Нова українська школа: порадник для вчителя - Н. М. Бібік 2019

9.1. Правовий аспект
Розділ 9. Святкування багатоманітності. Соціальна інклюзія

Принцип інклюзії означає необхідність діяти в напрямі створення «Школи для всіх» - навчальних закладів, які об’єднають усіх, враховуватимуть відмінності, сприятимуть процесу навчання і відповідатимуть індивідуальним потребам дітей і дорослих.

Передмова до Саламанської декларації, 1994

Інклюзивна освіта як забезпечення права на рівний доступ до якісної освіти УСІХ дітей набуває дедалі більшого значення і розвитку в Україні. Це пов'язано з багатьма чинниками, зокрема: активністю батьків дітей із порушеннями психофізичного розвитку щодо забезпечення можливості для їхніх дітей навчатися у закладах освіти разом зі своїми однолітками та проживати в сім'ї, діяльністю громадських організацій, міжнародними зобов'язаннями держави, що зумовлюють відповідну державну політику, та ін.

Найбільш фундаментальним втіленням прав людини на міжнародному рівні стала Загальна декларація ООН про права людини, прийнята Організацією Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, яка проголосила рівність прав усіх людей без винятку.

Серед інших численних міжнародних документів, ратифікованих Україною, важливими є Конвенція ООН про права дитини (1989)¹ і Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю (2006)², де у статті 24 «Освіта» зазначено, що «держави - учасниці Конвенції повинні впроваджувати інклюзивну освіту на всіх рівнях».

В Україні основними законодавчими документами, які захищають права та основні свободи громадян, є: Конституція України (1996), Закон України «Про Уповноваженого з прав людини» (1997), Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (2013).

Починаючи з 2011 року, відповідні зміни щодо забезпечення інклюзивної освіти введено у законодавчі та нормативно-правові документи, що стосуються усіх ланок освіти - дошкільної, загальної середньої, вищої освіти.

Докладніше про це можна дізнатися на спеціалізованих сайтах³.