Збірник переказів з української мови 1-4 класи - Н. П. Кидисюк, Т. Б. Хомуленко 2019

Передмова

Програмою з української мови для 1-4 класів передбачено, що основну увагу в навчанні слід приділяти розвитку вмінь здійснювати всі види мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння (аудіювання), говоріння, читання, письмо. Із цією метою необхідно використовувати спеціальні види робіт, забезпечувати регулярний контроль за сформованістю відповідних умінь...

Школярів необхідно вчити стежити за розвитком думки, помічати в тексті слова, найважливіші для розуміння висловлювання...

Формування та розвиток навичок мовленнєвої діяльності передбачає роботу над побудовою діалогічних і монологічних висловлювань — усних і письмових.

Соціокультурна змістова лінія передбачає розширення уявлень учнів про культуру українського народу, звичаї, традиції, національний характер тощо. Особливу увагу необхідно приділяти тлумаченню значення слів, фразеологізмів, прислів’їв, приказок, загадок, учити доречно використовувати їх у мовленні.

Пропонований збірник має на меті полегшити вчителю організацію роботи над переказом й аудіюванням, добір відповідного матеріалу.

Добираючи матеріал для уроків, слід ураховувати, що тексти повинні мати навчально-виховне значення і своїм змістом, лексикою, образами мають відповідати рівню знань учнів.

До збірника увійшли різноманітні за жанрами уривки з творів письменників, а також окремі оповідання, які мають виховне і пізнавальне значення. Ці тексти підібрані і методично опрацьовані згідно з вимогами програми, розподілені за класами. їх кількість і складність зростають відповідно до віку учнів.

Тематика текстів різноманітна: пори року, рослини, тварини, природа рідного краю, морально-етичні теми, легенди та перекази, історія України тощо. Текстовий матеріал для занять із мови за своїм змістом близький інтересам дітей, покликаний розвивати пізнавальні здібності, виховувати любов до рідної мови, до Батьківщини.

Пропоновані в посібнику тексти супроводжуються запитаннями для аналізу, тематичними віршами, загадками, прислів’ями. Крім того, автор пропонує орієнтовні плани переказів і додаткові мовні завдання.

Подані у збірнику тексти, плани до них і завдання не є обов’язковими для вчителя. У кожному окремому випадку можна змінювати їх або пристосовувати до умов роботи, які визначаються ступенем підготовки та вміннями учнів.

Слід пам’ятати, щоу 1 класі розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності відбувається на уроках навчання грамоти, оскільки це інтегрований курс. У 2-4 класах аудіювання організовують на уроках літературного читання.

Урокам розвитку зв’язного мовлення відводиться важливе місце в роботі над розвитком мовленнєвої діяльності. Такі уроки рекомендується проводити не менше ніж один раз на два тижні. У 2—4 класах це окремий урок, а в 1 класі — фрагмент уроку протягом 15—20 хвилин.

У1 класі на уроках зв’язного мовлення відбувається ознайомлення з тематичними групами слів, збагачення лексичного запасу учнів, формування вміння будувати словосполучення і речення, складати зв’язну розповідь із 2—3 речень. Зв’язні висловлювання будуються усно.

У 2 класі відбувається ознайомлення з виражальними засобами мови, формування вмінь будувати розповіді, описи за малюнком, опорними словами тощо. Творчі роботи виконуються усно. Починаючи з II семестру, учням пропонується записувати невеликі висловлювання (3—4 речення).

У 3 класі в учнів формується вміння будувати письмові висловлювання з використанням допоміжних матеріалів.

У 4 класі формується вміння писати докладний переказ твору. Можливе ознайомлення з іншими видами переказів: стислим, вибірковим, творчим.

Організація навчального переказу складається з таких етапів: 1) бесіда; 2) читання тексту; 3) бесіда за змістом тексту; 4) пояснення незрозумілих слів і виразів, з’ясування головної думки; 5) запис на дошці слів і словосполучень, які учні можуть використати при написанні переказу; 6) орфографічна підготовка до переказу; 7) складання і запис плану; 8) усний переказ прочитаного чи повторне читання; 9) письмовий переказ; 10) читання учнями своїх робіт і виправлення помилок.

Лексична робота проводиться в системі підготовчої роботи до переказу: а) у вступній бесіді; б) у роботі над текстом; в) під час складання плану; г) у період орфографічної підготовки тощо.

На дошці найчастіше записуються слова, словосполучення, звороти, до яких учні добирають синонімічні значення; слова (і звороти), до яких учні добирають лексеми з протилежним значенням, окремі словосполучення, слова, які вжиті у прямому та переносному значеннях тощо.

Орфографічна підготовка до переказу є важливою ланкою роботи в системі заходів щодо проведення уроку. Вона покликана попередити помилки, повторити і закріпити орфограми, що вивчаються. Характер орфографічної роботи буде залежати від того, який це переказ, навчальний чи контрольний.

Програма початкової школи передбачає набуття учнями необхідних знань про мовлення: усне і писемне, діалогічне, монологічне тощо. Особлива увага приділяється розвитку вміння здійснювати всі види мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння (аудіювання), говоріння, читання, письмо.

Удосконалення навичок аудіювання є важливим у розвитку особистості не тільки в початкових класах, а й у наступних класах школи.

Необхідно вчити учнів адекватно сприймати інформацію тексту, чути в тексті слова, які найбільш важливі для розуміння почутого; усвідомлювати значення тону, тембру, темпу, сили голосу.

Для проведення аудіювання використовують фронтальні види роботи. У 2—4 класах для такої роботи планують завдання, виконання яких частково вимагає усних чи письмових висловлювань: малюнок до тексту, вибір пропонованих відповідей, правильного варіанта відповіді на запитання до тексту тощо.

Поточну перевірку сформованості монологічного мовлення (переказ, твір) організовують як усно (1—4 класи), так і письмово (3—4 класи) залежно від мети та завдань уроку. Уміння усно та письмово переказувати текст перевіряють на матеріалі текстів розповідного характеру.

Перевірка сформованості писемного монологічного мовлення (письмовий переказ, твір) у процесі поточного контролю в 3—4 класах має діагностичний характер. Вона проходить під керівництвом учителя/ учительки з використанням малюнків, плану, опорних слів тощо.

За письмовий переказ, твір у робочий зошит ставлять дві оцінки — за зміст і грамотність. Якщо учитель/учителька приймає рішення фіксувати поточну оцінку за письмовий переказ, твір у журналі, то ставиться оцінка тільки за зміст. Вимоги до оцінювання грамотності письмового переказу твору такі самі, як до оцінювання диктанту. При визначенні оцінки за грамотність враховуються лише допущені помилки на вивчені правила.

Уміння будувати зв’язне висловлювання оцінюється за такими критеріями:

Орієнтовні вимоги до оцінювання змісту переказу/твору