Інтеграція медіаграмотності в навчальний предмет «Я досліджую світ» - Волощенко О., Козак О. 2020
Вступ
У Законі України «Про освіту» зазначено, що «Метою загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».
Своєю чергою, Державний стандарт початкової загальної освіти метою та завданням початкової освіти вбачає «всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості».
Отже, реформування змісту початкової освіти покликане підготувати учнів до життя в суспільстві, навчити практичних навичок, які допоможуть їм у повсякденні.
Вважаємо, що найважливіше досягнення реформування змісту початкової освіти - введення в шкільну практику інтегрованого навчання, що базується на компетентнісному підході. Освіту при цьому розглядають крізь призму загальної картини світу, а не поділяють на окремі дисципліни. Також зазначимо, що в ході інтегрованого навчання учні зможуть:
✵ краще зрозуміти сутність об’єкта чи явища в контекстах різних навчальних дисциплін та сформувати цілісне уявлення про них;
✵ глибше зрозуміти ключові ідеї з огляду на їх аналіз з різних поглядів;
✵ краще оцінити, як використати набуті ідеї та навички в життєвих ситуаціях;
✵ системно мислити.
Організовуючи навчання в початковій школі, важливо пам’ятати, що сучасна дитина живе у світі, яким керує інформація, і має справу з інформаційним простором з найменшого віку (через телебачення, гаджети, зовнішню рекламу тощо). Тому надважливо сьогодні вміти «працювати з інформацією»: критично її оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, знати, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій. Тому медіаосвітній аспект обов’язково має бути наявний вже у початковій школі.
З початком реформування в молодших школярів є новий предмет «Я досліджую світ». Залежно від варіанта Типової освітньої програми він може об’єднувати три (НУШ - 1: природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережна) або сім (НУШ - 2: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, соціальна та здоров’язбережна, громадянська та історична, інформатична) освітніх галузей. Мета інтегрованого предмету - формування в учнів цілісної картини світу в процесі опанування соціального досвіду. Він охоплює систему знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності, способи дослідницької діяльності. Інтегрований курс має сприяти розвиткові наукової і технологічної грамотності учнів на основі набуття конкретного досвіду розв’язання проблем. Саме в цей предмет, на нашу думку, органічно вплітається медіаосвітній аспект.
Бувши прихильником широкої інтеграції в початковій школі, авторський колектив проаналізував зміст та очікувані результати семи освітніх галузей, що входять до складу інтегрованого предмета «Я досліджую світ» (НУШ - 2) та виявив, що Типова освітня програма мовно-літературної освітньої галузі представляє нову змістову лінію «Досліджуємо медіа», яка виступила однією з пріоритетних для укладання Модельної навчальної програми (див. таблицю 1).
Таблиця 1. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» (витяг з типової освітньої програми початкової освіти. Мовно-літературна освітня галузь)
|
І цикл |
ІІ цикл |
||
|
Обов’язкові результати навчання |
Очікувані результати навчання |
Обов’язкові результати навчання |
Очікувані результати навчання |
|
За допомогою вчителя виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах |
Учень / учениця: - обговорює зміст і форму простого медіатексту (світлини, фотоколаж, листівка, мультфільм), виявляє (з допомогою вчителя / вчительки) очевидні ідеї у простих медіа- текстах [2 МОВ 4-1.44]; - спостерігає за використанням кольору, музики, анімації в медіатексті [2 МОВ 4-1.45]; - визначає, кому і для чого призначений медіатекст [2 МОВ 4-1.46]; - визначає тему і головну думку простих візуальних медіатекстів [2 МОВ 4-1.4-7] |
Визначає та обговорює цілі, основні ідеї та окремі деталі усної інформації; пояснює зміст і форму текстів, зокрема медіатекстів, пов’язує, зіставляє із власними спостереженнями, життєвим досвідом, враховує думки інших осіб |
Учень / учениця: - визначає мету простого медіатексту (усна реклама, аудіокнига, мультфільм, комп’ютерна гра), пояснює, кому він адресований [4 МОВ 4-1.4-1]; - визначає правдоподібність описаних подій і тверджень з медіатексту, виходячи з власного досвіду [4 МОВ 4-1.4-2]; - визначає роль елементів форми (голос, музичний супровід, фонові шуми, кольори, спецефекти тощо) для розуміння змісту [4 МОВ 4-1.4-3]; - розрізняє факти й судження в простому медіатексті, виокремлює цікаву для себе інформацію [4 МОВ 4-1.4-4] |
|
Висловлює думки щодо простого медіатексту |
Учень / учениця: - висловлює власні думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих простих медіатекстів (світлини, мультфільми, комп’ютерні ігри, реклама тощо) [2 МОВ 4-1.5-5]; - висловлює власні думки і почуття з приводу прочитаних простих медіатекстів (комікси, дитячі журнали, реклама тощо) [2 МОВ 4-1.5-6] |
Висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; описує враження від змісту і форми медіатексту |
Учень / учениця: - описує враження від змісту і форми медіа- тексту [4 МОВ 4-2.4-1]; - висловлює власні погляди на події, явища, предмети, цінності, представлені в простому медіатексті [4 МОВ 4-1.5-2]; - оцінює вплив на власне сприйняття окремих елементів медіатексту [4 МОВ 4-1.5-3]; - пояснює, чи змінилося під впливом медіатексту власне уявлення або думки про предмет повідомлення і як саме [4 МОВ 4-1.5-4] |
|
Створює прості медіатексти |
Учень / учениця: - створює прості аудіальні медіапродукти (презентує роботу групи, робить оголошення зі сцени, повідомляє новини через гучномовець тощо) з допомогою вчителя / вчительки, зважає на мету й аудиторію [2 МОВ 4-1.7-5]; - створює прості візуальні медіапродукти (фото, листівка, комікс, книжечка, стіннівка, колаж тощо) з допомогою вчителя / вчительки, зважає на мету й авдиторію [2 МОВ 4-1.7-6] |
Обирає вербальні та невербальні засоби спілкування, доречно використовує їх для спілкування та створення простих медіатекстів відповідно до комунікативної мети; вимовляє з правильною інтонацією різні за метою речення; використовує у власному мовленні засоби художньої виразності у творах різних жанрів |
Учень / учениця: - створює прості аудіальні медіапродукти (презентує роботу групи, робить оголошення зі сцени, повідомляє новини через гучномовець тощо) самостійно та в групі [4 МОВ 4-1.7-1]; - створює прості візуальні медіапродукти (фото, листівка, комікс, книжечка, стіннівка, колаж тощо) самостійно та в групі, ураховує мету й аудиторію [4 МОВ 4-1.7-2]; - створює прості аудіовізуальні медіатексти (відеозапис виступу, вистави, екскурсії, інтерв’ю ) з допомогою вчителя / вчительки, враховує мету й аудиторію [4 МОВ 4-1.7-3]; - використовує різні форми презентації простих медіатекстів [4 МОВ 4-3.1-4] |
|
Пропонований зміст Уявлення про медіа, медіаграмотність. Призначення (мета) і цільова авдиторія (Хто буде це дивитися / слухати? Чому?). Правдива і неправдива інформація. Візуальні медіа. Книжка як джерело інформації. Періодичні друковані видання (журнал, газета). Фотографія як джерело інформації (наприклад: пейзаж, портрет, сюжетна світлина). Малюнок як джерело інформації. Комікси. Аудіовізуальні медіа. Мультфільми. Улюблений герой. Кіноафіша (інформаційне призначення). Колір, звук, музика в мультфільмах. Критерії добору мультфільмів для перегляду. Інтернет. Загальне уявлення про віртуальне спілкування, етику віртуального спілкування, безпеку в інтернеті. Комп’ютерні ігри як джерело навчання, розвитку і відпочинку. Вплив на здоров’я. Реклама. Вплив реклами на поведінку людини. Реклама в медіа. Як захиститися від небажаного впливу реклами. Зміст і форма медіатекстів. Теми, емоційно-ціннісне навантаження медіа- текстів. Елементи форми і їх значення для сприйняття основних ідей (колір, музика, анімація в мультфільмах), музика в рекламі |
Пропонований зміст Уявлення про медіа, медіаграмотність. Мета і цільова авдиторія. Зіставлення інформації з різних джерел. Правдива і неправдива інформація. Емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Візуальні медіа. Паперова та електронна книжка. Інтернет-ресурси для дітей (зокрема сайти дитячих журналів). Засоби масової інформації: газета, журнал. Елементи форми (колір, фото, шрифт). Аудіальні медіа. Засоби масової інформації: радіо. Аудіокнижка, онлайн-радіо. Засоби впливу на радіослухачів (інтонація, тембр, фононові шуми, музичний супровід). Аудіовізуальні медіа. Засоби масової інформації: телебачення. Види телевізійних програм (новинні, розважальні, ток-шоу, ігрові, спортивні, просвітницькі, дитячі). Мультфільм. Елементи форми (рухомі образи, звукові засоби). Інтернет. Комп’ютерні ігри, розроблені за мотивами відомих дитячих книжок, фільмів тощо. Реклама у друкованих виданнях, на радіо та телебаченні. Маніпуляція в медіа. Уявлення про маніпуляцію. |
||
У посібнику подано приклади інтеграції медіатекстів, що визначені Типовою освітньою програмою мовно-літературної освітньої галузі, в навчальний предмет «Я досліджую світ».