Дидактико-методичні засади контролю й оцінювання навчальних досягнень молодших школярів - Онопрієнко О. В. 2020

Висновки до розділу 3
Розділ 3. Складники контролю й оцінювання навчальних досягнень молодших школярів

Ретроспективний аналіз становлення контрольно-оцінювальної діяльності у вітчизняній системі освіти дозволив виявити суттєві позиції, які вплинули на формування такого виду діяльності в сучасній парадигмі функціонування початкової школи. Сформульовано концептуальні положення, важливі для вимірювання навчальних досягнень: дидактичне забезпечення контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів впливає на реалізацію освітнього процесу та на його якість; здійснення контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається в чіткій відповідності до змісту навчальної діяльності; дидактико-методичне забезпечення контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів повинно передбачати педагогічні ресурси, спрямовані на формування як нормативно визначених навчальних результатів, так і особистісних надбань здобувачів освіти; реалізація особистісно орієнтованої парадигми освіти в контрольно-оцінювальній діяльності виявляється у процесі визначення результатів навчання вчителем і самооцінюванні своїх результатів учнями; система засобів контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів покликана максимально забезпечувати індивідуальний підхід до кожної дитини; формування в учнів умінь, пов’язаних із самоконтролем і самооцінюванням є обов’язковим складником навчальної діяльності; для забезпечення об’єктивності в контрольно-оцінювальній діяльності учасників освітнього процесу необхідний дидактичний інструментарій, створений на основі стандартизованих вимог, які усталились у міжнародному досвіді освітніх вимірювань; ефективність педагогічного супроводу контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів залежить від професійної компетентності вчителя.

Уточнено означення перевірки навчальних досягнень як системи дій і операцій, необхідних для визначення засвоєних учнями компонентів змісту освіти, тенденцій у їх розвитку; оцінювання навчальних досягнень як процедури формування кількісної та якісної характеристики досягнутих у навчанні результатів; інструментарію контролю й оцінювання досягнень як опису дидактичних елементів змісту навчання, що відображають певний рівень їх засвоєння, укладених у цілісну систему контролювальних завдань, підпорядкованих певній дидактичній меті й призначених для дослідження ступеню її досягнення; вимірювання досягнень як визначення рівня здобутих учнем результатів виконання перевірних завдань незалежно від результатів інших дітей.

Обґрунтовано засадничі ідеї формувального оцінювання — відстежувати динаміку навчального поступу дитини й виявляти етап, на якому відбувається перехід на якісно новий рівень засвоєння навчального змісту, а також мету підсумкового контролю — здобути дані про рівень засвоєння учнями змісту освіти в межах розділу або циклу навчальних тем. Для цього оформлено процедуру підготовки діагностувальних завдань у систему послідовних взаємопов’язаних дій, що реалізовуються на різних етапах процесу освоєння елементу змісту освіти. Розроблено перелік об’єктів формувального і підсумкового контролю й оцінювання результатів навчання у Новій українській школі з мовно-літературної, математичної і природничої галузей; вибудовано їх ієрархію.

Розкрито сутнісні характеристики, розроблено змістове наповнення та організаційне забезпечення реалізації функцій контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів у межах системи уроків у взаємозв’язку з логікою розгортання процесу навчання та особливостями змісту й перебігу його етапів.

Узагальнено характеристики рівнів навчальних досягнень у проєкції на зміст початкової освіти. Науково обґрунтовано й розроблено загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, в яких відображений рівень сформованості компонентів знань і умінь учнів; характеристики формування суджень і комунікування; здатність дитини до навчання і розвитку, автономність і відповідальність.

Розроблено показники вимірювання суб’єктних надбань особистості учня, які є значущими для сучасної інтерпретації навчальних досягнень. До їх числа віднесено характеристики навчальної поведінки; особливості засвоєння навчального матеріалу; володіння способами роботи з навчальним матеріалом, які залежать від особливостей психічних процесів і впливають на характер відтворення, повторення, застосування знань; організація учнем своєї самостійної роботи в класі, групі, парі.

Основні положення змісту розділу відображено в авторських публікаціях [25], [33], [34], [35], [61], [63], [64], [70], [74], [77], [78], [82], [92], [100], [112], [123], [132], [142], [143], [148], [149], [150], [154], [155], [161], [162], [163].