Читання розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2021
Котики вербові гріють лапенята... Анатолій Камінчук «Котики вербові»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; ознайомити учнів з новим автором А. Камінчуком; вчити знаходити в тексті образні вислови, розвивати пам'ять, естетичний смак; виховувати любов до рідної землі, художнього слова.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
Привітання. Створення емоційного настрою.
- Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіху на уроці. Для того щоб впоратись з усіма завданнями, будьте старанними і слухняними.
Девізом уроку стануть такі слова:
Видумуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!
II. Мовленнєва розминка
1. Вправи на розвиток дикції, артикуляції. Промовляння чистомовки.
Вчитель:
- Діти, сьогоднішній урок літературного читання ми почнемо з розвитку мовленнєвого апарата, щоб вчитися правильно, чітко і виразно говорити. Для цього повправляємось у вимовлянні чистомовки. Спочатку промовлятиму я, а ви повторюйте за мною.
Ла-ла-ла — гора мала.
Лу-лу-лу — маю ляльку малу.
Лі-лі-лі — черевики вжемалі.
Ли-ли-ли — ми водиці налили.
2. Робота над скоромовкою
- Зараз пригадаємо скоромовки, що вивили раніше. Показую малюнок ваше завдання відгадати про яку скоромовку йде мова і розповісти її.
1) - Одуде,одуде,
А де ти твій дім буде?
- У саду на дубі
Буде, дітки, любі!
2) Шишки на сосні,
Шапка на столі.
3) Йшов журавлик на лужок,
Вбрався в жовтий кожушок.
Кажуть бджілка і жучок:
- Дуже гарний кожушок!
3. Прочитайте і посміхніться!
Качка кумкає, а жаба кряче.
Собака нявчить, а кішкагарчить.
Зозуля кукурікає, а півенькує.
Порося ґелґоче, а гусак рохкає.
Голуб дзижчить, а джміль...
Корова каркає, а...
- Продовжте самостійно! Розплутайте плутанку, прочитайте правильно.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
- На минулому уроці ми познайомилися із декількома віршами. Зараз перевіримо чи були ви уважні. Завдання співставити автора/авторку з віршем.
(картка)
Любов Відута «Утікачка ковбаса»
Оксана Кротюк «Чемна ворона»
«Киця й котик»
Сергій Пантюк «Біли гриб, боровик»
Завдання:
- З якого вірша:
1) «Курява стоїть така,
Що не видно й квітника.»
(«Киця й котик» Оксани Кротюк)
2) «На півлісу забілів
Отаман усіх грибів.»
(«Біли гриб, боровик» Сергій Пантюк)
3) Чемна ворона зайшла до вагона,
Ґречно усіх привітала поклоном.
(«Чемна ворона» Оксани Кротюк)
4) А за ними наш собака.
Зголодніввін, неборака.
(«Утікачка ковбаса» Любов Відута)
5) Що самотнім Боровик
Не зростає…
(«Білий гриб, боровик» СергійПантюк)
- Поглянемо на виставку малюнків, які ви зобразили до віршів на високий рівень.
- А зараз перевіримо виразне читання віршів.
ІV. Повідомлення теми та мети. Мотивація навчальної діяльності.
Гра «Доскажи словечко»
- Переходимо до теми уроку. Доповніть словом.
Все у зелені довкола:
Пасовища, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки,
І в сороки новина,—
Облетіла всіх вона,
Сповіщаючи: — ...
(«Весна»!)
- Сьогодні ми познайомимося з новим, для нас, сучасним автором, прочитаємо його вірш, який він присвятив цій чудовій порі року, що зовсім скоро прийде до нас.
- Це Анатолій Камінчук (портрет).
V. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.
1. Повідомлення про поета.
- Послухайте і скажіть що нового дізналися про автора?
Анатолій Камінчук народився 1939 року в Києві в сім’ї службовця.
Коли почалася війна, його батько — Семен Камінчук — пішов на фронт в 1943 році, загинув у боях під Житомиром.
Мати, Марина Федорівна, разом із сином переїхала у село Луб’янку (Бородянський район Київської області) до свого батька Федора Івановича Петренка, де потім Анатолій закінчив середню школу.
Писати вірші Анатолій почав ще в школі. Перший вірш надрукував у районній газеті, коли навчався у дев’ятому класі. Він називався «Десятикласнику».
Після служби в армії, закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, працював учителем на Житомирщині.
Працював у журналі «Малятко».
Анатолій Камінчук видав більше десяти збірок віршів для дітей.
Окремі вірші поета перекладено російською, молдавською, азербайджанською та польською мовами.
- Перегляньте слайд із зображенням фото книг та творів автора, можливо вас зацікавить його творчість і ви звернетесь до бібліотеки, щоб прочитати більше.
2. Опрацюваннявірша А. Камінчука «Котики вербові»
а) Читання вчителя.
- Прослухайте вірш та скажіть про які котики йде мова.
«Котики вербові»
Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурятьжовтівічка.
Вже не хочутьспати,
Хоч і трішкисонні.
Гріютьлапенята
На яснімосонні.
б) Словникова робота
- Чи всі слова зрозумілі?
Осоння — незатінене місце, що освітлене сонцем.
- Читаємо «буксиром».
Осонні розвивається
Соннні озивається
Вічка усміхається
Лапенята умивається
- Прочитайте слова які відповідають на питання «що?», «що робить?»
в) Повторене читання вірша мовчки «Рибки».
- Після яких слів потрібно зробити довгу паузу/коротку?
- З яким настроєм треба читати вірш?
- В якому темпі?
- Від яких слів у вірші віє теплом, ніжністю? Читаючи вірш уголос, передайте ців ідчуття.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
(котик)
г) Повторне читання вірша «Дощик»
- Де ходить сонце?
- З ким автор порівнює сонце? Чому?
- Якого кольору вічка котиків?
- Чи хочуть вони спати?
- Що гріють котики на яснім осонні?
- Про які лапенята говорить автор у рядках «Гріють лапенята на яснім осонні»?
- Чому він їх називає саме «лапенята»?
- Зверніть увагу на те, як автор говорить про сонце, котики. Чи можна сказати, що він про них говорить наче про істоту? Доведіть це з вірша.
3. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Знайди риму
діброві - …
лисичка - …
сонні - …
б) Гра «Диктор телебачення».
- Уявіть, що ви диктор на телебаченні, прочитайте час від часу відриваючи погляд від написаного.
- Як ви думаєте, чому два різних предмета називають одним словом?
- Спробуйте скласти речення про котиків і вербові котики.
4. Аудіювання з творчим завданням.
- Послухайте казочку Юрія Ярмиша. Та скажіть який друг з’явився у вербових котиків?
Котики, що з’явились ранньої весни на вербі, мріяли зустрітися з котиками, які жили у людей.
І одного разу вербовим котикам пощастило. На берег річки прибігло біле Пухнасте Кошеня.
— Ой, які гарні котики народились! — зраділо Кошеня. — Я хочу дружити з вами!
— Ми згодні! — закивали сріблясті котики на вербових гілочках.
І Пухнастий Котик тепер щоразу бігав до річки. Грався з вербовими котиками. Він високо підстрибував і легенько гладив їх м’якою лапкою. А вербові котики розхитувались під вітром. І всім було добре.
Та одного ранку Пухнастий Котик прибіг до Верби і не помітив там своїх друзів. Замість них погойдувались жовто-зелені сережки.
— А де ж мої котики? — засумував Пухнастий Котик.
— Не знаємо, ми не знаємо! — захитались сережки. — Може, їм захотілось поплавати і вони пострибали в річку? Бо ми завжди росли тут!
Щодня прибігав Пухнастий Котик до Верби. А раптом повернуться його маленькі друзі?
- Як ви думаєте чи повернуться котики до свого друга?
- Придумайте кінцівку до казки.
- Дочитаємо казочку і порівняємо наші кінцівки із авторською. Хтось почне інший продовжить, слідкуйте.
Бачив Котик, як пливе вода в річці і ніколи не повертається назад. Бачив, як сходить і заходить сонце — здається, однаково. Та ні, щоразу трохи по-іншому...
От і після сережок стало на Вербі рости зелене листя. А коли минуло літо, воно поруділо, вітер зірвав його і розметав по воді. Потім настала біла зима, а навесні на Вербі з’явились нові вербові котики!
На той час цікаве до всього Пухнасте Кошеня виросло і стало Вченим Котом. Іншим котам здавалося, що той Вчений Кіт усе бачив і все знає на світі. Вони дуже поважали його і шанували.
Та одного ніяк не могли зрозуміти коти, чому навесні, коли на Вербі з’являються білі вербові котики, такий поважний Вчений Кіт ніби перетворювався на мале Кошеня.
Він прибігав до Верби і раз за разом підстрибував, намагаючись дотягнутись лапою до найвищого Вербового Котенятка. А потім тихо сидів на осонні й наспівував вербовим котикам пісень, які знають одні діти, а дорослі вже ніколи не співають...
Ю. Ярмиш
- Перевіримо себе чи уважні ви були під час прослуховування, виконаємо тестові завдання.
Тест:
1. На якому дереві росли котики?
а) каштан
б) верба
в) дуб
2. Про що мріяли вербові котики?
а) стати швидше дорослими
б) про дощ
в) дружити із котиком
3) Коли Пухнасте Кошеня побачило вербові котики, то воно…
а) заплакало
б) зраділо
в) закричало
4) Кожного дня Кошеня бігало погратися із друзями до…
а) річки
б) моря
в) лісу
Взаємоперевірка в парі.
- Обміняйтеся картками та перевірте правильність виконання тесту.
- Чи бачили ви коли-небудь вербові котики?
- То ж цієї весни не втратьте можливості поспостерігати за красою і чарівністю природи! Але не ламайте гілочок та н несіть додому, а просто милуйтеся, щоб не завдати шкоди деревцю.
- Послухайте цікавинку про вербу.
Кожне українське село традиційно має верби над ставками та над колодязями. «Де срiбна вербиця - там здорова криниця». Ще здавна народні джерела повідомляють, що верба — надiйний природний фiльтр. Тому у рiчцi воду для пиття, як правило, брали пiд вербицею. А де копали колодязi, то на дно клали вербову дощечку, а невеличку, завбiльшки з долоню, у вiдро з водою. Це дезінфiкує воду, полiпшує смаковi якостi завдяки «вербовому духу», якого надають смолистi речовини.
Верба ввійшла і в християнськi вiрування. Як стверджують легенди, саме вербовi гiлки кидали пiд ноги Iсусу Хресту, коли вiн останнiй раз iшов у Єрусалим. На ознаменування християнська церква встановила напередоднi паски свято — Вербний тиждень. На Вербницю вербу освячували в церквi, а потiм несли додому освяченi гiлки i несильно били нею хатнiх, i в першу чергутих, котрi ще сплять:
Не я б'ю, верба б'є
За тиждень - Великдень!
Будь великий як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий як земля.
VI. Підсумок уроку.
- Отже, підведемо підсумок. З яким автором познайомились?
- Який вірш прочитали?
- Продовжте речення:
1. На уроці я дізнався/дізналася…
2. Мені сподобалось…
3. Хочу прочитати…
1. Оцінювання.
2. Домашнє завдання
Читати виразно вірш. На високий бал підготувати вірш Анатолія Камінчука.