НУШ. Іноземні мови. 1-4 класи: типові освітні програми та методичні рекомендації - М. Н. Шопулко 2019

Навчально-методичне забезпечення навчального процесу учнів 2 класу Нової української школи

Національний стандарт початкової школи та нові програми з іншомовної галузі націлюють на досягнення учнями 2 класу рівня рге-А1, дескриптори якого чітко визначені програмою відповідно до кожного виду мовленнєвої діяльності.

У 2 класі триває закладання психолінгвістичних основ іншомовної комунікативної компетенції, триває тренування органів чуття (слуху і зору) молодшого школяра для успішного сприйняття акустичних і графічних сигналів, тренування його артикуляційного апарату з метою успішного формування кінестетичних образів звуків, букв, слів, коротких фраз шляхом активного навчання за допомогою різноманітних видів навчальної діяльнісності на основі компетентнісного підходу.

Учителеві варто пам’ятати, що в свої перші дев’ять років життя діти точно копіюють вимову й легко запам’ятовують мовленнєві зразки. Тому розігрування невеликих сценок, заучування напам’ять віршів і пісень є особливо ефективними завданнями, виконуючи які учні імітують правильну вимову й інтонаційний малюнок. Система вправ і завдань має бути задана в послідовності, що відображає первинність розвитку чутливості дітей до сприйняття іноземної мови через аудіовізуальну демонстрацію мовленнєвих зразків з опорою на контекст і наочність із подальшим імітативним репродукуванням зразків учнями та використанням їх під час взаємодії між собою та з учителем за допомогою елементарних інтеракцій. Важливо навчати другокласників переносити мовленнєві зразки в реальні ситуації спілкування у класі. Така організація навчання сприятиме виробленню в школярів ставлення до іноземної мови як до засобу спілкування.

Оскільки гра є природним середовищем спілкування для дітей цієї вікової категорії, то використання ігрових ситуацій на уроці іноземної мови у 2 класі продовжує забезпечувати живий і веселий спосіб тренування мовленнєвих компонентів та структур у дії. Бажано, щоб ці ігри були націлені на співпрацю між учнями та були не стільки змагальними за характером, скільки спрямованими на те, щоб дати їм змогу практикувати мовлення та набути відчуття досягнення якогось результату, а не відчуття переваги над кимось. Учні можуть перевіряти свої навички, змагаючись із своїми попередніми результатами, перевершуючи свої власні кращі зусилля, а не один із одним. Варто пам’ятати, що гра мотивує учня до спілкування іноземною мовою й дозволяє, практикуючи елементарне іншомовне спілкування, здобувати більше впевненості в своїх силах та умінні взаємодіяти за допомогою іноземної мови.

Для активізації мовленнєвого матеріалу в усному спілкуванні рекомендується широко застосовувати виконання інтерактивних пісень і чантів, завдань «Постав запитання — дай відповідь», драматизації коротких сценок, виконання мініпроєктів, які передбачають реальну елементарну комунікацію іноземною мовою в класі. Формування первинних навичок комунікації, яка відповідає сучасним реаліям життя дитини, налагодження особистих стосунків з однокласниками у спільній ігровій діяльності чи в роботі над мініпроєктом розвивають уміння співпрацювати з іншими, формують навички командної роботи, без яких неможливо уявити успішне суспільство.

У попередньому класі дитина знайомилася з літерами алфавіту, запам’ятовувала звуко-буквені відповідності, вчилася розуміти і встановлювати звуко-буквені зв’язки за першим звуком інших слів, засвоєних в усному мовленні. Поступово дитина навчається впізнавати в графічних зображеннях літер звуки й пов’язувати їх у слова, читати за аналогією. У 2 класі триває становлення первинних навичок читання, яке має відбуватись на фундаменті засвоєної в усній формі лексики. Іншими словами, другокласники вчаться читати слова, значення яких їм відомі.

Навчання писемної грамотності у 2 класі розпочинається із повторення алфавіту та звуко-буквених відповідностей, читання й написання коротких слів, тобто з повторення усього того, чого школярі навчались у 1 класі. Поступово вони навчатимуться й інших звуко-буквенних співвідношень, які передаються на письмі різними буквосполученнями. Паралельно другокласники опановують первинні навички читання не тільки слів, але й коротких речень, мінітекстів із малюнками-опорами.

Навчаючи зорового сприймання текстів у 2 класі, вчителю варто урізноманітнювати матеріал. Наприклад, запропонувати короткий текст у формі електронного листа ровеснику, вітальної листівки бабусі, листа Санта-Клаусу тощо. Такий матеріал сприятиме усвідомленню учнями того, що спілкування іноземною мовою відбувається також і в письмовій формі. Наступний етап — це читання коротких оповідань, віршиків, загадок, коміксів. Цікаві пригоди героїв історій у коміксах мотивуватимуть дитину до читання реплік персонажів, спонукатимуть учня відтворювати їх не тільки з правильною вимовою, а і з відповідним інтонаційним оформленням. У цьому допоможе використання якісного аудіосупроводу, що впливатиме на розвиток фонематичного слуху та інтонаційно-вимовних навичок під час читання за ролями чи під час драматизації за зразком. При цьому важливо пам’ятати, що навчання зорового сприймання є взаємопов’язаним з усними видами діяльності: сприйманням на слух, продукуванням мовлення та інтеракцією.

Формування первинних навичок письма у 2 класі відбувається на основі відтворення зразків, заповнення пропусків у словах і реченнях, підпису малюнків, заповнення таблиць і схем словами, складання й запису речень за аналогією, написання елементарних повідомлень за зразком. Цьому мають сприяти завдання і вправи з підручника та зошита, а також діяльність, представлена у вигляді мініпроєктів.

Поступовий, системний процес навчання читання й письма сприятиме зростанню впевненості школяра в своїх силах, що мотивуватиме його до нових успіхів у вивченні іноземної мови.

Ми живемо в епоху інформаційних технологій, і сучасні діти відрізняються від попередніх поколінь іншими стилями сприймання інформації, новими уподобаннями, іншим способом мислення. Учнівські уміння читати й писати іноземною мовою дозволять учителю збагатити форми і способи презентації нового матеріалу молодшим школярам, сприятимуть урізноманітненню видів і форм роботи в іншомовній навчальній діяльності, а в подальшому зроблять можливими пошук учнем потрібної інформації в інтернет-джерелах, здійснення онлайн- комунікації тощо.

Реальність швидко змінюється, і нам складно передбачити, в якому світі житимуть наші діти. Навчання протягом життя — один із ключових принципів, який дозволяє людині бути гнучкою та швидко адаптовуватись у нових життєвих ситуаціях, приймати виклики й бути успішною в новому середовищі. Тому за допомогою відповідної поведінки вчителя, другокласників націлюють на позитивне ставлення до вивчення мови, на формування первинних навичок спостереження за власними діями та діями однокласників, що призводить до самоусвідомлення та усвідомлення власного поступу в іншомовному навчанні. Інструментом, який заохочує другокласників обирати зі своїх робіт найкращі й презентувати свої успіхи іншим, є технологія учнівського мовного портфеля. Поступово заповнюючи сторінки свого першого особистого мовного документа, другокласник вчиться усвідомлювати багатокультурність і багатомовність оточуючого світу, розмаїття іноземних мов, усвідомлювати себе громадянином своєї країни, а також роздумувати над важливістю вивчення іноземних мов для задоволення особистих інтересів і потреб, у т. ч. для здійснення комунікації з ровесниками з інших країн. За допомогою першого мовного портфеля відбувається первинне усвідомлення процесу навчання іноземної мови та самоусвідомлення в ньому. З допомогою вчителя другокласник учиться проектувати власні майбутні цілі, спостерігати за власними діями та успіхами, презентувати свої роботи та формувати первинні демонстраційні навички. Так відбувається становлення метакогнітивної діяльності, від подальшого розвитку якої залежить формування навичок самостійної роботи в іншомовному навчанні, впевненість у своїх діях, уміння ставити й досягати власні цілі на наступних етапах. Самоусвідомлення й самоспостереження є першим кроком до формування первинних навиків самооцінювання в подальших класах, відправним пунктом траєкторії, націленої на розвиток учнівської автономії на старшому етапі середньої школи, що є необхідним умінням та умовою для успішного навчання її випускників у майбутньому.