Формувальне оцінювання в освітньому процесі початкової школи - Н. Б. Ларіонова, Н. М. Стрельцова 2020

2.2. Техніки формувального оцінювання освітніх досягнень молодших школярів
Розділ 2. Технологічний аспект формувального оцінювання в початковій освіті

У процесі планування уроку / заняття і вибору оцінних технологій учителю необхідно виходити з правила «Немає простих / складних, недостатньо ефективних / більш ефективних тощо технік формувального оцінювання. Кожна техніка є ефективною за умови її доцільності й правильного використання».

Наприклад, техніки «Світлофор» і «Сигнали рукою» є універсальними, можуть використовуватися на будь-якому етапі уроку / заняття, у будь-якій освітній ситуації.

Техніки «Індекс-картки для узагальнення або запитань», «Однохвилинне есе» більш доцільні для використання або після етапу знайомства з новим матеріалом, або в кінці уроку / заняття / тижня.

Назва техніки «Тижневий звіт» говорить сама за себе - її слід використовувати для оцінки / корекції результатів навчального тижня.

Техніка «Дві зірки й побажання» незамінна при взаємооцінюванні.

Слід пам’ятати, що наявність достатньої кількості технік формувального оцінювання в методичній літературі не виключає творчості педагога в цьому напрямі:

а) можна запропонувати авторську техніку;

б) можна модифікувати вже наявну техніку формувального оцінювання.

Хочемо поділитись власними авторськими знахідками:

Першу ми умовно назвали «Поговоримо / порахуємо відверто» (апробовано на слухачах курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів і вихователів групи подовженого дня).

Техніка «Поговоримо / порахуємо відверто»

(автор - Ларіонова Н. Б., доцент кафедри педагогіки та психології Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент, керівник творчої групи педагогів Луганської області «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти».)

Алгоритм:

1. Пропонуємо учням покласти зліва від себе певну кількість рахункового матеріалу (гроші (монети / купюри різного номіналу), палички Кюїзенера, квасолини, геометричні фігури (плоскі або об’ємні), ґудзики тощо) - за кількістю критеріїв, які педагог буде пропонувати для оцінювання.

2. Пропонуємо низку тверджень, які характеризують об’єкт оцінювання (критерії оцінювання).

3. Якщо твердження відповідає характеристиці учня / учениці, то він / вона перекладає одну рахункову одиницю зліва направо.

4. Просимо порахувати кількість рахункових одиниць справа, наголошуємо, що це - досягнення учня / учениці на цей момент.

5. Просимо порахувати кількість рахункових одиниць зліва, наголошуємо, що це - потреби в подальших досягненнях учня / учениці, на які він / вона, безумовно, спроможний / спроможна за умови особистого бажання і певних дій.

Ця техніка є універсальною, наприклад, її можна застосовувати для самооцінки здобувачем освіти навчальних досягнень з конкретної теми / предмета, особистісних рис, ціннісних ставлень, дотримання правил поведінки (наприклад, під час роботи в парах / групах, за технологіями «Щоденні п’ять», «Щоденні три» тощо).

Техніка «Передай комплімент»

(автор - Ларіонова Н. Б.)

Використовується для взаємооцінювання в парі / групі після виконання певного завдання.

Учитель роздає кожній парі / групі комплімент, пояснюючи, за що саме цей комплімент отримано.

Після цього учням пропонується передати комплімент один одному в парі / групі по колу з відповідним поясненням.

Модифікація цієї техніки: учитель зосереджує оцінювання на чітко окреслених критеріях (наприклад, очікувані результати) і пропонує передати комплімент за досягнення товаришами цих результатів, при цьому підкреслює, що комплімент можна передати, якщо товариш хоча б деякою мірою наблизився до цього очікуваного результату.

Техніка «Знайди відмінності»

(автор - Стрельцова Н. М., методист кафедри педагогіки та психології Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, керівник творчої групи педагогів Луганської області «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти».)

Техніка використовується для самооцінювання / оцінювання вчителем / батьками навчальних досягнень учнів.

Використовується для оцінки прогресу учнів у виконанні письмових / графічних робіт, виконаних на початку попереднього й протягом поточного тижня.

Техніка «Чарівні кульки»

(автор — Ковальова Г. В., учитель початкових класів Попаснянської багатопрофільної гімназії № 25 Попаснянської районної ради Луганської області, член творчої групи педагогів Луганської області «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти».)

Використовується в парній / груповій організації роботи.

Для цього необхідні повітряні кульки, наповнені гелієм (по одній на кожну групу / пару).

Перший варіант використання техніки: за допомогою кульок учитель спостерігає і контролює процес роботи учнів:

■ якщо команда працює та в дітей не виникає питань, кулька знаходиться над головами дітей (прив’язана до стільця);

■ якщо діти закінчили роботу й готові відповідати, кулька піднімається високо до самої стелі;

■ якщо виникають труднощі й діти потребують допомоги, тоді кульку приспускають і тримають низько.

Другий варіант - кулька використовується для оцінки результатів роботи іншої пари / групи:

■ робота бездоганна, не викликає питань, не вимагає доповнень - кулька піднімається високо до самої стелі;

■ робота добра, ґрунтовна, але вимагає доповнень / є питання - кулька знаходиться над головами дітей (прив’язана до стільця);

■ робота вимагає суттєвих доповнень / корекції - кульку приспускають і тримають низько.

Техніка «Ріка пізнання»

(автор — Логінова Т. Д., учитель початкових класів Попаснянської багатопрофільної гімназії № 25 Попаснянської районної ради Луганської області, член творчої групи педагогів Луганської області «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти».)

Алгоритм використання техніки:

1-й крок: учитель пояснює учням, що знати все неможливо, тому кожна людина весь час відкриває щось нове в навколишньому світі й у самій собі. Отже, життя кожного з нас можна зобразити, як річку пізнання, але, як і в кожної річки, на шляху річки пізнання трапляються певні перепони (каміння, крига, хмари тощо).

2-й крок: учні отримують малюнок із зображенням річки, яка вкрита кригою та хмаринками, з яких іде сніг (на кригах і хмаринках міститься певне твердження у формі заперечення).

3-й крок: учитель пропонує учням уважно прочитати написи на кригах і хмаринках (наприклад: мені було важко виконувати завдання; я не знаю таблиці множення і ділення; до моєї думки ніхто не прислухався; завдання важке й нецікаве).

4-й крок: учням пропонується відреагувати на написи:

■ якщо вони не згодні з твердженням, необхідно зняти кригу або хмаринку;

■ якщо згодні, то крига / хмаринка залишаються.

5-й крок: учень аналізує отриманий варіант малюнка.

Техніка «Шкалування»

За допомогою безбальної шкали (вертикальний відрізок, вирізаний або намальований) учень оцінює власні освітні досягнення, розташовуючи помітку на відповідній висоті шкали (для унаочнення помітка може набувати певної форми - метелик, феєрверк, троянда тощо).

Ця техніка може використовуватись і у взаємооцінюванні або оцінюванні уроку / етапу уроку.

Техніка «Лінійка успіху»

Перший крок застосування цієї техніки - забезпечення кожного учня шкалою з певною кількістю поділок.

У подальших кроках ця техніка може використовуватися як для самооцінювання, так і взаємооцінювання в різних модифікаціях.

Перша модифікація - позначення на шкалі будь-якого об’єкту оцінювання: знань, умінь, розвитку особистісної риси, досягнення очікуваних результатів уроку, успішності виконання проєктного / проблемного індивідуального / групового завдання, активності на уроці, задоволення уроком, дотримання правил роботи в парі / групі тощо.

Друга модифікація - позначення на шкалі оцінювання тих об’єктів, які мають чіткі критерії якості, до яких установлено конкретні державні вимоги (наприклад, оцінювання письмових робіт).

Техніка також може використовуватися для оцінки учнями якості проведеного заняття загалом або його окремого фрагмента.

Техніка «Світлофор»

Може використовуватись у різних модифікаціях.

Перший крок застосування цієї техніки - забезпечення кожного учня набором з 3-х карток будь-якої форми кольорів світлофора (можна використовувати цеглинки Lego або повітряні кульки відповідних кольорів).

Другий крок: у класичному варіанті учням пропонується показувати карткою відповідного кольору:

■ розуміння (зелений),

■ неповне розуміння (жовтий),

■ нерозуміння (червоний) матеріалу;

У першій модифікації техніки учні сигналізують про:

· правильність відповіді / виконання конкретного завдання (зелений),

· часткову правильність відповіді / виконання конкретного завдання (жовтий);

· абсолютну неправильність відповіді / виконання конкретного завдання (червоний).

У другій модифікації техніки учні сигналізують про:

· абсолютну згоду з висловленою позицією / оцінним судженням (зелений);

· часткову згоду з висловленою позицією /оцінним судженням (жовтий);

· абсолютну незгоду з висловленою позицією / оцінним судженням (червоний).

Отже, ця техніка може використовуватись і для самооцінювання, і для взаємооцінювання, зокрема об’єктом оцінювання може виступати педагог (його твердження (позиція) / оцінні судження).

Техніка «Сигнали рукою»

Учні показують за допомогою руки:

■ Я розумію і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору);

■ Я все ще не розумію ________ (великий палець руки спрямовано в сторону);

■ Я не зовсім упевнений / упевнена у _____ (великий палець

руки спрямовано вниз (можна замість цього помахати рукою)).

Техніка «Індекс-картки для узагальнення або запитань»

Учням пропонується низка запитань, записаних з обох сторін картки:

1 сторона: назвіть основні ідеї вивченого матеріалу, узагальніть їх.

2 сторона: визначте, що з вивченого ви недостатньо зрозуміли. Сформулюйте свої запитання.

Техніка «Індекс-картки для оцінювання»

Ця техніка має на меті самооцінювання / оцінювання відповідно до запропонованих критеріїв або тверджень з використанням умовних позначок (наприклад: «+» - так / повністю; «+/—» - не зовсім / частково; «-» - ні).

Наведемо в якості прикладів дві форми карток.

Приклад 1:

Приклад 2:

Техніка «Мовні підказки»

Учитель періодично дає учням мовні зразки (вислови, підказки), які допомагають будувати відповідь у вигляді оцінювального судження.

Наприклад. Основною ідеєю (принципом, процесом) є ____________________________, тому що ____________________________;

Я задоволений / задоволена своєю роботою на уроці, тому що ____________________________;

Я задоволений / задоволена роботою своєї групи на уроці, тому що ____________________________.

Техніка «Однохвилинне есе»

Учням пропонується в усній формі відповісти на питання:

1. Що найголовніше ти дізнався сьогодні?

2. Які питання залишилися для тебе незрозумілими?

Техніка «Тижневий звіт»

Учні оцінюють власні досягнення за алгоритмом:

1. Чого навчився за тиждень?

2. Що для мене залишилося нез’ясованим?

3. Які запитання я б поставив учням, якби був учителем?

4. Які запитання я хочу задати вчителю?

Техніка «Дві зірки й побажання»

Учні коментують роботи один одного або роботу іншої групи / пари, при цьому вказують на:

■ два позитивні моменти («дві зірки»);

■ один момент, який потребує доопрацювання («побажання»).

Учитель може включити в цю техніку ігровий момент - передавати уявні зірки / побажання з долоньки в долоньку (від учителя - тому, хто оцінює, а від нього - іншій групі / парі (об’єкту оцінювання).

Техніка «Кольорові доріжки»

Повідомлення обумовленим кольором:

■ міри складності запропонованого завдання;

■ рівня зацікавленості матеріалом, що вивчається на уроці / його окремому етапі;

■ рівня задоволеності результатами власної участі в уроці загалом або у виконанні індивідуального чи групового завдання.

Техніка «Сходинки уроку»

Учні повідомляють певним символом про цікавість кожного виду діяльності на уроці.

Якщо за сигналами учнів цей вид діяльності є нецікавим / недостатньо цікавим, учитель з’ясовує причину такої оцінки, пропонує учням сформулювати свої пропозиції: «Щоб мені було цікаво, потрібно...», «Щоб мені було цікаво, я хочу...».

Техніка «Оціни свій настрій» / «Смайлики настрою»

Алгоритм використання:

1-й крок: учням пропонується обрати смайлик, що відображає їхній настрій на початку уроку.

2-й крок: учням пропонується обрати смайлик, що відображає їхній настрій на етапі підбиття підсумків уроку.

3-й крок: оцінка динаміки - учням пропонується зробити висновок (мій настрій змінився на краще; мій настрій змінився на гірше; мій настрій залишився незмінним).

4-й крок: пояснення, чому саме настрій змінився / залишився незмінним.

Техніка «Трихвилинна пауза»

Учитель надає учням трихвилинну паузу, яка дає можливість учням обдумувати поняття, ідеї уроку, пов’язати з попереднім матеріалом, знаннями, досвідом, а також визначитися із незрозумілими моментами:

■ Я змінив / змінила своє ставлення до...

■ Я дізнався / дізналася більше про...

■ Я здивувався / здивувалася тому, що...

■ Я відчув / відчула...

■ Я ставився / ставилася до...

Техніка «Ліхтарик»

Використовується для реагування учнями на вже виконане завдання: на полях робочої сторінки учні малюють вертикальну лінію («стовп» ліхтаря) і позначають на ній кружком («плафон») рівень успішності:

■ кружок наверху означає, наприклад, що роботою задоволений / задоволена, вона, на думку дитини, виконана добре;

■ посередині - є сумніви, хочеться щось покращити;

■ унизу - не задоволений / не задоволена роботою, відчуває труднощі.

Техніка «Долоньки»

Може використовуватись для оцінки уроку загалом (наприклад, якщо урок сподобався, діти кладуть вирізані з паперу «долоньки» (бажано обведені олівцем / ручкою / фломастером власні долоні; так оцінювання набуває для дітей більш особистісного змісту) на вчительський стіл; якщо сподобався частково, кріплять на дошці / фліпчарті; якщо не сподобався, залишають у себе).

Можна використовувати долоньки трьох відповідних оцінці кольорів (за домовленістю з учнями) та оцінювати сприйняття уроку учнями шляхом «голосування долоньками».

Наступний крок - учні коментують свій вибір.

Модифікація - учні використовують цю техніку для самооцінювання / оцінювання роботи інших учнів / пар / груп:

■ долонька спрямована вверх - усе дуже добре, запитань / доповнень / корекції не вимагає;

■ долонька спрямована вбік - загалом добре, але є запитання / доповнення / корекція;

■ долонька спрямована вниз - загалом непогано, але вимагає суттєвої корекції.

Техніка «Дерево успіху»

Використовується для самооцінки. Учні мають набір паперових листочків (можна трьох (червоний, жовтий, зелений), можна чотирьох кольорів (додаються листочки білого кольору) та аркуш з намальованим деревом.

Учитель озвучує критерії оцінювання (очікувані на уроці результати, правила роботи в групі тощо).

Учні оцінюють ступінь своєї відповідності озвученим критеріям:

■ зелений - повна відповідність;

■ жовтий - відповідність значною мірою;

■ червоний - невідповідність значною мірою;

■ білий - повна невідповідність - і прикріплюють листочки до дерева.

Після завершення роботи учням пропонується оцінити результат загалом і визначити, що потрібно робити, щоб наступного разу дерево стало більш «зрілим».

Техніка «Піраміда / сходинки / гора успіху»

Учням пропонується оцінити ступінь власних успіхів на цьому етапі. Може використовуватись у різних модифікаціях.

Перший крок застосування цієї техніки - забезпечення кожного учня відповідним шаблоном-малюнком (піраміда, гора або сходинки).

Другий крок: учитель пояснює, що кожна людина постійно навчається і самовдосконалюється, тому кожен з нас сьогодні щось може робити дуже добре, а щось - не так добре, головне при цьому прагнути нових досягнень.

Третій крок: учням пропонується оцінити власні досягнення від найбільш ґрунтовних до менш досконалих.

У першій модифікації техніки учні оцінюють ступінь досягнення очікуваних результатів, закріплених у Державному стандарті початкової школи.

У другій модифікації учень сам обирає критерії оцінювання.

Техніка «Оціни роботу групи»

Використовується для самооцінювання процесу й результатів групової роботи та індивідуальної участі в ній здобувача освіти.

Приклад: учням пропонується заповнити бланк:

Техніка «Лист самооцінки»

Лист самооцінки роботи в групі

Приклад:

Лист самооцінки виконання завдання

Приклад:

Техніка «Вихідний квиток»

На початку дня (або окремого заняття) кожна дитина отримує бланк квитка (на трамвай / потяг / пароплав, у кінотеатр, на виставу, на виставку досягнень людства в певній галузі (наприклад, в освоєнні космосу).

Після завершення дня дитина вписує в бланк свої надбання за навчальний день / заняття.

Модифікація техніки: у бланк вписані очікувані навчальні результати, а дитина, використовуючи позначки «+», «+/-», «-», оцінює, наскільки вона їх досягла.

Техніка «Палітра компліментів»

Використання техніки вимагає певного обладнання (індивідуальні іменні скриньки, торбинки, тубуси тощо).

Після закінчення уроку кожний, хто бажає, відправляє свій комплімент у відповідні ємності (кількість одержувачів не обмежена!). Після завершення навчального дня господар ємності знайомиться з її вмістом.

Техніку можна використовувати буквально з першого дня. Поки діти не вміють читати й писати, комплімент має форму символа (квітка, зірочка, метелик, сонечко). На цьому етапі дитина - одержувач компліментів - робить припущення, за що саме вона могла отримати компліменти (можна зробити це предметом обговорення в парах).

Коли діти навчаться писати, символ замінює вербальна форма (розумний, старанний, добрий, відповідальний, друг, допомагаєш, увічливий тощо).

У 3-4 класах комплімент повинен мати розгорнуту, обґрунтовану оцінку (наприклад: «Ти наполегливий! Сьогодні ти зміг самостійно розв’язати складний математичний приклад»!)

Техніка «Рефлексивний екран»

Наприкінці уроку учні відповідають на питання:

■ Що на уроці було найважливішим?

■ Що було найбільш зрозумілим?

■ Що було найбільш цікавим?

■ Що було найбільш складним?

■ Що з матеріалу уроку ти можеш повторити без сторонньої допомоги?

■ Що з матеріалу уроку ти можеш повторити з допомогою?

■ Чого з матеріалу уроку ти можеш навчити інших?

■ Що з матеріалу уроку ти хочеш зрозуміти краще?

За змістом відповідей на останнє питання вчитель залучає до роз’яснення незрозумілого / не зовсім зрозумілого матеріалу уроку тих учнів, які добре зрозуміли матеріал, і доповнює / коректує їхні відповіді тільки в разі необхідності.

Техніка «Щоденник досягнень»

Техніка самооцінювання та оцінювання батьками. Забезпечує:

■ активне залучення батьків як до контролю досягнень дитини, так і до її підтримки в побудові індивідуальної освітньої траєкторії;

■ формування в них розуміння, у чому саме полягають успішність дитини в умовах безбального оцінювання та індивідуальність їхньої дитини як здобувача освіти;

■ формування адекватних очікувань щодо освітніх досягнень власної дитини;

■ оптимізацію дитячо-батьківських відносин, їхню побудову на партнерських засадах.

Форма щоденника (заповнюється щодня, окремо фіксуються підсумки тижня):

Техніка «Скарбничка моїх успіхів»

Має такі самі функції, що й попередня техніка. Особливо актуальна на етапі, коли дитина ще не може писати. Для її використання необхідна яскраво оформлена ємність (це ж СКАРБНИЧКА!).

Після уроків кожного дня дитина обговорює з батьками, яких успіхів вона досягла сьогодні. Батьки на аркуші ставлять дату і записують, у чому саме полягає успіх / успіхи. Крім цього, дитина може відправити до скарбнички будь-яку роботу (письмову роботу, виконану на окремому аркуші, аплікацію, малюнок, виріб з пластиліну тощо), якщо вона вважає, що виконання роботи такої якості дійсно стало її успіхом.

Наприкінці тижня скарбничка відкривається, дитина з батьками оглядає та обговорює накопичені «скарби».

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Спроєктуйте фрагменти уроку з використанням різних технік формувального оцінювання.

2. Спроєктуйте дії вчителя після використання оцінних технік (які види діяльності слід запропонувати учням за результатами зворотного зв’язку?).

ЛІТЕРАТУРА

1. Кабан Лариса Василівна. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів у новій українській школі // Електронне наукове фахове видання «Народна освіта». URL: https://repository.kristti.com.ua/handle/ eiraise/992 (дата звернення: 15.08.2020).

2. Клюєва Т. М. Особливості формувального оцінювання в умовах Нової української школи. URL: https://drive.google.com/file/d/1mQFEdbN kR8xz5GBYhlrcZkQAurosd6o5/view (дата звернення: 17.08.2020).

3. Морзе Н. В., Барна О. В., Вембер В. П. Формувальне оцінювання: від теорії до практики // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2013. № 6. С. 45-57.

4. Онопрієнко О. В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів: сутність і методика здійснення // Український педагогічний журнал. 2016. № 4. С. 36-42.

5. Система оцінювання в Новій українській школі: вебінар «Всеосвіта». URL: https://www.youtube.com/watch?v=TVh_IKE-j9c (дата звернення: 18.08.2020).

6. Система оцінювання в Новій українській школі: вебінар «Всеосвіта». URL: https://vseosvita.ua/webinar/sistema-ocinuvanna-v-novij- ukrainskij-skoli-7.html (дата звернення: 20.08.2020).

7. Презентація «Формувальне оцінювання - шлях до успішного навчання». URL: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-formuvalne- ocinuvanna-slah-do-uspisnogo-navcanna-68900.html (дата звернення: 21.08.2020).

8. Формативное оценивание на уроках. Практическое пособие для учителя / сост. Р. Х. Шакиров, М. Ф. Кыдыралиева, Г. Н. Сахарова, А. А. Буркитова. Бишкек: Билим, 2012. 76 с.