Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи - Олена Пометун 2020

Як жива природа зустрічає весну? (Я досліджую світ)
Уроки з розвитку критичного мислення у 2 класі
Розділ IV. Приклади уроків з розвитку критичного мислення засобами різних предметів початкової школи

Урок-квест: учні у малих групах опрацьовують матеріал і завдання. За правильно виконане завдання отримують позначку в маршрутному аркуші. Такий урок можна проводити поза стінами класу.²⁴

Підготувала вчителька Одеської НВК № 13 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — гімназія» Баландіна І. В., учитель вищої категорії

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— називати пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року;

— розпізнавати зміни в живій та неживій природі;

— аналізувати тексти та візуальні джерела;

— ставити запитання;

— застосовувати знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях;

— оцінювати власну діяльність;

— співпрацювати в групах для досягнення спільних цілей.

План змісту уроку

1. Як рослини зустрічають весну.

2. Як комахи і тварини зустрічають весну.

3. Що таке ланцюги живлення.

4. Як поводитись у природі навесні.

Обладнання: презентація, розрізний роздатковий матеріал для роботи в парах і групах; ілюстрації «Ознаки весняних місяців».

Регламент уроку

1. Вступна частина — до 7 хв.

2. Основна частина — до 30 хв.

3. Підсумкова частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Вчитель пропонує учням: уявіть, що ваші очі — це дивовижні фотоапарати. Зараз ви побачите декілька слайдів. Але кожен слайд будете бачити всього 10 сек. Спробуйте прочитати і запам’ятати якомога більше інформації. Учням демонструється 5-6 слайдів, які ілюструють тему весни.

Вчитель об’єднує учнів у пари і пропонує поставити протягом 1—2 хв одне одному запитання за побаченим, починаючи зі слів: Хто...? Де...? Скільки...? Коли...? Що...?, і визначити, яке поняття об’єднує всю подану інформацію.

Після презентації кількома парами результатів роботи вчитель зазначає, що на минулому занятті вони дізналися про ознаки весни у неживій природі, а сьогодні й далі розкриватимуть таємниці природи навесні і знайдуть відповідь на запитання: «Як жива природа зустрічає весну?» Він оголошує очікувані результати уроку і пояснює порядок проходження учнями станцій.

Учитель повідомляє, що до початку подорожі треба пограти ще в одну цікаву гру: «Так»/«Ні» (у нього є схована гілка з листочками).

Порядок гри:

— У мене для вас є сюрприз. Але вам треба відгадати, що це. Ви ставите мені запитання. А я відповідаю вам: так чи ні.

— Це живе?

— Його можна їсти?..

ІІ. Основна частина

Основна частина проводиться на ротаційних «станціях» «Рослини навесні», «Птахи повертаються», «Пробудження комах», «Тварини навесні», «Ланцюги живлення», «Правила поведінки у природі навесні». Пересуваючись за маршрутом, на кожній станції учні отримають завдання з інструкцією. Виконання завдань фіксується на спеціальному маршрутному аркуші (А-4).

Станція 1. «Рослини навесні»

Завдання

1. Опрацюйте текст.

2. Запишіть у маршрутному листі 4 ключових слова з теми.

3. Виконайте завдання з календарем.

Текст

Квітуча гілочка — це справжній символ весни. Не можна уявити весну без квітів. Ще не зійшов сніг, а вже на проталинах милують око зелена травичка і перші квіточки весни: проліски, першоцвіти, крокуси. Діти, пам’ятайте, першоцвіти внесені до Червоної книги. Люди їх нищать, коли збирають у букети. Із зірваних квіток не утворюються плоди і насіння, тому там, де була квітка, нова квітка не виросте. Першоцвіти — це краса Землі, давайте її берегти.

Свято квіту підхоплюють дерева і кущі. Ледь пригріє весняне сонечко — дерева чутливо прокидаються. У них починається сокорух. Кожне дерево прокидається у свій час. Першими — клен гостролистий і береза.

Цікавий факт: бруньки набухають через 10 днів після початку сокоруху. Ще через 10-12 днів з’являються перші листочки, а через 7-10 днів — і перші квіти.

Завдання з календарем

Визначте за календарем: «Коли ж прокинулось дерево, з якого наша гілочка?» (Діти шукають відповідь, потім учитель дає роз’яснення.)

Пояснення вчителя (у разі необхідності). Розгляньте календар. Сьогодні у нас... число... місяць... На нашій гілочці є бруньки. Отже, відлічимо 10 днів назад. З’явилися листочки — це ще 12 днів назад, і є невеличкі квіточки — ще 7 днів. Отже, наше дерево прокинулось...

Станція 2. «Птахи прилетіли» (потрібен мобільний телефон або магнітофон для прослуховування звукозапису).

Завдання

1. Опрацюйте текст і послухайте спів пташок, переходячи за посиланням.

2. Попрацюйте з діаграмою. Запишіть у маршрутному листі, які пташки несуть найбільшу кількість яєць і які — найменшу.

3. Розв’яжіть природничі задачі.

Текст

Справжній прихід весни в народі визначали не за календарем, а з появою перших птахів.

Запис «Спів птахів» https://www.youtube.com/ watch?v=OHCOVfSAOM4

— Що ви відчули, слухаючи спів пташок?

У кінці березня прилітають перші птахи: граки і шпаки. Серед шпаків першими повертаються самці. Знаходять шпаківню і починають співати. Цим співом вони приваблюють самочок і попереджують інших, що місце зайняте.

Ми ще чуємо спів шпака, коли самочка відкладає яєчка.

А от тільки вилуплюються пташенята — спів стихає, треба годувати малечу. Шпаки живляться комахами і черв’яками. Одне шпаченя за день з’їдає 7-10 комашок. А пташенят у гніздечку 6-7.

Майже одночасно зі шпаками прилітають і жайворонки. Цікаво, що жайворонок — одна з небагатьох пташок, яка співає в польоті.

Через кілька днів після жайворонків повертаються зяблики. Своїм співом вони заповнять ліс із поверненням самочок. У квітні повертаються додому журавлі, чаплі, лелеки. У середині квітня прилітає зозуля.

А от солов’ї, ластівки та іволги повертаються тільки у травні.

У квітні ліси і парки сповнені пташиним співом, а вже у травні настає час тиші, адже всі пташки турбуються про своїх пташенят. Ніколи їм пісні співати!

Завдання з діаграмою²⁵

Природничі задачі

1. Миколка з мамою вирішили ввечері піти послухати спів солов’я. Чи потрібно Миколці вдягти теплу куртку і рукавички? Чому?

2. На календарі 30 березня. Чи зможуть діти через три тижні записати, як кує зозуля? Чому?

3. Чи почуємо ми спів шпака у травні? Чому?

Станція 3. «Пробудження комах»

Завдання

1. Опрацюйте текст і таблицю.

2. Попрацюйте з наочним посібником і запишіть відповіді на питання.

Текст

Якщо спостереження за птахами дає нам змогу визначити, наприклад, який місяць на календарі, то, спостерігаючи за комахами і плазунами, ми можемо з вами навчитися визначати температуру повітря. У цьому нам допоможе ось такий «Живий термометр».

Природничі задачі:

А тепер потренуйтеся визначати температуру за комахами.

1. На землі ще де-не-де лежить сніг, а на сухому листі вже можна побачити сонечко. Чи є у цей час на небі сонечко? Яка температура повітря може бути у цей день?

2. Під час прогулянки у парку тато звернув увагу дітей на ящірку, що грілася на камінні. Назви найнижчу температуру повітря.

3. Учора температура впала до +4 °С. Чи зможуть діти провести спостереження за бджолами? Чому?

4. Синичка знайшла на снігу хвостоніжку. Яка температура повітря?

Станція 4. «Пробудження тварин»

Завдання

1. Опрацюйте текст.

2. Випишіть назви тварин, про яких іде мова у тексті.

3. Утворіть і запишіть у маршрутному листі назви тварин за зразком:

Кіт — кішка — кошеня

Текст

Весна — дуже важливий період у житті тварин. Це період відновлення сил після зими, час, коли тварини прокидаються від сплячки.

З початком весни у багатьох звірів зимове хутро рідшає, змінює забарвлення. Так, зайчик поступово стає сірим, а білочка — рудою.

А ще весна — період появи дитинчат.

Першою з’являється ведмедиця зі своїми дітками. Вони вже трішки підросли, адже з’явилися на світ ще у барлозі наприкінці лютого.

У березні народжуються дитинчата у зайчихи. Утворіть назву малечі.

Від народження вони спритні і пухнасті. Спочатку їдять молоко матері, через 5-6 днів уже починають їсти траву, а через декілька тижнів стають самостійними.

У цей самий час з’являється потомство у білки.

Чотири тижні очі в білченят закриті, та невдовзі вони вже добре триматимуться на гілках.

У лігві вовків народжуються сліпі, вкриті сірим пухом дитинчата, але пройде час і вони стануть небезпечними хижаками.

Водночас із вовченятами народжуються маленькі лисенята.

У кінці травня з’являється малеча у козуль, оленів та лосів.

Робота з таблицею

Станція 5. «Ланцюг живлення»

Завдання

1. Прочитайте текст.

2. Опрацюйте малюнок.

3. Створіть власний ланцюг живлення, наклейте його у маршрутний лист.

Текст

Звірі, птахи, комахи і рослини утворюють у природі нерозривні ланцюги харчування.

Розгляньте ланцюг живлення:

З чого він починається? Ким завершується?

А тепер доповніть ланцюги живлення:

... — польова миша —...

... —... — щука

Створіть із поданих малюнків власний ланцюг живлення.

Станція 6. «Правила поведінки у природі навесні» (потрібен гаджет для перегляду відеоролика).

Завдання

1. Прочитайте текст.

2. Перегляньте відеоролик.

3. Намалюйте у маршрутному листі знаки «Як правильно вести себе у природі навесні».

Текст

Весна — пора пробудження усієї живої природи. Пора співів і тиші. Пора появи малечі й турботи про неї. Тому, мандруючи у світі природи, пам’ятай:

— Ти у природи в гостях.

— Красива квітка красива тільки там, де вона росте.

— Усілякий гуркіт заважає і лякає тварин і птахів.

— Одиноке пташеня чи тваринка не загубились, вони навчаються бути самостійним.

ІІІ. Підсумкова частина

Урок завершується створенням «Галереї маршрутних листів»: групи вивішують свої напрацювання. Біля кожного маршрутного листа стоїть один учасник групи. Інші учасники протягом 1 хв ознайомлюються з роботою інших. Можуть поставити запитання щодо роботи та її змісту.

Вчитель запрошує учнів обговорити у загальному колі:

— Які враження від роботи?

— Що було легко?

— Що було складно?

Можна також організувати роботу учнів зі щоденником вражень за завданням:

Написати 1-2 речення за обраною темою:

Я пізнаю весну за...

Я сьогодні відкрив/відкрила, що навесні...

Я здивований/здивована, що...