Нова українська школа: порадник для вчителя - Н. М. Бібік 2019

3.4. Особливості розвитку дитини під час організації навчання
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку

Окремо варто зупинитися на деяких особливостях розвитку сучасних дітей 6-7 років, які слід враховувати під час організації навчання першокласників. їх проаналізовано у фахових працях нейропсихологів і нейропедагогів, де сформовано психологічний портрет сучасної дитини.

Останніми роками дедалі більше дітей не мають бажання йти до школи. Причини такого стану різні, зокрема:

✵ діти об'єктивно набагато більше знають про школу з телебачення або з розмов між дорослими, і часто в негативному контексті;

✵ вони не сприймають вступ до школи як щось особливе, етапне. Раніше вважалося, що дитина-першокласник уже вміє себе організувати, відчуває змістовний інтерес до школи. У термінах психології це певне «ядро особистості», яке зумовлює інші властивості, інтелектуальні та емоційні. Зараз ми не знаходимо такого ядра у дітей на порозі їхнього шкільного життя;

✵ для сучасних першокласників школа - це вже не те безумовно привабливе місце, яким вона була 30 років тому й закріплена у стереотипах старших поколінь.

Переважна більшість літератури з вікової психології, якою користуються у вищій школі, описує першокласників XX століття. Коли ми порівнюємо сьогоднішню картину з власним дитинством або з дітьми, які приходили до школи 15-20 років тому, здається, що той час був ідеальним, «правильним», на відміну від теперішнього¹².

У чому ж причина того, що сучасні діти значно відрізняються від своїх однолітків 30 років тому? Передусім, батьки стали менше спілкуватися з дітьми. Також, за об'єктивними даними, до 70 % дітей пережили родовий стрес через патології вагітності та пологів, що позначається на розвитку дітей у цілому. Зрозуміло, що стан психологічного і психічного розвитку впливає на розумові процеси, які лежать в основі навчальної діяльності.

Як відомо, першим компонентом будь-якої діяльності є мотиви. Що відбувається нині з мотиваційною сферою молодших школярів?

Раніше основним питанням дітей 5-6 років було «Чому?» (так званий вік «чомучок»). У сучасних же дітей - «Навіщо?». Тобто діти зосереджуються не на причиново-наслідковій залежності між об'єктами і явищами, а їх цікавить сенс своїх вчинків і дій.

Із сучасними дітьми треба домовлятися, повсякчас мотивувати на виконання певної роботи. Тепер не лише кожен урок слід розпочинати так званим мотиваційним моментом, а й кожен його етап чи навіть завдання. Зважаючи, що слова дорослого учні не завжди відразу сприймають, доцільно постійно ілюструвати сказане, наприклад готовими роботами, власним прикладом, практично (компетентнісно, життєво) зорієнтованими завданнями, обов'язковою умовою яких є близький дитині життєвий контекст.

Наступна проблема - заняття дітей у вільний час удома. Велику кількість часу діти проводять за різноманітними гаджетами, переглядом телепередач або грою на комп'ютері.

Як наслідок, під впливом хаотичного потоку інформації, що тисне на свідомість дитини, їй важко зосередитися, складно збагнути, що є важливим. Такий стан психологи називають «ситуацією розірваних зв'язків». Отже, дітям необхідне постійне зовнішнє стимулювання, яке вони звикли одержувати з екрана, тому їм складно сприймати усне мовлення вчителя чи інших учнів, у результаті виникають труднощі з розумінням текстів (написаних або почутих).

Як учителю привертати увагу до своїх слів?

Часто спрацьовує момент неочікуваності, коли вчитель виконує екзальтовану роль або робить якусь неочікувану справу. Проте не варто цим зловживати. Учитель і учні мають бути друзями, але вони не ровесники.

Можна порадити скористатися додатковими сигналами, умовними позначеннями. Наприклад, домовитись, коли всі повинні затихнути й звернути увагу на вчителя: учитель підіймає руку, і так само роблять усі учні, які помітять цей рух.

Педагоги, які використовують цей прийом, зазначають, що відбувається швидка ланцюжкова реакція: дітям, які встигли раніше за інших помітити сигнал, це видається грою; поступово шум стихає, решта учнів помічають зміну й приєднуються до загалу.

Також використовують сигнальні картки, коли учні, наприклад, хочуть повідомити вчителю про те, що зрозуміли завдання або мають складнощі під час його виконання. (Такі картки учні можуть виготовити самостійно: на кольоровому цупкому папері обвести свою долоню, вирізати й прикріпити до неї цупку довгу смужку.)

Чому учням складно переносити увагу з одного предмета діяльності на інший?

У разі постійного безконтрольного перегляду комп'ютерних ігор, програм, телевізора, де відбувається швидка зміна кадрів, у дитини активізуються тільки високочастотні компоненти. Проте основним чинником організації будь-якої психомоторної діяльності (мовної, графічної та ін.) є низькочастотні ритми довільних фізичних зусиль.

Не варто зловживати на уроках використанням персональної комп'ютерної техніки. Хоч як це дивно, але і в сучасних умовах ілюстрації у друкованих виданнях мають великий позитивний вплив.

Також обережно треба використовувати популярну нині гейміфікацію - технологію застосування ігрових методик у неігрових процесах. її пропагандисти стверджують, що за правильного застосування цей підхід дає змогу в рази збільшити ефективність розв'язання завдань.

Усім відомо про схильність дітей до ігроманії. Дедалі частіше чуємо нарікання батьків, що, крім комп'ютера, дітей нічого не цікавить. На сполох б'ють не тільки психологи, які прирівнюють шкоду від ігроманії до алкоголізму та наркоманії, а й нейрофізіологи, які помічають у дітей виражену деградацію розумових процесів, зниження інтелектуальної лабільності, навіть ураження сірої речовини.

Це має нас застерегти не лише від цілісного застосування згаданої технології, а й від інтенсивного використання її елементів¹³.

За спостереженнями психофізіологіє, після комп'ютерної гри (в тому числі комп'ютерного тренажера) дитина може повернутися до нормального стану, в якому здатна сприймати навчальну інформацію, лише через 10-15хвилин.

Швидка зміна кадрів розгальмовує дитину, заважає їй зосередитися.

Урок бажано будувати таким чином, щоб більша частина часу приділялася розгляду однієї теми, причому завдання мають вибудовуватись у систему, де поступово змінюється рівень завдання - від розпізнавання і репродуктивного відтворення, через групу завдань на розуміння, до завдань на застосування. Решта (повторення, пропедевтика, вивчення нового) відходить на периферію.

З іншого боку, всім відомо, що основною рисою сучасних дітей є кліповість мислення, отже вони погано сприймають одну картинку, з якою треба працювати тривалий час¹⁴.

Можна запропонувати, наприклад, серію малюнків, побудовану за принципом коміксів, а ще краще - частіше змінювати види активності на уроці.

Наприклад, під час вивчення в 1-му класі теми «Форма предметів. Геометричні фігури» спочатку можна організовувати роботу з роздавальним дидактичним матеріалом: діти виконують практичні вправи - із набору запропонованих фігур вибирають трикутники; потім - сині трикутники; далі - сині круги (завдання рівня розпізнавання). Після цього працювати з навчальним посібником, у завданні якого треба зіставити форми зображених предметів із геометричними фігурами (завдання рівня розуміння). Далі - об'єднати учнів у групи й запропонувати розташуватися так, щоб утворився чотирикутник, трикутник, овал тощо (завдання рівня розуміння). Потім виконати вправу в навчальному посібнику: намалювати стільки паличок, скільки круглих предметів на малюнку (завдання рівня застосування) тощо.

На уроці не варто використовувати багато репродуктивних завдань, адже учням буде нецікаво. Набагато продуктивнішими є пошукові завдання, які залучають до творчого мислення навіть першокласників («поміркуй, чому...», «здогадайся, який секрет...» та ін.).

У сучасних дітей, на відміну від їхніх однолітків кінця XX століття, у яких переважав наслідувальний рефлекс, спостерігається рефлекс свободи: вони самі вибудовують систему поведінки, що спостерігається у наймолодшому віці.

Як надати свободу учням, проте не зашкодити навчанню, не внести в нього дезорганізацію?

Для того щоб створити ситуацію вільного вибору в рамках спланованого уроку, потрібно пропонувати завдання однієї змістової сутності, але у різних форматах.

Приміром, під час вивчення в 1-му класі просторових відношень можна запропонувати учням кілька варіантів однакових завдань (вказати, які об'єкти розташовані ліворуч, а які - праворуч), але по-різному ілюстрованих. Кожен учень може обрати завдання. Під час закріплення табличних випадків додавання і віднімання чисел у межах 10 учні можуть виконувати традиційні завдання («Знайди значення виразів»), а також незвичні: зафарбувати частини картинки з написаними виразами, що мають певне значення; утворити пари між виразами й числами, які є їхніми значеннями (тестова форма); скласти завдання для однокласників. Оригінальним буде завдання такого плану: на пластикових ложках маркером написати по одному виразу на кожній і запропонувати зібрати в стаканчик ложки, де результат - певне число.

Таким чином, учні в момент самостійного вибору завдань відчують свою значущість, що загалом позитивно вплине на їхнє самоствердження.

Отже, урахування особливостей розвитку сучасних дітей у навчальному процесі дасть змогу вибудувати систему відносин на основі довіри і розуміння. Це важливо з огляду на те, що ця система домінує над потребою традиційного набуття знань.

¹ Попова Ж. В. Адаптаційний період та педагогічні особливості організації навчально-виховного процесу першокласників. URL: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/adaptatsiinii-period-ta-pedagogichni-osoblivosti-o.html (дата звернення: 18.10.2019).

² Скворцова С. О. Геометричний матеріал в курсі математики 1-го класу. Довжина відрізка [Відеоресурс] // Інтерактивна школа творчого вчителя. - 2016/17 навчальний рік. - Зимова сесія: 16 січня - 28 січня 2017 р. День 2. - Видавництво «Ранок». URL: https://www.youtube.com/watch?v=inbv3gSbxo8 (дата звернення: 18.10.2019).

³ Інструменти діагностики // Дитячий психолог. Перший український сайт для батьків та дитячих психологів. URL: https://dytpsyholog.com/2015/02/14/iнстpyмeнти діагностики (дата звернення: 18.10.2019).

⁴ Ванжа С. М. Вивчення віршів з використанням мнемотехнології [Відеоресурс] // Інтерактивна школа творчого вчителя. - 2016/17 навчальний рік. - Зимова сесія: 16 січня - 28 січня 2017 р. День 4. - Видавництво «Ранок». URL: https://www.youtube.com/watch?v=Zu5JQsxfuPM (дата звернення: 18.10.2019).

⁵Діагностика дитини. Тести і методи. Тести для дітей [Електронний ресурс] // Урок. - Середня освіта. URL: http://yrok.pp.ua/serednya-osvta/7119-dagnostika-ditini-vidi-metodi-testidlya-cltey.html (дата звернення: 18.10.2019).

⁶ Цепова І. В. Особливості використання художніх образів літер у післябукварний період навчання письма учнів 1 класу [Відеоресурс] // Інтерактивна школа творчого вчителя. - 2016. - Видавництво «Ранок». URL: https://www.youtube.com/watch?v=-xYXbLPlwOI (дата звернення: 18.10.2019).

⁷ Скворцова С. О. Математика. 1 клас. Зміст і методика підготовчої роботи до введення поняття задачі [Відеоресурс] // Інтерактивна школа творчого вчителя. - 2016/17 навчальний рік. - Осіння сесія: 24 жовтня - 5 листопада 2016 р. День 1. - Видавництво «Ранок». URL: https://www.youtube.com/ watch?v=_4AjEpqbKrA&t=13s (дата звернення: 18.10.2019).

⁸ Онопрієнко О. В. Навчання математики у 1 класі: методично-дидактичні аспекти (з використанням навчально-методичного комплекту «Математика. 1 клас» Скворцової С. О., Онопрієнко О. В.). Нумерація чисел першої сотні. Частина 1 [Відеоресурс] // Електронні книги. - Видавництво «Ранок». URL: https://www.youtube.com/watch?v=qODrWU8wucA&t=1138s (дата звернення: 18.10.2019).

⁹ Гальперин П. Я., Талызина Н. Ф. Теория поэтапного формирования умственных действий как средство развития личности в учебной деятельности. URL: https://www.bsu.by/Cache/pdf/428333.pdf (дата звернення: 18.10.2019).

¹⁰ Онопрієнко О. В. Математика. 1 клас. Додавання і віднімання чисел в межах 100 без переходу через розряд [Відеоресурс] // Інтерактивна школа творчого вчителя. - 2015/16 навчальний рік. - Перша сесія: 28 березня - 07 квітня 2016 р. День 1. - Видавництво «Ранок». URL: https://www.youtube.com/watch?v=3jAcQKpzFt4&t=446s (дата звернення: 18.10.2019).

¹¹ Скворцова С. О. Навчання математики у 1 класі. Методично-дидактичні аспекти (з використанням навчально-методичного комплекту «Математика. 1 клас» Скворцової С. О., Онопрієнко О. В.). Нумерація чисел першої сотні [Відеоресурс] // Електронні книги. - Видавництво «Ранок». URL: https://www.youtube.com/watch?v=KVEayhaeRgM&t=818s (дата звернення: 18.10.2019).

¹² Безруких М. М. Дошкольник. Мифы и реалии развития // Вестник практической психологии образования. - 2011. - № 4 (29). - С. 16-20.

¹³ Черниговская Т. В. Как тренировать мозг? Память? Мышление? [Відеоресурс] //YouTube-канал «Как работает Мозг». URL: https://www.youtube.com/watch?v=vtBaylx75jw&feature=share (дата звернення: 18.10.2019).

¹⁴ Кондратенко Л. Психологія первинної шкільної неуспішності: монографія. - Чернігів: Десна Поліграф, 2017. - 488 с. URL: http://lib.iitta.gov.Ua/709374/1/kondratenko_kniga_488str.pdf (дата звернення: 18.10.2019).