Я досліджую світ розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2022

Географічна карта, умовні знаки на карті

Мета: Закріпити й поглибити знання дітей про план місцевості, масштаб, глобус, формувати уявлення про поняття «географічна карта»; навчати читати карту, використовуючи умовні позначення та масштаб; розвивати спостережливість; виховувати активну пізнавальну діяльність; розширювати кругозір.

Обладнання. Карта півкуль, політична карта України, атласи, контурні карти, демонстраційні таблиці, глобус, олівці, мультимедійний проектор.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Продзвенів і стих дзвінок.

Починається урок.

То ж тепер часу не гаймо,

Працювати починаєм.

ІІ. ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ НА УРОК

- Який у вас настрій?

- Виберіть капітошку із своїм настроєм і привітайтеся з ним.

- Усміхніться до мене, поділіться гарним настроєм з друзями.

- Я дуже хотіла б, щоб хороший настрій був у нас усіх до кінця уроку.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Девіз уроку:

Якщо хочеш, щоб життя тобі посміхнулося,

Спочатку сам посміхнись життю!

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Тема уроку: Географічна карта, умовні знаки на карті.

Завдання уроку:

— Ознайомимося з поняттям «карта», різними її видами;

— Навчимося читати карту, використовуючи умовні позначення і масштаб;

— Дізнаємося, чим відрізняється карта від плану місцевості.

V. ПРЕДСТАВЛЕННЯ «ФАХІВЦІВ»

- А щоб урок пройшов цікаво, повчально, запам’ятався цікавими фактами нам допоможуть такі фахівці:

Фенолог — спостерігає за сезонними явищами в живій і неживій природі.

Історик - дослідники минулого

Географ — дослідники різних природних явищ на планеті.

VІ. ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Бесіда за спостереженням:

- Яка зараз пора року?

- Початок, середина чи кінець весни?

- Який зараз місяць?

- Число? День тижня?

Розв’яжіть «Вузлики»

- Прочитайте закодовані слова:

ОНСЯ  РОМУПОХ

ИТОХ  НОХМАР

- Які слова пов’язані із сьогоднішньою погодою?

- Температура повітря? Вітер? Опади?

- Зміни в живій природі?

Робота з календарем природи та в зошитах спостережень

- Зробіть записи у зошиті спостережень із календаря природи.

VІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

- Отже з хорошим настроєм, бажанням дізнатись чогось нового, пропоную перевірити, як ви засвоїли матеріал попереднього уроку.

- Для цього проведемо тестову перевірку.

- Діти, прошу бути уважними, час на виконання завдань 3 хвилини. На картці запишіть своє прізвище і до роботи.

Перевір себе!

Тест

1. Планом предмета називається

а) його малюнок;

б) його розміри;

в) його вигляд зверху.

2. Зображення невеликої частини земної поверхні за допомогою умовних знаків називається

а) планом предмета;

б) малюнком місцевості;

в) планом місцевості.

3. Запишіть умовні знаки плану місцевості

4. Масштаб показує

а) довжину і ширину предмета;

б) у скільки разів зменшено справжні розміри предмета;

в) висоту предмета.

5. Який масштаб доцільно використати для креслення плану класу?

а) 1 см — 5 см;

б) 1 см — 1 км;

в) 1 см — 100 м;

г) 1 см — 1 м.

6. Обчисліть справжні розміри ділянки.

На плані ділянка має такі розміри:

довжина — 4 см,

ширина — 3 см;

масштаб плану: 1 см — 10 м.

7. На екскурсію до парку учні йшли спочатку на південь, потім — на захід, далі — на південний захід. У яких напрямках вони повертатимуться?

- А зараз прошу обмінятися картками з товаришем по парті і проведемо взаємоперевірку.

Правильну відповідь позначте «+», а неправильну — «-».

- Тепер візьміть кожен свій аркуш і оцініть свої знання, помноживши кількість правильних відповідей на 2. Підніміть руку в кого 6 правильних відповідей, 5 правильних відповідей, 4 правильні відповіді.

- Я дуже задоволена результатами перевірки і переконана в тому, що ви справді любите природознавство і готові дізнаватись та засвоювати нові знання.

VІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Пояснення вчителя

- Що в мене в руках?

- У мене в руках глобус.

- Пригадайте, що таке глобус. (Глобус — зменшена модель Землі, яка дає правильне уявлення про її форму, розташування материків і океанів, річок, міст, гір. Проте круглий глобус незручно брати з собою до школи чи користуватися ним у дорозі.)

- Яку форму має глобус?

- Отже, як і Земля, глобус має форму кулі.

- На глобусі можна знайти зображення будь-якого місця на Землі, але ним незручно користуватися.

- Уявіть, що ви вирушаєте в далеку дорогу чи в подорож.

- Що ви з собою візьмете?

- Правильно в подорожі люди зазвичай беруть із собою карту.

- Але Земля має форму кулі, як же перенести її на плоский аркуш паперу?

- Як зображують Землю на площині?

- Де так буває?

Країни без людей,

міста без будинків,

Ліси без дерев,

Моря без води.

- Що таке карта? (Географічна карта — це зменшене у багато разів зображення на площині всієї поверхні Землі або її частини за допомогою масштабу й умовних знаків.)

- Вчені умовно поділили глобус на дві півкулі і поверхню утворених півкуль зобразили на аркуші паперу. Так отримали географічну карту півкуль: західної і східної (демонстрування)

- Покажіть західну півкулю, східну півкулю. (Усі об’єкти діти показують на карті і глобусі.)

- Покажіть Північний полюс; Південний полюс.

- Чи все на глобусі і карті півкуль зображено однаково? (Так, однаково.)

- Отже, який висновок можна зробити? (Зображення на карті і глобусі однакові.)

Перші карти з’явилися навіть раніше, ніж виникла писемність. Уже тоді люди вміли зображувати розташування прибережних островів, заток, гирл річок, щоб пояснити людині, не знайомій із місцевістю, як знайти дорогу. Ці карти створювалися на бересті, на кістці, на піску.

Географи — це вчені, які вивчають форму земної кори, а також країни та їх мешканців.

Географів, які складають карти, називають картографами.

Карти бувають: фізичні, політичні, економічні, карти природних зон, карти теплових поясів.

На фізичних картах зображують форму земної поверхні: гори, рівнини, річки, озера, моря й океани.

На політичних картах показані країни й міста.

На економічних картах позначено місця, де видобувають газ чи нафту, виробляють метал або автомобілі, вирощують кукурудзу чи яблука.

Однак всі карти мають спільні риси:

— Те, що зображено на карті, має значно менший розмір, ніж насправді.

— На картах використовують умовні позначки. Наприклад, міста позначають кружечками, а столиці — зірочками, корисні копалини теж мають свої позначення, воду позначають синім кольором, ну а суходіл — залежить від того, яка це карта.

— На всіх картах видно, де південь-північ, а де захід-схід.

Робота з картою

1) Розповідь про кольори, якими позначають сушу і водойми на карті.

- На карті за допомогою різних кольорів зображена вся поверхня нашої планети.

Сушу на карті, як і на глобусі, позначають різними кольорами, бо поверхня Землі не однакова, не рівна: низовини — зеленим, височини — жовтим, гори — коричневим. Водойми позначають синім кольором. А також за кольором можна дізнатися про глибину водойм: чим темніший синій колір, тим глибші місця; світлим кольором позначають мілкі місця. Аналогічно: чим вищі гори, тим темніше забарвлення на карті вони мають.

- На глобусі і карті ми бачимо лінії, що йдуть від одного полюса до іншого, покажіть їх. Вони називаються меридіанами.

- На глобусі і карті є інші лінії. Як вони називаються? (Паралелі)

- Покажіть найдовшу паралель.

- Де знаходиться екватор?

Робота за підручником

- Намалюйте екватор. Домальовуйте паралелі і меридіани.

- Що спільного і чим відрізняються глобус і карта?

Розповідь про відмінності між планом і картою.

- Географічна карта відображає більш значні території, ніж план. Масштаб на карті дрібний; чим більшою є територія, зображена на карті, тим дрібніший її масштаб; чим менший масштаб карти, тим менше подробиць можна на ній позначити.

На карті, як і на глобусі, є градусна сітка, що складається з меридіанів і паралелей. За ними визначаються сторони горизонту: меридіани вказують напрямок з півночі на південь, а паралелі — із заходу на схід.

Вправа «Мікрофон»

Учні відповідають на запитання на с. 38.

- Поясніть значення слова «карта».

Учитель пропонує учням розглянути карту півкуль у шкільному атласі та розказати, що на ній зображено.

- Що називають географічною картою?

- Чому на ній не можна детально відобразити місцевість?

- Який напрямок указують меридіани?

- Який напрямок указують паралелі?

- Які умовні знаки використовують на карті?

- Як позначають низовини, підвищення, гори, водойми, великі міста?

- Які бувають карти?

- Що таке атлас?

Учитель пропонує учням виконати практичну роботу на с. 39-40.

- Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 40.

- Якими словами ви збагатили на уроці свій словарний запас?

Тестування

1. Географічна карта це — …

а) зображення земної поверхні в кольорі;

б) зображення земної поверхні за допомогою умовних знаків

в) зменшене в багато разів зображення на площині всієї земної кулі, або окремих частин земної поверхні за допомогою умовних позначок

2. Лінії на карті, які з’єднують Південний і Північний полюси і проведені згори вниз, називають:

а) меридіанами;

б) паралелями;

в) екваторами.

3. Лінії, накреслені подібно до екватора через певну відстань, називають:

а) меридіанами;

б) паралелями;

в) допоміжними осями.

4. На карті синім кольором позначають:

а) гори

б) водний простір

в) рівнини

5. На карті найвищі гори позначають:

а) зеленим;

б) жовтим;

в) темно- коричневим.

6. Карти, на яких умовно зображується земна поверхня, називаються:

а) фізичними;

б) політичними;

в) картами природних зон.