Українська мова та читання 3 клас Частина 2 - Галина Сапун 2020

Весна-красна вже до нас прийшла!
Текст

213.

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Котики вербові! Ніжні та пухнасті...

Личка доторкнулись... Ой, яке то щастя!

Гілкою вербиці вдарю я злегенька,

щоб були здорові всі мої рідненькі...

Бо не я б’ю, — кажуть, — а свята вербиця!

Скоро вже Великдень! Будем веселиться!

Зовсім недалечко червоне яєчко!

Син Божий воскресне! А все лихо щезне!

Тетяна Строкач

214. 1. Про який день ідеться у вірші? Що тобі відомо про традиції Вербної неділі?

2. З яким настроєм потрібно читати вірш? Які слова потрібно читати з особливою інтонацією?

215. 1. Зіскакуйте QR-код та перегляньте відео «Добрі традиції. Вербна неділя». Обговоріть, чим схожі вірш Тетяни Строкач і відеофільм.

2. Проведіть дослідження «Текст».

Крок 1. Про що йдеться в кожному реченні вірша?

Крок 2. Чи пов’язані речення між собою за змістом?

Крок 3. Чи становлять ці речення текст?

Крок 4. Зробіть висновок. Звірте свої висновки з правилом.

Пригадай!

Текст — це висловлювання, яке складається з речень. Речення в тексті об’єднані спільною темою і пов’язані між собою за змістом. До тексту можна дібрати зáголовок.

3. Доведіть одне одному, що вірш Тетяни Строкач «Вербна неділя» є текстом. Міркуйте так:

— Я вважаю, що вірш «Вербна неділя» — ... .

— Я погоджуюся / не погоджуюся з твоєю думкою. Адже всі речення ... .

— У реченнях ідеться про ... .

— Вірш має ... .

— Отож, вірш «Вербна неділя» — ... .

4. Дізнайтеся, чи є традиція освячення верби у вірян інших віросповідань.

216. 1. Прочитай дві групи речень. Визнач, яка група є текстом. Добери до тексту заголовок і запиши в зошит.

1. Якщо у Вербну неділю світить сонце, то врожай буде багатим.

Якщо в цей день вітер дме, то погода буде вітряною весь рік.

Освячена верба, кинута проти вітру, зупиняє бурю, встромлена в полі — оберігає посіви, а кинута в полум’я — зупиняє його дію.

За матеріалами вільних інтернет-джерел

2. За тиждень до Великодня святкують Вербну неділю. Цього дня люди освячують у церкві вербові гілочки. Після освячення жартома б’ють одні одних гілочками. Ще й примовляють: «Не я б’ю, верба б’є, від нині за тиждень — Великдень».

2. Поміркуй, чим є інша група речень. Спиши прикмету, у якій ідеться про силу освяченої верби. Підкресли орфограми.

217. 1. Прочитай. Доведи, що це текст.

В..рба — одне з улюблених д..рев (У,у)країнців. Вона першою віщує в..сну. А пухнасті в..рбові котики — це справжня д..вовижа!

В..рбу вважають символом пробудже(н,нн)я природи. Про неї складено чимало повір..їв, легенд, переказів.

В..рба є одним із символів (У,у)країни.

2. Добери заголовок. Спиши, розкриваючи дужки та вставляючи пропущені букви чи апостроф.

218.

КАЗОЧКА ПРО ПИСАНКУ

Залишивши гніздечко, покотилось яєчко... Та котилось воно недалечко.

Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла, діток своїх забавляла.

— Мамо, он яєчко по стежинці котиться, — сказало найменше курчатко. — Ану ж, яке воно на колір?

— Біле, як сніг, — сказала квочка.

— А сніг який? — спитав півник, бо курчаток узимку ще не було, і снігу вони не бачили.

— Такий білий, як оте яєчко, що котиться, — відповіла квочка. — Однак скоро Великдень. То ж пофарбуймо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.

Закотили курчатка яєчко до своєї хати й ну його фарбувати. Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі.

Курчатка у веселочки фарб позичали, на білому яєчку весну малювали. Малювали лапками та писали пір’ячком — і покотилася писанка зеленим подвір’ячком.

Курчатка її доганяли, на крилечках піднімали й дівчинці Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували.

І зацвіли вишні, черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь.

І проказала Наталочка:

— Христос Воскрес!

Андрій М’ястківський

219. 1. Про що йдеться в казочці? Чому курчатка не знали, який сніг? Як курчатка розфарбовували яєчко? Кому подарували писаночку?

2. Які слова казочки висвітлюють ставлення автора до дійових осіб, описаних подій?

220. 1. Доведіть одне одному, що «Казочка про писанку» є текстом. За потреби скористайтеся зразком.

2. Визначте, у якому чи в яких реченнях ідеться про найголовніше, про що хотів розповісти автор.

3. Доведіть, що заголовок висловлює головну думку тексту.

Текст має свою тему та головну думку. Те, про кого або про що розповідається, є тéмою тексту.

Головнá дýмка тексту — це те головне, про що автор хоче сказати читачеві.

221. 1. Випиши речення, у яких висловлено головну думку.

2. Установи відповідність між словами та порівняннями. Запиши словосполучення. Познач будову виділених слів.

3. Доповни і запиши речення. Підкресли в них головні та другорядні члени речення. Установи зв’язок слів за допомогою питань в одному реченні (на вибір).

Курчатка (що зробили?) ... (що?) ... у веселочки . Вони (що робили?) ... (чим?) ... . Покотилася (що?) ... по зеленому (чому?) ... . Курчатка (що зробили?) ... писаночку (кому?) ... .

222. 1. Прочитай. Чи можна ці речення назвати текстом?

Свято Великодня несе радість і добро. Прибираємо, розписуємо писанки, печемо паску. Біля храму завжди зустрічаємо друзів та знайомих. Потім освячуємо ці дари. У нашій сім’ї ретельно готуються до свята. Великдень —

величне свято.

2. Запиши речення в такій послідовності, щоб утворився текст. Добери до нього заголовок.

223.

ЯК ВЕСНА ЛІТО ЗУСТРІЧАЛА

Весна, господарюючи на землі, добре працювала.

Молода господиня і лід на водоймах розтопила, і матінку-землю дощами напоїла, щоб трава зазеленіла.

Прикрасила дерева і кущі листочками, одягла на них квіткові віночки...

Ну зовсім до приходу брата Літа підготувалась.

А, щоб він поспішив, ще й Грім з Блискавкою за послів додому відправила.

Почав наймолодший брат збиратися в дорогу — одягнув на русяве волосся солом’яного бриля, перекинув через плече легеньку торбину і вирушив у дорогу.

Де-не-де по дорозі Літечку чулися маївки, то там, то тут діти збирали в полі квіти, щоб прикрасити рідну домівку. Всюди Літу зустрічались щасливі люди, веселі звірятка у лісі, над полями літали різнобарвні метелики і працьовиті бджілки.

Весна вийшла назустріч братові.

Ні, вона не збиралась так швидко покинути землю, просто хотіла показати Літу красу, що була довкола.

Вони разом пройшлися полями, де густо зеленіли зернові та овочі, прогулялись лісами, оглядаючи ягідники та грибні місця, заглядаючи до садів, де, мов наречені, стояли заквітчані дерева.

— Добра робота, сестронько. Тепер і мені пора вже працювати.

Весна посміхнулась і поволі пішла геть. Її господарювання на землі закінчилося.

Марія Солтис-Смирнова

224. 1. Як господарювала весна? Як брат Літо збирався в дорогу? Чому Весна не поспішала покидати землю? Як брат оцінив роботу Весни?

2. Яка головна думка твору?

225. 1. Пригадайте, з яких частин складається текст. Про що йдеться в зачині тексту «Як Весна Літо зустрічала»? Як розгортаються події в основній частині? Про що ви дізналися з кінцівки?

Пригадай!

Текст складається із зáчину, основнóї частúни і кінцíвки. Кожна частина тексту пишеться з нового рядка.

2. Установіть відповідність між назвами частин тексту та їх значеннями.

3. Обговоріть, чому зазвичай основна частина тексту значно більша, ніж зачин чи кінцівка.

4. Проведіть дослідження «Як поєднують частини тексту».

Крок 1. Випишіть з тексту «Як Весна Літо зустрічала» виділені слова. Кого вони називають?

Крок 2. Випишіть підкреслені слова. Кого вони називають?

Крок 3. Виписані слова допомагають пов’язувати лише речення чи й частини тексту?

Крок 4. Зробіть висновок. Звірте свої висновки з правилом.

Частини тексту розміщені в логічній послідовності. Вони пов’язані за допомогою слів він / вона, його / її, там, потім, згодом тощо.

226. 1. Виконай завдання на вибір.

ü Випиши з тексту «Як Весна Літо зустрічала» зачин.

ü Випиши з тексту «Як Весна Літо зустрічала» кінцівку.

2. Прочитай. Чи можуть подані вислови бути заголовками текстів? Розподіли вислови на дві групи: 1) заголовки текстів; 2) головні думки текстів.

«Весна», «Навесні у природі відбуваються зміни», «Мій домашній улюбленець», «Я дуже люблю свого котика!», «У бібліотеці можна знайти безліч цікавих книг та журналів», «Екскурсія в бібліотеку», «До батьків потрібно ставитися з повагою», «Моя родина».

3. Прочитай уривки текстів. Визнач, які це частини (зачин, основна частина чи кінцівка).

1. Навесні діти садили дерева. Дружним гуртом прийшли на сільський пустир і взялися до роботи. (Михайло Слабошпицький).

2. Лишень як дісталися галявини, до нас знову долинуло знайоме: стук-стук, стук-стук... Ми вже знали — до лісової кузні щойно повернувся коваль. (Василь Скуратівський).

3. Біля човна щось довге й зелене зблиснуло, аж вода завирувала.

— Ой, чи не крокодил! — злякалася Тетянка.

Тато голосно засміявся, аж луна покотилася:

— Це щука ганяє. (Василь Чухліб).

4. А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають голівки і сила-силенна вже справжніх веселих квітів. Недаром же цей місяць зветься — квітень. (Олександр Копиленко).

5. Дівчинка ворухнула патичком в..ликий покручений кл..новий л..сток, як з н..ого (з,с)летів ч..рвоний метелик.

— Татусю! — зойкнула (3,з)оряна. — Метелик! Метелик! Дивися, який гарний!

Метелик (ви)танц..овував у сонячному повітрі лише йому відомий в..сняний танок, то підіймаючись у синяву неба, то опускаючись ледь не до самісін..ких снігових (па) горбів.

— Татусю, а де тут узявся метелик? — запитала дівчинка. — Були ж кучугури снігу.

— У листі під снігом зимував, — пояснив батько. — Це кропив’янка. Бачиш, на крильцях є подовгасті білі і чорні плями, але переважає червоний колір. (Микола Магера).

4. Спиши три абзаци з уривка оповідання Миколи Магери, розкриваючи дужки та вставляючи пропущені букви.

227. 1. Прочитай і порівняй два тексти. Визнач тему й головну думку кожного тексту.

1. Настала весна. На вулиці потепліло. Повітря прозоре, наче кришталеве. Весело цвірінькають горобчики. Всі раді весні!

2. Прийшла весна. На вулиці сонячно. Діти вже поскидали теплий одяг. Дружно розважаються на майданчику. Усі раді весні!

2. Спиши один з текстів. Добери до нього заголовок. Установи зв’язок слів у виділеному реченні.

228. Прочитай і порівняй тексти. Визнач тему й головну думку кожного тексту.

***

Існує багато способів виготовлення писанок. Про писанки збереглося чимало легенд. Одна з них розповідає, що доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати.

З вільних інтернет-джерел

***

У нашій сім’ї завжди особливо готуються до Великодня. Дорослі готують святкові страви, прибирають оселю. А я беруся за виготовлення писанок.

Для цього готую розчини фарб, писачок, віск. Кожне яйце протираю оцтом. Потім на

ношу візерунки простим олівцем. Мені найбільше подобаються геометричні візерунки. Писачком, умоченим у віск, наводжу лінії, які мають бути білими. Занурюю яйце в найсвітлішу фарбу на кілька хвилин. Після цього витираю його паперовою серветкою і наводжу наступні фігури, знову занурюю у фарбу...

Робота потребує витримки, охайності, часу. А найважливіше — писати з гарним настроєм, світлими думками. І хоч моя писанка ще не дуже досконала, проте вона є частинкою моєї душі.

***

Нещодавно мені довелося побувати на майстер-класі з писанкарства.

Звичайно, я знаю, що писанкарство — це вид народного мистецтва. Я побачила, як народжується краса в руках майстрині. Це дуже кропітка робота.

Уміння розписувати писанки — це вміння дарувати радість, святковий настрій своїм рідним.

229. Про що ти дізнався / дізналася з текстів? Чим схожі тексти? Чим відрізняються? Добери заголовок до кожного тексту.

230. 1. Спишіть один з текстів. Доберіть до нього заголовок. Чи однакові теми всіх текстів? Пригадайте, які є види текстів. Визначте, який з текстів є розповіддю, описом. Яким є третій текст?

Пригадай!

У тексті-рóзповіді про когось або про щось розповідається. До нього можна поставити питання що відбулося?

У тексті-óписі щось або когось описують. До нього можна поставити питання який? яка? яке? які?

2. Проведіть дослідження «Текст-міркування».

Крок 1. Визначте кількість абзаців у третьому тексті.

Крок 2. Про що йдеться в першому абзаці?

Крок 3. Що доводиться у другому абзаці?

Крок 4. Який висновок робить автор у третьому абзаці?

В українській мові існують тексти-міркувáння (роздуми). У тексті-міркуванні є пояснення певних тверджень. До тексту-міркування можна поставити питання чому? для чого? У текстах-міркуваннях є твéрдження, дóказ та вúсновок.

У доведенні використовують слова по-перше (по-друге...), на мою думку, звичайно, я вважаю (я підтримую / не підтримую) тощо. У висновку використовують слова таким чином, безумовно, отже._______________________________________________

3. Установіть відповідність між назвами частин тексту-міркування та їх значеннями.

4. Обговоріть, чи можуть бути в одному тексті опис, розповідь, міркування.

231. 1. Спиши текст-міркування вище. Підкресли спільнокореневі слова.

2. Учням дали завдання написати текст-опис. Визнач, текст якого виду написала Карина.

У дворі ми розбили клумбу. Максим і Павлик перекопали її. Артем і Софійка принесли бульби та насіння різних квітів. По центру посадили півонії та гладіолуси. Біля бордюрів — нарциси та іриси. Я посіяла чорнобривці та айстри.

3. Спиши Каринин текст, доповнивши його описом однієї зі згаданих квіток. Підкресли орфограми.

4. Виконай завдання на вибір.

ü Випиши із записаного тексту назви квітів за алфавітом.

ü Випиши із записаного тексту імена дітей за алфавітом.

5. Склади і запиши міркування за поданим твердженням і висновком.

Твердження: Я записав / записала слова за алфавітом.

Доказ: По-перше, я ...

Висновок: Таким чином, усі слова записані правильно.

232. 1. Прочитай.

1. У невмілого руки не болять. 2. Очам страшно, та руки зроблять. 3. Робота сама за себе скаже. 4. Без охоти нема роботи.

2. Запиши, як ти розумієш одне із прислів’їв (на вибір). Пояснюючи, уживай слова на мою думку, я переконаний / переконана, отже.

3. Визнач, який тип тексту ти записав / записала.

233. Прочитан текст. Визнач його тему.

Якось у неділю я поверталася з бібліотеки. Проходила алейкою. Раптом між гіллям берізок щось промайнуло. Придивилася — метелик! Цієї весни я ще не бачила метеликів. Комашка швидко змахувала крильцями, кружляла між віттям.

Своїм таночком барвистий метелик повідомив мені, що вже справжня весна!

234. Визнач у тексті зачин, основну частину, кінцівку. Чи можна цей текст назвати міркуванням? Чим цей текст відрізняється від міркування?

Текст, у якому автор висловлює думки та враження про якусь подію, вчинок чи явище, виражає власні почуття — це текст-есé.

Текст-есé має таку будову: зáчин (вступ), який пояснює тему есе, основнý частúну, у якій викладені факти, власні думки, вúсновок (не обов’язковий).

235. Обговоріть, яка відмінність між міркуванням та есе. Доповніть діалог.

— Текст-міркування починається із твердження.

— А в есе твердження ... .

— У міркуванні є доведення.

— А в есе ... . У ньому лише висловлюються ... .

— У кінці міркування є ... .

— У кінці есе не обов’язковий ... .

236. 1. Розмісти абзаци в такій послідовності, щоб утворився текст. Запиши.

Знання й уміння передаються від покоління до покоління. Бабуся передавала свої вміння моїй мамі. Мама — мені. Як не дивно, але й я можу передавати свої знання бабусі. Вона вже непогано вміє користуватися комп’ютером. А використовувати смартфон ще не дуже вміє.

Отже, людина справді вчиться все життя.

У народі кажуть: «Вік живи — вік учись». Я вважаю, що вчитися потрібно протягом усього життя.

2. Доведи, що записаний текст — есе.

3. Склади есе за поданим початком (на вибір).

ü У народі кажуть: «Книга вчить, як на світі жить». Я люблю читати. Але деколи...

ü Іринка любить уроки математики. А Наталочці вони не дуже подобаються...

ü Природа має велике значення для кожної людини.

237. Прочитай. Спиши текст, розкриваючи дужки та вставляючи орфограми. Добери до нього заголовок.

Ми вирішили всією сім..єю (по)їхати (в)ліс.

У лісі було дуже цікаво. Я вперше побачив, як ростуть (про)ліски. їх було безліч на в..ликій лісовій галявині. Побачив, як хв..лястою стрічкою в..ється між д..ревами струмок. Чув стукіт дятла.

Повернулися додому втомлені, але дуже задоволені.