Читання розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2021

Гумор у поезії Платона Воронька. Правда і небилиця. Платон Воронько «Картина»

Мета: продовжувати знайомити учнів з творчістю Платона Воронька, удосконалювати техніку читання віршованих творів, виразність, артистичність читання, вчити розрізняти реальність і вигадку, розвивати вміння аналізувати прочитане, уяву, фантазію учнів, образне і асоціативне мислення, пам’ять, увагу, сприяти формуванню дружніх взаємин між учнями, викликати позитивний настрій та бажання займатися творчими завданнями; виховувати почуття гумору та любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організація класу.

Раді вітати Вас у нашій оселі.

Зичимо щастя, здоров’я, добра.

Доброго ранку, улюблена школо.

Доброго дня всім, хто навколо.

Здраствуйте всі, хто нас вчить і кохає,

Хто нас на добрі діла надихає.

Сьогодні у нас незвичайний урок.
У країну фантазії зробимо крок.
Із творчістю ми зустрічались не раз,
І знову вона завітала до нас.

Гра «Мікрофон»

- Яким ви хочете бачити наш урок? (цікавим, навчальним, казковим, продуктивним, веселим)

- А ви на уроці будете якими? (дисциплінованими, уважними, зібраними, вправними, наполегливими, активними)

- Отже, якщо ви будете саме такими, то ми разом створимо цікавий творчий, продуктивний урок. А він у нас, як ви вже зрозуміли, незвичайний.

Наш девіз

Не просто слухаю, а чую.

Не просто дивлюся, а бачу.

Відповідаю та міркую.

На уроці плідно я працюю!

- Сьогодні на уроці:

— виконаємо гімнастику для нашого язика;

— познайомимось з новим віршем;

— будемо мислити, робити висновки і сміятися;

— попрацюємо в парах;

— і, звичайно, знайдемо хвилинку для відпочинку.

- І я сподіваюсь, всі ваші очікування щодо уроку справдяться.

Існує книг багато на землі

Вони цікаві, мудрі і повчальні

Та кожен з нас дорослий чи малий

Вірші читає дуже воні гарні.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Мовленнєва розминка

Щоб ми гарно читали проведемо ,,Мовну розминку’’.

а).Мовні ігри та забави.

Де ж наш пустунчик язичок?

Заховався за біленький тинок,

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудемо!

- Пригадайте, діти, вмить як пшениченька шумить?

Як в гайку струмок дзвенить?

А як джміль в саду бринить?

Як шумлять у птаха крила?

В морі чорному вітрила.

2. Читання скоромовки на таблицях. Гра «Заєць і вовк»

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування

- Який ми розділ почали вивчати?

- Якого жанру твори входять до цього розділу?

- До чого спонукають вас автори? (Читати вдумливо і тоді відкриється таємниця бачити незвичайне у звичайних речах. Предмети перетворюються в живих істот.)

- Який автор відкриває цей розділ?

- Що ви запам’ятали про його життя? (Платон Микитович Воронько написав свою казку про рукавичку.)

- Чим цей твір відрізняється від української народної казки? (Це вірш, за змістом)

2. Творче завдання

- Яке було завдання? (Інсценізація казки «Рукавичка»)

3. Фронтальне опитування.

- Хто є головним героєм вірша?

- Чи можна назвати його бешкетником?

- А хто думає по іншому? (Він був ще маленьким)

- Назвіть причину його вчинку.

4. Завдання по групам.

- Як би ви вчинили, щоб допомогти тваринам?

- Давайте допоможемо хлопчику і складемо поради, як можна допомогти звірам взимку, пригадаємо з уроків природознавства.

1 група. Допомога птахам взимку.

2 група. Допомога зайцям, диким кабанам, козулям.

5. Гра «Знайдіть рими у вірші до слів»

Сестричка (рукавичка)

Прочитала (стала)

Ліс (заліз)

Спалось (дісталось)

6. Словесне малювання

- Прочитайте ту частину вірша, яку зображено на малюнках.

7. Вибіркове читання. Гра «Доповни речення»

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Продовження бесіди.

- Як називаються твори, які складав народ з давніх часів та передавав з уст в уста? (Усна народна творчість.)

- Яким ще словом-терміном можна дати відповідь? (Фольклор.)

- Які жанри фольклору ви знаєте? (Казка, пісенька, потішка, мирилка, дражнила, скоромовка, колискова, закличка, загадка, приказка, прислів’я тощо)

- Прослухайте вірш та скажіть, до якого жанру він належить.

Коза занявкала на ґанку,
Замекав котик у дворі.
Пішла корова танцювати,
«Рох-рох» сказала дітворі.
У будці козлик кукурікнув,
Загавкав у хліві кабан,
Перестрибнув через дверцята.

І полетів собі на лан. (Це небилиця.)

- Як ще називається небилиця? Доберіть слова-синоніми. (Вигадка, фантазія, неправда, нісенітниця)

- Що ж незвичайного у цьому вірші? Чого насправді не буває?

- Сьогодні на уроці ми розпочнемо вивчати незвичні, веселі та оригінальні віршовані твори, у яких розповідається про те, чого насправді не буває. А називаються такі вірші небилиці - небувалиці. Давайте хором прочитаємо пояснення назви цих віршів. (Небилиці — небувалиці це назви веселих фантазій про те, чого не буває насправді).

- Отже, як ви зрозуміли, від яких слів утворилося слово «небувалиця»? (Не, буває).

- Діти, як ви гадаєте, для чого поети вигадують такі вірші — небилиці? (Щоб насмішити, розвеселити і здивувати нас з вами).

V. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

- Ось і Платон Воронько з творчістю якого ми будемо далі знайомитись на сьогоднішньому уроці, також, щоб насмішити і здивувати дітей вигадував небувалиці. Навчимося розрізняти реальність і вигадку.

VІ. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу.

Робота над віршем П. Воронька «Картина». С 74

1. Гра «Передбачення».

- Прочитайте назву вірша. Як ви вважаєте, про що в ньому йтиметься?

2. Виразне читання вірша вчителем.

- Хто намалював незвичайну картину

а) вправляння в правильній вимові.

- Прочитайте слова та словосполучення:

б) тлумачення слів

- Яке значення мають дані слова й словосполучення?

Дивина — чудо, диво, чудасія, дивовижа, диковина.

Низина — низька місцевість, низовина.

Валить сніг — сніг падає густо, у великій кількості.

Осокір — листяне дерево, чорна тополя (демонстрація малюнка).

Гроно — скупчення плодів або квітів на одній плодоніжці; китиця, кетяги (демонстрація малюнка «гроно винограду», «гроно бузку», «гроно калини», «гроно смородини»).

Фізкультхвилинка

- Ви уже знаєте, що сім’я Платона Воронька була пісенною.

- На слова його вірша Кожушок» була написана пісня. Під яку ми сьогодні виконаємо фізкультхвилинку.

3. Робота над віршем для розвитку правильного читання.

- Прочитайте вірш «дощиком». (Дощик крапає — учні читають тихо, дощик сильніший — учні читають голосніше, злива — читають голосно.)

- Що незвичайного ви почули у вірші?

4. Виразне читання вірша учнями «ланцюжком».

5. Опрацювання вірша для розвитку виразного читання

- Поміркуйте, в якому темпі треба читати цей текст і чому?

- Знайдіть всі питальні та окличні речення, прочитайте їх з належною інтонацією.

6. Гра «Добери риму».

- Знайдіть в тексті слова, що римуються.

Картина... (малина);

усіх... (сніг);

дивина... (низина);

зайчата... (курчата);

летять... (висять);

зорі... (осокорі);

картина... (новина);

подарував... (намалював).

Офтальмотренажер.

7. Робота над змістом малюнка. Словесне малювання.

- Розгляньте малюнок. Зіставте його зі змістом вірша. Прочитайте рядки вірша, які проілюстрував художник.

8. Гра «Мої почуття».

Поміркуйте, які почуття викликає цей текст.

(Вчитель називає почуття, учні, у яких з’явились ці почуття під час роботи над віршем, - встають і сідають.)

Радість, смуток, сум, жаль, гнів, сором, біль, страх, повага, задоволення, захоплення, співчуття, обурення, гордість, ніжність, тривога, лагідність, незадоволення, здивування, вдячність, заздрощі, життєрадісність.

9. Гра «Дочитай далі».

Вчитель читає слово, а школярі, відшукавши його, дочитують далі.

10. Аналіз змісту вірша. (вибіркове читання).

- Як ви гадаєте, чи сподобалась хлопчикові власна картина?

- Які почуття ця картина викликала в юного художника? Доведіть словами вірша.

- Доведіть словами з тексту, що цей вірш — небилиця

- Прочитайте найсмішніше, на вашу думку, місце у вірші.

VІІ. Узагальнення, систематизація та закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота в групі. Повторення правил роботи в групі.

В кожній групі є набір малюнків, за допомогою яких необхідно відтворити на магнітній дошці зміст вірша «Картина».

- Ознайомтесь із малюнками.

- Оберіть у групі автора, який читатиме текст, а решта учнів прикріплятиме малюнкові відповідники до магнітної дошки.

2. Диференційована робота з рухомими картинками.

1 група. Виправити небилицю «Картина» Платона Воронька, переробити вірш так, щоб все було намальовано правильно. Прочитати новий текст, моделюючи на магнітній дошці за допомогою рухомих картинок нову ілюстрацію.

2 група. Складіть вірш-небилицю за опорою. Змоделюйте його на магнітній дошці за допомогою рухомих картинок.

… в полі , знай гуляють,

… зграйками літають.

… … зловили,

в мишоловку посадили.

А … запальнички

узяли і в той же час

підпалили … враз.

3. Гра «Так чи ні».

- Перевіримо, чи в змозі ви відрізнити правду від небилиці, погравши у гру «Так чи ні».

Вчитель читає вірш, а учні повинні давати правильні відповіді.

Зіграти хочеться мені

З тобою, друже, в «Так чи ні».

Тобі питання я даю,

Готуй же відповідь свою.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом - ні чи так.

Тягнути час не треба нам -

В процесі гри побачиш сам.

Ну, що? Поїхали? Скажи,

Співає риба-сон пісні? (Відповідь дітей).

Не гайся з відповіддю!

Чи вміє плавати гусак?

Ну, що на це ти скажеш?

Чи може стати у вогні

Вода холодним льодом?

Скажи мені, червоний мак

В січневу пору квітне?

А крокодили на сосні свої будують гнізда?

Чи може вище гір літак у вишину злетіти?

Чи правда, друже мій, що рак,

Коли повзе, то задки?

Якщо верблюд не їстиме три дні, ходити зможе?

Ріка біжить удалині.

Чи є у неї ноги?

Скажи, морози крижані страшні для мавп тропічних?

Чи правда це, що вовк усмак наївся груш і яблук?

А під кінець скажіть мені, цікава гра у «Так чи ні?»

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

Виразно читати вірш П. Воронька (ст. 74), придумати і намалювати свою «Картину» для бажаючих.

IX. Підсумок уроку. Рефлексія.

- Які вірші Платона Воронька читали на сьогоднішньому уроці?

- Які за настроєм ці вірші?

- Як потрібно їх читати? (Повільно, вдумливо)

- Що ж означають ці слова? Небилиці-небувалиці — це назви розповідей про те, чого не буває.

- Чому поети вигадують небувалиці? Щоб посмішити і здивувати нас.

- За що похвалив би себе?

- Кого хотів би похвалити?

- Що на уроці найбільше запам’ятали?