Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 1-2 класах на засадах компетентнісного підходу - Масол Л.М. 2019
Додаток 5. Мистецька абетка (словничок)
Додатки
Абетка Лясольки
Ансамбль — група музикантів з двох і більше виконавців, які виконують музику разом.
Гопак — український народний танець.

Диригент — керівник оркестру, хору.
Етюд — п’єса навчального характеру для вдосконалення техніки виконання.
Календарно-обрядові пісні — народні пісні, що співають під час обрядів відповідно до пір року.
Композитор — людина, яка створює музику.
Концерт — виконання музики перед публікою; музичний твір для соліста і оркестру.
Мелодія — основа, душа музики.
Музичні звуки — звуки, які співають або виконують на музичних інструментах. Звуки бувають високі та низькі, довгі та короткі, гучні й тихі.
Нотний стан (нотоносець) — система паралельних горизонтальних ліній для записування звуків спеціальними знаками — нотами.
Оркестр — великий колектив музикантів.

Пасторальна музика — музичні твори, назва і зміст яких передають картини природи.
Пауза — тимчасова перерва у звучанні музичного твору.
Пісня — музичний твір, призначений для співу.
Полька (у перекладі означає «півкроку») — швидкий чеський народний танець, який виконується в парі.
Програмна музика — інструментальні твори, які мають назву або словесну програму.
Регістр — звуки голосу або інструмента, що відрізняються висотою (високий, середній, низький).
Симфонічний оркестр — колектив музикантів, який складається з виконавців на струнних, духових, ударних інструментах.
Соліст — співак, музикант або танцюрист, який один виконує сольну партію (соло).
Танець — вид мистецтва, рухи під музику.

Тембр — забарвлення звучання голосу людини або музичного інструмента.
Темп — швидкість виконання музики: рухливо, повільно, помірно.
Хор — великий колектив співаків.

Цикл — музичні твори (або частини), об’єднані спільним задумом.
Абетка Барвика
Анімалістичне зображення — зображення тварин.
Витинанка — вирізування фігур з паперу, складеного удвічі або більше разів, вид декоративно-ужиткового мистецтва.
Декоративно-ужиткове мистецтво — мистецтво оздоблення предметів повсякденного вжитку.
Декорація — художнє оформлення сцени до вистави.
Живопис — вид образотворчого мистецтва, малювання фарбами.

Колорит — гармонійне поєднання кольорів у композиції.
Кольори:
основні: жовтий, червоний, синій;
похідні: зелений, оранжевий, фіолетовий;
теплі: жовтий, оранжевий, червоний;
холодні: блакитний, синій, фіолетовий.
Натюрморт — зображення квітів, овочів і фруктів, різних предметів у мистецтві.
Орнамент — візерунок, побудований на ритмічному чергуванні

Палітра — спеціальна дощечка, на якій художники змішують фарби.
Пейзаж — зображення краєвидів в образотворчому мистецтві.
Рельєф — випукле скульптурне зображення на поверхні.
Силует — однотонне зображення предмета, окреслене контуром.
Скульптор — людина, яка створює об’ємні зображення з різних матеріалів (глини, каменю, металу).
Художник — людина, яка малює картини.
Абетка Лясольки та Барвика
Балет — вистава, зміст якої розкривається за допомогою танцювальних рухів під музику.
Декорація — художнє оформлення сцени до вистави.

Кінофільм — вид мистецтва кіно, в якому грають актори.
Мультфільм — вид мистецтва кіно, героями якого є ляльки або намальовані художниками персонажі.
Опера — спектакль, зміст якого розкривається за допомогою співу та гри оркестру.
Ритм — чергування коротких і довгих звуків у музиці; повторення або чергування кількох елементів в образотворчому мистецтві, зокрема в орнаменті.
Театр — вид мистецтва, а також місце, де відбувається театральна вистава.

Штрихи — у музиці - знаки, що вказують, як виконувати музику; в образо-творчому мистецтві — лінії, що виконуються одним коротким рухом руки.