Українська мова. Говоримо українською - Картки. Методичні поради - 2 клас - М. В. Коченгіна 2020

Методичні поради щодо проведення перших уроків за малюнками з розвитку зв'язного мовлення
Методичні поради щодо використання комплекту карток «Говоримо українською» на уроках української мови та розвитку зв'язного мовлення

Оскільки за одним малюнком або серією малюнків можна побудува­ти різні висловлення — монологічні й діалогічні, від першої особи або від імені автора, то вчитель на перших уроках, коли розпочнеться робота з картками, має продемонструвати різні варіанти висловлень. Як це можна зробити, продемонструємо на прикладі роботи за першою серією малюнків.

КАРТКА 1. МІЙ КЛАС

Малюнки серії «Наш клас» доречно застосувати на тижні, тема якого, наприклад, «Як живуть і навчаються діти в різних країнах світу».

Етап ознайомлення школярів із варіантами навчальної діяльності (які зв'язні висловлення можна побудувати) з використанням карток з роз­витку зв'язного мовлення.

Для того щоб організувати ефективну роботу на основі використання карток, спочатку необхідно наочно й практично ознайомити учнів з тим, як саме можна створювати висловлення.

Помилково й методично неправильно сподіватися, що слова вчителя: «Побудуйте зв'язне висловлення за малюнками» забезпечать результа­тивну мовленнєву діяльність школярів.

Пропонуємо певні кроки з навчання здобувачів освіти будувати моно­логічні (від імені автора, від імені першої особи) та діалогічні висловлен­ня. Навчання може відбуватися як на уроках української мови, так і на уроках розвитку зв'язного мовлення. Використовуються картки серії «Наш клас».

Крок 1. Початок формування позитивної мотивації навчальної ді­яльності. Збагачення життєвого досвіду

Мета: стисло ознайомити учнів із змістом сюжетних малюнків, стис­ло обговорити зображене — для активізації/збагачення життєвого до­свіду.

Фрагмент уроку:

• Ознайомлення з малюнками, репродуктивна бесіда

На уроці української мови учитель пропонує розглянути всі чотири малюнки серії «Наш клас», проводить стислу репродуктивну бесіду.

Учитель. Розгляньте малюнки. Що спільного у всіх дітей? (Які у них обличчя?) Що об'єднує дітей на кожному малюнку? Що відбувається на першому малюнку? Яким видом спорту займаються діти, зображені на другому малюнку? Чому на третьому малюнку діти одягнені в білі халати й капелюшки? У які ігри люблять грати діти, зображені на четвер­тому малюнку? Чи можливо, що на четвертому малюнку зображено ді­тей, які будуть брати участь у шаховому турнірі або вже повертаються звідти?

Навіщо учням розповідати про те, що намальовано? Це ж репродуктив­ні запитання, вони нецікаві для школярів! Краще було б запропонувати проблемне запитання або творче завдання!

Методичне роз'яснення. Сьогодні в багатьох учнів кліпова свідо­мість і кліпове мислення, характерними ознаками яких є фрагментар­ність сприйняття, відсутність цілісної картини оточення. Тому якщо не поставити школярам репродуктивні запитання, які спрямовані на ре­продуктивне відтворення візуальної інформації, процес побудови учня­ми монологічних і діалогічних висловлень буде уповільнюватися, галь­муватися, не буде результативним. Репродуктивні запитання, які забезпечують сприйняття й аналіз візуальної інформації, є умовою успішності навчання.

• Слухання розповіді вчителя

Оскільки наступними етапами навчання має бути вправляння шко­лярів у побудові зв'язних монологічних та діалогічних висловлень, то для розширення кругозору й формування позитивної мотивації учнів дореч­ним буде розповідь учителя (було б добре, якби розповідь відбувалася в супроводі електронної презентації).

Учитель. А ви знаєте, що в школах інших країн діти після уроків також відвідують секції та гуртки. Так, у школах Японії всі учні після уроків за­ймаються будь-якою корисною діяльністю разом з іншими однокласниками/однокласницями — відвідують творчі, спортивні гуртки, прибира­ють свої класні кабінети, оскільки в японських школах немає прибиральниць. У деяких школах Німеччини, як і в наших школах, є гру­пи подовженого дня. Діти, які залишаються в групі подовженого дня, спочатку роблять уроки, а вже потім займаються в різних гуртках і спор­тивних секціях. Наприклад, у гуртку з LEGO-конструювання, шахів, цир­кової акробатики, йоги, написання коміксів, спортивних рухливих ігор, юного дослідника, гри на барабанах, у гуртку красивого письма, хорово­го співу, гри на музичних інструментах, вивчення іноземних мов, працю­ють у шкільному саду тощо. У Туреччині школярі після уроків можуть відвідувати гуртки з іноземної мови, танців, шахів, фехтування.

Крок 2. Навчання школярів будувати невелике зв'язне висловлення за одним сюжетним малюнком

Мета: навчати здобувачів освіти будувати зв'язне монологічне вислов­лення за кількома й одним сюжетним малюнком; розпочати роботу з усві­домленим сприйняттям дітьми алгоритму, «рутини», порядку навчальної діяльності на основі використання карток з розвитку зв'язного мовлення.

Що це за порядок?

Методичне роз'яснення. Алгоритм, «рутина», порядок навчальної ді­яльності на основі застосування карток з розвитку зв'язного мовлення передбачає демонстрацію учителем орієнтовного мовленнєвого зразка висловлення, який мають побудувати учні.

Якщо вчитель буде сам розповідати, учні запам'ятають його розповідь і просто повторять!

Методичне роз'яснення. Дуже добре, якщо є такі другокласники, які з одного разу можуть запам'ятати сприйняте на слух висловлення і по­вторити його! Насправді, побудову усних і письмових висловлень забез­печує процес читання речень і текстів, оскільки їх запам'ятовує довгочас­на пам'ять, матеріал якої використовується для побудови висловлень. Висловлення вчителя на уроці виконує орієнтовну функцію для школярів.

Фрагмент уроку:

На уроці розвитку зв'язного мовлення (який проводиться наступного дня або через день) учитель знову пропонує розглянути малюнки, про­водить бесіду.

Учитель. Чим займаються діти, зображені на першому малюнку? Що ді­ти малюють? Чим малюють? Якого кольору фарби? Яка розмова може відбуватися між ними? Чи можливо таке, що всі ці діти займаються в гурт­ку з малювання?

• Створення позитивної мотивації навчальної діяльності

Учитель. До нас приїхав репортер (учитель прикріплює на дошку ма­люнок, на якому зображений репортер).

Учитель (продовжує). Репортер хоче підготувати статтю проте, як учні проводять свій час після уроків. Він хоче взяти інтерв'ю про те, якими ці­кавими справами займаються діти після завершення уроків. Ваше за­вдання: перше — оскільки ви будете працювати в парі, домовтеся ось про що: ви будете розповідати за якимось одним малюнком чи за всіма чо­тирма малюнками; друге — подумайте, від чийого імені ви будете розпо­відати — від імені одного з дітей або від імені автора (від імені сторонньої людини, можливо, «як письменник», а, може, від імені дівчинки/хлопчика, яка/який розповідає про своїх однокласників).

• Демонстрація мовленнєвого зразка. Сприйняття здобувачами осві­ти мовленнєвого зразка

Учитель. Послухайте, що можна розповісти від імені школяра/школярки, який/яка для своєї розповіді скористався/скористалася всіма малюнками.

У нашому класі навчаються хлопчики та дівчатка. Усі ми різні й чи­мось схожі. Схожі тим, що ми — дружні, у кожного з нас є улюблена справа. Хтось любить малювати й ходить до гуртка з малювання, інші відвідують гурток юних кухарів або гурток «Ребус», хтось займається футболом у спортивній секції.

• Демонстрація вчителем іншого мовленнєвого зразка

Учитель. Утворилася ось така коротенька розповідь. Можна також підготувати розповідь, скориставшись лише одним малюнком. Спо­чатку я повторю те, що розповіла тільки-но про всі гуртки й секції, які зображені на малюнках. А далі детальніше розповім про гурток з ма­лювання.

У нашому класі навчаються хлопчики та дівчатка. Усі ми різні й чи­мось схожі. Схожі тим, що ми — дружні, у кожного з нас є улюблена справа. Хтось любить малювати й ходить до гуртка з малювання, інші відвідують гурток юних кухарів або гурток «Ребус», хтось займа­ється футболом у спортивній секції. Шестеро дітей з нашого класу відвідують гурток з малювання. Заняття в гуртку проводяться двічі на тиждень. Мої однокласники малюють фарбами, олівцями і крейда­ми. Нещодавно мої друзі брали участь у конкурсі малюнків. Перемо­гли малюнки Юрка й Наталки. За перемогу їм подарували цікаві книж­ки.

• Ознайомлення здобувачів освіти з умовною позначкою для по­значення вербальної інформації у висловленні, яка є вигаданою

Ця інформація з'являється завдяки творчій уяві.

Учитель. Звертаю вашу увагу на те, що в моїй розповіді було те, що можна побачити на малюнку, але було й таке, що я вигадала. А вигадала я про конкурс малюнків, про нагородження переможців книжками. Так іноді трапляється, що коли розповідаєш, то хочеш додати щось, тому що розумієш, що так може бути. Пропоную ту ін­формацію, яка в розповіді є вигаданою, позначати ось такою карт­кою — «порожнім кадром»:

«Порожній кадр» означає: увага, попереджаю — у моїй розповіді буде те, що залишилося «за кадром». Кожного разу, коли ми будемо працю­вати з картками з розвитку зв'язного мовлення, я буду роздавати вам ось такі маленькі «порожні кадри». Якщо ви хочете розповісти тільки про те, що зображено на малюнках, будь лас­ка, розповідайте, «порожній кадр» вам не знадобиться. Якщо ж забажаєте додати до розповіді таке, чого немає на малюнку, попередьте нас цим «по­рожнім кадром».

Крок 3. Навчання діалогічного мовлення

Мета: навчати здобувачів освіти будувати діалогічні висловлення за малюнками

Фрагмент уроку:

• Повідомлення теми уроку

Учитель. Минулого уроку ми вчилися будувати розповіді для інтерв'ю — створювали зв'язні висловлення за одним із малюнків та се­рією малюнків. Коли ми розповідали, то не вживали слово «я». Ми ви­ступали в ролі автора. Сьогодні ж ми будемо вчитися розповідати від свого імені.

• Репродуктивна бесіда за змістом малюнка

Учитель. Яку подію із життя дітей зображено на малюнку? (Екскурсія до кондитерської фабрики, заняття в гуртку «Юні кулінари», свято «День солодощів» у шкільній їдальні тощо.) Навіщо діти одягнені в білі халати, а на головах — білі капелюшки? Що спекли діти? Чим вони прикрасили торти? Який у дітей настрій? Для кого, можливо, вони приготували торти?

Що передувало зображеному?

• Постановка навчального завдання

Учитель. Сьогодні ми будемо вчитися розповідати від свого імені, брати участь у розмові.

Отже, до нас завітав репортер/репортерка. Він/вона буде брати інтерв'ю. Інтерв'ю може бути різним: репортер/репортерка може попро­сити вас розповісти про те, як саме ви займаєтесь у будь-якому гуртку або спортивній секції. У цьому випадку треба розповідати від свого імені: «Я відвідую футбольну секцію», «Мені подобається грати у футбол» тощо.

Послухайте, як це можна зробити.

• Демонстрація вчителем мовленнєвого зразка. Сприйняття здобувачами освіти мовленнєвого зразка

Я навчаюся у другому класі. Я та багато моїх друзів після уроків відвідуємо різні гуртки й секції. Я люблю готувати їжу. Я можу при­готувати салат, допомагаю бабусі пекти пиріжки. Тому я ходжу до гуртка «Юний кулінар». Разом зі мною до цього гуртка ходить ба­гато інших дітей. У всіх нас є білі халати та капелюшки. Заняття про­водить справжній кулінар. Він навчає нас готувати печиво, торти. Нещодавно в нашій школі відбувся конкурс «Солодка смакота». Ми ра­зом із друзями спекли торти. Прикрасили їх вершками, ягодами і шо­коладом. Ми одержали перемогу й пригостили нашими тортами одно­класників.

• Демонстрація вчителем іншого мовленнєвого зразка. Сприйняття здобувачами освіти мовленнєвого зразка

Учитель. Зараз я продемонструю вам розмову (діалог) між репорте- ром/репортеркою і учнем/ученицею. Я буду по черзі то репортером/репортеркою, то школярем/школяркою. Послухайте.

Репортер/репортерка. Добрий день!

Учень/учениця. Здрастуйте!

Репортер/репортерка. Скажи, будь ласка, звідки вся ця смакота?

Учень/учениця. Ці торти спекли ми разом із друзями.

Репортер/репортерка. А вам хтось допомагав?

Учень/учениця. Нам допомагала наша вчителька. Спочатку ми спекли коржі. А сьогодні прикрасили їх.

Репортер/репортерка. Чим ви прикрашали торти?

Учень/учениця. Вершками, шоколадом і ягодами.

Репортер/репортерка. Ви когось будете пригощати? Чи самі з'їсте?

Учень/учениця. Так, ми будемо пригощати учнів/учениць нашого класу.

• Вправляння учнів/учениць у побудові діалогу: конструктивна вправа

Учитель. Зараз ми будемо вчитися відповідати на запитання репортера/репортерки, а потім — бути репортером/репортеркою і ставити запитання. Спочатку репортером/репортеркою буду я: Я запитуватиму вас, а ви — відповідатимете.

Учитель (репортер/репортерка). Добрий день!

Відповіді дітей: учитель надає можливість відповісти декільком учням/ученицям або всьому класу разом.

Учитель (репортер/репортерка). Що сьогодні тут відбувалося?

Відповіді дітей: учитель надає можливість відповісти декільком учням/ученицям або всьому класу разом.

Учитель (репортер/репортерка). Я бачу у вашій команді не лише хлоп­чиків, а й дівчаток. Дівчатка також грають у футбол?

Відповіді дітей: учитель надає можливість відповісти декільком учням/ученицям або всьому класу разом.

Учитель (репортер/репортерка). Чому ви такі усміхнені?

Відповіді дітей: учитель надає можливість відповісти декільком учням/ученицям або всьому класу разом.

Учитель (репортер/репортерка). Навіщо ви обрали футбольну секцію?

Відповіді дітей: учитель надає можливість відповісти декільком учням/ученицям або всьому класу разом.

Учитель (репортер/репортерка). Чому взагалі треба займатися спор­том?

Відповіді дітей: учитель надає можливість відповісти декільком учням/ученицям або всьому класу разом.

• Вправляння учнів/учениць у побудові діалогу за четвертим малюн­ком: парна робота, творча вправа

Отже, ми навели методичні матеріали для проведення перших уро­ків, на яких будуть використовуватися картки з розвитку зв'язного мовлення.

Оскільки варіантів організації навчальної діяльності здобувачів освіти за цими картками багато, то в подальших методичних реко­мендаціях пропонуємо лише орієнтовні запитання для аналізу ві­зуальної інформації.

КАРТКА 2. МОЇ ДРУЗІ

Запитання

✵ Хто зображений на малюнку?

✵ Якою справою зайняті діти9

✵ Які в них обличчя?

✵ Яке шкільне приладдя на столі9

✵ Що саме зображено на газеті, яку виготовляють діти?

✵ Як вони працюють?

✵ Чи зуміли вони домовитися, розподілити, хто що буде робити9

✵ Чи можна про них сказати, що вони працюють, як одна команда?

✵ Чи доводилося вам працювати в групі?

✵ Яке завдання ви виконували всі разом?

✵ Які були правила взаємодії у вашій групі9

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 3. ШКІЛЬНА ПЕРЕРВА

Запитання

✵ Який епізод зі шкільного життя зображено на малюнку?

✵ Які обличчя в дітей?

✵ Який у них настрій?

✵ Куди можуть поспішати хлопчики?

✵ Чи можна сказати, що ці школярі — друзі?

✵ Як ви вважаєте, якими новинами або інформацією вони обмінюють­ся під час перерви?

✵ Чи є у вас друзі в інших класах?

✵ Чи зустрічаєтесь ви з ними під час перерви?

✵ Як спілкуєтеся?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 4. МИ ВМІЄМО ЗНАЙОМИТИСЯ І ЗНАХОДИТИ НОВИХ ДРУЗІВ

Запитання

✵ Яку пору року зображено на малюнках?

✵ Що відбувається на малюнках?

✵ Скільки дітей бачите?

✵ Чи можливо, що на першому малюнку діти сіли відпочити на ковдру після того, як награлися?

✵ Які іграшки, спортивний інвентар ви бачите?

✵ Чи можна припустити, як саме діти грали раніше? Як розважалися?

✵ На кого вони звернули увагу?

✵ Чому діти звернули увагу на хлопчика, який грав сам із собою в шахи?

✵ Чому вони вирішили познайомитися з ним?

✵ Які слова ввічливості треба використовувати під час знайомства?

✵ Як знайомитеся ви?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 5. ЯК МИ РОЗВАЖАЄМОСЯ?

Запитання

✵ Кого зображено на малюнку?

✵ Скільки всього дітей бачите?

✵ Скільки дівчаток? Скільки хлопчиків?

✵ Де знаходяться діти? Що вони роблять?

✵ Які гойдалки є на ігровому майданчику? (Ігровий комплекс, карусель, гойдалка на пружині, гойдалка підвісна, гойдалка-балансир, дитячий турнік, шведська стінка.)

✵ Як саме грають діти на ігровому майданчику?

✵ Які в них обличчя?

✵ Який настрій у дітей?

✵ Чи є на малюнку діти, гра яких відрізняється від гри інших дітей?

✵ Чи можна грати лише в смартфоні або в телефоні? Чому і дітям, і до­рослим корисно рухатися?

✵ А як ви розважаєтеся?

✵ Які ігри знаєте?

✵ Чи є у вас найулюбленіші ігри?

✵ Чому вам подобаються ігри, які ви назвали?

✵ Чи є правила у грі? Які?

✵ Які лічилки ви знаєте?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу).

КАРТКА 6. НАЙУЛЮБЛЕНІШІ ІГРИ

Малюнок 1. Гра «Море хвилюється раз...»

Запитання

✵ Хто зображений на малюнку?

✵ Які в дітей обличчя?

✵ Чому діти стоять у таких дивних позах?

✵ Чи можна сказати, що діти «застигли» у дивних позах, щоб бути на ко­гось схожими?

✵ Кого вони наслідують?

✵ Як називається гра, у якій учасники/учасниці ніби «завмирають», а ведучий/ведуча ходить між ними, «вмикає» їх ключиком, фігури «оживають», і ведучий/ведуча має здогадатися, що це за фігура?

✵ Які слова говорить ведучий/ведуча на початку гри?

✵ Що відбувається, коли ведучий/ведуча не може здогадатися, як на­зивається фігура?

✵ Чи доводилося вам грати у гру «Море хвилюється раз...»?

✵ Як обираєте ведучого/ведучу?

✵ Пригадайте лічилки. На які фігури вам подобається перетворюватися?

Малюнок 2. Гра «Схованки»

Запитання

✵ Що відбувається на другому малюнку?

✵ У яку гру грають діти?

✵ Скільки дітей грає?

✵ Який у них настрій?

✵ Де діти ховаються?

✵ Що треба зробити, щоб обрати ведучого/ведучу?

✵ Чому ведучий стоїть обличчям до дерева (але він підглядає)?

✵ Чи граєте ви у гру «Схованки»?

✵ Де і з ким граєте?

✵ Як обираєте ведучого/ведучу? Пригадайте і розкажіть лічилки.

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу).

КАРТКА 7. ХТО ШВИДШЕ?

Запитання

✵ Хто зображений на малюнках?

✵ Чи можна сказати, що дівчинка й хлопчик — друзі?

✵ Що відбувається на першому малюнку? Що — на другому? Що — на третьому?

✵ Чим відрізняється перший малюнок від четвертого?

✵ Чому на першому і четвертому малюнках у дітей однаково усміхнені обличчя?

✵ Чи траплялося у вас або у ваших друзів таке, коли гра закінчувалася травмуванням?

✵ Яких правил безпеки треба дотримуватися під час рухливих і спор­тивних ігор?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 8. ДИВНІ МАЛЮНКИ

Запитання

✵ Хто зображений на всіх малюнках?

✵ Що відбувається на першому малюнку? Які в дітей обличчя?

✵ Що відбувається на другому малюнку? Який у дітей вираз обличчя?

✵ Що відбувається на третьому малюнку? Чи змінився вираз обличчя у дітей на третьому малюнку, порівняно із першим та другим?

✵ Які емоції у дівчинки й хлопчика на третьому малюнку?

✵ Чому в дівчинки в альбомі жовта морква, а у хлопчика синій кавун?

✵ Хто із дітей вчиняв, не подумавши про те, чи приємні його вчинки сусіду/сусідці по парті?

✵ Чи треба думати про інших людей, коли щось хочеш зробити для себе?

✵ Чи варто керувати своїми емоціями? Чому?

✵ Чи потрібно дотримуватися правил поведінки або правил спілкуван­ня з іншими людьми?

✵ Які правила спілкування порушили діти на малюнках?

✵ Чи могла ця історія закінчитися інакше?

✵ Чому дівчинка й хлопчик по черзі наслідували малюнки одне одного?

✵ Що можна порадити дітям, зображеним на малюнках?

✵ Чи замислився/замислилася хто-небудь із вас над якимось своїм вчинком?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням);

— скласти діалоги за кожним із малюнків;

— скласти діалог за всіма малюнками відразу, розіграти діалог. (По­яснення: складне, але цікаве завдання, схоже на інсценівку.)

КАРТКА 9. УЧУСЯ ДОМОВЛЯТИСЯ!

Запитання

✵ Хто зображений на всіх малюнках?

✵ Що відбувається на першому малюнку?

✵ Яка книжка в руках у дівчинки, що дістає її зі свого портфеля?

✵ Чому хлопчик і дівчинка тягнуть руки до книжки?

✵ Що відбувається на другому малюнку? Що — на третьому?

✵ Що сталося на четвертому малюнку?

✵ Порівняйте вирази обличчя дітей на першому й четвертому ма­люнках.

✵ Які в них емоції?

✵ Яку пораду можна дати дітям на малюнках?

✵ Чи траплялося у вашому житті, що одну й ту саму книжку хотіли про­читати і ви, і ваш друг або ваша подруга?

✵ Як розв'язали проблемну ситуацію? Навіщо треба вміти керувати своїми емоціями й уміти домовлятися?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 10. ЯКЩО ХОЧЕШ БУТИ ОРИГІНАЛЬНИМ/ ОРИГІНАЛЬНОЮ, ДУМАТИ ОДНАКОВО ТРЕБА!

Запитання

✵ Хто зображений на першому малюнку?

✵ Що хоче зробити цуценя на першому малюнку?

✵ Чи можна сказати, що цуценя грає з мишкою?

✵ Що відбувається на другому малюнку?

✵ Що намагається зробити цуценя біля дерева?

✵ Що відбувається на третьому малюнку?

✵ Які думки могли виникнути у цуценяти, коли він спостерігав за жаб­кою?

✵ Про що подумала чапля?

✵ Що саме об'єднує всі малюнки?

✵ Яке цуценя за характером?

✵ Який у цуценяти настрій на цих малюнках?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків (або за одним із малюнків на вибір);

— скласти розповідь від імені цуценяти (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені цуценяти (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 11. ДРУЗІ ПРИХОДЯТЬ НА ДОПОМОГУ

Запитання

✵ Хто зображений на першому малюнку?

✵ Чи уважно їжак і заєць слухають розповідь солов'я?

✵ Чому їм цікаво його слухати?

✵ Що відбувається на другому малюнку? Що — на третьому? Що — на четвертому?

✵ Як можна охарактеризувати друзів їжака та зайця9

✵ Білка, сорока й лелеки влаштували для їжака та зайця дощ, тому що ті попросили їх?

✵ Пригадайте випадок, коли ви прийшли на допомогу іншим.

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені однієї із тваринок (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені однієї із тваринок (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням);

— скласти діалоги за кожним із малюнків.

КАРТКА 12. ЯК КОТИ ПРО СВОЄ ЖИТТЯ РОЗПОВІДАЛИ

Запитання

✵ Хто зображений на малюнку?

✵ Чи однакове життя у домашнього та безхатнього котів?

✵ Розкажіть, як проходить день у домашнього кота. Як, на вашу дум­ку, проходить день у безхатнього кота?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за малюнком;

— скласти розповідь від імені одного із котів (монологічне висловлен­ня, без діалогу);

— скласти розповідь від імені однієї із тваринок (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням);

— скласти діалог.

Як приклад, можна запропонувати учням послухати оповідання Дми­тра Чередниченка «Помаранчевий котик».

КАРТКА 13. ДЕ ЧИЙ СИНОЧОК?

Запитання

✵ Що відбувається на першому малюнку?

✵ Чи можна зрозуміти, кого веде за лапку їжачиха?

✵ Що відбувається на другому малюнку? Що — на третьому? Що — на четвертому?

✵ Які емоції викликають малюнки?

✵ Що робить їх веселими?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за серією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням).

Після того, як школярі продемонструють підготовлені ними вислов­лення, доречно прочитати казку Лесі Мовчун «Як чепурили їжачка».

Як чепурили їжачка

Казка

Заклопотана їжачиха кинула хатні справи і ледве встигла схопити за вухо бідового синочка, який і гадки не мав повертатися додому. Він дзиґою крутнувся біля дверей і хотів було дременути в ліс.

— Попався, шибенику! — промовила з полегшенням їжачиха. Приди­вившись до сина, вона аж лапками сплеснула: — А який занехаяний! Ти хоч глядівся в Голубе озерце?

Вигляд у малюка й справді був неохайний: мордочка замурзана, голочки позлипалися. Розпашілий від гри, він тільки хекав і підшморгував носом.

— Ану-ну, зараз ми тебе... — суворо приказувала матуся.

Набравши в глиняний черепок води з Голубого озерця, їжачиха діс­тала брусок суничного мила і заходилася купати синочка. Вона обереж­но терла мочалкою з пахучої соломи спинку, розгладжувала голочки і раз у раз повторювала:

— Он сухий листочок зачепився... Мабуть, із зайцями грався під старою березою. А тут що в тебе? Реп'яшок? Це вже точно — у бур'яні ховався!

Малюк сопів, затуляючись від густої піни.

— А ось, ось... Подумайте лишень! І як тебе відмити від смоли? Зно­ву бігав на соснову галявину дражнити білочок!

їжачок відсапувався й ухилявся від міцних маминих лапок.

— Ну, от... Тепер любо глянути: голочки гладенькі та м'якенькі, наче хутро в Ховрашка!

— Та я, тітонько, і є Ховрашок! — обтрусився малюк і вибіг із хатки. І вже за порогом гукнув: — А за їжачка не турбуйтесь: його, мабуть, моя мама вимиє...

Леся Мовчун

КАРТКА 14. ЗРОБИ ДОБРУ СПРАВУ ДЛЯ ДРУЗІВ - ПОДАРУЙ КНИЖКУ БІБЛІОТЕЦІ!

Запитання

✵ Що зображено на першому малюнку?

✵ Над чим замислилися хлопчик і дівчинка?

✵ Навіщо потрібні бібліотеки?

✵ Що відбувається на другому малюнку?

✵ Чому діти вирішили написати таке оголошення?

✵ Що відбувається на третьому малюнку?

✵ Чи є бібліотека з дитячих книжок у вас вдома?

✵ Які там книжки?

✵ Яка бібліотека в нашому класі?

✵ Хто з вас подарував книжки нашій класній бібліотеці?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за серією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлен­ня, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлен­ня з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 15. І ЗДОРОВІ, І ЧИСТІ!

Запитання

✵ Що відбувається на першому малюнку? Що — на другому? Що — на третьому? Що — на четвертому?

✵ Які обличчя в дітей?

✵ Що викликало у вас посмішку?

✵ Чи можна назвати ці малюнки веселими?

✵ Пригадайте веселі, кумедні випадки із власного життя.

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за серією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлен­ня, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлен­ня з елементами діалогу — за бажанням).

Після того як школярі продемонструють підготовлені ними вислов­лення, доречно прочитати оповідання Віталія Кириченка «Моя грязелі­карня».

Моя грязелікарня

Коли я був маленьким, любив спостерігати за дорослими. Якщо щось у їхніх діях мені подобалося, я це намагався повторити.

Якось навесні я подивився по телевізору одну передачу. Там розпо­відали про лікувальні властивості грязей і показували грязелікарню. У садочку на прогулянці дівчата грали в лікарню. Мені стало цікаво, я підійшов і розповів, що зараз усі лікуються не пігулками, а лікувальни­ми грязями. Потім у тіні за верандою ми знайшли чудову грязюку. Вона була страшенно липка і дуже чорна — відразу було видно, що вона мала величезні лікувальні властивості.

Оля була головним лікарем. Вона ставила діагноз і виписувала ре­цепт. А я був «медсестрою». Я намазував грязюкою хворі місця, і ці міс­ця відразу переставали боліти.

На жаль, наша клініка проіснувала недовго: вихователька про все дізналася, насварила нас і відправила митися. Але досі згадую із задо­воленням, як приємно було мазатися грязюкою.

За Віталієм Кириченком

КАРТКА 16. ЗИМОВІ ІГРИ ТА РОЗВАГИ

Запитання

✵ Що відбувається на малюнку? Опишіть зимовий день.

✵ У які зимові ігри й розваги грають діти?

✵ У які зимові ігри граєте зазвичай ви?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за ма­люнком;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу).

КАРТКА 17. КОРИСНИЙ КОШИК

Запитання

✵ Що відбулося на першому малюнку?

✵ Яке пристосування знайшли кошику хом'як, ведмідь і вовк?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 18. БІЛОЧКИ-РЯТІВНИЦІ

Запитання

✵ Що відбувається на малюнку?

✵ Яких звіряток бачите?

✵ Хто з них найвинахідливіший?

✵ Чи налякані інші звірі?

✵ Що зробили білочки?

✵ Що могло бути причиною пожежі?

✵ Чому в лісах виникають пожежі?

✵ Чи можна розводити багаття в лісі?

✵ Яких правил безпеки треба дотримуватися, якщо дорослі все ж таки розпалили багаття?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за ма­люнком;

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 19. ПЕСИКИ

Запитання

✵ Що відбувається на першому малюнку?

✵ Що купив песик?

✵ Навіщо йому стільки смакоти?

✵ Що відбувається на другому малюнку? Що — на третьому?

✵ Який настрій у двох песиків, які допомогли своєму товаришеві9

✵ Чи ввічливий песик, який купив усілякої собачої смакоти?

✵ Чим може завершитися ця історія?

✵ Що може бути зображено на останньому малюнку?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за серією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 20. ХТО ПЕРЕМОЖЕ В КОНКУРСІ?

Запитання

✵ Що відбувається на першому малюнку? Що — на другому? Що — на третьому?

✵ Які, на вашу думку, діти за характером?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за серією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлен­ня, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлен­ня з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 21. УЧУСЯ ХВАЛИТИ Й ДАВАТИ ПОРАДИ

Запитання

✵ Що бачите на малюнку?

✵ Які дерева?

✵ Чиї гнізда?

✵ Чим домівки білки і сороки різняться між собою?

Послухайте текст.

Привіт!

Я — Лакі, білка. Живу в парку. У парку безпечно. Люди звикли до мене і не ображають. Пригощають горішками, насінням.

У парку багато дерев. Але дупла для житла я не знайшла. Тому зро­била для себе гніздо на ялині поміж стовбуром і міцним гіллям. Для бу­дівництва я використала тонкі гілочки, які переплела з гілками ялини.

Моє гніздо має форму кулі. Воно схоже на гніздо сороки. Але стіни й дах у моєму гнізді міцніші, ніж у сорочиного. Це тому, що я з'єднувала гілочки між собою щільно й охайно. А в гнізді сороки дах є, але він не за­хищає від дощу.

У своїй домівці я зробила два входи. Один — головний, а інший — за­пасний, непомітний. Його я зробила біля стовбура.

Разом зі мною в парку мешкають й інші тварини — їжак Жак, сорока Рока, сова Ова, дятел Ятел, соловей Свей та сойка Ойка.

Знайдіть на малюнку гніздо білки. За якими ознаками ви його зна­йшли?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за ма­люнком;

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— уявити і скласти розповіді:

1. Уявіть, що хтось із вас — сорока, яка підлетіла до гнізда білки і нумо його вихваляти. Будьте «сорокою» по черзі. Разом складіть її слова. Для цього поміркуйте:

✵ Які слова і речення будете використовувати?

✵ Що саме в гнізді білки будете розхвалювати?

✵ 3 якою інтонацією?

2. Уявіть, що ви разом із сусідом/сусідкою по парті — дві білки. Одна — старша, інша — молодша. Розподіліть між собою ролі. Вигадайте си­туацію: наприклад, молодша білка звернулася до старшої за порадою, як збудувати гніздо. І старша білка їй пояснює. Поміркуйте, про що мо­же запитувати молодша білка, котра ніколи ще не робила гнізда.

КАРТКА 22. ЇЖАК-ФАНТАЗЕР

Запитання

✵ Що об'єднує всі малюнки?

✵ Що відбувається на першому малюнку? Що — на другому?

✵ Чи є нісенітниця на другому малюнку?

✵ Що відбувається на третьому малюнку?

✵ Яка нісенітниця на четвертому малюнку?

✵ Чи можуть ці малюнки бути ілюстрацією до розповіді їжачка, яку він вигадав, щоб пояснити своє запізнення на урок у лісовій школі?

✵ Що можна сказати про їжачка (або про будь-яку іншу тваринку), який розповідає нісенітниці, фантазує?

✵ Запропонуйте інші ідеї. Навіщо їжачкові знадобилося фантазувати?

✵ А у вашому житті траплялися такі ситуації, коли ви щось вигадували, фантазували, казали неправду?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені їжачка (монологічне висловлення, без діалогу).

КАРТКА 23. ПІЦА ПО-ЛІСОВОМУ

Запитання

✵ Що відбувається на першому малюнку? Що — на другому? Що — на третьому? Що — на четвертому?

✵ Які, на вашу думку, риси характеру в ящірки?

✵ Чи вдячні їй її друзі?

✵ Пригадайте випадок, коли ви зробили приємний сюрприз для рідних або друзів.

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені ящірки (монологічне висловлення, без діалогу).

КАРТКА 24. СОРОКА-МОДНИЦЯ

Запитання

✵ Що відбувається на першому малюнку?

✵ Чому сорока спостерігає за дамою?

✵ Як одягнена дама?

✵ Які в неї прикраси?

✵ Що відбувається на другому малюнку?

✵ Чому саме такий сон у сороки?

✵ Якою зображена сорока на третьому малюнку?

✵ Чому вона зажурена?

✵ Хто спостерігає за зажуреною сорокою?

✵ Який подарунок зробили сороці лісові звірятка?

✵ Із чого капелюх?

✵ Якою квіткою прикрашений капелюх?

✵ Із чого зроблене намисто?

✵ Як ви вважаєте, чи задоволена сорока?

✵ Пригадайте випадок, коли ви покращили настрій, зробили щось при­ємне для своїх рідних або друзів.

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені сороки;

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 25. РОЛИКОВІ КОВЗАНИ

Запитання

✵ Що відбувається на кожному малюнку?

✵ Що подумала білочка, коли побачила на смітнику поламані іграшкові машинки?

✵ Про які риси характеру говорить її вчинок?

✵ Чи були у вашому житті випадки, коли до вас приходила гарна ідея?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 26. НЕБЕЗПЕЧНА МАНДРІВКА

Запитання

✵ Які події відбуваються на кожному малюнку?

✵ Чому лісові звірятка вирішили зробити пліт?

✵ Як звірятка роблять пліт?

✵ Чи стараються вони?

✵ Чому ж пліт зламався?

✵ Хто врятував звіряток?

✵ Яка розмова могла відбуватися між звірятками, коли у них виникла думка зробити пліт?

✵ Чи траплялося у вашому житті таке: ви починали грати, не замис­люючись про небезпеку, а потім виявлялося, що ваша гра небез­печна?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 27. НОВИЙ ДРУГ

Запитання

✵ Що відбувається на першому малюнку? Що — на другому?

✵ Чому білочка, яка живе в дуплі, не хоче спілкуватися з білочкою, яка завітала до неї на дерево?

✵ Що відбувається на третьому малюнку?

✵ Що придумала «новенька» білочка, щоб подружитися із білочкою, яка живе в дуплі?

✵ Чи можна сказати про білочку, яка живе в дуплі, що вона зла? Запро­понуйте ідеї, чому білочка, яка живе в дуплі, не захотіла спілкуватися з іншою білочкою, яка завітала до неї в гості.

✵ Чи вдала думка прийшла до «новенької» білочки?

✵ Назвіть причини, коли вас запрошують до гри, а ви відмовляєтесь.

✵ Що ви робите для того, щоб вас прийняли у гру?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного зі звіряток (монологічне вислов­лення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 28. У ПАЛЕОНТОЛОГІЧНОМУ МУЗЕЇ

Запитання

✵ Що відбувається на малюнку?

✵ Що це за музей?

✵ Скелет якої тварини ви бачите?

✵ Як називається професія людини, яка розповідає дітям про скелет тварини?

✵ Чи були ви коли-небудь у музеї? У якому?

✵ Чи сподобалося вам відвідування музею?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за ма­люнком;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням);

— скласти розповідь від імені екскурсовода (монологічне висловлення, без діалогу).

КАРТКА 29. У МУЗЕЇ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Запитання

✵ Що відбувається на малюнку?

✵ Що це за музей?

✵ Які експонати ви бачите?

✵ Хто завітав до музею?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за ма­люнком;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням);

— скласти розповідь від імені екскурсовода (монологічне висловлення, без діалогу).

У МУЗЕЇ ШОКОЛАДУ

Запитання

✵ Що відбувається на малюнку?

✵ Що це за музей?

✵ Які експонати ви бачите?

✵ Із чого вони зроблені?

✵ Хто завітав до музею?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за ма­люнком;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням);

— скласти розповідь від імені екскурсовода (монологічне висловлення, без діалогу).

КАРТКА 30. СМАРТФОН

Запитання

✵ Що відбувається на кожному малюнку?

✵ Які вирази обличчя в бабусі й дівчинки на першому малюнку?

✵ Про що думає дівчинка?

✵ Над чим замислилася бабуся?

✵ Чому дівчинка пройшла повз іншу дівчинку й не помітила її?

✵ Чому дівчинка зі смартфоном залишила без уваги прохання хлоп­чика?

✵ Чому дівчинка сидить на лавці на самоті?

✵ Чи замислювалися ви над тим, що, граючи на смартфоні, ви позбав­ляєте себе спілкування з рідними й друзями, а їх це ображає?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків.

КАРТКА 31. УЧУСЯ ДОМОВЛЯТИСЯ!

Запитання

✵ Що відбувається на кожному з малюнків?

✵ Який вираз обличчя у хлопчиків, які граються, й у хлопчика, який спо­стерігає за грою інших хлопчиків?

✵ Про що думає цей хлопчик?

✵ Чому хлопчик тікає від перших двох?

✵ Чому він упав?

✵ Чому хлопчики показують кулаки?

✵ Чи вчиняли ви так, як хлопчик?

✵ Яку пораду можна дати хлопчику, який намагався забрати машинку?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням).

КАРТКА 32. ГАРНА ІДЕЯ!

Запитання

✵ Що відбувається на кожному з малюнків?

✵ Яку проблему хоче розв'язати третій хлопчик?

✵ Як він діяв, щоб розв'язати проблему?

✵ Чи доводилося вам домовлятися коли-небудь з іншими дітьми?

Можливі завдання:

— скласти розповідь (монологічне висловлення) від імені автора за се­рією малюнків;

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення, без діалогу);

— скласти розповідь від імені одного із дітей (монологічне висловлення з елементами діалогу — за бажанням).