Нова українська школа: порадник для вчителя - Н. М. Бібік 2019

5.3. Деякі стратегії розвитку критичного мислення
Розділ 5. Інтеграція: тематичний і діяльнісний підходи

5.3.1. «Мозкова атака»

Основне завдання «мозкової атаки» - зібрати якомога більшу кількість ідей, звільнивши учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів.

Цю стратегію використовують з метою продукування найбільшої кількості ідей для розв'язання певної проблеми або для збирання інформації з певної теми.

Учням пропонують згадати все, що вони знають, або думають, що знають, із певної теми.

Обов'язковою умовою є запис усіх ідей, навіть суперечливих, неоцінювання ідей у процесі обговорення, класифікація ідей по закінченні обговорення.

«Мозкову атаку» можна проводити фронтально з усім класом, коли ідеї записує вчитель на дошці (перевага цього способу - заощадження часу на уроці), індивідуально, у парах, групах.

Алгоритм проведення «мозкової атаки» на уроці в початковій школі

Крок 1

Учитель оголошує тему або називає поняття, яке розглядатимуть.

Крок 2

Учитель записує тему посередині класної дошки або учні в групах, парах чи самостійно записують тему посередині аркуша паперу.

Крок 3

Учитель говорить учням: «Пригадайте все, що ви ЗНАЄТЕ, або думаєте, що знаєте, з теми. Не оцінюйте думки, правильно чи неправильно».

Крок 4

Учні розповідають, що вони знають з теми. Учитель записує усі думки учнів на дошці, не коментуючи їх (правильно, неправильно), не ставлячи жодних запитань. Якщо «мозкова атака» відбувається в групах чи індивідуально, учні записують навколо теми все, що знають із запропонованого питання.

Крок 5

Учитель запитує: «Щодо якої інформації у вас може виникнути сумнів?». Навпроти цієї інформації пише знак питання - «?».

На цьому «мозкову атаку» можна завершити, оскільки завдання актуалізації знань учнів із теми виконано, і далі потрібно перейти до класифікування інформації.

Крок 6

Згрупуйте записану інформацію за певними ознаками.

Після «мозкової атаки» учитель повідомляє, з якою інформацією учні мають ознайомитися на уроці.

Аналізуючи все, що розповіли учні з теми, учитель може зрозуміти, який навчальний матеріал вони засвоїли добре, а яка інформація залишилася поза їхньою увагою.

Під час проведення «мозкової атаки» запитання не ставлять! Учні мають самостійно пригадати все, що вони знають із теми, у тому порядку і в тій кількості, на яку спроможні.

«Мозкову атаку» використовують і для вирішення проблемних питань. Така «мозкова атака» має іншу мету і відповідно - інший результат.

5.3.2. «Асоціативний кущ» («гранування»)

Стратегію «Асоціативний кущ» використовують для «входження» в тему, яку розглядатимуть у подальшому.

На відміну від «мозкової атаки», де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми (пригадайте, що ви ЗНАЄТЕ), метод «гронування» спонукає учнів думати вільно та відкрито про певний предмет, образ, тему, у тому числі висловлювати почуття, емоції, ставлення.

Отже, метод «гронування» стимулює нелінійну форму мислення - асоціативне мислення.

Алгоритм роботи за стратегією «Асоціативний кущ»

Крок 1

Учитель (учень) пише тему - центральне слово (словосполучення, фразу) посередині аркуша або на дошці.

Крок 2

Учитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово.

Записувати можна стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Учитель просить учнів не обмірковувати, чому спало на думку те чи те слово.

Крок 3

Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв'язки між словами.

Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо.

Асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації - індивідуальні.

5.3.3. «Кубування»

«Кубування» є стратегією навчання, яка полегшує розгляд різних аспектів теми (автори Грегорі Кован і Елізабет Кован, 1980).

Цей підхід передбачає використання кубика (його можна виготовити самостійно з цупкого картону або обклеїти коробку папером), на кожній грані якого написано вказівки:

1. Опишіть.

2. Порівняйте.

3. Встановіть асоціації.

4. Проаналізуйте.

5. Знайдіть застосування.

6. Запропонуйте аргументи «за» або «проти».

Застосовуючи цю стратегію, слід пам'ятати, що черговість граней передбачає перехід від менш складних завдань (з погляду мисленнєвої діяльності) до більш складних. Використовуючи цю стратегію у початкових класах, бажано пояснювати учням, що від них вимагають, у доступних для них формулюваннях.

Алгоритм роботи за стратегією «Кубування»

Опишіть

Описати зовнішній вигляд об'єкта.

✵ Як це виглядає? Опишіть колір, розмір, форму тощо.

Порівняйте

Додати нові характеристики об'єкта, про які згадали у процесі порівняння з іншими об'єктами.

✵ На що це схоже? Від чого це відрізняється?

Встановіть асоціації

Дописати нові ознаки, які визначили у процесі нелінійного асоціативного мислення.

✵ Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?

Проаналізуйте

Описати складові елементи об'єкта у світлі загального сприйняття та розуміння. Охарактеризувати структуру, будову, частини, окремі деталі того, що описують.

✵ Скажіть, яким чином це зроблено.

✵ Із яких частин складається?

✵ Вам не обов'язково це знати, ви можете це вигадати?

Знайдіть застосування

Описати, як це знадобиться у житті, кому, коли, у якому обсязі.

✵ Яким чином це може бути застосовано?

✵ Як це використовують?

✵ Для кого це важливо?

Запропонуйте аргументи «за» або «проти»

Опис власних суджень щодо теми: це добре чи погано, правильно чи неправильно згідно з власними особистими та колективними стандартами.

✵ Як ви ставитеся до цього? Поясніть чому.

Деякі вчителі використовують кубик для завдань, які не потребують критичного мислення. Це репродуктивні запитання на пригадування інформації. Наприклад, на гранях куба для аналізу слова «веселий» указано: частина мови, початкова форма, число тощо. Атрибут стратегії - кубик - є, а, по суті, це звичайна репродуктивна вправа.

Яким чином пояснити дітям складні слова?

Формулюючи запитання для учнів початкової школи, можна використовувати такі фрази:

✵ Як це виглядає? (Замість «Опиши це».)

✵ На що це схоже, а від чого відрізняється? (Замість «Порівняй це».)

✵ Про що це змушує тебе подумати? (Замість «Які в тебе виникають асоціації?»)

✵ Із чого це зроблено? (Замість «Проаналізуй це».)

✵ Як би ти це використав (використала)? (Замість «Знайди цьому застосування».)

✵ Добре це чи погане? Чому? (Замість «Наведи аргументи "за" та "проти"».)

Чи необхідно «проходити» всі шість граней куба з учнями початкової школи?

Для молодших школярів стратегію «Кубування» краще впроваджувати поступово. Запропонуйте учням 1-го класу розглянути конкретний предмет і продемонструйте лише три грані куба. Надалі продовжуйте поступово відкривати решту граней.

Приклад застосування стратегії

СКЛАДАННЯ ТВОРУ «КРОЛИК»

Розвиток мовлення. 1-й клас, II семестр

1. Опишіть.

Учитель. Розгляньте кролика на малюнку. Опишіть його.

✵ Кролик великий чи маленький? Запишіть (схематично намалюйте) речення.

✵ Кролик пухнастий чи ні? Запишіть (схематично намалюйте) речення.

✵ Кролик сірий, білий, рудий? Запишіть (схематично намалюйте) речення.

✵ Якого кольору ніс у кролика? Якої форми? На що схожий? Запишіть (схематично намалюйте) речення.

✵ Які вушка в кролика? Запишіть (схематично намалюйте) речення.

✵ Який хвостик у кролика? Запишіть (схематично намалюйте) речення.

2. Порівняйте.

Учитель. Розгляньте кролика та котика на малюнку. Порівняйте їх.

✵ Назвіть, що спільного у кролика та котика. (Пухнасті, звірята, є хвостики тощо.) Запишіть (схематично намалюйте) речення.

✵ Назвіть, чим відрізняється кролик від котика. (У кролика довгі вушка і короткий хвостик, а у котика маленькі вушка і довгий хвостик. Котик п'є молоко та ловить мишей. Кролик їсть травичку, тоненькі гілочки і листя дерев, моркву і буряки.) Запишіть (схематично намалюйте) речення.

Можливий зразок твору

Кролик маленький, пухнастий, сірий. У нього чорний трикутний носик, схожий на ґудзик. У кролика маленький і м'який хвіст. Вушка у кролика чутливі. Він живе біля людини. Кролик любить траву і моркву.

Чи необхідно проходити всі грані куба послідовно, чи можна встановлювати спонтанний порядок запитань, кидаючи куб?

Якщо ви зосереджені на розвитку критичного мислення у молодших школярів, то краще дотримуватися порядку, який передбачає перехід від менш складного до складнішого типу мислення. Тип мислення, який має місце у процесі «Кубування», повторює багаторівневі запитання, складені на основі таксономії цілей Блума.

На якій стадії уроку можна застосовувати цю стратегію?

Стратегію можна застосовувати на всіх етапах, але найкраще - на стадії актуалізації та рефлексії, під час розгляду чогось, що учні добре знають.

Чи потрібно вчителю записувати власні думки під час «Кубування»?

Так, учитель робить записи під час застосування цього методу разом із дітьми. Установка: «Ми всі - одна спільнота».

5.3.4. Знаємо - хочемо знати - дізналися (таблиця «ЗХД»)

Стратегія «ЗХД» передбачає аналіз учнями власних знань із теми, що розглядатиметься на уроці; постановку запитань із цієї теми, які виявляють їхню зацікавленість тією чи іншою стороною питання; стислий запис інформації з теми, а також планування власних кроків щодо можливих шляхів навчання.

Алгоритм роботи за стратегією «ЗХД»

Крок 1

Покажіть учням таблицю «ЗХД». Поясніть, що в першому стовпчику ви будете записувати те, що діти знають із теми.

Крок 2

Оголосіть тему і попросіть дітей висловити все, що вони знають із цієї теми. Записуючи їхні думки, важливо зазначати їхні імена - це посилює самооцінку дітей.

Крок 3

Попросіть дітей подумати, про що б вони ще хотіли дізнатися з цієї теми, та запишіть це у другий стовпчик таблиці.

Крок 4

Обговоріть із дітьми, яким чином вони можуть знайти відповіді на свої запитання: переглянути відео, попросити батьків допомогти знайти відповідну інформацію в інтернеті і прочитати їм тощо.

Крок 5

По завершенні заняття (чи вивчення теми) заповніть із дітьми третій стовпчик таблиці («Дізналися»), також записуючи імена дітей під їхніми відповідями.

Приклад таблиці

ТЕМА «ПТАХИ НАВЕСНІ». 1-й клас

ЗНАЄМО

ХОЧЕМО ЗНАТИ

ДІЗНАЛИСЯ

✵ Мають пір'я. (Марійка)

✵ Є перелітні, є осілі. (Андрій)

✵ Їдять зерно, комах. (Остап)

✵ Як птахи в'ють гнізда?

✵ Чому всі гнізда різні?

✵ На кого полюють хижі птахи?

✵ Гнізда птахи в'ють навесні. Використовують гілочки, пір'я, глину, ґрунт, власну слину. Є й такі гнізда, які можна їсти.

Можливо, деякі учні у 1-му класі вже матимуть початкові навички з письма, у такому разі навчіть учнів записувати лише ключові слова та скорочувати їх. Дозвольте використовувати малюнки.

ПРИКЛАД ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ «ЗХД» ІЗ ДІТЬМИ, ЯКІ ВЖЕ ВМІЮТЬ ПИСАТИ САМОСТІЙНО. 2-й клас

Крок 1

Покажіть учням таблицю «ЗХД». Поясніть, що в першому стовпчику учні записуватимуть те, що вони знають із теми.

Крок 2

Оголосіть тему. Попросіть учнів об'єднатися в пари та записати в перший стовпчик все, що вони знають, або думають, що знають, з оголошеної теми.

Крок 3

Запропонуйте учням розподілити записану інформацію за групами. Наприклад, якщо вони розглядають тему «Птахи», вони можуть виділити такі групи: «Будова тіла птахів», «Види птахів», «Охорона птахів» тощо.

Крок 4

Попросіть учнів подумати, про що б вони ще хотіли дізнатися з цієї теми, та запропонуйте записати запитання у другий стовпчик таблиці. Наприклад, це можуть бути запитання, які стосуються поведінки конкретного птаха, пори гніздування, міграції тощо.

Крок 5

Наголосіть учням, що вони мають запам'ятати свої запитання та, читаючи статтю з теми, знайти на них відповіді.

Крок б

Запропонуйте учням прочитати статтю та стисло записати інформацію, яка в ній міститься.

Крок 7

Запитайте дітей, чи знайшли вони відповіді на всі свої запитання. Обговоріть, де вони можуть відшукати незнайдені відповіді.

Крок 8

Зверніть увагу учнів на запитання, відповіді на які містить стаття. Запропонуйте зробити висновок.