Типова освітня програма початкової освіти Цикл І (3-4 класи) - 2021

Українська мова
Мовно-літературна освітня галузь

Мета — формування мотивації вивчення української мови; розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності; формування комунікативної та інших ключових компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; розвиток логічного, критичного та образного мислення, мовленнєво-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української мови в гімназії.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

— виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

— розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення школярів;

— формування повноцінної навички письма, уміння брати участь у діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

— дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

— залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Реалізація зазначених мети і завдань здійснюється за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» спрямована на формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» передбачає дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

На вивчення української мови в 3 -= 4 класах виділено 122 (3,5 години на тиждень). Рекомендовано 3 години на тиждень проводити уроки української мови, 1 годину на два тижні — урок розвитку зв’язного мовлення.

3 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

1. Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування;

сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною метою;

розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя;

передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні);

добирає заголовки до частин прослуханого тексту;

визначає тему і мету усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого з певною метою, використовує її для створення власних висловлень;

визначає позицію мовця, погоджується з нею або заперечує;

висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх, спираючись на власний досвід;

вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;

аргументує свої думки під час розмови;

виявляє доброзичливе ставлення до думок інших;

дотримується етичних норм спілкування, правил етикету;

вживає у процесі спілкування правильні форми звертань, слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення;

формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання;

доводить аргументовано свою думку;

будує усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування) за малюнком, ситуацією з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями);

бере участь у створенні есе під керівництвом учителя;

використовує виражальні засоби мови; висловлює власну думку про предмети, явища, події

Сприймання усної інформації.

Робота над розумінням діалогічного й монологічного мовлення.

Сприймання і розуміння навчальних інструкцій, настанов.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Відтворення змісту прослуханого своїми словами.

Визначення теми і мети почутої інформації.

Вибір необхідної інформації з почутого.

Оцінювання усної інформації.

Вираження власної думки щодо змісту прослуханого.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень (розповідь, опис, міркування, есе) самостійно та з опорою на дидактичні матеріали (даним початком, основною частиною або кінцівкою, складеним планом).

Використання виражальних засобів мови.

2. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

дотримується загальних правил письма;

дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку;

нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою;

прискорює письмо в міру своїх психофізіологічних можливостей, не спотворюючи форми букв та їх поєднань;

пише розбірливо;

оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію;

дотримується абзаців, полів зошита;

записує слова в колонку;

складає тексти з метою письмового спілкування з батьками, вчителем, однокласниками, друзями (sms-повідомлення, привітання, запрошення та ін.) з використанням формул звертання, подяки тощо;

обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо;

створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя;

висловлює своє ставлення до того, про що пише;

складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел;

будує текст-міркування за зразком та поданим початком;

письмово переказує текст розповідного змісту;

використовує у власних текстах виражальні засоби мови;

оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним і зрозумілим;

знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем;

обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики

Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма.

Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію.

Розвиток швидкості письма: безвідривне поєднання елементів букв и, л, п; н, р, ф та 3-4 букви між собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлень графем.

Дотримання культури оформлення письмових робіт.

Створення коротких письмових повідомлень (sms-повідомлення, привітання, запрошення та ін.).

Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування).

Письмове переказування тексту розповідного змісту.

Висловлення власного ставлення до змісту написаного.

Використання виражальних засобів мови.

Перевірка та редагування текстів.

Обговорення письмових робіт

3. Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає доступні медіатексти;

визначає мету простих медіаповідомлень;

інтерпретує медіаповідомлення на основі власного досвіду;

виділяє цікаву для себе інформацію;

намагається виявити приховану інформацію в медіапродуктах;

пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь);

створює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж, комікс, книжечка тощо);

пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти

Сприймання простих медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації.

Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень.

Створення простих медіапродуктів.

4. Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

правильно вимовляє слова з апострофом, звуками [ґ], [дж], [дз], [дз′],

дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками;

правильно наголошує загальновживані слова;

відтворює напам’ять український алфавіт;

розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери;

користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками;

пояснює пряме і переносне значення слів;

добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім;

користується навчальними словниками синонімів, антонімів;

розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює їх різні значення;

знаходить і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті;

доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова;

визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові;

розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя);

пояснює, що таке орфограма;

розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх;

правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом;

користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;

правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с-);

розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання;

розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки;

розрізняє іменники — назви істот і неістот, правильно ставить до них питання;

розрізняє власні і загальні іменники;

записує власні іменники з великої букви;

визначає рід іменників;

змінює іменники за числами;

доречно вживає іменники у власному мовленні;

розпізнає прикметники в тексті;

пояснює роль прикметників у мовленні;

будує словосполучення прикметників з іменниками, встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань;

змінює прикметники за родами і числами у сполученні з іменниками;

розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний;

вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення;

розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?;

правильно вимовляє, наголошує і записує числівники 5, 9, 11-20, 30, 50, 60, 70, 80;

правильно читає числові вирази;

розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання;

розрізнює часові форми дієслів;

змінює дієслова за часами;

правильно записує не з дієсловами;

добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях;

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів;

правильно будує і записує розповідні, питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення;

правильно інтонує і записує речення зі звертанням;

використовує форми кличного відмінка під час звертань;

визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення;

виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка;

встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні;

встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань;

будує різні види простих речень;

визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку;

розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе;

розрізняє за характерними ознаками художні, науково-популярні та ділові тексти;

визначає тему і мету тексту;

добирає заголовок відповідно до теми тексту;

складає плану тексту;

дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі;

використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова

Дослідження фонетичних закономірностей української мови.

Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

Застосування алфавіту.

Користування навчальними словниками.

Спостереження за лексичним значенням слова.

Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова).

Дослідження будови слова.

Розрізнення форм слова і споріднених слів.

Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова.

Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні.

Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників.

Визначення роду іменників.

Змінювання іменників за числами.

Вживання іменників у власних висловленнях.

Дослідження ролі прикметників у мовленні.

Встановлення зв’язку прикметників з іменниками.

Змінювання прикметників за родами і числами.

Використання прикметників у власному мовленні.

Засвоєння правильної вимови і правопису найуживаніших числівників.

Дослідження ролі дієслів у мовленні.

Змінювання дієслів за часами.

Правопис не з дієсловами.

Вживання дієслів у власному мовленні.

Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями.

Визначення в реченні головних і другорядних членів.

Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні.

Побудова різних видів речень.

Дослідження будови тексту.

Розрізнення різних типів (розповідь, опис, міркування, есе) і стилів текстів (художні, науково-популярні, ділові).

Визначення теми і мети тексту.

Складання плану тексту

4 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

1. Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

сприймає уважно усну інформацію;

ставить уточнювальні запитання відповідно до мети слухання;

виконує усні інструкції й настанови вчителя щодо навчальних завдань;

переказує зміст почутого творчо (змінює оповідача в тексті-розповіді, послідовність наведених ознак в описі, послідовність аргументів у міркуванні, доповнює опис іншими ознаками, а міркування іншими аргументами);

вибирає з почутого інформацію для створення власного висловлення з конкретною метою (усне оголошення, усний відгук, усний стислий переказ);

узагальнює і систематизує почуту інформацію;

прогнозує, як отриману інформацію можна використати з користю;

зіставляє тему й головну думку усного повідомлення з власними спостереженнями, поведінкою, досвідом;

висловлює власне ставлення до усного повідомлення;

обґрунтовує своє ставлення до почутого, спираючись на набуті знання, власний досвід;

визначає позицію мовця, погоджується з нею чи заперечує;

ініціює спілкування на тему, яка зацікавила; бере участь у дискусії, наводить докази; висловлює доброзичливо своє ставлення до думок інших співрозмовників (поділяє їх повністю, частково чи аргументовано відхиляє);

висловлює й аргументує свою позицію;

обирає вербальні й невербальні засоби спілкування для досягнення мети;

дотримується мовленнєвого етикету, норм літературної вимови;

будує самостійно усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування, есе) за спостереженнями в навколишньому світі, ілюстрацією, поданим зачином або кінцівкою, за опорними словами, за поданим або колективно чи самостійно складеним планом;

використовує виражальні засоби мови; виражає своє ставлення до висловлюваного;

дає загальну оцінку почутому діалогу або розповіді, опису, есе чи міркуванню;

пропонує, як можна вдосконалити або доповнити зв’язне висловлення

Сприймання усної інформації з певною метою.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Відтворення змісту почутого творчо.

Вибір і використання інформації з почутого для створення власних висловлень.

Зіставлення теми й головної думки усного повідомлення з власним досвідом.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, вербальними і невербальними засобами, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

(розповідь, опис, міркування, есе).

Використання виражальних засобів мови.

Удосконалення власних висловлень

2. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

самостійно контролює виконання загальних правил письма;

нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою, зберігаючи розбірливість;

спрощує окремі форми букв, їх поєднання, зберігаючи легкість читання написаного;

пише в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел;

пише розбірливо;

робить охайні виправлення;

дотримується абзаців, полів зошита;

записує слова в колонку;

заповнює таблицю;

складає тексти для письмового спілкування (оголошення, запрошення, афіша тощо);

створює і записує загадки, лічилки, чистомовки, невеликі казки тощо з орієнтацією на читача;

обирає для власного повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір букв тощо);

складає самостійне письмове висловлення (розповідь, опис, міркування, есе) на добре знайомі й цікаві теми;

пише переказ (докладний, стислий, вибірковий, творчий) тексту розповідного змісту з елементами опису або міркування; використовує у власних висловленнях виражальні засоби мови;

висловлює своє ставлення до того, про що пише;

записує власні висловлення грамотно і зрозуміло;

бере участь в обговоренні письмових робіт у парах, групах;

відзначає позитивні сторони, висловлює поради щодо можливого удосконалення тексту, спираючись на пам’ятку;

удосконалює письмовий текст

Удосконалення навички письма.

Самоконтроль за виконанням графічних, технічних, гігієнічних правил письма.

Розвиток швидкості письма: безвідривне поєднання елементів букв х, ж, ю та 4-6 букв типу день, злива, очерет, спрощення окремих форм букв та їх поєднань.

Дотримання культури оформлення письмових робіт.

Створення коротких письмових повідомлень, малих фольклорних форм.

Побудова зв’язних текстів різних типів (розповідь, опис, міркування, есе).

Написання різних видів переказів тексту (докладного, стислого, вибіркового, творчого).

Використання виражальних засобів мови.

Записування власної думки про предмет висловлення.

Перевірка та редагування текстів

3. Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає критично доступні медіатексти;

визначає мету й цільову аудиторію окремих медіапродуктів;

декодує (тлумачить) повідомлення у простих медіатекстах, виявляє очевидні ідеї;

висловлює власні погляди на події, явища, предмети, цінності, представлені в медіатексті;

пояснює, чи змінилися під впливом медіатексту власні уявлення або думки про предмет повідомлення, як саме;

створює прості медіапродукти, враховує мету й аудиторію;

пояснює вплив створеного медіапродукту на себе та інших

Критичне сприймання доступних медіапродуктів.

Виявлення впливу медіапродуктів на власні думки й погляди.

Створення простих медіапродуктів (комікс, книжечка, стіннівка, реклама тощо)

4. Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

дотримується правил вимовляння слів з

ненаголошеними голосними [е], [и], дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, подовженими приголосними звуками;

правильно наголошує загальновживані слова;

розташовує 10-12 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу, другу і третю літери в слові;

знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користуючись алфавітом;

утворює словосполучення з прямим і переносним значеннями;

добирає до поданого слова 2-3 найуживаніші синоніми, антонім;

користується навчальними словниками синонімів, антонімів;

розкриває значення найуживаніших багатозначних слів, вводить їх у словосполучення, речення;

пояснює значення найуживаніших фразеологізмів;

добирає до фразеологізмів близькі за значенням слова;

знаходить синоніми, антоніми, багатозначні слова, фразеологізми в тексті і пояснює їх роль;

розпізнає застарілі й нові слова в текстах; досліджує походження слів;

використовує у власному мовленні слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова, фразеологізми для досягнення мети спілкування;

правильно записує слова із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції (просьба, боротьба, нігті, кігті);

розрізняє і правильно записує слова зі співзвучними префіксами і прийменниками;

правильно пише слова з апострофом після префіксів;

розрізняє і правильно записує слова з префіксами пре- і при-;

утворює нові слова за допомогою префіксів, з найуживанішими суфіксами зменшення, здрібнілості, пестливості тощо;

дотримується правил переносу слів з префіксами, зі збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса;

розпізнає іменники з абстрактним значенням;

визначає рід і число іменників;

відтворює назви відмінків і відмінкові питання;

змінює іменники за числами і відмінками;

визначає початкову форму іменника (називний відмінок однини);

визначає відмінок іменника в реченні;

змінює у процесі словозміни іменників приголосні [г], [к], [х] перед закінченням —і на [з′],[ц′],[с′], голосний [і] на [о], [е];

правильно вживає в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого роду закінчення —ом, —ем, —єм, в іменниках жіночого роду закінчення —ою, —ею, —єю;

перевіряє за словником закінчення іменників чоловічого роду в родовому й орудному відмінках;

використовує в мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду — назв істот у давальному й місцевому відмінках однини;

правильно записує іменники жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини;

правильно вживає літературні форми іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по;

змінює прикметники за родами і числами;

змінює прикметники разом зі зв’язаними з ними іменниками за відмінковими питаннями;

правильно записує прикметники з м’яким кінцевим приголосним основи у різних відмінкових формах;

визначає граматичну форму прикметника (рід, число, відмінок) за іменником, з яким він зв’язаний;

утворює форми ступенів порівняння прикметників;

правильно вимовляє і записує прикметники на —ський, —цький, —зький;

використовує у власних зв’язних висловленнях прикметники в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми;

розпізнає в мовленні числівники, які відповідають на питання скільки? який? котрий? котра? котре? котрі?;

ставить питання до кількісних і порядкових (без уживання термінів) числівників;

правильно вимовляє і пише форми родового відмінка числівників 50, 60, 70, 80, 90, 100;

уживає правильні форми числівників на позначення часу протягом доби;

розпізнає серед слів особові займенники, ставить до них питання;

пояснює роль займенників у мовленні;

відмінює особові займенники за зразком;

правильно вживає займенники з прийменниками;

використовує займенники у власному мовленні для зв’язку речень у тексті та з метою уникнення повторів тих самих слів;

розпізнає неозначену форму дієслів, доречно використовує її в мовленні;

вживає дієслова у відповідних часових формах;

правильно записує особові закінчення дієслів у теперішньому і майбутньому часі, користуючись алгоритмом з опорою на третю особу множини;

ставить дієслова минулого часу у відповідну родову форму за питаннями що робив? (-ла, -ло), що зробив? (-ла, -ло);

правильно вимовляє і записує дієслова на —ся;

добирає дієслова, що найбільше відповідають мовленнєвій ситуації;

розпізнає серед слів прислівники і ставить до них питання;

добирає до найуживаніших прислівників синоніми й антонім;

правильно пише найуживаніші прислівники;

доречно вживає прислівники у власних зв’язних висловленнях;

правильно інтонує і записує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією;

знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках;

встановлює зв’язки між словами в реченні за допомогою питань;

виявляє в реченні однорідні члени;

складає речення з однорідними членами, правильно їх інтонує і записує;

використовує різні за структурою і метою висловлювання речення для вираження власних думок і почуттів;

знаходить у тексті його структурні частини;

формулює тему і мету тексту;

добирає заголовок, який відповідає темі або головній думці тексту;

складає план тексту;

будує текст за поданим планом;

розрізняє різні типи текстів (розповідь, опис, міркування, есе) і пояснює їх призначення;

знаходить у тексті-міркуванні твердження, доказ і висновок;

будує розповіді, описи художнього і науково-популярного стилів, міркування, есе;

використовує засоби зв’язку речень у тексті

Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

Користування алфавітом.

Дослідження ролі в мовленні лексичних груп слів (слова з прямим і переносним значеннями, синоніми, антоніми, багатозначні слова, фразеологізми, застарілі й нові слова).

Дослідження походження окремих слів (запозичення з іншої мови, словотворення).

Вживання слів різних лексичних груп у власному мовленні.

Дослідження і засвоєння пов’язаних із будовою слова орфограм (слова із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції, з апострофом після префіксів, з префіксами пре- і при-).

Утворення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів.

Перенос слів з префіксами і суфіксами.

Дослідження різних граматичних форм іменників.

Відмінювання іменників.

Спостереження за явищем чергування приголосних [г], [к], [х] перед закінченням —і на [з′],[ц′],[с′] та голосного [і] на [о], [е].

Правопис закінчень іменників в орудному відмінку однини.

Вживання іменників у власному мовленні в правильних граматичних формах.

Дослідження граматичних форм прикметників.

Змінювання прикметників за відмінками.

Утворення ступенів порівняння прикметників.

Вимова і написання прикметників на —ський, —цький, —зький.

Уживання прикметників у власному мовленні як засобу виразності.

Дослідження ролі числівників у мовленні.

Уживання числівників у правильних граматичних формах.

Дослідження ролі займенників у тексті.

Відмінювання особових займенників за зразком.

Уживання займенників у власних висловленнях.

Дослідження граматичних форм дієслів.

Застосування алгоритму перевірки правопису особових закінчень дієслів з опорою на третю особу множини (без уживання термінів).

Вимова і написання дієслів на —ся.

Вживання дієслів у власному мовленні в правильних граматичних формах.

Дослідження ролі прислівників у тексті. Уживання прислівників у власному мовленні.

Дослідження речень, різних за структурою і метою висловлювання.

Виявлення в реченні однорідних членів.

Використання різних видів речень у власному мовленні.

Дослідження текстів різних типів і стилів.

Визначення теми і мети тексту.

Складання плану тексту.

Побудова текстів різних типів (розповідь, опис, міркування, есе) і стилів