Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи - Олена Пометун 2020

Питальні речення. Логічний наголос у питальних реченнях. М. Луків вірш «Пролісок». Робота з медіа (Українська мова і читання)
Уроки з розвитку критичного мислення у 2 класі
Розділ IV. Приклади уроків з розвитку критичного мислення засобами різних предметів початкової школи

Підготувала старша вчителька Одеської ЗОШ № 57 I—III ступенів Одеської міської ради Одеської області Гончарова О. К., учитель вищої категорії²²

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

— розпізнавати речення за його основними ознаками;

— складати і записувати речення та невеликий текст (3-4 речення) за малюнком на задану тему;

— перевіряти і вдосконалювати власні тексти, усуваючи лексичні повтори;

— пояснювати значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях;

— розповідати про свої загальні враження, почуття від прочитаного;

— підтверджувати свої думки фактами з тексту;

— пов’язувати зміст прочитаного зі своїми знаннями, а також власним емоційно-чуттєвим досвідом;

— відповідати на запитання за змістом прослуханого і ставити запитання до усного повідомлення;

— сприймати прості медіапродукти, обговорювати їх зміст і форму, розповідати, про що в них ідеться.

План змісту уроку

1. Питальні речення.

2. Словесне малювання, робота зі словом.

3. Діалог.

4. Робота з коміксом за системою запитань.

Обладнання: презентація, картки для групової роботи + розрізні картки «Портрет проліска», картки-пустографки коміксу для роботи в четвірках.

Регламент уроків

1. Вступна частина — до 5 хв.

2. Основна частина — до 30 хв + 30 хв.

3. Заключна частина — до 5 хв.

Організація пізнавальної діяльності учнів

І. Вступна частина

Вчитель зазначає, що сьогоднішній урок буде присвячений темі «Речення», і пропонує пригадати, що ми знаємо про речення, за допомогою кластера. Він допомагає учням

висловлювати думки, запитуючи:

— Що таке речення?

— На які дві групи можна розділити речення?

— Які види речень за метою висловлювання ви знаєте?

— Які ознаки розповідного речення вам відомі?

Далі учням пропонується інтерактивна справа «Види речень» Learningapps із завданням розподілити речення за метою висловлювання https://learningapps.org/ display?v=pl5xz0k0k20.

Якщо це завдання виконано правильно, учні можуть прослухати пісню «Проліски» (1 куплет і приспів) та обговорити:

— Про що ця пісня?

— Що вам сподобалось у цій пісні?

— Що вас вразило?

— Які запитання були у проліска?

Далі вчитель за допомогою слайда пояснює очікувані результати уроку та формулює критерії оцінювання.

ІІ. Основна частина

Вчитель запрошує учнів до каліграфічної хвилинки із завданням: «Спишіть буквосполучення. Із поданих складів утворіть і запишіть слова».

Потім пояснює новий матеріал приблизно таким чином: «Для чого (з якою метою), на вашу думку, люди ставлять запитання? Для людей запитання — це інструмент розуміння інших. Нам треба розібратись, яка особливість питальних речень за метою висловлювання та як оформлюється питальне речення на письмі.

Питання можна побудувати двома способами: 1) змінити інтонацію розповідного речення. Наприклад: «Навесні розквітнув синій пролісок. Навесні розквітнув синій пролісок?»

Ми отримали загальне уточнювальне запитання, де голосом виділяємо те, про що питаємо. Слово або словосполучення, виділене голосом, називається логічний наголос. Потренуємось робити логічний наголос. Попрацюємо з підручником, вправа 313, с. 113».

Після тренування вчитель зауважує, що другим способом є утворення питального речення за допомогою спеціальних питальних слів. Він об’єднує учнів у пари і пропонує завдання: «У парах по черзі поставте запитання до речень попередньої вправи. Номери 1 — ставлять запитання до першого речення. Номери 2 — ставлять запитання до другого речення. Можливо, вам допоможуть такі питальні слова: Коли...? Яка...? Що робив...? Хто...? Де...? Під якою...? Запишіть у зошит 2-3 питальних речення від пари.

Вчитель пропонує учням: «Вслухаємось у це слово: пролісок» і запитує:

— Що ви чуєте у цьому слові?

— Скільки приголосних звуків у слові? Скільки голосних звуків? Скільки складів? Який склад наголошений?

— До якої частини мови належить слово «пролісок»?

— Які спільнокореневі слова можна дібрати до нього?

— Якими словами можна замінити слово «пролісок» (Слово «пролісок» можна замінити словами, близькими за значенням: первоцвіт, проліс, просерень, підсніжна, скоролісок.)

Вчитель запрошує поглянути, яким побачила пролісок фотограф і художниця Наталія Шайкіна, і подумати, як можна намалювати його словами.

Він об’єднує учнів у групи, ставить завдання: «Намалюйте пролісок і дайте відповіді на запитання: Які влучні слова-прикраси можна дібрати до проліска? З чим можна порівняти проліски? Як цікавіше розповісти про них? Чим особлива ця квітка? Чи можна назвати її ніжною? Тендітною? Стрункою? Уявіть, що промайнув легенький вітерець і дзвоники-проліски завели тиху розмову. Про що вони розповідають один одному? Чиє поряд їхні подружки-квіти? Які саме? Складіть словами портрет проліска. Запишіть 2-3 речення.

Свої відповіді учні відображають на малюнку.

Після презентації результатів груп учитель пропонує учням приклад тексту про пролісок: «А ось такими побачив проліски маленький Джміль. Лісова квітка справляє незабутнє враження. Неначе клаптики голубої блакиті неба впали на землю і засиніли на лісових галявинах. За свою красу пролісок потерпає від людей — його квіти нещадно зривають. Ця рослина стала рідкісною. Тож я здивувався, побачивши її тут». (Уривок із журналу «Джміль»).

Пролісок

Чого ти. квітко, рано розцвіла?

У березні весна іще непевна...

А що робить, коли я щастя повна?

Я не цвісти не вміла, не могла.

Ну, а як знов хуртеча замете.

Завіє снігом сині виднокола?

А я чомусь не думаю про те.

Цвіту собі і тішу світ довкола.

М. Луків

Учитель запрошує учнів послухати вірш і подумати: «До якої квітки, на вашу думку, звертається автор вірша? Який заголовок можна дібрати до цього вірша? Як називається розмова автора і квітки? (Діалог.)»

Він об’єднує учнів у пари і пропонує прочитати цей вірш в особах. Після прочитання запрошує учнів розглянути цей вірш як мовознавцям:

— Скільки речень у вірші?

— Слова автора — це які речення за метою висловлювання?

— А слова квітки? Хто з них більше запитує?

Узагальнюючи, вчитель зазначає, що цей вірш є прикладом діалогу, де один мовець переважно запитує, а другий дає відповіді. Проте, щоб розмова була цікавою і змістовною, мають ставити запитання і давати відповіді обидві сторони. Він пропонує учням знайти у вірші і виписати до зошита питальні речення.

Продовжуючи урок, педагог зазначає, що запитання ставлять не тільки іншим, а й самим собі. Він запрошує учнів розглянути комікс і подумати: «Які запитання мав собі ставити герой коміксу хлопчик Сергійко, щоб не трапилось біди?»

Під час опрацювання коміксу учні мають відповісти на запитання:

— Що відбувається на першому (другому, третьому ...шостому) малюнку?

— Як пов’язані ці зображення? Чому ви так гадаєте?

— Як ви ставитесь до вчинку дітей?

Після обговорення запитань учитель пропонує учням об’єднатись у групи по 4 і виконати завдання: 1) озвучте комікс; 2) складіть 3 запитання, які могли б поставити собі діти.

Після презентації результатів роботи четвірок учитель нагадує дітям, що всі першоцвіти недарма занесені до Червоної книги України, там де хтось зірве квіточку, — нова вже не виросте. Він пропонує подумати про це і продовжити речення: «Тепер я буду...»

ІІІ. Підсумкова частина

Вчитель пропонує дітям повернутись до кластеру «Речення» і запитує:

— Що ми можемо додати до нього в кінці уроку? (Доповнюємо цей кластер відомостями про питальне речення).

Учитель запрошує учнів оцінити себе, опрацювавши аркуш самооцінювання.

Аркуш самооцінювання

Познач плюсом ті дії, які ти добре сьогодні виконав/ла: — знаходжу у тексті питальні речення за їх ознаками;

— правильно інтоную питальні речення;

— будую питальні речення;

— пояснюю роль питальних речень у побудові діалогу.