Я досліджую світ розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2022
Таємниці нашого Місяця
«Цікавість - одна з найнепорушніших і очевидніших властивостей потужного інтелекту»
Сэмюэл Джонсон
Вступ
Діти народжуються допитливими: вони приходять у світ із вродженим бажанням зрозуміти, як улаштовано все навколо, прагнуть доторкнутись до якомога більшої кількості предметів, щоб отримати новий досвід, ставлять безліч запитань, досліджують і навчаються, щоб задовольнити свою допитливість. Кожне питання дитини - це чудова можливість навчити її самостійно знаходити відповідь, користуватися словниками і книгами, допомогти полюбити сам процес самостійного набуття знань і проведення маленьких дослідних робіт. Допомогти у цьому може ефективна стратегія навчання Inquiry Based Learning.
Мета: визначення особливості застосування навчання через дослідження за запитами учнів (Inquiry based learning) у процесі навчання та шляхи формування активного, самостійного, творчого мислення учнів.
Завдання:
· визначити сутність технології навчання через дослідження за запитами учнів (Inquiry based learning);
· обґрунтувати організаційні засади запровадження даної технології;
· описати можливі шляхи формування особистості з гнучким розумом, розвиненими потребами до подальшого пізнання й самостійних дій, певними навичками та творчими здібностями за допомогою даної технології на прикладі уроків природничого циклу;
· встановити взаємозв’язок між рівнем пізнавальної активності учнів та використанням технології навчання через дослідження за запитами учнів (Inquiry based learning).
Основна частина
Inquiry Based Learning краще підтримує дитячу допитливість та прагнення бути самостійним у пошуку нових знань, бажання ділитися думками з іншим і мати підтримку дорослих.
Вчитель повинен навчити своїх вихованців алгоритму організації дослідження на основі їхніх запитів:
1. Зацікавлююсь.
2. Що я знаю про це?
3. Запитую.
4. Знаходжу можливі відповіді.
5. Ставлю нові запитання.
6. Шукаю нову інформацію.
7. Створюю.
8. Дискутую, презентую.
Поради вчителю під час кола обговорення:
· Давайте позитивні відгуки під час обговорення в колі. Заохочуйте учнів робити те ж у групі.
· Намагайтеся не відповідати на запитання безпосередньо. Заохочуйте учнів самостійно шукати відповіді на запитання.
· Подумайте, що ви запропонуєте учням: відео, книги, інтерв’ю, малюнки. Так діти зможуть знайти відповідь на запитання.
· Дайте учням час для вивчення теми. У цей час працюйте з групами учнів по черзі.
Компоненти навчання, заснованого на запитах учнів: запитання, дослідження, обговорення, висновки.
Очікувані результати (з програми), учень:
- має уявлення про давні моделі Всесвіту та сучасні уявлення про нього;
- називає склад Сонячної системи;
- умови, необхідні для життя живих організмів;
- характеризує умови на планетах Сонячної системи;
- застосовує знання для задоволення пізнавального інтересу про Землю та інші планети Сонячної системи.
Велика ідея: Довести, що можливо дізнатися про деякі таємниці нашого Місяця не полетівши у космос.
|
Примітки |
Коло обговорення Вправа «ЗХД»
|
|
Дослідження та обговорення проводитимемо у невеликих групах. Складання «Діаграми Венна». Висновки зробимо усім класом. |
|||
|
Результати |
Діти привіталися, налаштувалися на роботу; вчитель побачив настрій дітей; створив невимушену атмосферу. |
Вправа викликала здивування. Діти зацікавлені, що будемо вивчати, досліджувати на уроці (протягом тижня). |
Виділення кола основних питань, які переплітаються у запитах кожної групи. Створення щоденника дослідників кожної групи. |
Ключові слова: гравітація, світло, кратер, цикл, фаза, орбіта, затемнення. |
Вчитель та діти бачать, які знання мають діти з теми; що вони відчувають; що для дітей цікаво та важливо. |
Організовано дослідження. Діти у невеликих групах виготовляли моделі Місяця та за допомогою ліхтарика освітлювали одну зі сторін, замальовували світлі сторони. На різній відстані встановлювали предмети різного розміру. |
|
Ресурси |
Скринька з ліхтариком, камінням, м’ячиком |
Папір для фліпчарту, маркер. |
Папір для фліпчарту, маркер. |
Матеріали для організації та проведення дослідження (ліхтарики, папір, олівці, фломастери, скотч, м’ячі різних розмірів). |
||
|
Види діяльності (вправи) |
Ранкове коло -Привітання «Усмішка по колу» |
Активна вправа «Скринька відчуттів» |
Збір запитів |
Початок формування «башти слів» |
Рефлексія |
Організація дослідження |
|
Відібрані запити учнів з теми |
- Якого розміру та форми Місяць? - Чому на небі Місяць такого ж розміру як і Сонце? - Чи бачимо ми увесь Місяць? - Як місяць впливає на нашу Землю? - Як Місяць віддзеркалює світло? - Чому Місяць не падає? |
|||||
|
Всі запити учнів з теми |
- Чому на Місяці є кратори? - Чому Місяць не падає? - Чому на небі Місяць такого ж розміру як і Сонце? - Чому Місяць світиться? - Якого розміру та форми Місяць? - Як місяць впливає на нашу Землю? - Як Місяць віддзеркалює світло? - Звідки з’явився Місяць? - З чого складається Місяць? - Чому у Місяця такий колір? - Скільки Місяцю років? - Чому місяць вважають нашим супутником? - Чому Місяць рухається навколо Землі? - Чи є життя на Місяці? - Чи бачимо ми увесь Місяць? - Що таке Місяць? - Чи є на місяці інопланетяни? |
|||||
|
|
Можна принести фотографії, та доповіді. Організувати виставку. |
||
|
Замальовка або запис першого кроку у «Щоденник дослідника» |
Повертаємось до запитів, чи є питання, на які знайшли відповідь. Про що діти хочуть дізнатися більше? Діти розповідають, про що дізналися, що здивувало, зацікавило, що це означає для них, як для учнів, чому це важливо. Відчували? |
Учні розповідають чому Місяць на небі виглядає одного розміру із Сонцем, якого розміру та форми, на якій відстані знаходиться, яка теорія виникнення та інші факти, які їх зацікавили. Заробляють бали у роботі групи. |
|
|
Папір для фліпчарту (з попередніми записами словника), маркер. |
Щоденник для запису спостережень (альбоми, блокноти тощо), кольорові олівці |
Фліпчарт із запитами учнів |
Папір для фліпчарту (з попередніми записами словника), маркер. |
|
Поповнення «башти слів» |
Організація «Щоденника дослідника» |
Підсумки. Рефлексія |
Пошук інформації з різних джерел. Розповіді учнів про Місяць, інформація якою вони володіли та дізналися у ході досліджень. |
|
Діти підписують зображення фаз Місяця |
|
|
||
|
Замальовка або запис наступного кроку у «Щоденник дослідника» |
Повертаємося до запитів. На які питання вже знайшли відповідь? Чи виникли нові запитання? Що важливе дізналися? Учні розповідають, що думають і знають зараз, що це для них означає, чому це важливо. |
Учні обговорюють результати спостережень у групах; за «Щоденниками досліджень» розказують, що дізнались під час спостереження, на що звернули увагу. Фронтально робимо висновки. |
Створення макету Міяця. Написання власної теорії створення галактики. Виготовлення лепбуку «Чим цікавий Місяць?» |
Повертаємося до запитів. Обговорюємо питання, на які знайшли відповідь. Учні розповідають, що думають і знають зараз, що це для них означає, чому це важливо. |
|
Щоденник для запису спостережень, кольорові олівці |
Зібрані запити. |
«Щоденники дослідника» |
Альбоми, аркуші А-4 кольорові олівці, фломастери, кольоровий папір, ножиці |
|
|
Заповнення «Щоденника дослідника» |
Підсумки. Рефлексія |
Аналіз та висновки на основі проведеної роботи. |
Практична робота |
Підсумки тижня. Рефлексія |
Заключна частина
Дану авторську розробку можна використовувати в 4 класі під час вивчення теми «Всесвіт і Сонячна система». Проводиться упродовж тематичного тижня щоденно. Розвиваючи у дитини допитливість та вміння ставити питання, закладається прагнення до безперервного навчання, яке буде допомагати дитині рости й розвиватися протягом усього життя.




