Підручник - Я досліджую світ 1 клас Частина 1 - І.В. Андрусенко - Грамота 2018

ОСІНЬ ТАКА МИЛА

І Я ВРАНЦІ СОНЦЕ РАДО С ЗУСТРІЧАЮ

Природа складається з неживих і живих об’єктів. Об’єкти природи ще називають тілами, предметами природи.

Неживі об’єкти — це, наприклад, Сонце, Місяць, вода, повітря, глина, веселка, сніжинка, ... .

Розглянь малюнки. Розкажи, які об’єкти належать до неживої природи.

Чому вранці та ввечері прохолодніше, ніжу полудень? Чому в хмарний день прохолодніше?

Під час прогулянки спостерігай за висотою Сонця на небі.

Уранці та ввечері Сонце перебуває низько на небі. Тому на Землю потрапляє менше сонячного світла та тепла.

У полудень воно піднімається вище. Тому більше сонячного світла й тепла потрапляє на Землю.

Розкажіть, які ви знаєте загадки про сонце.

Послухай казку.

Сонце та Сонечко

Ранок... До Сонця тяглися Квіти, а над ними гудів Джміль:

— Ж-ж-жарко... Ж-ж-жорстоке Сонце.

Образилося Сонце, сховалося за хмару. Похмуро стало, Квіти згорнули пелюстки, Мурахи позачиняли свої домівки.

— Як тепер без Сонечка жити? — зашепотіли Дерева.

— Ось я, — сказав хтось ледь чутно, і всі побачили червонокрилого жучка, якого теж звали Сонечком.

— А ти можеш Землю зігрівати? — спитали Дерева.

— Ні, — зітхнуло Сонечко, — я знищую шкідників.

— За це тобі, Сонечку, спасибі. А як же без Сонця жити?

А Джміль гудів:

— Ж-ж-жаль, Квіти згорнули пелюстки, ж-ж-жаль.

— Жаль?! — обурилися Дерева. — А хто Сонце жорстоким назвав? Став Джміль у Сонця пробачення просити:

— Ж-ж-жити без тебе не можна, пробач мені.

Виглянуло Сонце з-за хмари, усміхнулося. Зраділи Дерева, Квіти розкрилися, а Джміль радісно гудів.

За І. Прокопенко

Чому рослини та тварини образилися на Джмеля?

Розкажи, як Джміль у Сонця просив пробачення.

Пригадай, за які витівки тобі довелося просити пробачення.

Розгляньте малюнки. З’ясуйте, що дає сонце рослинам, тваринам і людям.

Якою стала б Земля, якби не було Сонця?

Чи знаєш ти, що хмари затримують тепло сонячних променів?

Послухай казку.

«До побачення, Сонечку!»

Маленька дівчинка ввечері прощалася із Сонечком. Воно сідало спочити.

— До побачення, Сонечку! — сказала дівчинка.

— До побачення, дівчинко! — відповіло Сонечко. — Лягай спати. Я теж відпочину. Рано-вранці прокинусь і привітаю тебе, приголублю. Виглядай мене он у те віконечко.

Лягла дівчинка спати. Сниться їй небо блакитне. Ось і Сонечко сходить. Ласкавим променем торкнулося воно до обличчя дівчинки. Дівчинка прокинулася та й каже:

— Добрий день, Сонечку!

За В. Сухомлинським

Що Сонечко сказало дівчинці у відповідь? Що приснилося дівчинці?

Які слова привітання вживала дівчинка?

Для чого кажуть: «Доброго ранку!«, «Добрий день!«? Які ще слова ввічливості ви знаєте?

Сонячне світло та тепло потрібні всьому живому.