Я досліджую світ розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2022

Екскурсія у відділ природи краєзнавчого музею (рослинний світ)

Мета. Збагачувати знання учнів про рослин своєї місцевості. Формувати вміння їх розпізнавати за зовнішніми ознаками. Розвивати уяву та емоційну чутливість до прекрасного. Закріплювати правила поведінки в спілкуванні з природою. Виховувати екологічну культуру, гуманне і шанобливе ставлення до рослин.

Маршрут: краєзнавчий музей

Санітарно-гігієнічні вимоги: діти одягнення відповідні погодним умовам

Інструктаж з техніки безпеки: ПДР, правила поведінки у музеї.

Підготовка вчителя до екскурсії: за декілька днів до екскурсії вчитель визначає в музеї об’єкти для спостереження.

Підготовка учнів до екскурсії: на уроках і позашкільний час вчитель знайомить з рослинами своєї місцевості, і ділить учнів на три групи. Учні разом з батьками з різноманітних джерел добирає інформацію про рослин нашої місцевості, що занесені до Червоної книги України, матеріал народних прикмет про рослини, легенди про рослин нашої місцевості.

Хід екскурсії

І. Організація класу.

Продзвенів дзвінок,

Нас кличе на урок

І ми всі вже спішимо,

Бо на екскурсію йдемо.

Фенологічні спостереження

- Яка пора року настала?

- Які зміни відбуваються в природі?

- Який місяць, число?

- Тепло чи холодно надворі?

- Який стан неба?

- Чи були опади сьогодні?

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

- Сьогодні ми з вами відвідаємо краєзнавчий музей нашого міста, де побачимо рослини рідного краю, познайомимось з їх характерними особливостями, дізнаємось про їх користь, спробуємо перевірити народні прикмети, дізнаємось які із рослин нашої місцевості занесені до Червоної книги України.

1. Гра «Мікрофон»

- Чому рослини належать до живої природи?

- Які групи рослин ви знаєте ?

- Що спільного у рослин ?

- Чим відрізняється кожна з цих груп ?

- Яку користь приносять рослини ?

- Як ставитись потрібно до рослин ?

- Які правила поведінки у природі ви запам’ятали з попередніх уроків?

2. Інструктаж з техніки безпеки:

ПДР, правила поведінки у музеї.

3. Перехід до місця проведення екскурсії.

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Оглядова екскурсія з екскурсоводом.

Рослини поширені по всій земній кулі. На величезних просторах вони утворюють ліси, степи, луки. Населяють вони і водойми, ростуть навіть на скелях і в сипучих пісках.

Завдяки унікальному географічному положенню рослинний світ Хмельниччини багатий і різноманітний. Область займає третє місце по Україні за кількістю видів рослин після Криму та Карпат.

В експозиціях нашого музею представлено понад 160 видів рослин Хмельниччини.

Знайомство із флорою нашого краю розпочнемо з огляду вітрини "Система рослинного світу". Відомо, що рослини поділяють на нижчі і вищі.

Водорості - мешканці водойм, але живуть також на ґрунті, стовбурах дерев та ін.

Лишайники є індикаторами чистоти навколишнього середовища. Деякі (видинапр, пармелія, левкотрія легенева) - можуть існувати тільки в екологічно чистих регіонах, аксанторія (постінна золотянка) пристосовується до будь - яких умов. Лишайники ростуть дуже повільно.

Цікаву групу рослин становлять мохи, які є вже представниками вищих рослин. Сфагновий мох має бактерицидні властивості, є гарним теплоізолятором.

Плавун булавовидний - вічнозелена рослина, має довгі тонкі стебла. Здатним до розмноження плавун стає у віці 20-30 років.

Продовжують систему рослинного світу хвощі. Хвощ польовий є найбільш поширеним. Він є також індикатором кислотності ґрунтів. Хвощ є злісним бур’яном і тварини його не їдять. Якщо хвощ потравляє в сіно - корови худнуть, дають менше молока. В овець перестає рости шерсть. Якщо продовжувати годувати худобу цим сіном, то вона може навіть загинути, тому що хвощ має фермент, який руйнує вітамін В1. Хвощі незамінні в народній в народній медицині - їх застосовують при ревматизмі і запальних процесах, хворобах печінки, серця, а також аж сечогінний та кровоспинний засіб. В Україні росте 9 видів хвощів.

Сосна - представник голонасінних, вічнозелених дерев.

Деякі представники покритонасінних, яких у флорі України понад 4,5 тисяч видів, представлені у вітрині "Система рослинного світу".

Пальчатокорінник м’ясочервоний - представник родини орхідейних, занесений до Червоної книги України.

Суниця лісова - цінна лікарська рослина, яка також допомагає орієнтуватися в лісі - червоний бік ягоди завжди з південного боку.

Латаття сніжно - біле розвивається по тропічному типу(тому що дно водойми ніколи не промерзає). Кореневище і стебло його ростуть протягом п’яти років, поки на поверхні води не розцвіте прекрасна біла квітка, яку ще називають водяною лілією.

Наступна вітрина знайомить нас із біоценозом боліт. Місто Нетішин розташоване в зоні Малого Полісся, де переважають перезволожені території. В таких умовах і сформувалась своєрідна, характерна для цього регіону, рослинність.

Типовими представниками болотної рослинності є осока і рогіз. Плоди осоки у мішечках розносяться водою, а горіхи рогозу 2 - 4 дні плавають на поверхні, потім опускаються на дно, де розкривають і висипають насіння, яке згодом проростає. Кореневище рогозу багате на крохмаль.

Досить цікавою є росичка круглолиста - комахоїдна рослина. Болотні ґрунти є бідними на азот, тому ця рослина пристосувалась добувати собі цей мікроелемент із тваринного білка. Листки росички приваблюють комах крапельками блискучої рідини ("роси"), до якої комахи приклеюються. Ворсинки закривають і комаха опиняється у пастці. Листок виділяє рідину , яка за своїм складом нагадує шлунковий сік і розчиняє білки, які всмоктує росичка.

Андромеда (підбіл) - рослина з білуватими завдяки восковому накипу листочками, які на зиму не опадають і залишаються зеленими, гарний медонос.

В наступній вітрині можна ознайомитися з рослинністю луків, які характерні для територій, котрі затоплюються під час весняних повеней.

Лучний степ, характерний для півдня Хмельницької області, в наш час практично весь розораний. Збереглись тільки деякі фрагменти на кам’янистих та супіщаних схилах, непридатних для ведення сільського господарства.

До складу різнотрав’я флористичного комплексу лучного степу входять шавлія лугова, тирлич хрещатий. Останній тонко реагує на зміни в навколишньому середовищі. Перед дощем, вітром, при похолоданні бодай на 1 градус квіти тирлича закривають свої пелюстки.

13% території Хмельниччини займають ліси. У деревостані переважають сосна, дуб, береза, на півдні області - граб, клен, ясен.

Густий трав’яний покрив лісів утворюють копитняк, гусяча цибулька, пшінка весняна, та цінні лікарські рослини - перстач прямостоячий (калган), конвалія. Листя конвалії утворює суцільний килим, квіти ж її з’являються один раз на два - три роки. Річ у тому, що кореневище конвалії живе щонайбільше 21 рік. Уперше конвалія цвіте у віці 7 років, а до 12 років рослина вже втрачає цю здатність. Ось виходить, що за своє життя конвалія цвіте всього 2 - 3 рази.

Значну частину території нашого мікрорегіону складають піщані ґрунти, з якими пов’язаний особливий комплекс псамофільних рослин. Ці рослини представлені в експозиції на вітрині "Рослини пісків", а також у центрі залу.

Цмин пісковий - лікарська рослина, яку застосовують як жовчогінний і кровоспинний засіб.

Чебрець повзучий, завдяки наявності в ньому речовини темолу - незамінний у парфумерії. Крім того, він має чудові лікарські властивості. З листя чебрецю готують салати і приправи.

Полини багаті на дубильні речовини, з допомогою яких фарбують тканину у синій , зелений та жовтий кольори

IV. Перевірка та засвоєння нових знань, умінь і навичок.

- Ми перебуваємо з вами у царстві рослин. Ви уважно слухали та роздивлялись експонати, фотографії. Давайте перевіримо наскільки ви були уважними та що запам’ятали.

1. Пограємо гру «Закінчи речення»

— Рослини — мешканці водойм…(водорості).

— Рослина, якою небезпечно годувати корів, овець…(хвощ).

— Пальчатокорінник мясочервоний ще називають….(орхідеєю).

— Прекрасна біла квітка, що роста та квітне на воді….(водяна лілія).

— Осока та рогіз — рослини, що ростуть….(на болоті).

— Росичка кругло листа живиться….(комахами).

— Конвалія за своє життя цвіте лише….(два рази).

— Незамінний у парфумерії, має лікарські властивості, готують з нього навіть салат….(чебрець).

2. Робота у групах (вчитель ділить учнів по групах)

Гра «Де мій дім»

- Тепер давайте переконаємося, як швидко ви можете відшукати серед рослин ті, які ростуть тільки у певних місцях, про яких ви слухали розповідь та розглядали. Я називатиму рослини, а ви своєю групою підходитимете до оглядових вітрин.

Перша група — віднайдіть вітрину, де показані мохи.

Друга група - віднайдіть вітрину, де зібрані представники болотної рослинності.

Третя група - віднайдіть вітрину де різнотрав’я луків.

Четверта група - віднайдіть вітрину, де зібрані представники рослинності пісків.

П’ята група — вітрина, де зібрані рослини лісу.

- Спробуйте назвати якомога більше рослин з своїх оглядових вітрин.

3. Вікторина "Рослини лісу"

- З якого дерева виготовляють сірники? Листочки цього дерева тремтять навіть без вітру, оскільки з’єднується з гілочкою особливо. Тому про це дерево говорять, що воно переодягається кілька разів на день. (Осика)

- Яке дерево найчастіше застосовують для виготовлення лиж, а людина в спеку під ним ховається? ( Береза)

- У яких дерев восени листя червоніє? (Клен, горобина)

- Яке дерево квітне найпізніше? (Липа, влітку)

- Яке дерево найчастіше висаджують у містах, а листочки в сильну спеку в нього липкі? (Липа)

- Яке дерево свідчить про близькість води? Воно цвіте найпершим, провіщаючи весну? (Верба)

- Яке полювання в лісі дозволене у будь - яку пору року? (Фотополювання)

Що станеться , якщо на певній ділянці вирувати ліс і тривалий час його не висаджувати? (Зникнуть усі живі жителі, тому тривалий час не ростимуть дерева)

4. Обговорення результатів виконання роботи.

Розповідь про рослини нашого краю, що занесені до Червоної книги України.

— Лілія лісова

Єдиний дикорослий представник лілій у нашій флорі. В народі має різні назви: лілія, вороняче масло, маслянка, масляночка тощо. Це — декоративна рослина. Квіти мають своєрідний, трохи різкий аромат, причому, ввечері і вночі аромат сильніший. Запилюються квіти нічними метеликами з довгим хоботком.

Цибулини їстівні, на смак солодкуваті, нагадують каштан. Розмножується насінням та вегетативно-дочірніми цибулинками. Росте лілія лісова в лісах, на узліссях, серед чагарників.

Причини зміни чисельності — зривання на букети, викопування цибулин, зникає також під час вирубування лісів.

— Сон великий

Центральноєвропейський вид на східній межі ареалу. Ще можливі нічні заморозки, але квітку сон-трави це не лякає, вона заздалегідь "утеплилася" щільним шаром м'яких сріблястих волосків. Назву "сон" рослина отримала через те, що квіти в похмуру погоду закриті, ніби сплять, та й в народній медицині використовували цю рослину як снотворний засіб. Ця багаторічна рослина росте на світлих сухих відкритих ділянках, в основному, на узліссі, на сонячних схилах. Живе рослина до глибокої осені, запасаючи поживні речовини в кореневищі. Сон великий дуже декоративна рослина i шкода, що він знищується оберемками на весняні букети.

— Анемона розлога

Ендемічний рівнинний вид, який відокремився від високогірної анемони нарцисоцвітної.

Латинська назва "анемос" походить від грецького слова "вітер". Рослина дуже декоративна завдяки великим білим або рожевим квітам та м'якому шовковистому опушенню. Цвіте у тpaвнi - червні. Росте зрідка на лісових галявинах, трав'янистих схилах, серед розріджених чагарників, переважно на ґрунтах, багатих карбонатами кальцію.

Причини зміни чисельності — випасання худоби, викошування травостою, збирання квітів на букети.

— Зозулинець степовий

Із відомих науці 85 видів роду зозулинців на Україні зустрічається 17. Деякі з них ростуть на Хмельниччині.

Зозулинець степовий росте на луках, лісових полянах, узліссях. Причиною зменшення кількості рослини є складна біологія розвитку. У насінні орхідей немає ніяких запасних поживних речовин i для проростання їх в ґрунті їм необхідний симбіоз з мікоризою гриба. Там, де немає грибів чи їх мало, орхідеї зникають. А наявність грибів залежить, в свою чергу, від методів i характеру використання ґрунтів.

— 3мієголовник австрійський

Реліктовий вид. Багаторічна трав'яниста, опушена рослина. Цвіте у травні-липні, розмножується насінням.

Причини зміни чисельності — зривання на букети та випасання худоби. Росте на вапнякових відслоненнях, серед чагарників, на світлих трав'янистих схилах.

Охороняється у державних заказниках.

— Коручка болотна

Багаторічна рослина, що росте на болотистих лісових галявинах і луках, серед осокових боліт і чагарникових заростей. У червні-липні розпускаються строкаті, білувато-рожеві численні квіти у верхівковому суцвітті. Знищують її на букети. Гине вона і при викошуванні трав. Якщо зустрінете цю гарну рослину — не чіпайте її. Хай і інші помилуються квітучою болотною орхідеєю

— Підсніжник звичайний

Вважають, що підсніжники — «квіти надії»— першими з’являються з-під снігу, засвідчують прихід весни.

На Україні росте 3 види підсніжника. У нас, на Хмельниччині, широко розповсюджений в дубово-грабових лісах підсніжник звичайний.

Коротке життя підсніжників і дуже легко воно може обірватися. Вони вже зникли з околиць Києва і все рідше зустрічаються навколо інших великих міст, тому що підлягають масовому збору для букетів. Цибулини по-хижацьки викопуються любителями.

5. Презентація народних прикмет.

— З наближенням негоди, перед дощем, з квiток акацiї видiляється так багато нектару, що аромат вiдчувається за сотнi метрiв.

— Якщо весною береза ранiше за вiльху листя викине - лiто буде сухим, а коли вiльха першою розiв'ється - замучать дощi й холод.

— На дощ квiтки березки польової стулюються, а розкриваються навiть i за хмарної погоди. .

— Вишня на Покрову має зелене листя - буде сувора зима.

— Перед дощем на листках плакучої верби з'являються крапельки вологи.

— Якщо влiтку на горобинi багато плодiв - осiнь буде дощова, мало - суха.

— На дубi багато плодiв - на сувору зиму.

— Якщо небо хмариться, а квiтки жовтцю вiдкритi - дощу не буде.

— Перед негодою квiтконiжки картоплi схиляються, квiтки никнуть.

— Розпустився клен - буде вже тепло.

— Перед негодою конюшина стуляє свої листочки i схиляє головки суцвiть, а перед стiйкою гарною погодою стебла й листочки її вирiвнянi, суцвiття пiднятi догори.

— Якщо в сонячну погоду квiтки кульбаб стулюються - буде дощ. .

— Перед дощем квiтки мальви стулюються.

— Перед негодою квiтка маргаритки нахиляється так низько, що майже торкається поверхнi землi.

— Осокiр "плаче" за декiлька годин перед дощем, збавляючись зайвої вологи.

— Якщо влiтку багато польового осоту, зима буде холодною, якщо багато щавлю - теплою.

6. Легенди краю про рослини

Легенда про проліски

Давно то було. Тікала з турецької неволі українська дівчина Катерина. Блукала не один день, не два ... Непомірно довго тягнувся час самотнього голодного блукання серед чужих людей, голих степів, холодних вітрів, пекучого від холоду каміння. Тікала вона і знала, що в разі невдачі чекає її жахлива розправа за вбитого слугу, за отруєння відваром болиголову сторожу.

Та невдовзі султан повернувся з походу і, дізнавшись про все, просто оскаженів. Викликав загін яничар і звелів живою чи мертвою повернути втікачку. Скільки днів тривала погоня, одному лише світлочолому місяцю відомо, який темними ночами освітлював дівчині дорогу. Ось і степи залишились позаду. Із загону яничар залишились одиниці, а втікачки все не здоженуть. Яничари і самі давно вже повернули б назад, але, пам´ятаючи суворий наказ, продовжували погоню. Незабаром виснажена дівчина дісталася рідних країв і в знемозі опустилася на землю під вітами лісу. Надворі стояли перші дні весни. В повітрі пливли терпкі запахи живиці та набубнявілих липких бруньок. На всі лади висвистували шпаки, зустрічаючи весну і радіючи теплу. Лежачи на купі сухого теплого листя, Катря плакала від щастя. Та раптом до неї долинули крики переслідувачів. Здавалось, що вони вже десь поряд, за сусідніми кущами. В дівчини від жаху холоне кров, туманиться в очах, серце ледь не вискочить з грудей. Розкинула Катруся в розпачі руки, обняла купку сухої вицвілої торішньої трави і у відчаї почала благати: «Ненько моя, земле! Не дай загинути! Не дозволь песиголовцям вернути в неволю! Краще розступися, земле, і навічно прийми мене в обійми! Миліша смерть на рідній батьківщині, ніж підневільне життя на чужині!» Почула матінка-земля те благання, враз голі кущі покрилися зеленим листям, зашепотіли в швидкому рості трави, а з небесної блакиті опустилися на галявину голубі сутінки й заховали втікачку. З тих пір говорить легенда, там, де опустився на землю блакитний туман, заясніли на лісових галявинах, весняні квіти кольору вечірнього неба, нагадуючи нащадкам про хоробру українську дівчину Катерину, її незгасне прагнення до волі. І, назвали їх синьоокими пролісками.

Чому у калини червоні ягідки

Жили дві сестри Мирослава і Олена. Мали вони, на диво, веселий характер і рідкісну дівочу красу. Та не в добрий час випало цвісти їхній молодості. Ворожі орди плюндрували все живе на своєму шляху. Палала земля, палав рідний край, струмками текла кров, почорніли небо і земля. Не стало чути дівочого співу, згинула весела дівоча вдача, а в очах застигли біль, туга, та відчай. Не минуло чорне лихоліття і сестер: впала порубана мати, стрілою був пронизаний батько, кіньми потоптано меншенького братика. Все це застали сестри, коли прийшли з лісу. Від нестерпної туги запеклися раною серця, затуманився мозок, спопеліла, не долетівши додолу, гаряча сльоза. І поклялися сестри помститися кривавим песиголовцям за муки народні, за горе нечуване. Розповідають, що не один татарський загін, не одна сотня ненависних прибульців знайшли свою загибель в лісових хащах та непрохідних болотах, куди заводили їх відважні дівчата. Та не минули лиха і відважні героїні. Якось вони завели ворогів у болотисту западню, але самі були порубані чужинцями. Шість віків ходить по світу легенда, що краплини дівочої крові, які бризкали з-під ворожого ятагана, були підхоплені вітром, рознесені по лісах і долах, по берегах рік озер... І де вони падали, там виростали кущі червоної калини. А на місці порубаних дівочих тіл виросли кущі калини — «гордовини» з червоними, мов запечені краплини дівочої крові, ягодами. З тих пір і ростуть кущі калини то над водою, то попід лісом, то десь над яром, а то й біля могили примостяться, навіваючи журбу, смуток, спогади. Цілу довгу холодну зиму палахкотять рубіновим намистом на калині яскраво-червоні плоди. А коли уважно глянути на зернину, вийняту з ягоди, то можна побачити, що вона нагадує маленьке серце.

Легенди про ряст

Розповідають, що в одному пралісі жила відьма. Цілими ночами вона літала на мітлі, а вдосвіта верталася до своєї хатинки на курячих ніжках, щоб відпочити. Ляже і тільки задрімає, як тут півень закукурікає. Розсердилась відьма на півня, що спати не дає, й перетворила його в квітку. Квітка рясту й справді дещо скидається на голову півня.

Легенда про материнські сльози (маргаритки)

Лише сніг зійде, а на луках, на горбах, понад стежками з'являються маленькі білі квіточки. Люди називають їх материнськими сльозами і склали таку легенду. Колись, дуже давно, на наш край нападали татари. В одному селі жила бідна вдова. Мала вона трьох синів-козаків - один другого кращий. Уже повиростали вони, і думала мати, що невісток приведуть, поміч буде. Але не так сталося, як гадалося. Чорною хмарою посунула на Україну татарська орда. Пішла та сила вгору по Дністру аж під Карпати грабувати народ і в ясир забирати: хлопців-молодців на галери, а дівчат - для гаремів ханських та султанських. Зібралися три сини тієї вдовиці на татарву йти. Попросили в матері благословіння, поклонилися громаді, взяли мечі, осідлали коней вороних і поїхали з побратимами на рать. Люта січ була, бо й не рівними сили були. На одного козака по п'ять зайд сунуло. Та відступили татари, бо багато бусурманських голів лишилося над Дністром. Поверталися з перемогою хлопці додому по білому снігу, що випав після битви. Радісно зустрічали їх. Але для матері-вдови принесли вони сумну звістку: її два сини впали у лютій січі, а третього, порубаного, забрали татари з собою. Боса і простоволоса бігла мати по білому снігу за третім сином і тяжко голосила. Гіркі сльози рясним дощем падали з очей. Від них танув білий сніг. Де впала сльозина, там розквітала маленька квіточка. Назвали люди ці квіточки материнськими сльозами. А ще їх маргаритками називають

Легенда про лілію

Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон і гнали в невідому країну. В одному селі (а скільки таких сіл на широкій Україні) росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії. Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці села, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світла. А ввечері, з запахом сонця, ховалися від чорної ночі. З того часу ці чудові квіти, яких прозвали ліліями, просипаються з сонцем і засипають з його заходом.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія.

- Де сьогодні проходила наша екскурсія?

- Чи переконались, що рослини ростуть у най різноманітних куточках нашого краю? Пригадайте, де саме?

- Які рослини вас «здивували»? Чим?

- Яка легенда сподобалась найбільше? Чому?

- Які народні прикмети запам’ятали?

- Які рослини нашого краю занесені до Червоної книги?

- Чому на Землі зникають деякі рослини?

- Яким є значення рослин в житті людини?

- Чим конкретно природі допомагає кожен із вас?

Світ навколо тебе дуже привабливий і цікавий , і ти живеш у ньому, як у рідному домі, бо ти - теж частинка цієї природи. А щоб тобі було тут затишно і добре, то слід поводитися мудро, оберігати довкілля, бо без нього ми не зможемо жити. Потрібно допомагати природі відновлювати свої сили. І ти це можеш!

Гра "Вчимося любити природу"

Учитель промовляє фразу, а учні повинні сказати, любить або не любить людина природу і чому.

1) Людина вийшла з лісу з букетом конвалій.

2) Людина садить біля будинку дерево.

3) Людина кинула недопалок на землю.

4) Директор заводу поставив очисні фільтри на труби.

5) Діти вішають на дерева шпаківні.

6) Після відпочинку у лісі люди зібрали і закопали сміття.

7) Водій миє машину на березі ріки.

8) Хлопчик б’є пляшки.

VІ. Домашнє завдання.

Продовжити знайомитись та вивчати рослинний світ нашого краю.

VІІ. Організоване повернення учнів до класу.