

Після цього педагог пропонує дітям переглянути мультфільм ще раз і відшукати те, що, на думку учнів, є вигадкою (наприклад, що трамваї літають). Відповідно на іншій частині дошки записуються вигадки. Безумовно, постає питання про козацький підводний човен і учням пропонується подискутувати над тим, факт це, чи — вигадка, обґрунтувавши ту чи іншу думку.

Під час дискусії учні з допомогою вчителя з’ясовують, що козацькі підводні човни, можливо, й існували насправді, однак вони були далеко не такі, як сучасні, що можуть довго перебувати під водою. Однак нібито існують свідчення очевидців про те, що вони бачили ці човни, навіть були спроби відтворення конструкцій козацьких човнів, які опускалися під воду і несподівано виринали під стінами турецьких фортець. Але чи були вони насправді — достеменно невідомо. Відповідно цей факт поки залишається зі знаком питання. Але, можливо, комусь усе ж удасться віднайти ті загадкові креслення. Отже, не можна стверджувати категорично: це факт чи вигадка.

Робота з пошуку фактів продовжується і під час перегляду шостої серії анімаційного серіалу «Моя країна Україна».

Учні отримують наступне завдання: «Продовжуємо подорожувати Україною з нашими друзями-провідниками Сашком Лірником та котом Воркотом. Зараз ми відвідаємо разом із ними село Шешори на Івано-Франківщині. Переглянемо фільм і спробуємо знову віднайти факти, згадані в мультфільмі. Будьте уважні та відшукайте під час перегляду згадку принаймні про якийсь один факт».

Учитель знову наголошує учням, що фактом є те, що відоме достеменно. Згадані в мультфільмі факти — це, наприклад: «Шешори — найдовше село у Європі», «Довжина села Шешори 1 000 000 000 метрів», «У Шешорах із давніх-давен жили працьовиті гуцули», «Гуцули ткали, робили глиняний посуд», «Пани грабували селян: у гончара — горщики, у ткалі — полотно, у коваля — цвях останній відберуть», «Довбуш карав панів за жадібність та злобу», «Довбуш відбирав у панів награбоване та повертав бідним людям».

Постає запитання «Як можна перевірити інформацію про село Шешори?» (інформація із Вікіпедії, карта України, туристичний путівник). Після цього учням пропонується відшукати в мультфільмі те, що можна назвати вигадкою. Діти переглядають фільм ще раз. Учитель разом із учнями нагадують, що вигадка або легенда — це те, що неможливо підтвердити, довести. Наприклад: «Камінь Довбуша — найбільший камінь у Карпатах», «Олекса Довбуш був найсильнішим у світі чоловіком».

Робота з фактами та вигадками, пошук підтвердження інформації відбувається і в процесі перегляду та аналізу сьомої серії мультсеріалу — «Тернопільська квітка». Наприклад:

— Зараз ми дивитимемося ще одну серію мультфільму, але спочатку ви отримаєте випереджувальне завдання. Перед вами два речення. Прочитайте їх та поміркуйте, в якому з них наведено факти, а в якому — вигадку. Використовуючи стікери (наприклад, зелений — факт, жовтий — вигадка), позначте свою думку. У разі, якщо вам важко визначитися, то скористайтеся червоним стікером, який прикріпіть окремо.

1. Місто Тернопіль було засноване у 1540 році польським військовим і державним діячем Яном Амором Тарновським та назване на його честь.

2. Місто Тернопіль назване на честь квітки терен, яка своїми колючими гілками зупинила ворогів, які хотіли захопити його.

Учитель записує на дошці речення таким чином, щоб учні могли підійти і визначитися. Після підбиття підсумків дітям ще раз наголошується: факт — це те, що справді відбулося і підтверджено документами, фотографіями тощо. Уточнюється, що на основі таких документів створюються довідники, енциклопедії, прочитавши які, можна впевнитися, чи є ця інформація фактом. Наприклад, у статті «Тернопіль», уміщеній в онлайн-енциклопедії «Вікіпедія», учні можуть знайти підтвердження року заснування міста, а також прізвище його засновника. Інформація про те, що назва міста могла з’явитися на честь квітки терен, як про це розповідає легенда, фактом не вважається.

Після перегляду мультфільму відбувається обговорення. Учням можна запропонувати відповісти, наприклад, на такі запитання:

► Про яку квітку йдеться в легенді? Чому її називають тернопільською?

► Чи можна козака Жука назвати героєм? Яких людей називають героями?

► Як ви думаєте, скільки може бути легенд про походження міста чи села? (звичайно, декілька).

► Чи знаєте ви легенди про назву нашого міста (села)?

► Хто скаже, як нам автори мультфільму підказали, що історія про тернопільську квітку — це легенда, чудесна історія, яка не обов’язково має в основі факти, тобто те, що справді відбулося? (Коту і Сашку Лірнику прекрасну легенду про квітку терен оповідали казкові для українців персонажі — пінгвіни).

Перегляд дев’ятої серії анімаційного серіалу «Моя країна Україна» розширює можливості учнів про виокремлення фактів. Так, дітям пропонується подивитися чергову серію мультфільму та виконати завдання: «Дивіться уважно, а після перегляду фільму спробуйте назвати винаходи, які згадуються (учитель уважно слухає думки дітей: кіно, феєрверк, автомобіль, кінний трамвай, повітряна куля, газовий ліхтар, телефон). Після цього педагог пропонує дітям переглянути мультфільм повторно, щоб пересвідчитися, чи справді вони були уважними. Учитель робить стоп-кадри в тих місцях, де згадуються винаходи, а також фіксує їх на дошці.

Робота ще з одним українським анімаційним серіалом - «Книга-мандрівка. Україна» - дозволяє попрацювати з оцінкою інформації, тобто з’ясувати правдива чи неправдива ця інформація.

Наприклад, після перегляду 1 серії анімаційного серіалу «Як українці борщ винайшли» (1 серія) відбувається обговорення:

► Коли і де відбуваються події, описані в мультфільмі? (ІХ століття, у Київській Русі)

► Що придумав князь, щоб об’єднати всі князівства Київської Русі?

► Яка пригода трапилася з чоловіком, який віз буряки?

► Як ви гадаєте, чи можна вважати цю історію правдивою? Як пересвідчитися в цьому?

► Також питання про правдоподібність інформації може постати і під час перегляду третьої серії цього серіалу «Майкл Щур про короля України». Учням можна запропонувати такі питання:

► Чи правдоподібною є інформація про короля Данила, надана відомим українським тележурналістом?

► Як упевнитися, що все розказане в мультфільмі є правдивим?