Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 3-4 класах на засадах компетентнісного підходу - Масол Л.М. 2020

Вступ

Мудрість - донька досвіду. (...) Будь-яке пізнання корисне для розуму, адже надалі можна відкинути марне й зберегти добре.

Леонардо да Вінчі, італійський художник і вчений

Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших.

Григорій Сковорода, український філософ і поет

В Україні триває впровадження концепції Нової української школи. Переважна більшість учителів отримали свій перший досвід викладання інтегрованого курсу «Мистецтво», створили естетичне середовище, у якому діти мають навчатися комфортно та з інтересом. Адже без емоцій радості й почуття естетичного задоволення немає справжнього мистецтва. Будь-який досвід можна розглянути як з боку позитивних кроків до набутої педагогічної мудрості, фахової майстерності, так і з боку виникнення нових проблемних питань, які завжди народжуються саме з практики.

Цей методичний посібник — органічне продовження аналогічного посібника для 1-2 класів, що нещодавно вийшов друком у видавництві «Генеза». У ньому ми й надалі будемо намагатися розкривати секрети складного й неоднозначного явища мистецької інтеграції.

У першому розділі пропонуємо здійснити історичний екскурс, щоб краще зрозуміти, як крізь століття торували свій шлях ідеї взаємодії мистецтв, зумовлені панівними світоглядними ідеалами та розвитком наукових знань певної епохи. Як вони впливали на становлення полі- художнього виховання особистості. Адже особливості мистецтва й педагогіки важко усвідомити поза логікою історичного поступу.

Загальнонауковий контекст розгляду обрано не випадково, оскільки серед пріоритетів Нової української школи - не лише внутрішня суто предметна інтеграція, а й широка міжгалузева. А як свідчить культурно-історичний досвід, мистецтво, попри свою унікальність і відносну самостійність, у всі часи розвивалося не ізольовано, а залежно від культурного середовища, рівень якого й собі детермінували відкриття науки й технологій. Вони завжди впливали на спосіб мислення людини, а отже, й на стиль художнього мислення. Щодо гуманітарної спорідненості художньої творчості з літературою чи історією немає сенсу переконувати: ці «родинні» зв’язки очевидні. Цікаві й інші паралелі: музика й математика, музика й фізика тощо. Проте впровадження цих ідей у шкільну практику - поки що terra incognita.

У посібнику відповідно до нового тематизму набувають подальшої конкретизації художньо-педагогічні технології, які ми виокремили раніше й надалі пропонуємо класифікувати за такими групами: інтегративні, інтерактивні, ігрові, проблемно-евристичні тощо. А втім, згідно з новою структурою початкової школи, адаптаційно-ігровий період навчання, коли діти протягом двох років «гралися навчаючись», завершився. Під час другого циклу — основного — збільшується частка методів і прийомів учителя, спрямованих на розвиток самостійності учнів, на міжособистісне спілкування і взаємодію в процесі художньо-творчої діяльності. Учні мають закріпити набуті уявлення, знання, уміння та ціннісні ставлення, перетворити їх на ключові й предметні компетентності.

Ми всі живемо в умовах інформаційного буму, активізації паблік-арту, усеукраїнських освітянських платформ та авторських сайтів, численних публікацій онлайн-розробок. Наразі досить важко знайти власний голос у цьому багатоголосому методичному хорі. Тому всі наші рекомендації будуть спиратися на тривалі наукові дослідження проблеми педагогічної інтеграції, багаторічні експерименти в різних школах України, педагогічний досвід викладання мистецьких предметів і головне — на зміст 44 підручників, які стали переможцями всеукраїнських конкурсів і які підтримала педагогічна громадськість.

Висловлюю подяку своїм співавторам, аспірантам, редакторам, учителям, які публікують розробки уроків до наших підручників, збагачуючи їх власними методичними знахідками. Пам’ятаймо, що мистецтво - це завжди вихід за межі колишнього досвіду (Хуліо Ле Парк).