Я досліджую світ розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2022

Таємниці золотої осені

Мета:

✵ учити складати невеличкі розповіді про тварин, рослин на основі безпосередніх вражень від спостережень, використовуючи художнє слово;

✵ учити знаходити цікаві особливості явищ природи, поєднання кольорів, форм, звуків, захоплюватися красою природи, милуватися нею та висловлювати власне захоплення;

✵ розвивати образну уяву, мислення, міркування, мовлення, уміння послідовно висловлювати власну думку;

✵ виховувати культуру словесного спілкування, любов до рідної природи.

Місце проведення: парк.

Попередня підготовка: за кілька днів до уроку обрати місце проведення уроку — парк, оглянути його.

Попередня робота

✵ Читання творів В. О. Сухомлинського;

✵ відгадування та складання загадок;

✵ інструктаж із техніки безпеки та правил поведінки в природі.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Підсумки фенологічних спостережень

— Яке сьогодні число?

— Яка температура повітря?

— Що можна сказати про стан неба?

— Чи є сьогодні вітер? Який він за силою?

— Чи були сьогодні опади?

— Які зміни відбулися в природі з настанням осені? (Сонце менше посилає проміння, коротшає день, з'являються хмаринки, стали холодними ночі, часто дме холодний вітер, іде дощ.)

ІII. Повідомлення теми, завдань уроку

— Ми, діти, сьогодні говоритимемо з осінніми деревами. Ви навчитеся спостерігати, висловлювати власні думки, складати розповіді, казки, бачити у звичайному незвичайне. Ви маєте в осінньому парку перевтілитися у деревце і скласти про нього цікаву казку чи оповідання та розповісти нам.

IV. Екскурсія в природу

Учитель виводить дітей у парк.

— Подивіться, як гарно осінь одягла дерева у парку. А які дерева ви тут бачите?

— А зараз відгадайте загадку.

Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. (Осінь)

— У жовті, багряні, золотаво-червоні шати одягнені дерева. Вирує навколо нас чарівна осінь. Ніхто і ніщо не може стати між ними і природою.

— А чи знаєте ви вірних друзів осені — місяців? (Вересень, жовтень, листопад)

— Молодці! А чи знаєте ви, як у давнину називали осінніх друзів- місяців? Ні? То слухайте!

Вересень колись називали сівень, адже починали сіяти озимину. Жовтень — хмарунець, тому що часто змінювалась погода, або весільник. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий». А листопад — просто падолист, адже опадає листя. Кожна пора року дарує свою красу: весна — перші ніжні квіти, літо — буйну зелень і сонце, а осінь — плоди. Які ж плоди дарує нам осінь? (Відповіді учнів.)

Діти, прислухайтеся до тихого погойдування дерев. Вони на вас чекали. Але мені здається, що парк нібито притих, засумував. Чому засумувала природа? (Відповіді учнів.)

— Природа сумує за літнім красивим вбранням. Садочок зажурився, сумуючи за пташиним співом. Засумувала зів'яла пожовкла травичка, загубивши свою весняну красу.

Гра «Дощик»

Ось і краплинки-краплинки

Пострибали по стежинці.

Хмароньки збираються,

Дощик починається.

— Діти, беріть листочки і ховайтеся, ніби під парасольками, від дощику. (Діти ховаються.)

— Хто саме допоможе нам розігнати хмарку? (Вітерець)

— Пропоную ручками нагнати вітерець, щоб він розігнав хмарку. (Діти махають руками.)

— Шкода природі теплого літнього вітерцю. Залишили парк барвисті літні квіти. Діти, якими лагідними словами ми можемо розвеселити наш парк?

- Ой, який ти, парку, золотавий, спокійний!

- Як чудово в осінньому парку!

- Які чудові листочки!

— Я гадаю, що він почув ваші гарні речення і більш не сумуватиме. Пройдіться і уважно послухайте шум листя під ногами. Доберіть слова, щоб влучно передали характер цих звуків. (Шелестять, скриплять, шарудять, тріщать)

— А тепер заплющте очі, спробуйте відчути запах осені. (Діти заплющують очі.)

— З чого складається запах осіннього повітря? (Із запаху прив'ялого листя, диму осінніх вогнищ, аромату плодів)

— А тепер знову трішки пограємося! Зберіть листочки, які вам сподобаються.

Діти збирають листя, а вчитель запитує їх, з яких вони дерев, якого вони кольору, чому саме їх зібрали діти.

— Молодці, дуже гарні листочки ви назбирали! А зараз зробіть осінній килимок із ваших листочків.

Діти розкладають листочки, створюючи килимок.

— Ми створили чудовий осінній килимок, намагаючись розвеселити природу, але щоб відчути, за чим вона так сумує, спробуємо перевтілитися за допомогою ось цієї гарної палички. Нею я зачаклую вас.

Кого з вас я торкнуся, той перетвориться на дерево (дуб, берізку, вишню, клен тощо). А ви, коли я вас торкнуся чарівною паличкою, вдихніть глибше чисте осіннє повітря і спробуйте кількома реченнями відповісти, за чим сумує дерево.

Учитель торкається дітей «чарівною» паличкою. Вони відповідають, що вони відчувають.

— А тепер за помахом моєї палички ви знову станете дітьми. Сподобалося бути деревами? Спробуйте скласти невеличку казку чи оповідання про те деревце, що ви імітували. (Робота в групі.)

Перевірка завдання.

— Діти, дятлик прилетів і розповів, що ось у цієї берізки зігнулась від вітру гілочка. їй же боляче, так? Скажіть добрі слова деревцю. (Відповіді учнів.)

— Молодці! Ви справжні маленькі охоронці природи!

Бережіть комашок, діти,

Кожна з них повинна жити.

Як не стане в нас комах,

То загине кожний птах.

Як не буде бджілок в нас,

То медку ніхто не дасть.

Щоб сади у нас цвіли,

Щоб летіли журавлі,

Щоб пташки у нас співали,

І дерева підростали,

Щоб земля була у квітах,

Бережіть природу, діти!

— Осінь, ти — володарка природи. Перед тобою справжні її охоронці. А зараз Осінь запрошує васу танок.

Діти танцюють, узявшись за руки.

— Чи не хотілося б вам набратися сили в осінньому парку? Адже кожна квіточка, травинка, кожне дерево — це частинка природи, частинка рідної землі.

Недарма народна мудрість каже: «Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси». Кожна рослинка, кожне деревце має в собі чудодійну силу. Якщо людина з доброю душею попросить у неї цієї сили, рослини завжди поділяться.

Діти називають лікарські рослини.

— Заплющте очі, прикладіть долоньки до своїх грудей і попросіть природу поділитися з вами цією чарівною силою. А тепер розплющте оченята, підійдіть до деревця, що вам подобається, і поговоріть із ним.

Діти підходять до деревця, розмовляють із ним, гладять стовбур, листочки.

— А тепер можна й погратися! Я пропоную вам гру «Яка я квіточка» .

Учні за допомогою рухів, міміки відображають ту квіточку, що їм до вподоби.

— А зараз попрацюймо! Придумайте казочку чи оповідання про деревце, що вам найбільше сподобалося, та його листочки. (Розповіді учнів.)

— Молодці, ви гарно попрацювали, були уважними і старанними сьогодні. Попрощайтеся з осіннім парком! (Діти прощаються.)

— Я гадаю, що ми з вами обов'язково повернемося на це саме місце взимку і принесемо паркові свої нові цікаві історії.

V. Підсумок уроку

— Де ми з вами були?

— Що таке парк?

— Які дерева ви там бачили?

— Що було для вас найцікавішим на уроці?

— Чи сподобалося вам складати казочки та оповідання?

— Молодці, діти! Спасибі вам за роботу.

VI. Домашнє завдання

— Намалювати малюнок за темою уроку. 

— Розповісти про урок батькам.

Організоване повернення до класу

Прикмети осені

♦ Досвідчений натураліст може сказати, якою буде зима:

♦ Що більші мурашники, то суворішою вона завітає в наш край.

♦ Якщо горіхи вродили рясно, а грибів мало — зима буде сніжна і морозна.

♦ Припинився рух мурашок коло мурашника — чекай негоди.

♦ Грім у вересні — на тривалу осінь.

♦ Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало — чекай суворої зими, якщо все — зима буде тепла.

♦ Комарі у листопаді — значить, буде м'яка зима.

♦ Павутиння на рослинах — на осіннє тепло.