Українська мова та читання 3 клас Частина 1 - Іщенко Олена Леонідівна, Іщенко Андрій Юрійович 2020

Передаємо настрій. В. Нестайко. Одиниця з обманом («Фігура»)
І. У школі і на вулиці. Повторення. Текст

1. Прочитайте закінчення оповідання «Фігура».

Одного разу Ігор Дмитруха приніс у школу пістолет. Хлопці аж застогнали, як його побачили. Очей не могли відвести. То був пневматичний духовий пістолет, що стріляв гумовими кульками. Ігореві привіз того пістолета його старший брат-спортсмен.

На великій перерві гордий Ігор Дмитруха, вимахуючи своїм пістолетом, помчав надвір. Хлопці з класу, всі до єдиного, заздрісно сопучи, мовчки побігли за ним у сусідній двір, за сараї.

Фігура намалював на стіні сараю крейдою мішень, і Дмитруха почав стріляти. Треба віддати йому належне — поціляв він добре. І щоразу, як він поціляв, Фігура зі щирим захопленням вигукував:

— О! Молодець!.. О!.. Ух ти!.. О!..

Раптом з-за стіни сараю з’явилося маленьке смугасте кошеня.

Глянуло на хлопців, ворухнуло хвостиком і стиха нявкнуло.

У Ігоря Дмитрухи враз загорілися очі.

— Увага! Починається полювання на бенгальського тигра!

І, виставивши вперед руку з пістолетом, став підкрадатися до кошеняти.

— Н-не т-треба! — прохально сказав Фігура.

— Мовчати! — огризнувся Ігор. — Не заважати мисливцю!

І, прицілившись, вистрілив по кошеняті. Кошеня стріпнуло лапкою, по якій він вцілив, і жалібно нявкнуло. Але чогось не тікало. Воно було, мабуть, ще дурне й не розуміло небезпеки.

Фігура в два кроки підскочив до кошеняти і схопив на руки.

— Що?! — скрикнув Дмитруха. — Ану віддай тигра!

— Н-не віддам! — дивлячись спідлоба, тихо мовив Фігура. — Йом-му ж б-боляче!

Його довгі руки, що стирчали з коротких для нього рукавів курточки, ніжно притискали до грудей кошеня.

— Оддай зараз же бенгальського тигра, кар-рикатур-ра заїкувата! — люто просичав Дмитруха і схопив кошеня за хвіст.

І тут сталося несподіване. Фігура взяв Дмитруху двома пальцями за носа і прищемив так, що той скрикнув і одпустив кошеня.

Тоді Фігура обережно поставив кошеня на землю, спокійно одним рухом одібрав у Дмитрухи пістолет і закинув на дах сараю. Потім згріб Дмитруху і підняв на руки.

Дмитруха безпорадно засмикався й задригав ногами. Фігура одніс його до калюжі під ринвою, поклав долілиць на землю, притис коліном, узяв однією рукою за чуба і почав носом умочати в калюжу, примовляючи:

— П-пункт о-останній п-правил поведінки учнів г-глаголить: «Б-ережи п-природу!» А ти що робиш? Га? Ану кажи — б-будеш мучити тварин? Б-будеш?

Хлопці стояли мовчки. Дмитруха хотів щось крикнути, але тільки пустив у калюжу бульки. Нарешті не витримав і попросився:

— П-пусти! Ну п-пусти! Не б-буду! Не буду б-біль-ше!

І Фігура одразу пустив.

Здаля долинув дзвоник на урок. Хлопці, так само мовчки, не кажучи ні слова, побігли до школи. А капітан футбольної команди, верховода Ігор Дмитруха сидів навпочіпки під ринвою біля калюжі і гірко-гірко плакав.

Фігура. Ілюстрація Вадима Ігнатова

2. Обговоріть, як змінюється настрій героїв оповідання (скористайтеся словами в рамці). Підготуйтеся до читання за особами.

3. Чи здивувало вас закінчення історії? Пригадайте, яким був Фігура на початку розповіді. Що змінилося? Чому? Як змінилося ваше ставлення до цього героя?

4. А. Коротко розкажіть про вчинок Фігури.

Б. Спробуйте пояснити поведінку «глядачів».

В. Чи правильно вчинив Фігура? Поміркуйте. Наведіть свої аргументи.