Читання розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2021

П. Єршов. Літературна казка «Горбоконик». Р. Щедрін. Казка-балет «Коник-Горбоконик»

Мета:

- поглибити знання учнів про казку як художній твір, у якому вигадка і фантазія служать засобом вираження художніх образів, суджень народу; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів, вносити елементи інсценування в самостійну роботу учнів;

- вчити аналізувати прочитане, визначати характер дійових осіб, розвивати зв’язне мовлення;

- знайомити з творчістю українських поетів як перекладачів, визначити образний зміст літературної казки та музичного твору на основі літературної казки;

- розвивати уміння вдумливо сприймати та інтерпретувати твори мистецтва (балет), передавати враження, почуття; навички емоційно-виразного сприйняття музичного твору;

- стимулювати творчу активність учнів, прагнення до процесу пізнання;

- розширити уявлення учнів про музично-театральні жанри мистецтва (без термінів);

- виховувати інтерес до мистецтва, любов до народної та класичної музики, естетичні смаки, духовність, моральність, любов та повагу до народного фольклору, шанобливе ставлення до мистецтва;

- формувати потребу сприймати та виконувати музичні твори.

Тип уроку: інтегрований.

Методи і прийоми: робота в парах, групах, інсценування, бесіда, розповіді вчителя, розповіді учнів, художнє читання, сприймання музичних творів, перегляд фрагментів балету, їх аналіз; перегляд ілюстрацій до художніх творів, перегляд фоторобот .

Міжпредметні зв'язки:

- Українська література: художній твір, художній образ, літературна казка, народний фольклор.
- Образотворче мистецтво: художній образ в образотворчому мистецтві, художня ілюстрація.
- Музичне мистецтво: художній образ у музиці, музичний твір, балет, балет-казка.
- Театральне мистецтво: інсценування фрагментів літературної казки.

Обладнання: мультимедійні технології, слайд-презентація, відеофрагменти казки — фільму «Коник — Горбоконик» (автор Р. Щедрін), ілюстрації до літературної казки, фотопортрети П. Єршова, М. Рильського, Р. Щедріна, М. Плісецької, малюнки учнів; на столах учнів заготівки з уривками із казки П. Єршова «Горбоконик», теоретичний матеріал «Що таке балет?», «Художній образ в музичному творі», «Художній образ в образотворчому мистецтві», «Словничок» ( балет, лібрето).

Підручники: «Українська література», «Музичне мистецтво».

Роздатковий матеріал: теоретичний матеріал, надруковані на окремих аркушах паперу уривки літературної казки на кожному столі для роботи у парах, пір’я Жар — Царівни у кожного учня.
Епіграф: (музична заставка)

У Музики - свої слова, слова яскраві і незвичні.

Почув їх хтось, зачарував,

Перетворив в казки-музичні.

Вони струмлять як джерело,

І розповідь ведуть казкову

Про мудрість, відданість, добро

І силу музики чудову!

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до уроку. Привітання.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

(Ілюстрація до казки додаток 1)

Вчитель:

"Починається казка казатися"
За горами, за лісами,
За широкими морями,
Проти неба на землі
Жив дідусь в однім селі.
У старенького три сини:
Старший - з розумом хлопчина,
Середульший - сяк-такий,
А найменший - геть дурний

- Із якої казка наведений мною уривок?

- До якого жанру належить казка «Горбоконик»? Доведіть це.

- На якому уроці, вивчаючи новий матеріал, ми вже зверталися до казки «Горбоконик»? (на уроці музичного мистецтва, вивчаючи танцювальну музику, зверталися до фрагментів балету «Коник — Горбоконик»)

- Дайте визначення, що таке балет. Можна користуватися картками з теоретичним матеріалом, які є у вас на партах (додаток 2).

- Зробіть висновок, якою буде тема нашого уроку, що ми будемо обговорювати?

- Як ви вважаєте, чому на одному уроці ми об’єднали українську літературу і музичне мистецтво? (Казку написав П. Єршов, а музику до балету на сюжет казки — Р. Щедрін.)

- Метою нашого уроку є довести, що автори цих творів допомогли нам краще розгледіти, визначати характери дійових осіб, визначити образний зміст літературної казки та музичного твору, розширити знання про жанри мистецтва.

Взагалі, вважається, що Жар - птиця є Птах Щастя.

(Вчитель звертає увагу учнів на велику казкову ілюстрацію, яка знаходяться на дошці додаток 3).

Хто Жар-птицю упіймає — буде щасливим. Давайте допоможемо Івану своєю дружною роботою на уроці, правильними чіткими відповідями утримати Жар-птицю за хвіст. Кожен учень додасть пір’ячко до хвостика, і тоді Іван буде міцно тримати Жар — птицю у своїх руках! Готові до нової роботи?

ІІІ. Основна частина уроку

1. Розширення знань учнів щодо авторів творів:

а) Відомості про автора казки Петра Єршова

(доповідає учень, який раніше підготував матеріал. Показує учням портрет автора (додаток 4))

Петро Єршов (1816-1869) - автор відомої казки "Горбоконик", уродженець Сибіру; освіту здобув у тобольській семінарії, потім в університеті; був учителем, інспектором і, нарешті, директором тобольської гімназії. В 1856 році казка стала друкуватися з відновленням тих місць, які в перших виданнях замінені були точками. "Горбоконик" - твір народний, майже слово у слово, за словами самого автора, узяте з уст оповідачів, від яких він його чув, Єршов тільки привів його в більш стрункий вигляд і місцями доповнив. Простий, дзвінкий і сильний вірш, чисто народний гумор, безліч вдалих художніх картин (кінний ринок, земський суд у риб, городничий) доставили цій казці широке поширення, навіть за межами Росії, наприклад, в Галичині між русинами; вона перекладена на чеську мову ("Koník-hоrbounek") і викликала масу наслідувань (наприклад, "Коник-Горбоконик із золотою щетиною").

А. С. Пушкін, прочитавши цю казку, сказав: "Тепер цей рід творів можна мені залишити".

б) Відомості про автора балету Р.К. Щедрина

(доповідає учениця, яка раніше самостійно підготувала матеріал. Демонструє портрет Р. Щедріна (додаток 5, додаток 6))
Родіон Костянтинович Щедрін народився 16 грудня 1932 року в Москві, в сім'ї професійних музикантів. У 1944 році в Москві відкрилося хорове училище, де батько Щедріна з поверненням родини у місто після Великої Вітчизняної війни почав викладати. Туди ж в якості вихованця був зарахований і Родіон. У 1947 році на конкурсі композиторських робіт серед учнів журі, очолюване А. Хачатуряном, присудило Щедріну першу премію, а вже на четвертому курсі він був прийнятий до Спілки композиторів. Після закінчення училища в 1950 році він вступив до Московської консерваторії, а потім продовжив навчання в аспірантурі до 1959 року.
Щедрін дуже рано завоював популярність. До початку 1960-х років він уже мав у своєму творчому активі балет «Коник-Горбоконик», оперу «Не тільки любов», фортепіанні твори, хори, Першу симфонію, а також ряд творів, музичну основу яких становив фольклорний матеріал.

За своє творче життя Щедрін написав величезну кількість музичних творів у різних жанрах. Він автор оперної, балетної, симфонічної музики, хорових, камерних, фортепіанних творів, а також музики до фільмів.

Вчитель:

- Слід додати, що Р. Щедрін - відкрита людина, веселого норову. Коли він написав свій балет — казку «Коник — Горбоконик», то, звісно, цікавився, як артисти балету втілюють у життя його музичний твір, став присутнім на репетиціях. Він познайомився з самою талановитою балериною — Майєю Плісецькою (додаток 7).

(Вчитель звертає увагу учнів на портрет балерини, далі — на фотографії, які демонструються на дошці (додаток 8), (додаток 9))

- Вони одружилися. Майже всі свої роботи Щедрін присвячував дружині.

Ви бачите М. Плісецьку як виконавицю партії Цар - Дівиці. Вони разом довго жили у Німеччині. Нажаль, у 2015 році М. Плісецької не стало. Щедрін донині проживає закордоном, створює музичні твори.

2. Народний фольклор у творах П. Єршова, Р. Щедріна.

- Діти, ви зрозуміли, що літературну казку написав російський літератор дуже давно, але читаємо ми її рідною українською мовою. Чому? (Її переклали на українську мову)

- Чи відомо вам, хто переклав? (Максим Рильський)

- М. Рильський — відомий український поет. Зверніть увагу на його портрет.

(Вчитель демонструє портрет М. Рильського (додаток 10))

- В старших класах ви обов’язково будете вивчати його твори, які відомі далеко за межами нашої країни. Коли свою казку створював П. Єршов, він використовував елементи народного фольклору. Тому М. Рильський не відійшов від цієї лінії і при перекладі звернувся також до фольклору, тільки якого народу? (Українського). Я пропоную послухати художнє читання учениці. Скажіть, які елементи українського фольклору використував перекладач М. Рильський?

(Уривок читає учениця (додаток 11))

3. Робота із «Словничком»

(На дошці записані слова із «Словничка»: балет, лібрето)

- Що таке сюжет казки? (Події, які відбуваються у творі)

- У балеті сюжет називають лібрето. Казка П. Єршова складається із 3 частин, але вони об’ємні, мають багато сюжетних ліній — різні герої виконують якісь свої дії. У балеті — казці «Коник — Горбоконик» лібрето складається із 10 частин, але вони коротенькі, і героїв менше. Наприклад, Жар — Птах і Цар — Дівиця — це одна й та ж особа. Чому так?

4. Співвідношення уривків літературної казки і фрагментів балету — казки.

Вчитель:

- Звісно, коли читаємо літературний твір, дивимося музичні вистави, розглядаємо картини, то перед нами постають художні образи, головні герої творів. Скажіть, за допомогою яких засобів автор літературного твору показує читачам художній образ, характер героя?

- За допомогою яких засобів автор музичного твору показує музичний образ, характер героя?

- До вашої уваги фрагмент балету — казки «Коник — Горбоконик».

- Уважно передивіться його, щоб потім знайти серед уривків літературної казки, які є на вашому столі, той уривок, який відповідає фрагменту балету - казки.

(Перегляд фрагмента балету — казки, частина 2 «Іван у караулі»)

- Зачитайте виразно відповідний уривок літературної казки до фрагменту балету (додаток 12). Назвіть героїв.

- Що було далі? (Брати забрали коней та повели продавати)

- Перегляньте наступний фрагмент балету — казки.

(Перегляд фрагмента балету — казки «Брати ведуть коней продавати»)

- Які почуття виникли у вас підчас перегляду відео? Що допомогло вам відчути напруженість, загостреність сюжету?

5. Інсценування уривку казки.

- Які події за сюжетом літературної казки відбулися далі? (Іван та Горбоконик виявили пропажу коней. Іван у розпачу. Горбоконик пропонує свою допомогу.)

- Учасники театрального гуртка підготували для вас інсценування саме цього уривку казки.

(Перегляд театральної постановки (додаток 13))

6. Робота над художніми образами головних героїв — Івана, Горбоконика.

- Які висновки можна зробити щодо образу головного героя Івана?

(Учні надають свої відповіді. Додаткову інформацію раніше підготувала учениця. Вона демонструє образ балаганного Петрушки (додаток 14)).

- Образ Івана Петро Єршов перейняв, мабуть, з балаганного Петрушки — улюбленця російського народу. Петрушка був непоказний: носатий, горбатий. Чи не «перемістилися» горби зі спини Петрушки на коника? Спочатку наш Іван був непоказний, і тільки згодом став красенем.
У образі простакуватого Івана годі було вбачати втілення ідеалу людської поведінки. Іван буває дурненьким, часом лінується, любить поспати. Але він живе мудрою народною мораллю — жити чесно, не скупитися, не красти, бути вірним своєму обов'язку і опиратися слову, виявився переможцем всіх життєвих негараздів.

Вчитель:

- До вашої уваги ще один фрагмент казки — балету. Прислухайтесь, будь ласка, до музики. За допомогою яких музичних тонкощів композитор Р. Щедрін передає особливості поведінки, норов Горбоконика?

(Перегляд фрагмента балету - казки «Коник - Горбоконик» за участю коника).

(Учні відповідають на поставлене питання.)

- Знайдіть у себе на столі уривок літературної казки, у якому П. Єршов описує Горбоконика. Виразно прочитаємо його (додаток 15).

- Чому коника назвали «Горбокоником»?

(Доповідає учениця, яка самостійно підготувала матеріал до уроку)

- Чому ж коник двогорбий?

Може, цей опис прийшов із дитинства — Єршов жив у Петропавловську і Омську — містах, які є воротами у прикордонні землі — Індію, Персію, Бухару; там на базарах зустрічав він небувалих для Сибіру тварин — двогорбих верблюдів і довговухих віслюків. Але, мабуть, це надто спрощена аналогія. Є й ще гіпотеза: коник — далекий «родич» давньо-міфологічного крилатого коня, здатного злетіти до Сонцю. У мініатюрного єршовського коника крила «відпали», але бугри м'язів («горби») збереглися, і з ними могутня сила, здатна доставити Івана на небо. Людині завжди хотілося літати, тому образ коника привабливий для читача.

Вчитель:

- Скажіть, діти, чи є в художніх образах Івана та Горбоконика щось схоже? (Обидва герої — нерозлучні друзі: перший — дурень, другий — непоказний. Але образи цих героїв втілюють у собі доброту, бажання допомогти іншим, любов, дружбу, які не побудовані на розрахунку.)

7. Співвідношення уривків літературної казки і фрагментів балету — казки.

Вчитель:

- Перегляньте наступний фрагмент балету — казки, потім знайдіть і зачитайте відповідний уривок літературної казки.

(Перегляд фрагмента балету - частина 5: а) «Цар - Дівиця випливає на човні», б) «Іван та Цар — Дівиця»)

(Учні знаходять відповідні уривки літературної казки після перегляду кожного фрагменту (додаток 16, додаток 17) та виразно читають)

- Як Іван поставився до Цар — Дівиці? Як це ви зрозуміли?

- Коротко охарактеризуйте Цар — Дівицю за музикою, за танцювальними рухами. Чому ви так вважаєте?

8. Співвідношення уривків літературної казки і балету - казки.

Вчитель:

- Перегляньте наступний фрагмент балету — казки та зачитайте відповідний уривок літературної казки.

(Перегляд фрагмента балету — казки «Цар»)

- Фрагмент невеликий, але яку «музичну» характеристику дає Царю композитор і за допомогою яких рухів постановник балету також показує нам особливості поведінки і характеру правителя держави?

- Прочитайте виразно уривок про Царя.

(Учні читають уривок літературної казки (додаток 18).)

- Яким бачить народ свого нового царя? Підтвердьте свої слова уривком казки.

(Учні читають уривок літературної казки (додаток 19.))

- Які сподівання народу вклали автори у свої твори?

- Чи радів народ новообраному правителю? Як закінчилася казка?

- Знайдіть відповідь у тексті казки (додаток 20).

9. Робота над художніми ілюстраціями до казки П. Єршова «Горбоконик» та фотороботами до балету — казки Р. Щедріна «Коник — Горбоконик»

Вчитель:

- Перегляньте, будь ласка, сюжетні малюнки до казки П. Єршова «Горбоконик» та за ними розкажіть, що сталося з героями казки (додаток 21).

- Роздивіться фотороботи до різних постановок балету - казки Р. Щедріна «Коник — Горбоконик» (додаток 22). Назвіть головних героїв балету - казки, яких бачите на фотознімках.

- На уроці ви всі працювали творчо, кожен хотів допомогти Івану утримати Жар — птицю. Хтось із вас, мабуть, уявляв, що сам зараз тримає хвостика прекрасного крилатого створіння. Прошу вас, діти, підійти до дошки і прикріпити своє золоте пір’ячко до хвостика Жар — птиці.

ІV. Підсумок уроку

Вчитель:

- Що нового ви дізналися на уроці?

- Що найбільше вам запам’яталося? Чому?

- Чи хотіли би вам відвідати справжню виставу балету — казки Р. Щедріна «Коник — Горбоконик»?

- Як би ви поводилися у театрі?

V. Висновок

Вчитель:
Навколишній світ багатогранний, цікавий і неповторний. Кожна людина відчуває, бачить і сприймає його через почуття, думки, слова, звуки, рухи - це і є життя, яка ні на хвилину не зупиняється. Нехай це дощ, який барабанить за вікном, або перший пухнастий сніг, який вкриває землю, або зачаровує спів птахів за вікном, або хуртовина у полі - все це прояв і свято життя, що оточує нас, яке не залишить байдужою жодну людину. Кожен із нас коли-небудь відчував захват від краси того ж першого снігу або, навпаки, ставало сумно в дощовий осінній день. Або раптом ставало на душі надзвичайно легко, ніби «душа співає» і все навколо « звучить»! Це незвичайні стани можуть з легкістю відображати у своїх роботах художники, передаючи в яскравих панелях фарб те, що зворушило їх, розчулило. Або ж музиканти - композитори, відображаючи через гармонію в звуках бачення навколишнього світу. Поети створюють словесні образи, архітектори - на століття прекрасні миті, створюючи образи із каменя, а хореографи в танці « малюють» тілом образи, «розповідаючи» під музику, доносячи до нас сюжети тих чи інших літературних творів. Таким чином, ми спостерігаємо тісний взаємозв'язок мистецтв, які доповнюють один одного, допомагають відтворювати і об'єднувати в єдине ціле і музику, і літературу, і танець.

Наш урок можна закінчити такими словами (учні читають напам’ять разом):

У Музики - свої слова, слова яскраві і незвичні.

Почув їх хтось, зачарував,

Перетворив в казки музичні.

Вони струмлять як джерело,

І розповідь ведуть казкову

Про мудрість, відданість, добро

І силу музики чудову.

- На уроці ви всі працювали творчо, кожен хотів допомогти Івану утримати Жар — птицю. Хтось із вас, мабуть, уявляв, що сам зараз тримає хвостика прекрасного крилатого створіння. Прошу вас, діти, підійти до дошки і прикріпити своє золоте пір’ячко до хвостика Жар — птиці.

VІ. Домашнє завдання

1. Виразно читати текст казки.

2. Намалювати свої ілюстрації до казки «Горбоконик».

Додатки до уроку

Додаток 1

Книга «Петро Єршов. Горбоконик»

Додаток 2

Додаток 3

Ілюстрація до казки на класній дошці. По закінченню уроку учні прикріплюють свої «золоті» пір’ячка до хвостика чарівної Жар — птиці.

Додаток 4

Петро Павлович Єршов (1816-1869)

Додаток 5

Родіон Костянтинович Щедрін. Народився 16 грудня 1932 року.

Додаток 6

Родіон Костянтинович Щедрін.

Додаток 7

Відома балерина Майя Плісецька

Додаток 8

Майя Плісецька у балеті Р. Щедріна «Коник — Горбоконик»

Додаток 9

Подружжя Р.К. Щедрін та М. Плісецька

Додаток 10

Максим Тадейович Рильський — відомий український поет.

Додаток 14

Балаганний Петрушка

Додаток 21

Ілюстрації до літературної казки П. Єршова «Горбоконик»

Додаток 22

Фотороботи до різних постановок балету — казки «Коник — Горбоконик» (композитор Родіон Щедрін)