Українська мова та читання 4 клас Частина 1 - Г. С. Остапенко, О. В. Волощенко, О. П. Козак 2021

§ 68. Подивитися іншими очима
Тема 4. Факти і таємниці

1. Як ти розумієш вислів у заголовку цього параграфа? Як можна дивитися не своїми очима? Це означає — побачити ситуацію так, як її бачать інші, а отже, краще зрозуміти її. Як ти гадаєш, чим цінне це вміння?

2. Сучасна українська письменниця Катерина Бабкіна пропонує подивитися на світ очима не лише людей, а й тварин, рослин і навіть предметів, які дружно співіснують у саду звичайного приміського будиночка. Прочитай одну із шести історій з її книжки.

Мій брат - метелик

За книжкою Катерини Бабкіної «Гарбузовий рік»

Мама й Тато метушилися біля машини й зустрічали гостей. Мама гукнула:

- Андрію, ходи-но зустрінь Рената.

Ренат сором’язливо їхав на чомусь такому, що нагадувало стілець із колесами. Два задні колеса були великі, а два передні - зовсім маленькі. Ренат натискав кнопку на ручці свого чудернацького крісла, воно тихо гуділо та їхало. Так він викотився на середину садової доріжки і завмер. Хлопчик вийшов йому назустріч.

- Привіт, - сказав Хлопчик.

- Привіт, - сказав Ренат. Вони дивилися один на одного.

- А це в тебе що? - спитав Хлопчик.

- Інвалідний візок, - відповів Ренат. Хлопчик мовчав.

- Що воно таке? - запитали Порічки.

- Наш Хлопчик теж мав візок, коли був маленький, - нагадала Яблуня, - але цей хлопчик уже не маленький.

- Це інший візок, - сказав Гарбуз.

- Зовсім інший, - знічено додав Грак.

Ренат дивився на Хлопчика, а Хлопчик дивився на Рената.

- Це мій брат, - озвалася Дівчинка. - Він - метелик.

- Як це - метелик? - не повірив Хлопчик.

- А так. Мій брат - метелик, - повторила, як відрізала, Дівчинка.

- Діти, ходіть у дім! - гукнула Хлопчикова Мама.

Візок загудів і покотився доріжкою. Ренат акуратно обминув Хлопчика й під’їхав до самих сходів.

- Ну, чого став? - уже привітніше сказала Дівчинка. - Іди сюди, будеш допомагати.

Хлопчик слухняно підійшов і за якийсь час, керовані дзвінким дівчачим голоском, обоє дітей підняли візок разом із Ренатом і, здолавши кілька сходинок, занесли до будинку.

- Я подивлюся, що там! - Цуцик помчав до будинку.

За хвилину звідти долинули гучні кроки, шалений гавкіт Цуцика, сміх і вигуки на три дитячі голоси - у домі весело гралися.

- Це ж який він метелик? - спитав Гарбуз у Грака.

- Різні бувають метелики, - багатозначно відповів Грак.

- Різні, - погодився Гарбуз.

- Може, він тому й не ходить, що метелик?

- Може, - стріпнув крилами Грак. - Може, потім іще ходитиме.

- Може, - погодився Гарбуз.

Сонце було вже низько, й на стіну будинку падали зовсім довгі тіні від паркана, дерев і Гойдалки. Дівчинка обережно визирнула з-за рогу, кинула оком на Гойдалку, Порічки, Грака і Гарбуз, а тоді на тіні.

- Тут - те, що треба! - ствердила вона. - Показуй йому!

- Може, не зараз? - із сумнівом відповів із-за рогу Ренат.

- Слухай, я і так вірю! - боязко сказав Хлопчик.

- Ні, - голос Дівчинки звучав упевнено. - Зараз! Складай!

Ренат слухняно натиснув якусь кнопку, зручна спинка візка склалася, й залишилися, здавалося, самі колеса - великі-великі й малі - і Ренат на вузькому сідалі між ними.

- Ну от, - вдоволено сказала Дівчинка. - Дивись, Андрію! Тепер він метелик.

Ренат упевнено і щасливо всміхався. Дівчинка показала хлопчикові на стіну будинку. Довга Ренатова тінь, що впівоберта лягла на стіну, мала за спиною овальні крила, напівпрозорі, з прожилками. Верхні секції крил були більші, нижні менші, як у справжнього метелика. Ренат підняв руку - і тінь Хлопчика-метелика зі стіни помахала Дівчинці й Хлопчику.

- А бачиш? - сказав Гарбузові Грак.

- Бачу, - погодився Гарбуз. - Справді, метелик.

- Діти, повертайтеся додому! - раптом погукала Мама.

Хлопчик і Дівчинка почекали, поки розкладеться спинка Ренатового візка, а тоді втрьох попрямували додому з надвечірнього саду.

3. Які емоції викликала в тебе ця історія? Які почуття має до свого брата Дівчинка? Знайди і прочитай слова, які підтверджують твою думку.

4. Подивись, як сучасні технології роблять книжку "Гарбузовий рік" інтерактивною.

svitdovkola.org/um4/media 10

5. Уяви, що за тобою спостерігають тваринки. Яким був би їхній діалог? Запиши.

6. Помічати маленькі дива в буденних речах — це справжній талант. Які дива помітили персонажі твору Катерини Бабкіної? Прочитай, як це описує авторка. Як гадаєш, чому письменниця не дала імен усім дітям? Чому слова Грак, Гарбуз, Порічки написані з великої літери?

7. Спиши перше речення твору "Мій брат — метелик". Постав до кожного іменника запитання, визнач відмінок.

8. Прочитайте одне одному діалоги, які ви написали, виконуючи завдання 5. Оберіть з них один, найцікавіший для інсценування. За потреби доповніть його новими персонажами та цікавими репліками. Потренуйтеся, а потім покажіть інсценівку іншим групам.

9. Напишіть записки-відгуки про вистави інших груп. Які фрази допомагають зрозуміти, що саме сподобалося, а які — надто загальні?

· Це успіх, вітаю!

· Мені сподобалися жарти.

· Ви придумали цікаві репліки для персонажів!

· Цього разу вдалося не все, але згодом буде краще!

Знайомся: авторка!

Катерина Бабкіна

Українська поетеса, авторка прози, сценаристка та журналістка. Вона народилася 22 липня 1985 р. в Івано-Франківську. Пише твори і для дорослих, і для дітей. А ще створює сценарії до кінофільмів і вміє перетворити читання книжки на справжній перформанс - дійство з декораціями, спеціальним музичним супроводом, освітленням та різними спецефектами.