Українська мова. Літературне читання 4 клас - Готуємось до ДПА - Сапун Г., Савчук А. 2022


Варіант 11

1. Прочитай уважно текст.

ЖАЙВОРОНКИ

У кінці городу, від поля, ро(з,с)кошували в..сокі гі(л,лл)ясті ч..решні. Миколка знав, що їх отак рядочком колись (по)садив прапрадід (М,м)аксим. Ніхто із сучасників діда (не)пам..ятає. Навіть його могила (не)збереглася.         

Серед тих д..рев була одна (най)товстіша з ро(з,с)довбаним дуплом. Так викурили звідти бджіл, що жили там (не)відомо скільки літ.

Батько видобув із того глибокого дупла декілька відер щільників з медом. Цього Миколка не бачив, бо його тоді ще й на світі не було. Та він чув не раз розповіді про бджолину оказію.

Відразу за черешнями тяглася широка, вся заросла густим різнотрав’ям, польова дорога. Нею їздили хіба що весною, коли сіяли, та ще у жнива.

На тій дорозі до самісінької зими товклися гуси і качки навколишніх господарів.

Ранок був сонячний, зелений та ще й сизий. А сизий тому, що за дорогою величезна нива колисала житечко.

Миколка вигнав гусей саме тоді, коли вся дорога сміялася до сонечка золотими кульбабами. Він йшов босими ногами по м’якому килиму, полохаючи роботящих бджіл.

Хлопчик аж світився на сонці від радісного сприйняття весняного ранку!

І раптом гусяча ватага попленталася через кульбабову дорогу до сизої ниви. Малий нагнувся, взяв у руку грудочку землі й кинув її навздогін птахам, вигукуючи:

— Не чіпайте житечка! Не чіпайте житечка!

І яке було його здивування, що чорна грудочка не впала на землю. Вона затріпотіла крильцями швидко-швидко. Повисла у синьому небі над золотою дорогою і сизою нивою. Вона тремтіла, піднімаючись все вище і вище. І вчулося Миколці, як з неї витрушуються якісь дивні звуки...

Тоді хлопчик кинув ще одну грудочку. І та також затріпотіла крильцями, піднімаючись ближче до вранішнього сонечка...

Миколка кинув ще і ще декілька грудочок. Небо заспівало, задзвеніло неповторною весняною піснею.

Малий почав приглядатися, як то тремтять крильцями кинуті ним грудочки. На свій подив, помітив у небі натягнуті золоті й срібні промені-струни. По них вдаряли крильцями темні грудочки...

Хлопчик так був вражений побаченим, що забув і про гусей... А над ним співало весняне жайворонкове небо, а під ногами цвіла весняна земля. Наче у казці.

Микола Магера, 324 слова

2. Спиши виділену частину тексту. Устав пропущені букви, де потрібно, апостроф, розкрий дужки.








3. Запиши ім’я головного персонажа твору.


4. Підкресли сполучення слів, яке пояснює значення вжитого в тексті вислову ватага попленталася.

Пришвидшила ходу; повільно чалапала; марширувала.

5. Упиши слова, яких бракує, щоб уявити, як злітає жайворонок.

Грудочка швидко_____________________________________ крильцями. Потім__________________________________ у небі над дорогою. Пташечка _______________, піднімалася ______________. З неї ___________________ якісь дивні звуки.

6. Підкресли в поданому реченні слово, вжите в переносному значенні.

За дорогою величезна нива колисала житечко.

7. Установи зв’язки між членами речення за допомогою питань.

Небо задзвеніло неповторною піснею.




8. Спиши речення. Постав слова, що в дужках, у правильній формі.

Батько видобув із (глибоке) дупла декілька (відро) щільників з (мед).



9. Що вразило хлопчика? Поясни чому. Склади і напиши про це есе (3-4 речення).