Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти - Фідкевич О. Л., Богданець-Білоскаленко Н. І. 2020
1.1. Роль формувального оцінювання у процесі трансформації системи оцінювання навчальних результатів учнів початкової школи. Особливості оцінювання результатів навчання в 3-4 класах початкової школи
Розділ I. Формувальне оцінювання як чинник модернізації процесу навчання в закладах загальної середньої освіти
Формувальне оцінювання - це не чергова модна тенденція розвитку сучасного українського освітнього простору, а вимога сьогодення, важлива складова компетентнісно й особистісно орієнтованого навчання, за якого учні є активними учасниками процесу пізнання, враховуються їхні особистісні цінності й освітні орієнтири в соціальному контексті.
Сучасне суспільство висуває нові вимоги до особистості, яка має усвідомлювати мету своєї діяльності, умотивована до навчання впродовж усього життя, здатна до самостійного вирішення проблем і володіє для цього певними знаннями; готова до співпраці з іншими людьми на принципах толерантного спілкування, соціально орієнтована.
Саме тому важливо вже в початковій школі формувати в учнів свідоме ставлення до навчання, уміння навчатися без зайвої опіки батьків і вчителя, розвивати готовність брати на себе відповідальність; об’єктивно аналізувати свою діяльність і корегувати її результати; співпрацювати з однокласниками/однокласницями в групах, проектах, адекватно оцінюючи свій внесок у спільну роботу.
Наразі в педагогічній науці визначено пріоритет використання методів, які спрямовані на формування здатності учнів робити самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям; враховують індивідуальність учня/учениці. Це завдання стосується і системи оцінювання, яка є важливою складовою управління якістю освіти.
Результати оцінювання надають інформацію для визначення напрямів розвитку освіти, його відповідності запитам держави; вони є підґрунтям для взаємодії батьків, учителів і учнів, метою якої є обговорення індивідуальних досягнень школярів, визначення умов, за яких навчальна діяльність буде найбільш результативною.
Система оцінювання за останні роки зазнала значних якісних змін відповідно до мети та умов сучасної освіти, зокрема і система оцінювання навчальних результатів учнів у початковій школі.
За новим Державним стандартом початкової освіти, «метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості»3.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
✵ вільне володіння державною мовою;
✵ здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
✵ математична компетентність;
✵ компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
✵ інноваційність;
✵ екологічна компетентність;
✵ інформаційно-комунікаційна компетентність;
✵ навчання впродовж життя;
✵ громадянські та соціальні компетентності;
✵ культурна компетентність;
✵ підприємливість та фінансова грамотність.
Ці компетентності обумовлюють готовність і здатність учнів до самостійної ефективної діяльності в типових ситуаціях у різних сферах їхнього життя, свідоме ставлення до власної діяльності в соціальному контексті.
Об’єктивне визначення рівня сформованості ключових і предметних компетентностей є важливим завданням учителя. Утім, сучасне оцінювання не зводиться лише до визначення рівня сформованості компетентностей учня/учениці відповідно до очікуваних результатів. Це процес безперервного моніторингу індивідуального розвитку школярів, а система оцінювання - механізм проведення діагностико-розвивальної діяльності вчителя і учня/учениці як повноправних учасників освітнього процесу.
У Державному стандарті початкової освіти наголошується, що оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи здійснюється відповідно до її циклів (1-2 і 3-4 класи), що дає можливість враховувати вікові та психологічні особливості розвитку дітей, забезпечувати подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
У початковій школі система оцінювання - це поєднання формувального та підсумкового оцінювання.
Законодавчо і нормативно роль і місце формувального оцінювання, його взаємозв’язок із підсумковим оцінюванням визначені у Законі України «Про освіту», у Концепції Нової української школи, у Державному стандарті початкової освіти, методичних рекомендаціях МОН України, у яких формувальне оцінювання позиціонується як основний вид оцінювання.
Це положення конкретизується в наказах і листах МОНУ4,5,6 щодо впровадження формувального оцінювання, у яких висвітлено його основні характеристики:
✵ формування впевненості в собі, у своїх можливостях;
✵ відзначення будь-якого успіху;
✵ акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;
✵ діагностування досягнень на кожному з етапів навчання;
✵ адаптування освітнього процесу до можливостей дитини;
✵ запобігання виробленню страху помилки;
✵ виявлення проблем і вчасне запобігання їхньому нашаруванню;
✵ стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів.
У цих документах зазначається, що алгоритм діяльності вчителя в 3-4 класах щодо запровадження формувального оцінювання залишається таким самим, як і в 1-2 класах.
У 3 і 4 експериментальних класах НУШ оцінювання здійснюється тільки вербально та не передбачає балів, спеціальних позначок у класному журналі.
Традиційно підсумкове оцінювання розглядають як стандартизований вид оцінювання, спрямований на результат (має на меті визначити рівень сформованості компетентностей учнів). Воно передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Формувальне оцінювання відображає нове осмислення навчального процесу, у якому учень/учениця поряд з учителем стає активним суб’єктом навчання, та передбачає відмову від жорсткої звітності й розвиток нових оціночних технологій. Формувальне оцінювання - індивідуалізований процес, який має для учня/учениці ціннісне значення і націлений передусім на підвищення ефективності навчання. Його головна мета - підтримка кожної дитини та створення мотивації до навчання.
На сучасному етапі розвитку системи оцінювання формувальне й підсумкове оцінювання не потрібно протиставляти, як сучасне і традиційне, тому що наразі підсумкове оцінювання розглядається у взаємодії із формувальним оцінюванням і навіть набуває його певних ознак, перетворившись із оцінювання навчання в оцінювання для навчання (основна характеристика формувального оцінювання).
Фіксуюча функція підсумкового оцінювання актуалізується одночасно з діагностичною функцією. У цілому діагностична функція стає провідною в системі оцінювання навчальних результатів учнів початкових класів. Це стосується як формувального, так і підсумкового оцінювання.
Утім, ці види оцінювання в початковій школі мають ще й формувальну, стимулювальну й мотивувальну функції. Навчальні досягнення і прогалини у процесі оцінювання не тільки діагностуються, але й аналізуються, визначаються причини, які виникли в їх підґрунті. Свідомий аналіз власних помилок та вироблення плану їх корекції вчать школярів долати труднощі в навчанні та мотивують їх до подальшого поступу.
У 3-4 класах початкової школи підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці вивчення теми або певного обсягу матеріалу, а також наприкінці року (завершальне підсумкове оцінювання). Тематичне підсумкове оцінювання здійснюється вербально на основі діагносту- вальних робіт. Результати діагностувальних робіт мають синхронізуватися з результатами формувального оцінювання. Ці роботи є свідченням навчального прогресу учнів і можуть бути внесені до учнівського портфоліо.
Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється на основі спостережень учителя, тематичного оцінювання учнів, матеріалів портфоліо. У 3-4 класах, як і в 1-2, його результати відображаються у «Свідоцтві навчальних досягнень учня», що запроваджено в контексті реформи «Нова українська школа». У них відображаються особистісні риси, цінності й наскрізні вміння учнів. У 3 і 4 класах учні вже можуть більш свідомо сприймати інформацію про свої досягнення, а складові цього свідоцтва можуть використовуватися як орієнтири для формувального оцінювання на уроці, упродовж теми.
Свідоцтво складається з двох блоків: особисті досягнення та предметні компетентності. Заповнюється документ двічі на рік. Оцінювання особистих досягнень здійснюється в жовтні і травні. Частина «Предметні компетентності» заповнюється лише в травні в межах підсумкового оцінювання. Для оцінювання учнів у початковій школі запропоновано систему чотирьох рівнів оцінювання: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою дорослих», «потребує уваги і допомоги».
Окрім зафіксованих навчальних результатів, що містяться у свідоцтві, учитель має можливість додавати свої характеристики, про які прагне поінформувати батьків.
Ці характеристики не повинні містити негативної оцінки особистості учнів, жорстких дидактичних настанов. У свідоцтві також може бути розміщено розгорнутий коментар учителя для батьків з аналізом перспектив розвитку їхньої дитини.
У методичних рекомендаціях від Міністерства освіти і науки України, які затверджено наказом МОНУ № 1146 від 16 вересня7, надано орієнтири для оцінювання учнів 3-4 класів, які вчаться за новим стандартом.
У методичних рекомендаціях наголошується на тому, що для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання, і надаються критерії, за якими воно здійснюється.
Критерії оцінювання визначає вчитель (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах).
Як і в попередніх класах, формувальне оцінювання здійснюється на основі педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів; аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт; самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів; оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками.
Наголошено на важливості застосування різноманітних прийомів здійснення зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу. Учителям не потрібно виводити середні тематичні, семестрові та річні оцінки. Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя, учнів, батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. У журналі та свідоцтві досягнень фіксується рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр.
Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти в 4 класі «здійснюється також лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти» (стаття 12 Закону України «Про освіту»)8.
Отже, формувальне оцінювання з інноваційної технології, яка використовувалася в експериментальних закладах, трансформувалося в основний вид оцінювання навчальних досягнень учнів, визнаний і закріплений у державних законах і нормативних документах як важливий чинник модернізації української освіти, у тому числі й початкової, спрямований на вирішення завдання формування творчої особистості, здатної до саморозвитку і навчання впродовж усього життя, до ефективної діяльності в умовах швидкоплинного часу й інформаційно динамічного суспільства.
Запитання та завдання для самоконтролю
◄ У яких законах і нормативних документах закріплено використання формувального оцінювання, визначено його роль?
◄ Схарактеризуйте ознаки формувального оцінювання в порівнянні з підсумковим оцінюванням. Проаналізуйте трансформацію підсумкового оцінювання, його зв’язок з формувальним оцінюванням.
◄ Символічним є порівняння формувального оцінювання з доглядом за квітами, діями садівника, які впливають на їх розвиток. Розгляньте світлини. Яка з них характеризує традиційний, а яка - сучасний підхід до оцінювання?
3 Державний стандарт початкової освіти (МОН України). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-% D0% BF#Text (дата звернення: 15.07.2020).
4 Наказ № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі». URL: //https://mon.gov.uа/storage/app/media/zagalna%20seredny a,/924.pdf (дата звернення: 17.07.2020).
5 Наказ № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу». URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/novaukrschool/08/29/2-klas-nush.pdf (дата звернення: 17.07.2020).
6 Лист Міністерства освіти і науки щодо методичних рекомендацій для 3 класів експериментальних закладів загальної середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/novaukrschool/08/29/3-klas-nush.pdf (дата звернення: 17.07.2020).
7 Наказ МОН № 1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи». URL: https://drive.google.com/file/d/lPLsUylRJ-7ew5LfM6KcF2bke4M3mBQ3j/view?usp=sharing (дата звернення: 07.10.2020).
8 Стаття 12 Закону України «Про освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 17.07.2020).