Читання розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2021
Казка - це диво, сповнене краси
Мета: поповнити знання учнів про відомого вчителя В. О. Сухомлинського, вдосконалювати вміння учнів творчо працювати над текстом; збагачувати словниковий запас; розвивати смислову та образну пам’ять, уміння узагальнювати, кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості учнів; виховувати любов до художнього слова.
На дошці епіграф уроку:
«Казка - це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови».
Хід уроку
І. Організаційний момент.
У нас сьогодні гості, привітаймося, посміхнімося і починаємо працювати.
ІІ. Перевірка д-з
Наш клас сьогодні прибрано чудовими малюнками, це дз тема «Казки моєї мами». Всі справилися чудово.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Актуалізація знань.
Учитель. Розшифрувати тему нам допоможе математика. Візьміть чарівні квадратики і розв’яжіть приклади, заштриховуючи відповіді.
- Що ви отримали? (відповіді учнів)
- Яке слово зашифроване? (казка).
Наш урок позакласного читання присвячений темі (відкрити епіграф) ……
А чого ми можемо навчитися на уроці? (відповіді учнів)
Налаштували свої голівки відповідаємо на питання.. (Мозковий штурм)
Вірші складає … (поет)
Казки вигадує … (казкар)
Прозу створює … (прозаїк)
Байки каже … (байкар)
Народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події це ….
Зачин, основна частина і кінцівка…
На які види поділяються казки?
1. Робота над новим матеріалом.
Вчитель: На столі перед вами назви казок . Ви повинні розкласти їх за різновидами.
«Пан Коцький», «Лисиця та журавель», «Мудра дівчина», «Пані Метелиця», «Попелюшка», «Про Жар-птицю та вовка», «Про правду та кривду».
Перевіряємо… Молодці. З цим завданням ви впоралися. А далі на нас чекає подорож.
2. Випереджальне завдання.
1 ведуча. Наша подорож буде проходити в різних куточках нашої країни. В місті Києві ми відвідаємо студію «Інформаційна», в місті Гайворон - Театральну» та «Творчу».
2 ведуча. Ітак перша зупинка — «Інформаційна». Ми у головній бібліотеці нашої країни.
(голос із-за куліс на фоні мелодії «Одинокий пастух»)
Учень: «Що таке Школа під Голубим Небом?
Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти. Дошкільники, першокласники, другокласники… Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. Увесь світ навколо нас спить. Лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає. Це і є наша Школа під Голубим Небом.
Діти приходять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами — складаємо казки. Все, що ми бачимо, здається нам у ці дивовижні години казкою.
Школа під Голубим Небом — це джерело живої думки й слова, до якого я щодня приводжу вас, щоб ви стали людьми великої душі, розумними й сердечними, мудрими мислителями.»
(В.О. Сухомлинський)
Вчитель: Сподіваюсь, ви всі здогадались про кого буде мова?
Учень: Багаторічний директор Павлиської середньої школи, кандидат педагогічних наук, автор багатьох книг, брошур і статей, художніх творів для дітей, заслужений учитель — Василь Олександрович Сухомлинський.
Учень. «Людина, — любив повторювати педагог, — народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.» Ці проникливі слова можна і треба віднести і до самого Василя Олександровича.
Учень. «Вірте в талант і сили кожного учня.» Ці слова Сухомлинського можна було б поставити епіграфом до всього, що було ним написано.
Учень. Василь Олександрович — надзвичайно скромна, цілеспрямована натура, тиха і навіть, незважаючи на знаменитість, трохи сором`язлива людина. Жила в ньому титанічна сила волі й духу, невичерпна енергія, воля бійця за справедливість, за долю освіти та виховання майбутнього. Важливе місце серед цього багатства належить казці.
3. Робота з виставкою книг.
Вчитель: Погляньте на нашу виставку. На ній представлено книги написані В. О. Сухомлинським. Деякі ви вже прочитали а з якимись ще познайомитесь. Всі ці книги можна отримати в бібліотеці.
Вчитель: А щоб краще читати і розмовляти давайте підготуємось.
4. Мовна розминка.
Склади:
- Піраміди слів
- Скоромовки
Вчитель: Далі попрацюємо у групах. В кожної групи конверт із завданням (див. додаток).
Казка Сухомлинського, зверніть увагу на заголовок тексту, розшифруйте його, далі читаєте і відповідаєте на запитання, обираєте ведучого, який представить відповідь групи.
Правила роботи в групі повторюємо чи пам’ятаєте?
Вчитель: Щоб краще розуміти зміст і відповідати на питання читання «Передай далі»
5. Питання
1. А якби події відбувалися влітку, як могли розвиватися події?
2. Кому крім горобчиків потрібна допомога? Придумайте продовження…
3. Прочитайте текст пропускаючи прикметники…
4. Щоб ви зробили на місці дівчинки далі…
(Відповіді ведучих.)
6. Фізкультхвилинка.
Вчитель. Перед нами двері з інтригуючою назвою «Театральна». І так до вашої уваги казка Василя Олександровича «Як їжачок до зими готувався» у виконанні учнів нашого класу.
7. Ляльковий театр.
Як їжачок до зими готувався
Автор. Був собі в лісі їжачок. Знайшов він кімнатку в дуплі старої липи. Тепло в ній і сухо. От він там і живе.
Настала осінь. Падає жовте листя з дерев. Скоро й зима настане. Почав готуватися їжачок до зими. Сходив до лісу, понаколював на свої голки сухого листя. Приніс до кімнатки, настелив, стало ще тепліше.
Знову подався до лісу їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голках до хатини, склав у бочці. А бочку зробив із березової кори.
Ще раз почимчикував їжачок до лісу. Нашукав грибів, насушив їх і теж поклав у бочку. Тепло й затишно їжачкові, але сумно одному. Захотілося знайти товариша. Пішов він до лісу, зустрів зайчика.
Їжачок. Зайчику-побігайчику! Ходи до мене, в мою кімнатку, жити.
Зайчик. Не хочу я до тебе, в твою кімнатку. У мене своя є.
Автор. Пішов їжачок далі та й зустрів сіру мишку.
Їжачок. Мишко-шкряботушко! Ходи до мене, в мою кімнатку, жити.
Мишка. Дякую тобі, їжачок, за запрошення, але в мене своя нірка є. Я там буду жити.
Автор. Засмутився їжачок та й пішов далі. Зустрів він ховрашка.
Їжачок. Братику-ховрашок! А ходи-но зі мною жити в мою хатинку.
Ховрашок. Вибач, їжачок, але я не можу з тобою жити. У мене своя нірка є.
Автор. Зустрів їжачок цвіркуна. Сидить цвіркун на сухій стеблині, дрижить від холоду.
Їжачок. Іди до мене жити, цвіркуне.
Цвіркун. Дякую тобі, дякую тобі, їжачок, за запрошення. Я згоден.
Автор. Пострибав цвіркун у хатину до їжачка радий-радесенький (Стиха лунає музика). Настала зима. Їжачок цвіркунові розказує казку, а цвіркун пісню їжачкові співає.
Вчитель: Сподобалась казка діти?
А якби Їжачок не знайшов собі друга? Яке б могло бути продовження казки…
Вчитель. Дуже добре.. Але в мене є запитання , ми багато разів вимовляли слово казка, а як воно пишеться з буквою —з чи —с? (Відповіді учнів)
Отже ми запам’ятали , що у слові казка пишеться —з , тому що казочка.
1. Складіть речення зі словом: І ланка — розповідне, ІІ — питальне, ІІІ - окличне. (нагадуємо, які розділові знаки ставляться в кінці кожного типу речень.)
2. Доберіть спільнокореневі слова до: казка.
3. Давайте складемо сенкан. (Робота біля дошки)
Вчитель: У мене чарівні кубики, ведучі з кожної групи підійдіть до мене і киньте свій кубик. Ваше завдання створити свою казку використавши обрані картки. Групи вчителів також працюють. Час виконання завдання.
Продовжте речення:
- Я люблю читати казки, тому що…,
- То чого ви навчилися, чи що вам сподобалось на уроці?
8. Домашнє завдання (інтегроване дз)
1. Створити свою власну казку з ілюстраціями.
2. Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Майстер веселого цеху — Грицько Бойко.
Завдання до уроку ви знайдете в куточку читача.
Вчитель:
Якби не казка, хто б і знав,
Що стільки є чудес на світі.
І хто б завісу відкривав
У світ, в якому грають діти.
Дякуємо всім. До нових зустрічей у світі чарівних і неповторних казок під голубим небом.
Додаток.
Це г_р_бці пл_чуть від х_л_ду
Зимового ранку пішла маленька Яринка до саду.
Надворі був великий мороз.
Ніде не видно пташок.
Навіть горобців немає.
— Де ж горобці поховалися? — подумала Яринка.
Прийшла до хати, стала під стріхою.
Почула, як там зацвірінчав горобець.
А потім на землю впали крижані крапельки, мов маленьке намисто.
— Що воно таке? — подумала Яринка.
І здогадалася: це горобці плачуть від холоду, горобині сльози замерзають і падають додолу крижаним намистом.
Бідні горобчики!