Тематичні фізкультхвилинки 2 клас - Л. Л. Шалімова 2018
Літературне читання
Фізкультхвилинки
Народні пісеньки-небилиці
Підведімось, діти, встаньмо,
Небилицю пригадаймо:
(Учні встають з-за парт.)
Як півники працювали,
(Нахили тулуба в сторони.)
Як кізоньки танцювали,
(Підскоки.)
Як вовчок, такий зубастий,
(Погойдування головою.)
Цапеня хотів украсти!
(Оплески.)
Відпочили ми чудово —
Сядемо читати знову!
(Діти повертаються на свої місця.)

Народні пісеньки-забавлянки
Раз-два, діти встали
Й забавлянку пригадали!
(Діти підводяться.)
Ту, яка про зайчика —
Сірого стрибайчика.
(Стрибки, руки за спиною.)
Зайчик від ловців тікав,
Скачучи, у воду впав!
(Підскоки з ноги на ногу.)
Ми йому поспівчували —
(Нахили голови в сторони.)
Й до навчання посідали.
(Учні сідають за парти.)

Народні пісеньки-заклички
Хто погратися охочий,
Дощик хто позвати хоче?
(Учні підводяться з місць.)
Дощ ми кличемо завзято:
(Рухи рук від плечей — угору, голова піднята.)
Треба землю напувати,
(Підскоки з оплесками.)
Дуб, вербичку поливати,
(Погойдування тулубом, руки підняті.)
Комариків розганяти!
(Діти притупують, змахуючи руками.)
Ми порухалися вміло
І навчатись знову сіли.
(Повертаються за парти.)

Народні пісеньки-ігри
Встаньмо, друзі, й уявімо
Персонажі пісень-ігор:
(Діти встають з-за парт.)
Подоляночку маленьку —
(Нахили голови в сторони.)
Заповзяту й веселеньку;
(Оплески.)
Гарбуза, що на городі
(Потягування в сторони.)
Пильно рід увесь обходив!
(Крок на місці.)
Але годі, діти, грати —
(Учні притупують.)
Треба далі працювати!
(Сідають за парти.)

Народні загадки
Встань і пригадай загадки —
Уяви відгадки з грядки:
(Учні підводяться й стають рівно біля парт.)
Ось бабуся-капустина,
(Крок перевальцем, руки трохи розставлені.)
Гарна дівчина-морквина,
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Перчик-півник в чоботятах,
(Кроки на місці.)
Ріпа та буряк хвостаті,
(Оплески.)
Ось гарбузик-верхолаз...
(Піднімають руки на голову вгору.)
А тепер — до праці час!
(Діти повертаються на свої місця.)
Прислів’я та приказки
Хто прислів’я прочитав —
Біля парти рівно став.
(Діти встають зі своїх місць.)
Учать нас, хлоп’ят й дівчаток,
(Нахили голови в сторони.)
Вони рано уставати,
(Потягування.)
В дружбі жити і зростати,
(Випрямляють руки від плечей угору.)
Працю дуже шанувати.
(Оплески.)
Їх запам’ятати варто
Й повернутися за парти.
(Учні сідають за парти.)

Скоромовки
Підведімося, пограймо —
(Учні підводяться.)
Скоромовки пригадаймо:
(Оплески.)
Про верткого карася,
(Погойдування тулубом.)
Про меткого горобця,
(Стрибки.)
І про липу із Пилипом...
(Діти випрямляють руки вгору, пальці розставлені.)
А тепер — до праці, діти!
(Займають місця за партами.)
Лічилки
Встав увесь наш дружний клас:
(Діти стають біля парт.)
Торба котиться на нас!
(Прогинаються, відхиляючись назад.)
Коні під мостом біжать,
(Підскоки.)
Ще й копитами бряжчать!
(Притупування.)
Ми лічилки пригадали —
(Оплески.)
Й працювати посідали!
(Учні повертаються на свої місця.)

Вірш Марійки Підгірянки «Ліс»
Встали діти й розказали,
Як у вірші мандрували:
(Діти підводяться, стають біля парт.)
В гарнім лісі ми ходили,
(Кроки на місці.)
Білочку руду зустріли,
(Стрибки.)
Ясне сонце привітали,
(Потягування вгору.)
Ще й грибочки пошукали!
(Діти присідають.)
Прочитали — та й незчулись,
(Підводяться.)
Як на свій урок вернулись!
(Сідають за парти.)

Настрій твору (за віршем Н. Забіли «Дощ іде»)
Підвелися діти, встали —
Вірш про дощик пригадали.
(Учні встають із місць.)
Дощ гуляти не пускав —
(Випрямляють руки вгору, голова піднята.)
Сум Маринці навівав.
(Похитують головою, долоні на щоках.)
А дерева, квіти й трави —
(Погойдують тулубом праворуч-ліворуч, руки підняті.)
Дощ бадьоро привітали!
(Стрибки з оплесками.)
З ними й ми повеселіли —
(Діти розводять руки в сторони.)
Працювати радо сіли!
(Сідають на місця.)
Вірш Л. Глібова «Загадка»
Відпочити час, устати —
Вірш-загадку розіграти.
(Діти підводяться.)
Ось над нами простяглася
(Похитують піднятою головою.)
Чорна хмара — бабця Гася.
(Випрямляють угору руки.)
Гася громом гуркотала,
(Притупують.)
Всі від неї утікали.
(Біг на місці.)
Тут із хмари дощ полив...
(Піднімають руки — вдих, опускають — видих.)
Хто устиг — за парту сів!
(Повертаються на місця за партами.)

Скоромовки Грицька Бойка («Лелі», «Подзьобав і пострибав»)
Дружно всі з-за парт вставаймо,
Скоромовки пригадаймо!
(Учні стають рівно біля парт.)
Ось в гнізді лелеченята —
(Змахують руками.)
Жовтороті пташенята.
(Витягають шиї, похитують голівками.)
Ось горобчик наш стрибає —
(Стрибки.)
Поживитись чим, шукає.
(Оплески праворуч та ліворуч від себе.)
Відпочили ми чудово —
(Діти заходять за парти.)
До роботи всі готові.
(Сідають.)
Народна казка «Колобок»
Відпочити час малятам —
В рухах казку показати!
(Діти підводяться.)
Колобок з вікна стрибнув,
(Стрибають.)
Враз до лісу повернув.
(Повертають голову і тулуб.)
Від усіх він утікав,
(Легкий біг.)
Лисоньці ж — обідом став!
(Кроки на носках.)
Але ми — не Колобки:
(Учні розводять руки в сторони, спину прогинають.)
Час до праці, діточки!
(Сідають за парти.)
Народна казка «Лисичка-сестричка»
Діти всі з-за парт устали —
Лисками із казки стали.
(Учні встають.)
Ось які ми всі лисички —
(Нахили голови в сторони.)
З виду — милі, симпатичні.
(Кроки на носках.)
А на вдачу — дуже хитрі,
(Притупують однією ногою.)
Всіх уміємо дурити!
(Притупують іншою ногою.)
Правда, раз перестарались
(Знизують плечима.)
Без хвоста, на жаль, зостались!
(Сідають за парти й сплескують долонями.)

Структура казки
Стати всім до вправ нам можна,
Що на казку будуть схожі.
(Діти стають біля парт.)
Потягнімося добряче —
Це розминки буде зачин.
(Потягування.)
Далі — основна частина:
Походити ми повинні,
(Кроки на місці.)
Головою погойдати,
(Нахили голови в сторони.)
А ще трохи пострибати,
(Стрибки.)
Поплескати швидко, дзвінко...
(Оплески.)
Все, сідайте, — це кінцівка!
(Учні повертаються на свої місця.)

Поняття «рима» у віршах
Ми з-за парти підвелися,
(Учні стають, випрямившись, біля парт.)
Солоденько ... потяглися.
(Потягуються.)
Ми рухами помахали,
(Змахи над головою.)
Та в долоньки ... поплескали.
(Оплески.)
Ми пройшлися, походили,
(Ходьба на місці.)
А тепер — униз ... присіли.
(Присідання.)
Рими залюбки дібрали —
Й знов за парти ... посідали!
(Діти займають місця за партами.)

Звукопис у віршах
(М. Вінграновський, П. Воронько)
Відпочити встаємо —
Віршів зміст передамо.
(Діти підводяться.)
Ось чалапає гусак:
(Переступають перевальцем.)
Льоп-люп-ляп, льоп-люп-ляп!
(Ті самі рухи, з оплесками.)
Ось ступа цибата чапля:
(Крок із високим підніманням колін.)
Чапу-лапу, чапу-лапу!
(Ті самі рухи, з оплесками.)
Ми цікаво відпочили —
(Потягуються, прогинаючи спину.)
До навчання знову сіли.
(Повертаються за парти.)

Пейзаж у художньому творі
(за віршами Т. Шевченка «Зоре моя», «Сонце заходить»)
Зараз мають встати діти —
Що читали, уявити.
(Діти підводяться.)
Сонце спатоньки лягає,
(Потягуються в сторони, позіхають.)
В небі — зіронька сіяє.
(Стають на носки, піднімають голову вгору.)
Ось вербиченька журна —
(Погойдують тулубом, руки підняті.)
Сумно хилиться вона.
(Опускають руки.)
Всі Шевченкові вірші
Нам припали до душі.
(Сідають на місця, руки складають на партах.)
Природа у віршах Лесі Українки
Підведімося, пограймо —
В світ поезії рушаймо!
(Учні встають з-за парт.)
Ось барвінок розстелився,
(Присідають, руки в сторони.)
Синьо квітами повився.
(Похитують голівками.)
Нас весна вітає з вами —
(Підводяться, змахують руками.)
Гомонить, біжить струмками!
(Легкий біг.)
Залюбки все уявили —
Працювати знову сіли.
(Діти повертаються на свої місця.)
Вірш О. Олеся «Біга зайчик-скакунець»
Дружно учні наші встали —
Вірш веселий пригадали,
(Діти підводяться, стають біля парт.)
Як зима прийшла у ліс —
(Ходьба на місці.)
Білий сніг з’явився скрізь.
(Біг зі змахами рук.)
Скаче зайчик із пташками
(Підскоки.)
В гаї сніжними стежками.
(Розводять руки в сторони.)
Розім’ялись ми — тож, звісно,
Час усім на місце сісти.
(Учні сідають за парти.)

Художній образ у вірші П. Воронька «В лісі є зелена хата»
Біля парти слід нам встати —
Вірш про ведмежат згадати.
(Учні підводяться з місць.)
Ведмежатка — чемні й милі,
(Нахили голови в сторони.)
Лиш одне з них — вередливе:
(Діти знизують плечима.)
Спати зовсім не бажає,
(Змахують руками.)
Своїй мамі набридає...
(Тупотять.)
В ньому ви себе впізнали?
Ні? Тоді всі посідали!
(Діти займають свої місця.)

Переносне значення та образи у вірші Л. Костенко «Білочка»
Діти пофантазували —
Й раптом білочками стали.
(Діти встають зі своїх місць.)
Заклопотано стрибайте,
(Підскоки.)
Все на зиму запасайте:
(Оплески.)
Шишку, гриб, горіх збирайте,
(Змахи однією, потім іншою рукою.)
Все в дупло своє складайте!
(Учні нахиляються.)
Встигли школярі пограти —
(Випрямляються.)
Слід навчатися сідати.
(Повертаються за парти.)
Вірш А. Костецького «Рибалка-дивак»
Підвелися й розказали
Ми про вірш, який читали.
(Учні підводяться.).
В нім рибалка заповзятий
(Потягуються в сторони.)
На світанку встав, о п’ятій.
(Потягуються вгору.)
Сходом сонця милувався,
(Нахили голови в сторони.)
Із пташками привітався,
(Змахи рук.)
Насолоду відчував —
(Руки піднімають — вдих; опускають — видих.)
А от риби не спіймав!
(Знизують плечима й сідають на місця.)

Оповідання Ю. Старостенка «Смілива зозулька»
Встаньмо, друзі, підведімось —
На зозуль перетворімось!
(Діти встають біля парт.)
Заспіваємо: «Ку-ку!»,
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Оселімося в садку.
(Руки розводять у сторони.)
І без остраху,сміливо
Гусінь знищимо шкідливу!
(Кроки зі змахами рук.)
Деревця нам пораділи,
(Оплески.)
Ми ж у вирій відлетіли.
(Учні займають місця за партами.)

Основна думка твору В. Сухомлинського «Які вони бідні»
Відпочити ми устали
Й так приблизно міркували:
(Учні встають із місць.)
Як прокинувсь хто запізно,
(Потягуються.)
Сонця схід не зустрічав,
(Встають на носки, піднімають голову.)
Не почув чарівну пісню,
(Повороти голови в сторони.)
Яку жайвір дарував, —
(Легкий біг зі змахами рук.)
Пожаліть сонька нам варто!
(Діти знизують плечима.)
Ну а зараз — час за парти!
(Сідають за парти.)
Характер персонажа в оповіданні В. Артамонової «Ясенок»
Підведіться! Хто не проти,
Як допитливий Володя,
(Діти стають біля парт.)
Разом пофантазувати,
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Трішечки пожартувати,
(Притупування з оплесками.)
Добру казку уявити,
(Піднімають-опускають руки.)
Ясенка пересадити?
(Притупування з оплесками.)
Але в нас нема лопати!
(Знизують плечима.)
Отже, сядемо читати!
(Повертаються на місця.)

Природа і людина в творі В. Струтинського «Як дихає верба»
Ми з цікавістю читали,
А тепер погратись встали:
(Учні підводяться.)
Грізні хмари уявити,
(Погойдують піднятою головою.)
Дощ сердитий, сильний вітер
(Похитують тулубом праворуч-ліворуч.)
І вербичку бідолашну,
(Піднімають руки — вдих.)
Що зітхає в бурю важко...
(Опускають руки — видих.)
Гарно пофантазували —
Знов навчатись посідали.
(Діти сідають за парти.)

Гумор у оповіданні В. Григорука «З курми лягай, з півнями вставай»
Підведімося із місця
Та й зобразимо Дениска.
(Діти встають із місць.)
Ранком він поспати хоче,
(Потягуються й позіхають.)
До вмивання — неохочий.
(Заперечно повертають голову.)
Все куняє й позіхає,
(Потягуються й позіхають.)
В дитсадок не поспішає.
(Ходьба на місці.)
Веселенько посміхнулись —
Працювати повернулись.
(Учні повертаються за парти.)

Події та герої твору В. Нестайка «Як я літав у космос»
Підвелись ми і згадали
Твір смішний, що прочитали:
(Учні стають біля парт.)
Як хотілось друзям-дітям
(Притупують, руки на поясі.)
Дуже в космос полетіти.
(Піднімають руки й голову.)
Хлопчаки про все подбали —
(Притупують, руки на поясі.)
Навіть бочку обладнали...
(Оплески.)
Та політ не вдався в небо —
(Розводять руки в сторони, прогинаючи спину.)
Бо спочатку вчитись треба!
(Сідають на місця і сплескують у долоні.)
Віршована казка І. Франка «Лис Микита»
Той, хто казку прочитав,
До розминки швидко став.
(Діти підводяться, стають рівно.)
Ось іде Микита-лис —
(Кроки на носках.)
Він хитрує всюди-скрізь.
(Нахили голови в сторони.)
Лиш вовчицю пострічав,
(Кроки на носках.)
Зразу сіру ошукав.
(Оплески.)
Нам шкода її, малята.
(Нахили голови в сторони.)
Час настав попрацювати!
(Учні займають місця за партами.)

Повчальний зміст твору Ю. Ярмиша «Та сама мишка»
Час нам відпочити, встати —
(Учні встають із місць.)
Мишку з казки показати.
(Дріботять на носках.)
Надто мишка загордилась —
(Похитують головою.)
І без друзів залишилась.
(Розводять руки в сторони.)
Друзям слід допомагати —
(Притупують.)
Ти не будь таким пихатим!
(Похитують головою.)
Слушний висновок зробили —
(Оплески.)
Й до уроку знову сіли.
(Повертаються за парти.)
Вдача персонажа казки В. Чухліба «Заячий холодок»
Встаньте, діточки, будь ласка,
Помандруємо ми в казку:
(Учні підводяться й стають біля парт.)
Про зайців, що не нудьгують, —
(Стрибки.)
Разом граються й працюють.
(Оплески.)
Лиш один, що знахабнів,
(Нахили голови в сторони.)
В холодочку сам присів.
(Присідають.)
Так поводитись не варто!
(Притупують.)
Відпочили — час за парти!
(Сідають на місця.)

Образ Попелюшки в казці Ш. Перро «Попелюшка, або Соболевий черевичок»
Підвелися ми й згадали
Казочку, що прочитали.
(Діти підводяться з-за парт.)
Попелюшку уявили —
(Нахили голови в сторони.)
Працьовиту і вродливу:
(Приставні кроки праворуч-ліворуч.)
Добрий погляд, гарне личко,
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Соболеві черевички.
(Нахиляються вперед, торкаючись носків.)
Люблять всі казки читати —
(Випрямляються.)
Час настав попрацювати!
(Сідають за парти.)
Казка Г. К. Андерсена «Принцеса на горошині»
Устаньте, діти, прошу!
У казку час рушати:
(Учні встають.)
Принцесу на горошині
(Крок у сторону — злегка присісти.)
Чутливу пригадати.
(Ті самі рухи в інший бік.)
В дощ принцеса та прийшла,
(Ходьба на місці.)
Мокрою уся була.
(Діти проводять долонями від плечей до колін.)
А вночі ніяк не спала —
Горошина заважала.
(Похитують головою.)
Все скінчилося щасливо,
А ми знов читати сіли.
(Повертаються за парти.)
