Моніторинг НУШ - Результати та рекомендації перший етап, 2019-2020 рр. - Заплотинська Олена 2020

Мета та завдання моніторингового дослідження

Реформа «Нова українська школа», яка стартувала у 2018 році, потребує аналізу ефективності її реалізації. Щоб мати змогу відслідковувати зміни в навчальних досягненнях, обумовлених впровадженням Державного стандарту початкової освіти¹, було започатковано проведення загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти»². Водночас важливо відслідковувати зміни у рівні оволодіння наскрізними уміннями (soft skills), ґрунтовно досліджувати рівень сприйняття реформи НУШ та змін, що нею започатковуються основними зацікавленими сторонами: керівниками закладів загальної середньої освіти, педагогами та батьками і учнями.

З ініціативи Міністерства освіти і науки України громадська організація «Центр підтримки освітніх реформ» у співпраці з Командою підтримки реформ МОН за фінансової підтримки Швейцарії через Швейцарську Агенцію розвитку та співробітництва та Міжнародного фонду «Відродження» провели комплексне дослідження ефективності впровадження НУШ. Базовим нормативним документом, який визначав мету, зміст і процедури здійснення Моніторингу став наказ Міністерства освіти і науки України № 1274 від 8 жовтня 2019 року «Про затвердження програми проведення моніторингового дослідження впровадження реформи «Нова українська школа» у закладах загальної середньої освіти»³.

Таким чином, метою дослідження було оцінити ефективність впровадження реформи «Нова українська школа» в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів, а також в частині сприйняття її учасниками освітнього процесу.

Об'єкт дослідження: впровадження реформи «Нова українська школа» в освітній процес початкових класів.

Предмет дослідження: процес формування наскрізних умінь в учнів початкових класів в умовах впровадження реформи «Нова українська школа», а також ставлення до реформи різних стейкхолдерів.

Серед завдань дослідження було:

✵ дослідити рівень сформованості наскрізних умінь в учнів 3-х класів закладів загальної середньої освіти;

✵ оцінити ступінь реалізації цілей реформи «Нова українська школа» у початкових класах закладів загальної середньої освіти;

✵ обґрунтувати залежність між сформованістю наскрізних умінь учнів та методами роботи педагогів, стилем педагогічної взаємодії, організацією освітнього середовища;

✵ дослідити ставлення учасників освітнього процесу до реформи «Нова українська школа».

У 2019 році було проведено перший етап дослідження із залученням третьокласників, які навчаються за Державним стандартом початкової загальної освіти 2011 року. Водночас до вибірки було включено частину шкіл, які, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, беруть участь у пілотуванні Державного стандарту початкової освіти 2018 року⁴. Такий підхід дає можливість оперативно відслідковувати та оцінювати зміни, спричинені реформою НУШ, у частині сформованості наскрізних умінь в учнів, застосуванні підходів до організації освітнього процесу, сприйняття реформи батьками, адміністрацією навчальних закладів.

У 2020-2021 навчальному році заплановано проведення другого етапу дослідження. У ньому візьмуть участь третьокласники, які вже навчатимуться за програмами, розробленими на основі Державного стандарту початкової освіти 2018 року. Порівняння даних дослідження 2019 та 2020 років надасть підстави для комплексної оцінки реалізації цілей реформи НУШ загалом та окремих її складових, зокрема розвитку наскрізних умінь учнів, зміни методів та підходів, які застосовують вчителі на уроках, реалізації принципу педагогіки партнерства тощо.