100 МОВНИХ ВПРАВ для розвитку дослідницьких умінь учнів - Нова українська школа - Вашуленко М. С. - 2018
Навчаємо мислити критично
Критичне мислення — це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини: аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.
Цих мисленнєвих операцій можна й необхідно навчати в початковій школі, а на наступних етапах — удосконалювати і тренувати їх.
Вправа 71. Взаємне навчання
Розділ (тема)
Звуки і букви. Апостроф
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь зв’язно висловлюватися
Інструкція для вчителя
Педагог пропонує учням під час роботи в парі по черзі виконати роль учителя.
Завдання учителя-учня
Пояснити навчальний матеріал із теми «Апостроф» однокласникові, відповісти на його запитання, запропонувати свої запитання до теми, зробити загальні висновки.
Завдання для учнів (робота в парі)
1. Поясни навчальний матеріал із теми «Апостроф» однокласникові, дай відповіді на його запитання.
2. Постав свої запитання до теми, зроби загальні висновки.
Вправа 72. Діаграма Венна
Розділ (теми)
Слово. Частини мови. Іменник. Прикметник
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь встановлювати спільні й відмінні ознаки мовних понять
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням за допомогою діаграми Венна (двох великих кіл, які частково накладаються одне на одне так, щоб посередині утворити спільний простір) встановити спільні й відмінні ознаки граматичних понять.
Завдання для учнів (робота в парі)
1. Визнач спільні й відмінні ознаки понять «іменник» і «прикметник».
2. Прокоментуй діаграму Венна, називаючи спільні й відмінні ознаки цих частин мови.
До уваги вчителя!
Спільні ознаки: частина мови; змінюються за числами та відмінками; можуть виконувати роль головних членів речення (підмета і присудка).
Відмінні ознаки: іменник називає предмет, прикметник називає ознаку предмета; іменник відповідає на питання хто? що?, прикметник відповідає на питання який? яка? яке? які?; є іменники — назви істот і неістот, іменники — власні і загальні назви; іменник має рід, прикметник змінюється за родами; іменник виступає головним і другорядним членом речення, прикметник найчастіше виконує роль другорядного члена речення.
Вправа 73. Вільне письмо
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Дієслово
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь узагальнювати і систематизовувати
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням протягом 5 хвилин записати все, що вони знають із запропонованої теми, не відриваючи ручки від аркуша паперу чи зошита.
Завдання для учнів
1. Запиши все, що ти знаєш із теми «Дієслово».
2. Узагальни і систематизуй свої знання з цієї теми.
Вправа 74. Довільне есе
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Числівник
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь узагальнювати і систематизовувати
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням написати есе — текст-розповідь на певну тему у до вільній формі.
Завдання для учнів
1. Узагальни і систематизуй свої знання з теми «Числівник».
2. Напиши есе про числівник як частину мови.
Вправа 75. Аргументоване есе
Розділи (теми)
Мова і мовлення. Текст
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь аргументовано висловлюватися
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням написати есе — текст-міркування.
Завдання для учнів
1. Поміркуй, як продовжити думку: Настрій у мене різнокольоровий, тому що...
2. Напиши есе про свій настрій в аргументованій формі.
Вправа 76. Сенкан
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Прикметник
Очікуваний результат
Формування вмінь критично мислити
Розвиток мовленнєво-творчих умінь
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням скласти вільний вірш із п’яти рядків (сенкан) про прикметник, що узагальнює інформацію, яку отримали учні під час вивчення цієї теми.
Спочатку педагог ознайомлює дітей із пам’яткою щодо складання сенкану.
Зразок пам’ятки
1-й рядок — тема, предмет (іменник, який є темою сенкану);
2-й рядок — ознака предмета (два прикметники, які є назвами ознак предмета і пов’язані з темою);
3-й рядок — дія предмета (три дієслова, які є назвами дій предмета і пов’язані з темою);
4-й рядок — фраза з кількох слів, яка виражає ставлення до теми, висловлюється розуміння теми;
5-й рядок — іменник-синонім, який є висновком теми.
На наступному етапі пропонує учням зразок орієнтовного сенкану про вчителя.
Учитель.
Освідчений, досвідчений.
Навчає, розвиває, виховує.
Майстер своєї справи.
Наставник.
Завдання для учнів
1. Проаналізуй зміст пам’ятки щодо складання сенкану.
2. Склади вільний вірш (сенкан) про прикметник.
До уваги вчителя!
Орієнтовний сенкан про прикметник.
Прикметник.
Влучний, доцільний.
Збагачує, уточнює, увиразнює.
Помічник іменника.
Частина мови.
Орієнтовний сенкан про прикметник.
Прикметник.
Важливий, потрібний.
Урізноманітнює, прикрашає, характеризує.
Ознака предмета.
Частина мови.
Вправа 77. Система «Поміч»
Розділи
Мова і мовлення. Текст
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь аналізувати зміст тексту
Інструкція для вчителя
Учитель спочатку пропонує учням прочитати лінгвістичний текст, використовуючи позначки на полях («√» — це я знаю; «+» — це нова інформація; «-» — ця інформація суперечить тому, що я знаю; «?» — ця інформація дивує мене), а потім — заповнити таблицю, коротко записавши до неї виділені на першому етапі положення. На наступному етапі вчитель організовує обговорення результатів роботи.
Завдання для учнів
1. Прочитай текст, використовуючи подані позначки на полях.
2. Заповни таблицю і візьми участь в обговоренні тексту.
Вправа 78. Сітка Ельвермана
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Дієслово. Неозначена форма дієслова
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь аргументовано висловлюватися
Інструкція для вчителя
На уроці української мови вчитель формулює проблему: «Як називається кінцева частина дієслів у неозначеній формі (-ти, -ть) — суфікс чи закінчення? », над якою учні класу будуть працювати під час засвоєння нового матеріалу, й ознайомлює учнів із таблицею, у якій є заголовки: Так — Ні. У двох колонках «Так» і «Ні» учні фіксують аргументи, що схвально або заперечно відповідають змісту проблеми. Кожний учень робить свій висновок щодо поставленої вчителем проблеми.
Потім учитель роздає учням аркуші паперу з клейовою основою, на яких записані їхні імена та прізвища. Учні по черзі виходять до дошки і наклеюють папірці відповідно до власних переконань. Далі вчитель розподіляє клас на дві групи і проводить дискусію зі згаданого вище питання.
Завдання для учнів
1. Визнач, як називається кінцева частина дієслів у неозначеній формі (ти, -ть).
2. Візьми участь у дискусії і наведи переконливі аргументи на захист своєї позиції.
До уваги вчителя!
Орієнтовна відповідь: кінцеву частину дієслів у неозначеній формі -ти, -ть називають суфіксом; ця частина дієслова стоїть наприкінці слова, але не є його закінченням, тому що дієслова в неозначеній формі не змінюються, а отже, — не мають закінчень.
Вправа 79. Гроно
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Іменник
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь встановлювати зв’язки між поняттями
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням написати опорне слово іменник і записати слова й сполучення слів, які спадають на думку з обраної теми (стільки ідей, скільки дозволить час). Далі просить установити зв’язки між записаними поняттями. Педагог нагадує дітям правила, яких необхідно дотримуватися під час виконання завдання.
• Записувати всі думки, які спадають на думку.
• Не зупинятися, доки є час на запис ідей.
• Встановлювати якомога більше зв’язків між поняттями.
Завдання для учнів
1. Запиши слова і сполучення слів, які спадають на думку з теми «Іменник».
2. Встанови зв’язки між поданими поняттями за допомогою стрілок.
До уваги вчителя!
Орієнтовні записи: член речення, рід іменників, знахідний відмінок, частина мови, називає предмет, називний відмінок, відповідає на питання хто?, назви істот, орудний відмінок, підмет, чоловічий рід, число іменників, загальні назви, місцевий відмінок, однина, назви неістот, присудок, жіночий рід, відповідає на питання що?, кличний відмінок, власні назви, множина, відмінки іменників, середній рід, головний член речення, родовий відмінок, другорядний член речення, давальний відмінок.
Орієнтовні зв’язки: іменник, частина мови, називає предмет, відповідає на питання хто?, відповідає на питання що?; відповідає на питання хто?, назви істот; відповідає на питання що?, назви неістот; назви істот, назви неістот; власні назви, загальні назви; іменник, рід іменників, число іменників, відмінки іменників; рід іменників, жіночий рід, чоловічий рід, середній рід; число іменників, однина, множина; відмінки іменників, називний відмінок, родовий відмінок, давальний відмінок, знахідний відмінок, орудний відмінок, місцевий відмінок, кличний відмінок; член речення, головний член речення, підмет, присудок, другорядний член речення; головний член речення, підмет, присудок.
Вправа 80. Збережіть останнє слово за мною
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Займенник
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь аргументовано висловлюватися
Інструкція для вчителя
На уроці української мови вчитель пропонує учням тему для обговорення на основі прочитаного тексту «Сім’я займенника», поданого у вправі підручника. Учень, який розпочинає обговорення проблеми, передає «естафету» іншому. Після повного обговорення і коментування слово повертається до того учня, який розпочинав цей вид діяльності. Таким чином, він отримує право підбити підсумки, сформулювати висновки, висловити власне бачення проблеми, погодившись із тим, що говорили інші, чи заперечити, доводячи свою думку.
Завдання для учнів
1. Візьми участь в обговоренні тексту.
2. Сформулюй висновки, вислови власне бачення проблеми, погодившись із тим, що говорили інші, чи запереч, доводячи свою думку.
Вправа 81. Знаємо — хочемо дізнатися — дізналися
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Службові слова
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь відповідати на запитання
Інструкція для вчителя
Учитель називає тему і пропонує учням подумати над тим, що вони вже знають із цієї теми.
Завдання для учнів (робота в парі)
1. Заповни таблицю «Службові слова», фіксуючи в колонках: «Що знаю?», «Про що хочу дізнатися?», «Про що дізнався/дізналася?».
2. Дай відповіді на запитання, на які хотів/хотіла одержати відповіді твій співрозмовник твоя співрозмовниця.
Вправа 82. Карусель
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Числівник
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь відповідати на запитання і формулювати висновки
Інструкція для вчителя
Під час вивчення теми (наприклад, «Числівник») учитель роздає кожній групі учнів по одному аркушу із запитанням із цієї теми. Учні у групах обговорюють відповідь на це запитання. На аркуші під кожним запитанням вони записують відповідь. Аркуш складається таким чином (у вигляді гармошки), щоб відповідь була прихована, а залишається тільки запитання і місце для відповіді на нього. У такий спосіб групи обмінюються аркушами.
Робота повторюється, тільки з іншим запитанням. Приховану відповідь попередньої групи відкривати і читати не дозволяється. Процес повторюється доти, доки аркуш не повертається до групи, яка першою давала на нього відповідь. На завершальному етапі роботи групи знайомляться з усіма варіантами відповідей і знайомлять із ними учнів усього класу. Учитель підсумовує роботу, формулює висновки, акцентуючи увагу на точній, правильній відповіді.
Завдання для учнів (робота у групах)
1. Дай відповіді на поставлені запитання.
2. Сформулюй висновки з теми.
До уваги вчителя!
Орієнтовні запитання: 1. Чому числівник має таку назву? 2. Що означають числівники? 3. На які питання відповідають числівники? 4. З якою частиною мови зв’язуються у реченні числівники? 5. Яку роль у реченні виконують числівники?
Вправа 83. Класифікаційний огляд
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Дієслово. Морфологічний розбір дієслова як частини мови.
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь узагальнювати і систематизовувати
Розвиток умінь виконувати морфологічний розбір частин мови
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням «мозковий штурм», у результаті якої вони пригадують свої знання з певної теми, а потім — узагальнюють і систематизовують їх.
Завдання для учнів
1. Пригадай, що ти знаєш про дієслово.
2. Узагальни і систематизуй знання з теми «Дієслово».
3. Виконай розбір дієслова як частини мови.
До уваги вчителя!
Орієнтовний «мозковий штурм»: дієслово, називає дію предмета, однина, множина, присудок у реченні, теперішній час, минулий час, майбутній час, відповідає на питання що робити? що зробити? що робив? що буде робити? частина мови, головний член речення, чоловічий рід, жіночий рід, середній рід, неозначена форма дієслова, не з дієсловами.
Орієнтовний класифікаційний огляд: частина мови (називає дію предмета, відповідає на питання що робити? що зробити? що робив? що буде робити?); змінювання за часами (має форми теперішнього, минулого і майбутнього часів); змінювання за числами (має форми однини і множини); змінювання дієслів минулого часу за родами (мають форми чоловічого, жіночого і середнього родів); синтаксична роль у реченні (головний член речення — присудок); має неозначену форму; правопис дієслів (не з дієсловами пишеться окремо).
Вправа 84. Кубування
Розділ (тема)
Мова і мовлення
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь зв’язно висловлюватися
Розвиток умінь відповідати на запитання
Інструкція для вчителя
Учитель використовує кубик із написаними на кожній грані вказівками щодо виконання завдань і пропонує учням відповісти на 6 запитань, що стосуються істотних ознак поняття або предмета (наприклад, тварини (ведмедя)).
На гранях куба зазначаються такі вказівки:
1. Опиши це. (Зазнач колір, форму, розміри).
2. Порівняй це. (На що це схоже? Від чого це відрізняється?).
3. Добери асоціації. (Про що змушує подумати? Що спадає на думку?).
4. Проаналізуй це. (Скажи, яким чином це зроблено. Ти це знаєш? Ти можеш це вигадати?).
5. Розкажи про застосування. (Знайди використання. Яким чином це можна застосувати?).
6. Запропонуй аргументи «за» або «проти» цього. (Що в ньому доброго чи поганого? Займи певну позицію, використай усі можливі аргументи).
Завдання для учнів (робота у групах)
1. Пригадай усе, що знаєш про ведмедя.
2. Дай відповіді на запитання вчителя, що стосуються істотних ознак цієї тварини, за зразком.
До уваги вчителя!
Орієнтовний приклад «Кубування»
1. Ведмідь — дика кошлата тварина, яка живе в лісі, зимує у барлозі, полюбляє мед.
2. Ведмідь — означає «той, хто їсть мед», медоїд.
3. Ведмідь — клишоногий, топтигін, ведмежа.
4. Великий, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.
Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).
Реве, ричить, смокче (лапу), спить.
5. Фразеологізм. Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху); ведмежа послуга; дивитися ведмедем.
Прислів’я. Два ведмеді в одному барлозі не живуть; для ведмедя зима — одна ніч.
Загадка. Клишоногий, вайлуватий, смокче у барлозі лапу, вміє голосно ревіти, називається... (ведмідь).
6. Значення для людини (джерело — Вікіпедія).
Промислове значення ведмедя невелике, полювання на нього на більшості території заборонене або обмежене. Шкура використовується переважно для килимів, м’ясо — для харчування.
Місцями ведмідь ушкоджує посіви (особливо овес), може руйнувати пасіки та, при нестачі природних кормів, нападати на свійську худобу. Зустріч із ведмедем може бути смертельно небезпечною. Як правило, цей звір уникає зустрічі з людиною, але близька випадкова зустріч, особливо з шатуном узимку або з ведмедицею, що опікується ведмежатами, може закінчитися загибеллю чи тяжкими ушкодженнями. Як вважають досвідчені мисливці, під час зустрічі з ведмедем в жодному разі не можна тікати: треба залишатися на місці, очікуючи, коли ведмідь піде геть, і не робити різких рухів. Якщо ведмідь все ж таки пішов на людину, радять впасти ниць та не ворушитися, прикидаючись мертвим, доки звір не піде. Інколи у таких випадках ведмідь може накидати на лежачу людину купу гілок та сміття, «ховаючи» її як запас їжі.
Вправа 85. Кутки
Розділ (тема)
Слово. Частини мови. Іменник. Рід іменників
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь аргументовано висловлюватися
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням спочатку дати відповідь на запитання: До якого роду належить іменник учитель?, а потім просить зайняти певну позицію щодо
змісту цього завдання. Обравши позицію, учень фіксує на папері докази на її користь. Після закінчення цього етапу формуються групи прихильників обраної точки зору. Під час спільної роботи учні добирають переконливі аргументи на її захист. Від кожної групи виступає один учасник. Як підсумок, кожен учень записує всі точки зору й основні аргументи і робить власний висновок щодо остаточного погляду на проблему.
Для роботи вчитель добирає запитання тільки відкритого типу. Учням пропонується записати у таблицю кілька аргументів на підтвердження чи заперечення тези, закладеної в запитанні.
Завдання для учнів
1. Визнач, до якого роду належить іменник учитель.
2. Дай переконливу аргументовану відповідь на запитання вчителя.
До уваги вчителя!
Орієнтовна відповідь
Іменник учитель належить до чоловічого роду, тому що має нульове закінчення і до нього можна підставити допоміжні слова (займенники він, мій).
Вправа 86. Передбачення
Розділ (тема)
Мова і мовлення
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь висловлювати передбачення
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням зробити передбачення за загадками.
• Як я літаю, то спокою не маю: ви за мною бігаєте (передбачення учнів). А як моє чадо до вас лізти радо, ви його об землю кидаєте (передбачення учнів). Отак бува в літі (передбачення учнів). Де ж та правда в світі? (Слово-відгадка).
• Що то воно: у воді водиться (передбачення учнів), з хвостом родиться (передбачення учнів), а як виростає, хвіст відпадає? (Слово-відгадка)
Завдання для учнів
1. Зроби попередні передбачення під час відгадування загадок.
2. Відгадай загадки і назви слова-відгадки.
Вправа 87. Кероване читання з передбаченням
Розділи (теми)
Мова і мовлення
Слово. Частини мови. Іменник
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь зисловлювати передбачення
Інструкція для вчителя
Учитель після ознайомлення учнів із назвою тексту «Чому іменники мають таку назву? » та перед читанням його ставить запитання, які дають можливість зробити припущення, про що саме буде текст лінгвістичної казки. Текст розподіляється на частини, і далі учні читають його за частинами. Учитель передбачає зупинки на найбільш цікавих місцях, створюючи інтригувальну ситуацію очікування. Після читання кожної частини вчитель ставить учням запитання, а потім пропонує зробити передбачення стосовно того, що буде далі. Після читання наступної частини це передбачення аналізується.
Лінгвістична казка про іменник
Є на світі звичайна і незвичайна країна Предметія. Звичайна тому, що живуть у ній предмети і речі, люди і тварини. А незвичайна тому, що в ній тільки два міста: Хто? і Що? У місті Хто? живуть люди і тварини. У місті Що? — усі інші предмети. Керує країною незвичайний король — Іменник. Так назвали його після того, як почав давати назви, клички, імена всім, хто жив у країні. І ось одного разу, зібравшись на велику раду, вирішили жителі країни називатися іменем свого короля — іменниками.
Завдання для учнів
1. Читай текст і розмірковуй: «Що буде далі?»
2. Роби аргументовані передбачення.
Вправа 88. Доповідач — респондент
Розділи (теми)
Мова і мовлення
Слово. Значення слова. Антоніми
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь переказувати текст
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням прочитати поданий текст лінгвістичної казки і запам’ятати його. Потім два учні виходять до дошки. Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім усе, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки. А перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.
Лінгвістична казка про антоніми
Жили на одній вулиці по сусідству два хлопчики. І хоч однакові імена мали — Антони, були вони зовсім різні. Один низький, інший високий, один добрий, інший злий, один щедрий, інший скупий. Виросли Антони і вирішили подорожувати. Той пішов на південь, а той — на північ. А коли прощалися, один плакав, а інший — сміявся. Не судилося Антонам повернутися в рідне село, і в пам’ять про них люди стали називати протилежні слова антонімами.
Завдання для учнів
1. Прочитай текст казки і підготуйся до детального переказу.
2. Зроби детальний переказ тексту, скориставшись підказками однокласника.
Вправа 89. Порушена послідовність
Розділ (тема)
Звуки і букви. Голосні і приголосні звуки
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь встановлювати порушену послідовність частин тексту
Інструкція для вчителя
Учитель записує частини лінгвістичної казки на окремих аркушах паперу. Кількість аркушів залежить від обсягу тексту, засвоєння якого перевіряє вчитель. Учні одержують завдання відтворити із пропонованих частин текст і пояснити правильність власних міркувань. Результат роботи групи презентується й обговорюється у класі всіма учнями. Після презентації та обговорення результатів роботи вчитель зачитує правильний варіант послідовності частин тексту.
Лінгвістична казка про голосні та приголосні звуки
Дуже-дуже давно в одному королівстві у старовинному замку жили-були брати-звуки. Жили вони в мирі і дружбі доти, доки один із братів не сказав: «Брати, але ж я найпотрібніший і найкращий із вас усіх, а ви всі нікому не потрібні!» Що тут сталося! Кожен звук почав кричати та розхвалювати себе!
— Я головний! — кричав звук А. — Я найперший.
— Я головніший! — кричав звук О. — Я найкругліший.
— Ні, я найширший, отже, — найважливіший, — кричав звук Ж. — Навіть жук дуже схожий на мене.
— Подумаєш, найширший! А у мене є довгий хвостик і я вмію гудіти, — крикнув голосно звук У.
Звуки кричали і сперечалися так голосно, що розбудили фею Фонетику. Ця фея була відома своєю добротою і мудрістю. Вона негайно прилетіла до замку і взялася за свою добру справу. Фея покликала найкрикливіших і най- галасливіших братів А, О, У, Е, И, І й назвала їх голосними. А інших, котрі спокійніші та менш галасливі, назвала приголосними. Приголосні звуки не могли так голосно кричати, як голосні, вони лише шипіли і свистіли.
Фонетика сказала звукам, що кожен із них важливий і потрібний, і лише всі разом вони приносять користь людям. Зі звуків складаються слова, зі слів складаються речення, з речень складається мовлення людей. Завдяки звукам, словам і реченням люди спілкуються між собою. Звуки з цікавістю слухали мудру фею Фонетику. Вони були вдячні їй за те, що Фонетика помирила їх. Відтоді у мирі і дружбі живуть голосні й приголосні звуки у своєму старовинному замку.
Завдання для учнів
1. Встанови порушену послідовність частин тексту лінгвістичної казки.
2. Поясни правильність власних міркувань.
Вправа 90. Щоденник подвійних нотаток
Розділ (тема)
Слово. Частини мови
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь висловлювати коментарі
Інструкція для вчителя
Учитель пропонує учням уважно прочитати текст лінгвістичної казки, розмірковуючи над його змістом. На наступному етапі педагог просить дітей зробити щоденник подвійних нотаток для запису власних думок на папері, пов’язуючи цей матеріал зі своїм життєвим досвідом.
Учитель обов’язково пояснює учням, як зробити щоденник подвійних нотаток і вести в ньому записи: спочатку необхідно провести вертикальну лінію посередині чистого аркуша паперу; ліворуч треба записувати уривок із тексту, який уразив найбільше, можливо, нагадав щось із власного досвіду, здивував; праворуч від лінії треба прокоментувати цей абзац за орієнтовними запитаннями: Що саме в цій цитаті змусило її записати? На які думки наштовхнула? Які запитання викликала?
Після читання тексту учням необхідно зробити загальні коментарі. Охочі діляться своїми коментарями в порядку виникнення їх за текстом, починаючи з тих, що стосуються початку тексту. Потім учитель ставить кілька загальних запитань, які спрямовують учнів на цілісне сприймання тексту.
Лінгвістична казка про країну Морфологію
За синіми морями, за темними лісами, за високими горами пролягли межі країни Морфології, у якій правила королева. Країна була невеличка за розмірами — усього 10 князівств: Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник, Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук. Але багата була Морфологія.
Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднав усі живі та неживі предмети і називав їх. Прикметник зазначав усі їхні ознаки. Числівник міг швидко і чітко перелічити все населення країни. Дієслова були працелюбними й енергійними, і завжди з готовністю виконували будь-яку справу. А якщо хтось втомлювався, на допомогу приходив Займенник, він його замінював. Прислівник завжди контролював, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці.
А такі князівства, як Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук, були ледарями, працювати самі не хотіли, ніякої дії не виконували. Королева країни Морфології розсердилася: вона не любила ледарів і зробила їх слугами, примусила допомагати жителям усіх князівств.
Завдання для учнів
1. Заповни щоденник подвійних нотаток.
2. Прокоментуй свої записи в щоденнику.
До уваги вчителя!
Орієнтовні запитання:
• Про що ви думали під час читання?
• Яке найважливіше повідомлення в цьому тексті?
• Які запитання цей текст залишив без відповіді?
• Якби цю казку писали б ви, що ви змінили б?
Вправа 91. Джигсоу
Розділи (теми)
Мова і мовлення Слово. Будова слова
Очікуваний результат
Розвиток критичного мислення
Формування вмінь зв’язно висловлюватися
Інструкція для вчителя
Спочатку вчитель добирає відповідний мовний матеріал, із яким будуть працювати учні, й ділить його на частини. На початку уроку педагог об’єднує дітей у групи. Кількість учнів у групі відповідає кількості частин, на які поділено фактичний матеріал. Ці первинні групи називаються «домашніми».
Таким чином, під час вивчення теми «Будова слова» учитель розподіляє учнів на 5 «домашніх» груп і проводить із ними інструктаж, називає сторінки з підручника та довідника, де учні можуть ознайомитися з необхідною інформацією:
1-ша група — розповідь про закінчення слова;
2-га група — розповідь про основу слова;
3-тя група — розповідь про корінь слова;
4-та група — розповідь про префікс слова;
5-та група — розповідь про суфікс слова.
На наступному етапі роботи члени «домашніх» груп перерозподіляються між собою (принцип довільний) й об’єднуються у вторинні нові «експертні» групи. Кожна «експертна» група отримує для опрацювання одну частину підготовленого вчителем тексту.
За відведений час учні «експертної» групи мають ознайомитись із запропонованим учителем текстом, опрацювати його, підготувати контрольні запитання до теми. Час, відведений для роботи в «експертній» групі, залежить від обсягу та складності мовного матеріалу, з яким працюють молодші школярі. Контрольні запитання учні розробляють разом, вони є спільними для всіх членів групи. На останньому етапі роботи учні «експертних» груп повертаються у свої первинні «домашні» групи з підготовленим для пояснення навчальним матеріалом. Кожний член «експертної» групи по черзі навчає інших, пояснюючи зміст теми, якої навчався у вторинній групі, і перевіряє рівень її засвоєння за допомогою контрольних запитань. Після завершення роботи вчитель проводить бесіду, узагальнюючи і систематизуючи одержані учнями знання під час роботи у первинних і вторинних групах, а потім підсумкову письмову самостійну роботу, мета якої — виявлення рівня засвоєння молодшими школярами вивченої теми.
Завдання для учнів (робота у групах)
1. Візьміть участь у роботі «домашньої» та «експертної» груп.
2. Самостійно опрацюйте навчальний матеріал і поясніть його іншим учням.