Мотиваційна шкала оцінювання без балів навчальних досягнень учнів 1—4-х класів

Олександр ОСТАПЕНКО,

завідувач лабораторії фізичного розвитку та здорового способу життя

Інституту проблем виховання НАПН України,

Микола ЗУБАПІЙ,

старший науковий співробітник лабораторії фізичного розвитку та здорового способу життя

Інституту проблем виховання НАПН України

Соціальні перетворення в Україні, тривала екологічна криза у зв’язку з чорнобильською катастрофою, зниження рухової активності учнів у процесі навчання актуалізували проблему збереження психічного, духовного, соціального і фізичного здоров’я. Це поставило перед закладами загальної середньої освіти і особливо перед закладами початкової освіти завдання створення необхідних умов для фізичного розвитку учнів молодших класів, які б сприяли зміцненню здоров’я, дотриманню біологічної потреби організму в рухах й формуванню мотивації до здорового способу життя. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває мотиваційне оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи на уроках фізичної культури. Адже, як відомо, ситуація бального оцінювання негативно відбивається на психологічному стані молодших школярів, викликає в них хвилювання, різні переживання, що впливають на формування неадекватного ставлення до уроків фізичної культури та позакласних занять.

Тому впровадження у початковій школі мотиваційної шкали без бального оцінювання навчальних досягнень учнів буде сприяти формуванню в них ключових компетентностей: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної), математична компетентність, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, екологічна та здоров’язбережувальна компетентності, інформаційно-комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя, громадянські та соціальні компетентності, культурна компетентність, підприємливість та фінансова грамотність.

Впровадження у початковій школі мотиваційної шкали без бального оцінювання навчальних досягнень учнів буде сприяти формуванню в них предметних компетентностей: основи знань, пов’язані з особистою гігієною, значенням занять фізичними вправами для збереження й зміцнення здоров’я, організацією найпростіших форм самостійних занять. У кінці навчання в початковій школі вони мають оволодіти основними життєво важливими навичками і вміннями ходити, бігати, стрибати, лазити, метати, плавати; вміти виконувати основні рухові дії з базових видів спорту, що входять до навчальної програми з фізичної культури; мати елементарні вміння і навички фізичної культури, здорового способу життя в школі, домашніх умовах і за місцем проживання.

Основною метою предмета «Фізична культура» в початковій школі є навчання фізичної культури, всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України [2].

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

♦ виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

♦ формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

♦ розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

♦ використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

♦ формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

♦ розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

♦ розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

♦ виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях [2].

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет [2].

Згідно навчальних програм в учнів початкових класів формуються основні життєво необхідні рухові якості. Тому важливою особливістю змісту фізичної культури є вивчення рухливих і народних ігор, формування в учнів навичок самостійної їх організації і проведення в школі, домашніх умовах і за місцем проживання. В міру зростання учнів у змісті навчання акцент поступово зміщується на засвоєння ними основних рухових дій, фізичних вправ підвищеної координаційної складності з базових видів спорту, що входять до навчальної програми. На завершальному етапі початкової освіти засвоєння нового матеріалу зосереджується уже на фрагментах рухової діяльності, цілісних комбінаціях та спортивних іграх за спрощеними правилами.

Виходячи з цього, учитель фізичної культури має пам’ятати, що основними ознаками мотивації учнів до досягнень у навчанні є:

♦ очікування відчуття радості від розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних дій, використання їх у ігровій та повсякденній діяльності;

♦ усвідомлення розширення функціональних можливостей свого організму шляхом цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей та природних рухових здібностей;

♦ розуміння цінностей регулярних занять фізичною культурою, які сприяють збереженню й зміцненню здоров’я, фізичному розвитку, фізичній підготовленості; формуванню практичних навичок самостійно займатися фізичними вправами й проводити активний відпочинок після навчальних занять та виконання домашніх завдань.

Отже, застосування в початкових класах мотиваційної шкали оцінювання без балів спонукатиме учнів до набуття власного досвіду фізичного виховання за умов:

♦ стимулювання їхнього інтересу до фізичної культури, виконання фізичних вправ та участі в рухливих і спортивних іграх;

♦ пробудження ініціативності під час занять фізичною культурою, проведення рухливих і спортивних ігор, спортивних свят і змагань;

♦ залучення до занять у спортивних секціях і фізкультурних гуртках та до самостійних занять у школі, домашніх умовах та за місцем проживання;

♦ розкриття фізичного потенціалу, розвитку фізичних якостей і рухових здібностей до базових видів спорту та спортивних ігор, що входять до навчальної програми з фізичної культури;

♦ визначення особистих досягнень учнів з фізичної культури та спортивних ігор протягом семестру й навчального року.

Таким чином, об’єктами перевірки та оцінювання учнів без балів за мотиваційними критеріями в процесі занять фізичною культурою мають стати:

♦ інтерес до уроків фізичної культури, занять базовими видами спорту, рухливими й спортивними іграми, що входять до навчальної програми з фізичної культури;

♦ спрямованість рухової діяльності на вивчення нових фізичних вправ, цікавих рухливих та спортивних ігор і досягнення успіхів у обраному для занять виді спорту;

♦ ініціативність під час проведення уроків фізичної культури, рухливих і спортивних ігор та самостійних занять у школі, домашніх умовах та за місцем проживання.

Рекомендації. Під час застосування у загальноосвітніх навчальних закладах мотиваційної шкали оцінювання без балів необхідно враховувати, що всі мотиваційні критерії взаємозумовлені й перебувають у взаємному зв’язку між собою:

♦ інтерес виявляється у цілеспрямованій діяльності й ініціативності учнів до уроків фізичної культури, занять рухливими і спортивними іграми. Втрата інтересу призводить до байдужості школярів до занять фізичною культурою й навіть до їх негативного ставлення до уроків фізичної культури. І, навпаки, наявність в учнів інтересу пробуджує в них позитивне ставлення до регулярних занять фізичними вправами в школі на великих перервах, у домашніх умовах і за місцем проживання. Наявність інтересу також проявляється у прагненні учнів до подолання труднощів, з якими вони зустрічаються під час уроків фізичної культури й позакласної фізкультурно-масової роботи;

♦ спрямованість рухової діяльності характеризується спроможністю учнів досягти успіхів у вивченні фізичної культури, нових фізичних вправ, рухливих і спортивних ігор. Це дає можливість учителю фізичної культури керувати фізичною підготовленістю учнів, стимулювати розвиток у них тих фізичних якостей і рухових здібностей, які є слабкішими. Спрямованість рухової діяльності також сприяє обирати учнями ті види самостійних занять фізичними вправами, іграми й видами спорту, які найкраще їм підходять у молодшому шкільному віці й стануть у майбутньому основними під час занять у спортивних секціях і фізкультурних гуртках;

♦ ініціативність є властивістю, що характеризує прояв учнями досягнень, які дають можливість за результатами діяльності та їхньої поведінки розпізнати рівні набутого ними досвіду. Виявлена ініціативність є свідченням того, що в учнів сформовані й привласненні необхідні знання з фізичної культури, рухові вміння й навички з вивчених рухливих і спортивних ігор. Основними ознаками ініціативності на уроках фізичної культури є впевненість і самостійність під час виконання завдань, уключеність у процес вивчення нових фізичних вправ, творче виявлення своїх рухових дій в іграх на змаганнях і спортивних святах. Ініціативність також дає можливість учителю фізичної культури зрозуміти чи отримують учні задоволення від занять фізичною культурою.

Основним орієнтиром для мотиваційного без бального оцінювання учнів початкових класів на уроках фізичної культури за всіма критеріями є емоційність учнів, їх реагування на заняття фізичною культурою та проявлення власної творчої діяльності у різних видах фізичних вправ, рухливих і спортивних ігор, що входять до навчальної програми з фізичної культури для початкових класів.

Мотиваційні критерії та показники оцінювання навчальних досягнень учнів без балів

Список використаних джерел

1. Державний стандарт початкової освіти. — Урядовий портал. — 2018. — [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti.

2. Типові освітні програми для учнів початкової школи, фізкультурної освітньої галузі (1-2 класи). — Сайт Міністерства освіти і науки України. — 2018. — режим доступу https://mon.gov.ua/ua/news/kolegiya-mon- zatverdila-tipovi-osvitni-programi-dlya-uchniv-pochatkovoyi-shkoli.

3. Фізичне виховання учнів початкових класів у позакласній роботі загальноосвітніх навчальних закладів: навч.-метод. посіб. / В. В. Івашковський, О. І. Остапенко, М. В. Тимчик [за ред. М. Д. Зубалія]. — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014.