Нова українська школа: порадник для вчителя - Н. М. Бібік 2019

5.4. Діяльнісний підхід: ротаційні моделі «Щоденні 5» і «Щоденні 3»
Розділ 5. Інтеграція: тематичний і діяльнісний підходи

5.4.1. Щоденні види діяльності - ротаційні моделі

Ротаційні моделі «Щоденні 5»² (читання і письмо) і «Щоденні 3» (математика) - це набори щоденних видів діяльності, виконуючи які, діти навчаються бути самостійними під час читання, письма й вивчення математики, а учитель має можливість працювати з учнями індивідуально та у малих групах.

Важливо навчити учнів самостійності, тому основні принципи моделей «Щоденні 5» і «Щоденні 3» є такими:

✵ довіра та повага;

✵ спільнота;

✵ вибір;

✵ відповідальність;

✵ тимчасове зосередження уваги;

✵ переходи як паузи для відпочинку;

✵ 10 кроків до самостійності.

«Справжня свобода - це не означає життя без правил. Свобода не дорівнює анархії. За християнським розумінням, свобода - це здатність спонтанно і вільно обирати добро. Справжнє, автентичне добро, яке будує і розвиває».

Святослав Шевчук, єпископ Української греко-католицької церкви

Змістовне навчання передбачає повагу між учителем та учнями. Потрібен час, щоб викликати довіру та навчитись виявляти повагу. Оволодіння цими якостями є основою, на якій базуються усі інші елементи навчання. Кожна дитина заслуговує на довіру та повагу.

Варто докласти величезних зусиль, щоб створити та зберегти здорову комфортну атмосферу в класі. Довіра та повага допомагають забезпечити сприятливе середовище навчання та піклування для всіх учнів. Воно починається зі знайомства у перші шкільні дні та втілюється у розкладі, правилах класу, які важливо створювати разом, у групових заняттях із розвитку мовлення та в історіях, які діти разом читають та зображують у малюнках. Відчуття спільноти створює в учнів бажання вимагати, щоб інші були відповідальними за поведінку, навчання, повагу та доброту.

Вибір - це сильна мотиваційна складова. Дослідження показують, що мотивація зростає, коли учні мають можливість обирати предмет навчання і вірять у те, що мають певну автономію чи контроль над власним навчанням.

Учні відповідальні, коли контролюють свій голос, не заважають роботі класу. Учні вміють самостійно обирати і повертати на місце всі необхідні матеріали для читання, письма та математики. Самостійність - основа відповідальності учнів.

Кен Вессон, експерт у галузі «Нейронаука в освіті» (США), провів безпосередній зв'язок між віком учнів і тривалістю навчального заняття: середній вік учнів дорівнює середній кількості хвилин, протягом яких вони можуть утримувати увагу під час пояснення вчителя.

Упродовж дня діти працюють у групах. Кожна група виконує певну діяльність, заплановану вчителем чи обрану учнем, упродовж відведеного часу (5-15 хвилин). Для різних видів діяльності у класі відведено певні місця (наприклад, парти стоять по чотири, кожна четвірка має своє завдання, і матеріали, необхідні для виконання цього завдання, лежать саме на цих партах). Під час перерв діти переходять від одного навчального блоку до іншого, що дає можливість для фізичного та інтелектуального відпочинку.

10 КРОКІВ, ЩОБ НАВЧАТИ ТА НАВЧИТИСЯ САМОСТІЙНОСТІ

Крок 1. Визначте, чого потрібно навчити.

Крок 2. Поставте мету і створіть атмосферу терміновості.

Крок 3. Записуйте бажані моделі поведінки на «Я-схему».

Крок 4. Змоделюйте найбільш бажану поведінку.

Крок 5. Змоделюйте найменш бажану поведінку, а потім найбільш бажану.

Крок 6. Розмістіть учнів у класі.

Крок 7. Тренуйте та формуйте витривалість.

Крок 8. Не заважайте.

Крок 9. Використовуйте тихий сигнал, щоб скликати учнів до початкового місця збору.

Крок 10. Проведіть групове опитування: запитайте «Як усе пройшло?».

5.4.2. Стратегії забезпечення ротаційних моделей

— Сигнал (тихий дзвоник)

Під час виконання моделей «Щоденні 5» і «Щоденні 3» має бути безліч переходів між навчальними блоками (компонентами) - це одна зі стратегій, яка робить цю систему успішною.

Фактично, переходи поділяють навчальний блок на маленькі підблоки, посильні для учнів. Ці переходи роблять тоді, коли в учнів виникає фізична потреба порухатися.

Замість голосу можна використовувати маленькі дзвоники, щоб дати зрозуміти, що етап закінчився і учні мають повернутися до місця загального збору.

У перший день навчального року важливо розпочати навчати дітей, як збиратися разом, коли вони чують дзвоник, а потім попросити їх показати свої дії на практиці.

Потрібно пояснити мету такого сигналу: «Діти, послухайте, будь ласка, цей звук (дзвонимо у дзвоник). Протягом усього року ми будемо використовувати його, коли хочемо привернути чиюсь увагу або коли нам потрібно зібрати увесь клас разом».

— Стенд для схем або дошка

Важливою стратегією для виконання моделей «Щоденні 5» і «Щоденні 3» є створення у класі «Я-схем» із прикладами бажаної поведінки. «Я-схеми» будуть зберігатися упродовж року, і вчитель зможе постійно повертатися до них, коли необхідно повторити певні моделі поведінки або ж коли до класу приходять нові учні.

Саме тому «Я-схеми» потрібно створити на постійній поверхні, як-от стенд, дошка тощо.

— Інструменти, не іграшки

Не всі учні можуть однаково формувати витривалість. Окремі діти потребують додаткової підтримки у вигляді інструментів, які будуть у них під рукою у разі необхідності. Це можуть бути піскові годинники на 60, 90 та 120 секунд; маленькі коробки з дрібничками; конструктори; секундоміри для старших учнів; альтернативні матеріали для читання, приміром серія дитячих енциклопедій, Книга рекордів Гіннеса.

— Книжкові ящики

Для самостійного читання учням потрібно мати у користуванні безліч книг, які зберігаються у книжкових ящиках. Книжковим ящиком може слугувати коробка для зберігання журналів, пластиковий пакет на блискавці, пластикова ємність або навіть коробка з-під пластівців, обклеєна папером. У кожної дитини має бути свій книжковий ящик, у якому може зберігатися від 3 до 10 книжок. Учні-початківці зазвичай мають 8-10 книжок на вибір, а більш досвідчені та зосереджені читачі - одну чи дві книжки з картинками, журнал або навіть газету.

— Місце для загального збору та ввідні уроки

Для створення відповідної атмосфери у класі, що сприяє навчанню та розвитку самостійності дітей, важливими є дві стратегії - наявність місця для загального збору учнів та ввідні уроки (уроки, які проводять, коли розпочинають кожен вид діяльності зі «Щоденні 5» і «Щоденні 3»).

Місце загального збору учнів - це відкритий простір, достатньо великий, аби розсадити на підлозі увесь клас. Саме тому важливо, щоб у цій частині класу на підлозі був килим. А ще тут же має бути стенд або дошка для ввідних уроків, створені класом «Я-схеми» та інші навчальні матеріали, які вчитель вважає корисними.

Основними перевагами місця загального збору порівняно зі стандартними партами (столами) є:

✵ збільшення можливостей управління поведінкою дітей;

✵ активізація їхнього мислення під час відповідальних розмов із партнером та уникнення відволікань, які зазвичай можливі, коли учні працюють за столами.

Оскільки учні сидять близько один до одного, це дає їм змогу повертатися та розмовляти, збільшує їхню зацікавленість і дає можливість висловити свою думку.

Коли учні сидять на підлозі усі разом, а не за окремими партами, вони можуть краще зосередитись на занятті та на його груповому обговоренні.

Тривалість короткого ввідного уроку відповідає віку учнів, до десяти хвилин. Коротка тривалість уроків дає змогу мозку дітей сприймати та обробляти інформацію. Результатом таких коротких групових ввідних уроків є краще засвоєння вивчених концепцій.

Учитель подає учням сигнал про повернення до місця загального збору між окремими компонентами «Щоденні 5» і «Щоденні 3», коли помічає ознаки того, що у дітей знижується увага. Цим досягаються одразу дві цілі:

✵ забезпечення додаткового часу для мозку, щоб переключитися з одного виду діяльності на інший, та можливості порухатися - пауза для мозку і тіла;

✵ діти приєднуються до вчителя у місці загального збору на підлозі, їхня діяльність та мислення переключаються від того завдання, яким вони займалися в рамках стратегій «Щоденні 5» і «Щоденні 3».

Учні з часом розуміють, що між кожним етапом вона не тільки матимуть необхідну хвилинку для того, щоб порухатися, а й отримають коротку порцію цінної та необхідної інформації.

— Я-схеми

Коли представлений один із видів діяльності з моделей «Щоденні 5» і «Щоденні 3», клас збирається разом, щоб створити опорну схему, яку називають «Я-схема» (Я - щоб виразити самостійність).

Усі разом обговорюють поведінку вчителя та учнів під час «Щоденні 5» і «Щоденні 3» і записують результати обговорень до схеми. «Я-схеми» розміщують у класі на видному місці, щоб упродовж навчального року учні могли повертатися до них.

«Я-СХЕМА» ДЛЯ КОМПОНЕНТА «ЧИТАННЯ ДЛЯ СЕБЕ»

— Дизайн класу

Для того щоб створити комфортне середовище, яке налаштовуватиме учнів займатися читанням упродовж тривалого часу, слід подбати про такі предмети та меблі:

✵ подушки для сидіння на підлозі;

✵ звичайні столи зі стільцями;

✵ килимки для лежання;

✵ кілька окремих стільців, щоб була можливість усамітнитись та зосередитись.

Запроваджуємо «Щоденні 5» (читання і письмо) і «Щоденні 3» (математика).

5.4.3. «Щоденні 5»

Основними компонентами (етапами, видами діяльності) ротаційної моделі «Щоденні 5» є такі:

1. Читання для себе.

2. Письмо для себе.

3. Читання для когось.

4. Робота зі словами.

5. Слухання.

Ротаційна модель «Щоденні 5» розроблена з метою навчити учнів розвивати власну витривалість та самостійність під час виконання кожного з її компонентів, що забезпечує їхню активну участь у читанні та письмі упродовж тривалого часу.

Ця модель пропонує різноманітні види діяльності, що збільшують мотивацію та інтелектуальну зайнятість учнів.

Коли учні зайняті самостійним читанням або письмом, учителі можуть працювати з окремими особами, проводити індивідуальні заняття і працювати в малих групах відповідно до учнівських потреб.

Запроваджуючи «Щоденні 5», чи то на початку навчального року, чи в його середині, важливо розпочинати з діяльності «Читання для себе».

Навчити учнів читати для себе - це перший компонент стратегії та основа для розвитку самостійних читачів.

Перші тижні навчання задають тон для подальшого навчального року. Це критично важливий період. І якщо вчитель подає матеріал неспішно та уважно, це стає визначальним для всього року.

ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

(Із досвіду роботи вчителів навчально-виховного комплексу «Новопечерська школа», м. Київ)

Перед початком нового навчального року, коли ми обмірковуємо дизайн класу, прогнозуємо, яка допомога може знадобитися учням, готуємо матеріали для початку роботи за ротаційною моделлю «Щоденні 5».

Ми пишемо листи батькам, запрошуючи їх приїхати, щоб показати дітям клас і залишити необхідне шкільне приладдя. Якщо сім'ї мають змогу відвідати школу перед початком навчального року, ми показуємо дітям, де потрібно залишати своє шкільне приладдя (наприклад, у спеціальних коробках), і даємо їм можливість оглянути класну бібліотеку та вибрати книжку. Так діти дізнаються, що їхнім завданням у перший навчальний день буде обрати книжку та почати читати її. Коли учні заходять до класу в перший день навчання, ми вітаємося з кожним, приділяючи трохи більше часу сім'ям та учням, із якими ми ще не зустрічалися.

За кілька хвилин діти уже всюди - на килимках, подушках, за столами, весело розглядають книжки чи розкидають олівці та папір у ящики з написом «Шкільне приладдя».

Три способи прочитати книжку

Коли усі зібралися, ми скликаємо учнів до місця загального збору першого читання вголос. Ми часто починаємо з ілюстрованих книжок. Під час нашого першого читання вголос проводимо вступний базовий урок під назвою «Три способи прочитати книжку», щоб діти вдало впоралися з першим заняттям із читання для себе.

Три способи прочитати книжку - це хороший урок для учнів, які ще погано читають або ж тільки почали навчатися читати. Таких учнів переконують, що вони усі здатні прочитати книжку, якщо ми надаємо їм вибір: читати в картинках, читати текст чи переказувати історію.

Коли наші учні розуміють, що є три способи прочитати книжку, ми позбуваємося такої проблеми, як швидке вичерпання витривалості через те, що «я не можу читати для себе» або «я не вмію читати».

ТРИ СПОСОБИ ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ:

✵ ЧИТАЙ КАРТИНКИ

✵ ЧИТАЙ СЛОВА

✵ ПЕРЕКАЖИ ІСТОРІЮ

5.4.4. Початок запровадження «Щоденні 5». Методичні поради

Почати етап «Читання для себе» означає пройти «10 кроків для навчання самостійності».

Працюючи з першокласниками, вчитель зазвичай зупиняє роботу над «Читанням для себе» після першого етапу, оскільки витривалість дітей вичерпується.

Після того, як за допомогою «10 кроків для навчання самостійності» вчитель представляє етап «Читання для себе», постає таке запитання:

«А ЩО Ж ВІДБУВАЄТЬСЯ З РЕШТОЮ ВІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ У ПЕРШІ ДНІ, КОЛИ ВИТРИВАЛІСТЬ УЧНІВ Є НИЗЬКОЮ?»

✵ Як було зазначено вище, оскільки кількість часу для роботи над етапом «Читання для себе» визначається ступенем витривалості учнів, справжня практика читання для себе займає лише малесеньку частину навчального часу та поступово збільшується з роками. Час, що залишився, дає змогу проводити уроки, які учням потрібно засвоїти.

✵ Перші уроки можна охарактеризувати як короткі порції навчального матеріалу, що привчають учнів до бажаної поведінки на усіх етапах роботи за ротаційною моделлю «Щоденні 5». Вони допомагають запобігти небажаній поведінці, яка заважає учням правильно працювати та формувати витривалість.

✵ Проводячи такі уроки перед початком роботи на кожному етапі ротаційної моделі «Щоденні 5», учитель може одразу перейти до інших компонентів.

Перед початком роботи з компонентом «Читання для себе» проводимо такі базові уроки:

✵ «Три способи прочитати книжку»

✵ «Я обираю відповідні книжки»

✵ «Вибери вдале робоче місце»

5.4.5. Компоненти ротаційної моделі «Щоденні 5»

Компонент 1. ЧИТАННЯ ДЛЯ СЕБЕ

Учні:

✵ Самостійно обирають книжку (текст) для читання.

✵ Читають упродовж визначеного часу (5-15 хвилин).

✵ Виконують завдання для перевірки розуміння й усвідомлення прочитаного.

Учитель:

✵ Допомагає учням обирати книжку, тренувати витривалість, працює індивідуально чи з групою дітей.

Компонент 2. ПИСЬМО ДЛЯ СЕБЕ

Учні кажуть:

✵ Я письмово висловлюю свої власні думки, ідеї та враження.

Учні роблять:

✵ Пишуть вільно на самостійно обрану тему на аркушах паперу, в зошитах чи Щоденнику вражень.

✵ За бажання використовують приладдя (олівці, фломастери, кольорові ручки), можуть малювати і прикрашати зроблене наліпками. їхні роботи ніхто не перевіряє, але вони можуть їх прочитати для всіх чи для когось.

✵ Першокласники розпочинають таку роботу з малюнків на обрану тему, поступово, вивчаючи літери, вони підписують свої малюнки так, як хочуть (друкованими чи писаними літерами).

Учитель:

✵ Добирає теми, які стосуються власного досвіду дітей.

✵ Не оцінює, не критикує творів учнів.

✵ Не обмежує обсягу тексту.

✵ Визначає час для написання тексту.

✵ Допомагає учням обирати тему, тренувати витривалість, підписувати малюнки (за бажання дітей).

Приклад

Компонент 3. ЧИТАННЯ ДЛЯ

Учні кажуть:

✵ Ми разом практикуємося! Чому? Щоб краще читати! Щоб краще розуміти прочитане!

Учні роблять:

✵ Об'єднуються в пари і разом читають книжки (тексти, підручник) та виконують завдання на розуміння та усвідомлення прочитаного, які пропонує учитель.

Учитель:

✵ Готує тексти (книжки) для читання.

✵ Об'єднує дітей у пари.

✵ Визначає час для читання.

✵ Готує завдання для роботи над усвідомленням прочитаного.

✵ Працює з дітьми індивідуально чи в малій групі.

Компонент 4. СЛУХАННЯ

Учні кажуть:

✵ Я слухаю, щоб отримати інформацію. Я можу дізнатися багато цікавого. Я можу навчитися інтонування та артистичності.

Учні роблять:

✵ Слухають учителя, друга чи аудіофайли і виконують завдання на розуміння та інтерпретацію прослуханого, які готує вчитель.

Учитель:

✵ Готує матеріал для слухання (сюжетні твори, аудіозаписи).

✵ Готує завдання для роботи над усвідомленням почутого.

✵ Готує матеріали для роботи після слухання.

✵ Працює з дітьми індивідуально чи в малій групі.

Компонент 5. РОБОТА ЗІ СЛОВАМИ

Учні кажуть:

✵ Я вивчаю рідну мову.

✵ Я правильно використовую слова в різних ситуаціях.

✵ Я практикуюся у написанні слів.

Учні роблять:

✵ Тренуються писати слова, сполучення слів.

✵ Навчаються прояснювати та пояснювати значення слів, добирати слова на задану тему, практично ознайомлюються із синонімами, антонімами, практикуються у вживанні нових слів у письмовому мовленні.

✵ Прописують, викладають, виліплюють, розфарбовують слова тощо.

Учитель:

✵ Добирає слова і тексти для роботи.

✵ Добирає матеріали й завдання.

✵ Готує словники.

✵ Розміщує слова на «стіні слів».

✵ Працює з дітьми індивідуально чи в малій групі.

5.4.6. «Щоденні 3»

Основними компонентами (етапами, видами діяльності) ротаційної моделі «Щоденні 3» є такі:

1. Математика самостійно.

2. Математика разом.

3. Математичне письмо.

Компоненти «Математика самостійно» і «Математика разом» передбачають використання кінестетичної практики і базуються на діяльності з маніпулятивними предметами.

Ця діяльність залучає дітей до математичних ігор, як самостійних, так і з партнерами, а також спонукає брати участь у діяльності і розв'язанні проблем, використовуючи інструменти для лічби чи ігрові матеріали.

На початку нового математичного блоку ця діяльність здебільшого передбачає перегляд попередньої практики навчання. Це дає змогу учням продовжувати вивчення викладеного матеріалу і допомагає їм бачити, що ми не забуваємо попередній матеріал тільки тому, що ми розпочали вивчати нову тему.

Ці компоненти можуть також передбачати використання комп'ютерів, калькуляторів або планшетів як засобів для самостійної роботи.

Компонент «Математичне письмо» - це час, коли учні виражають свої думки і розуміння, працюючи над певними математичними завданнями або математичним змістом: виразами, цифрами і числами, задачами, а інколи створюють власні завдання.

5.4.7. Висновки

У цьому розділі висвітлено діяльнісний підхід до інтегрованого навчання, головною дійовою особою якого є учень.

Роль учителя - це роль модератора і фасилітатора. Слід не «наповнювати» дітей знаннями, а навчити знаходити інформацію і критично опрацьовувати її, читати не для учителя і батьків, а для себе, застосовувати знання на практиці у життєво важливих ситуаціях, математику практикувати не задля математики, а для життя, через дії з різними об'єктами.

Робота зі стратегіями розвитку критичного мислення на уроках читання, мови, природознавства, громадянської освіти, основ здоров'я допоможе учням зрозуміти, що критичне мислення важливо застосовувати щодо всіх аспектів нашого життя.

Працюючи самостійно та в групах за ротаційними моделями «Щоденні 5» і «Щоденні 3», учні навчаються робити вибір, працювати самостійно, розвивають витривалість і відповідальність.

Учитель має час на індивідуальну роботу з учнями, коли всі інші працюють самостійно, в парах чи групах.

Правильно налаштована робота за ротаційними моделями сприяє вихованню відповідальної класної спільноти, коли кожний відповідає за себе і за інших, на відміну від тотального контролю вчителя.

Діти мають свободу вибору (обирають книжку для читання, тему для письма, місце в класі, спосіб розв'язання задачі тощо) і навчаються робити правильний вибір.

¹ Визначення адаптоване за виданням: Natural curiosity: building children's understanding of the world through environmental inquiry: a resource for teachers / Lorraine Chiarotto. - Oshawa: Maracle Press Ltd., 2011. - 167 p.

² Адаптовано з: G. Boushey J. Moser. The Daily 5 (Second Edition): Fostering Literacy Independence in the Elementary Grades. - Portsmouth: Stenhouse Publishers, 2014. - 208 p.