Українська мова. Літературне читання 4 клас - Готуємось до ДПА - Сапун Г., Савчук А. 2022

Варіант 9

1. Прочитай уважно текст.

ПОВІТРЯНА КУЛЬКА

На повітря(н,нн)ій куль(к,ц)і були гарно намал..овані ч..рвоні вуста, що усміхалися. Настуся завжди тримала кульку за нитку. Дівчинка боялася, щоб кулька не втекла (з)вітром. Або (не)накололася (на)колючки рожі, що ро(з,с)рослася в(и,е)соким кущ..м.

Якось (Н,н)астуся випустила нитку, якою була прив..язана кулька. Крізь відчинену кватирку кулька вил..тіла на подвір..я.

Вона полинула у блакитне небо. Наздогнала хмаринку, з якої звисав чорний шнурок, і порівнялася з нею. На хмарці лежав малий чорний хлопець із ріжками. А чорний шнурок — то його хвіст. Хлопець висолопив довгого червоного язика. Кулька усміхнулася до нього, а він насупився.

— Хто ти такий сердитий? — запитала кулька.

— Я чортик. Невже не чула про мене? — здивувався рогатий.

— Настуся ніколи не розповідала про тебе, — відповіла кулька.

Кулька і хмарка з чортиком летіли поруч. Ураз чортик зірвався на ноги, нахилився до кульки:

— Добре, що ти втекла від нечемної Настусі. Зараз ми трохи побуцаємося. Я недавно погострив ріжки.

— Мені не можна буцатися, — заперечила кулька. — Я можу тріснути.

Кулька відлетіла вбік. Наздогнала іншу хмарку. На ній сидів хлопчик у довгій сорочці. За плечима у нього були крила. Він усміхнувся кульці, привітався.

— Хто ти? — запитала кулька.

— Я ангелик, — відповів хлопчик. — Я про тебе знаю, бо щойно бачив Настусю. Вона дуже плаче за тобою. їй бракує твоєї усмішки.

— Можливо, вона любить мене, — погодилась кулька, — але весь час тримає на нитці. А я захотіла волі...

— Бути вільною — це добре, — відповів ангелик. — Але хіба ти зараз вільна? Ти линеш тільки туди, куди хоче вітер, а не туди, куди ти бажаєш.

— Як мені дістатися до Настусі? Я сумую за нею, — мовила кулька.

Ангелик злетів із хмари, взяв кульку за нитку і почав спускатися донизу.

Настуся побачила усміхнену кульку, вхопила її за нитку, притулила до себе. Дівчинка щасливо усміхалася.

— Люба кулько, — сказала Настуся, — я тішуся, що ти повернулася. Я сумувала без твоєї усмішки.

Кулька підвела очі до неба. По ньому пливли тільки білі пухнасті хмарки. Кулька знала, що на одній із хмаринок сидить ангелик. Він, напевно, бачить її щасливу усмішку. І також усміхається.

За Ігорем Калинцем, 324 слова

2. Спиши виділену частину тексту. Устав пропущені букви, апостроф, розкрий дужки.

3. Визнач жанр тексту. Упиши назву жанру в подане речення.

Я прочитав(-ла) _______________________________ Ігоря Калинця «Повітряна кулька».

4. Заповни таблицю.

5. Поясни, як ти розумієш ужитий у тексті вислів підвела очі до неба.

6. Підкресли в поданому реченні прикметники. Добери до них антоніми, запиши.

По небу пливли білі легкі хмарки.

7. Підкресли в поданому реченні головні члени.

Ангелик злетів із хмари, взяв кульку за нитку і спустився донизу.

8. Від поданого іменника утвори спільнокореневі слова, різні частини мови.

Хмарка — _______________________________________________

9. З ким потоваришувала кулька? Поясни чому. Склади і напиши про це есе (3-4 речення).